Рішення

від 01.05.2023 по справі 902/321/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" травня 2023 р. Cправа № 902/321/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.

за участі представників сторін

позивача не з`явився;

відповідача Бондар Л.С., директор, наказ №1 від 15.02.2002;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИНВЕСТХОЛДИНГ" (вул. Толстого Льва, буд. 8, кв. 1, м. Вінниця, 21012; бул. Лесі Українки, буд. 28, кв. 186, м. Київ, 01133)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р.Е.М.Я. І К" (вул. Левка Лук`яненка (Ватутіна), буд. 14-А, м. Вінниця, 21011)

про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМИНВЕСТХОЛДИНГ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Р.Е.М.Я. І К" про скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 дану справу передано на розгляд судді Маслію І.В..

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову б/н від 27.02.2023.

Ухвалою суду від 08.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИНВЕСТХОЛДИНГ" №б/н від 27.02.2023 про забезпечення позову, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою суду від 09.03.2023 відкрито провадження у справі № 902/321/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.04.2023.

03.04.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує повністю.

На визначену судом дату в судове засідання 03.04.2023 з`явився представник відповідача.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 01.05.2023 о 10:30 год.

Враховуючи неявку у судове засідання представника позивача, суд ухвалою від 04.04.2023 повідомити останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

04.04.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача №б/н від 03.04.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 07.04.2023 задоволено заяву представника позивача №б/н від 03.04.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

26.04.2023 до суду надійшли заява позивача про зменшення позовних вимог та заява відповідача про визнання позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

01.05.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній зазначив, що оскільки від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить провести судове засідання за відсутності його представника в судовому засіданні та задовольнити позовні вимоги.

На визначену судом дату в судове засідання з`явився представник відповідача.

Суд розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, встановив що остання подана в межах строків визначених ст. 46 ГПК України, а тому приймається до розгляду та подальший розгляд справи здійснюється за позовними вимогами про:

- визнання незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63036436 від 25.01.2022 року щодо будівлі гаражу цеху №27, водойми системи охолодження №30 комплексу нежитлових будівель та споруд, які були зареєстровані на підставі договору купівлі- продажу №14 від 10.10.2008р., та знаходяться за адресою місто Вінниця, вулиця Левка Лук`яненка, будинок 14/ Гетьмана Мазепи, будинок 2 (колишня назва: вулиця Ватутіна, будинок 14/вулиця Чехова, будинок 2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1521318105101) прийнятого державним реєстратором Лука-Мелешківської сільської ради Бучацьким Миколою Олеговичем, яким були зареєстровані права Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К», номер відомостей про речове право: 46333993.

- витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К» будівлі гаражу цеху №27, водойми системи охолодження №30 комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою місто Вінниця, вулиця Левка Лук`яненка, будинок 14/ Гетьмана Мазепи, будинок 2 (колишня назва: вулиця Ватутіна, будинок 14/вулиця Чехова, будинок 2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1521318105101) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИНВЕСТХОЛДИНГ».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заяву про визнання позову

Розглянувши у підготовчому засіданні, заяву відповідача №б/н від 26.04.2023 про визнання позову, за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К» Бондаря Л.С., господарський суд дійшов до висновку, що Бондар Л.С., як законний представник (директор згідно наказу №1 від 15.02.2002), наділений повноваженнями на визнання позову, і визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.

При визнанні відповідачем позову суд зважає на наступне.

Пунктом 1ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому засіданні.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.05.2023 судом долучено до матеріалів справи вступну та резолютивну частину рішення без її проголошення в звязку з неявкою сторін на її проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.06.2008 у справі №9/14-08 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.08.2008 визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Промінвестхолдинг" право власності на 1011/10000 частки будівель та споруд, які розташовані в м. Вінниця по вул. Ватутіна/Чехова, 14/2.

Даним рішенням встановлено, що відповідно до умов Статуту ТОВ "Промінвестхолдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" є учасником ТОВ "Промінвестхолдинг". ТОВ "Промхолдинг" в якості внеску в статутний фонд ТОВ "Промінвестхолдинг" було, серед іншого, передано по акту прийому-передачі нерухоме майно, яке знаходиться в м. Вінниця по вул. Ватутіна/Чехова,14/2.

На момент передачі нерухомого майна в статутний фонд ТОВ "Промінвестхолдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" було власником нерухомого майна по вул. Ватутіна/Чехова 14/2 і цілком законно передало це майно в статутний фонд ТОВ "Промінвестхолдинг".

Як вбачається з бази даних «Діловодство господарського суду» дане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 01.07.2008.

Відповідно до ч. 4 ст. 75ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна виданого КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 29.08.2008, нежитлові будівлі 1011/10000 часток будівель та споруд, які розташовані в м. Вінниці по вул. Ватутіна/Чехова 14/2 зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвестхолдинг» на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 11.06.2008 по справі №9/14-08 та ухвали Господарського суду Вінницької області від 25.08.2008 по справі №9/14-08, записано в реєстрову книгу№4 додаткова за реєстровим номером №35.

Крім того, в даному реєстраційному посвідченні зазначено перелік будівель та споруд серед яких зазначено оспорювані споруди.

Разом з тим, 10.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвестхолдинг» в особі директора Бербенец С.А., що діє на підставі статуту, в подальшому «Продавець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К» в особі директора Бондаря Л.С., що діє на підставі статуту, в подальшому «Покупець» укладено договір купівлі-продажу №14 (далі Договір).

Відповідно до п. 1. Договору «Продавець» продав, а «Покупець» придбав нежитлові приміщення, розташовані за адресою: буд. 14/2 по вул. Ватутіна/Чехова в місті Вінниця, а саме: будівля гаражу цеху №27 літ. «Т» площею 468,9 кв.м., водойма системи охолодження №30, частка комплексу 1/500.

Цей договір купівлі-продажу підписаний в м. Вінниця 10 жовтня 2008р. в подальшому іменується «Договір». Ціна за будівлю гаражу цеху № 27 літ. «Т», площею 468.9 кв.м. та водойму системи охолодження № 30 частка комплексу 1/500, становить 38 000,00 грн., в т.ч. ПДВ. в подальшому - «Вартість». Форма оплати- безготівковий розрахунок шляхом передоплати. Право власності на будівлю гаражу цеху № 27 літ. «Т», площею 468.9 кв.м. та водойма системи охолодження №30, частка комплексу 1/500 переходить від «Продавця» до «Покупця» після повної передоплати «Вартості» відповідно п. 2.2. та складання акту прийому-передачі, що є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. - 1.4. Договору).

Право власності на предмет договору переходить до «Покупця» з моменту підписання цього «Договору» та акту прийому-передачі (п. 2.2. Договору).

Даний договір підписаний зі сторони Продавця директором Бербенец С.А., а зі сторони Покупця директором Бондар Л.С. та скріплений печатками товариств.

На виконання даного Договору між сторонами підписано Акт прийома-передачі будівлі гаражу цеху №27 літ. «Т» площею 468,9 кв.м. та водойми системи охолодження №30, яка складає 1/500 частки комплексу нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: буд. 14/2 по вул. Ватутіна/Чехова, м. Вінниця.

В даному Акті сторонами зазначено, що у відповідальності з п 2.2. договору купівлі-продажу №14 від 10 жовтня 2008р. ТОВ «Проминвестхолдинг» передає, а ТОВ «В.Р.Е.М.Я і К» приймає у власність нижче перераховане майно: Будівля гаражу цеху № 27 загальною площею 468.9 кв.м. та Водойма системи охолоджена № 30. ТОВ «В.Р.Е.М.Я і К» повністю розрахувалося за вказане майно. Сторони претензій один до одного не мають.

Даний Акт підписаний зі сторони Продавця директором Бербенец С.А., а зі сторони Покупця директором Бондар Л.С. та скріплений печатками товариств.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.02.2023 станом на 01.10.2008 року керівником ТОВ «Проминвестхолдинг» був Таратун Олександр Петрович.

В довідці КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» від 13.01.2022 року №160 наданої директору відповідача зазначено, що власником майна визначеного в договорі купівлі-продажу від 10.10.2008 року №14 є ТОВ «Проминвестхолдинг». Також повідомлено, що станом на 05.01.2022 (дата технічної інвентаризації) до складу 1/500 частки комплексу входить будівля гаражу цеху №27 літ. «Т» загальною площею 468,9 кв.м. та водойма системи охолодження №30.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме манно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №322624407 від 13.02.2023 вбачається, що 18.01.2022 року державним реєстратором Бучацьким Миколою Олеговичем було зареєстровано право власності за ТОВ «В.Р.Е.М.Я і К» на будівлю гаражу цеху №27 та водойми системи охолодження №30 на підставі довідки КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» від 13.01.2022 року №160 та договору купівлі-продажу від 10.10.2008 року №14. Номер відомостей про речове право 46333993.

Крім того, із отриманої Позивачем довідки КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» від 05.01.2023 року №57 та з реєстраційного посвідчення від 29.08.2008 року вбачається, що власником 234/400 частки комплексу та 1011/10000 частки комплексу в які входить оспорюване майно було і є ТОВ «Проминвестхолдинг».

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом, є незаконне вибуття з його власності нерухомого майна Будівлі гаражу цеху № 27 загальною площею 468.9 кв.м. та Водойми системи охолоджена № 30 та реєстрація права власності даного майна за ТОВ «В.Р.Е.М.Я і К». Незаконність вибуття позивачем обґрунтовується нікчемністю правочину - договору купівлі-продажу №14 від 10.10.2008 укладеного невідомою особою від імені ТОВ «Проминвестхолдинг» без нотаріального посвідчення даного правочину.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, останній не знав про існування вказаного вище договору, не укладав його, а сам договір містять ознаки підробки, то вважає, що належне йому майно вибуло з його власності проти волі іншим шляхом.

Відтак позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права шляхом:

- визнання незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63036436 від 25.01.2022 року щодо будівлі гаражу цеху №27, водойми системи охолодження №30 комплексу нежитлових будівель та споруд, які були зареєстровані на підставі договору купівлі- продажу №14 від 10.10.2008р., та знаходяться за адресою місто Вінниця, вулиця Левка Лук`яненка, будинок 14/ Гетьмана Мазепи, будинок 2 (колишня назва: вулиця Ватутіна, будинок 14/вулиця Чехова, будинок 2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1521318105101) прийнятого державним реєстратором Лука-Мелешківської сільської ради Бучацьким Миколою Олеговичем, яким були зареєстровані права Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К», номер відомостей про речове право: 46333993.

- витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К» будівлі гаражу цеху №27, водойми системи охолодження №30 комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою місто Вінниця, вулиця Левка Лук`яненка, будинок 14/ Гетьмана Мазепи, будинок 2 (колишня назва: вулиця Ватутіна, будинок 14/вулиця Чехова, будинок 2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1521318105101) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИНВЕСТХОЛДИНГ».

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що позивач набув право власності на будівлі гаражу цеху №27 та водойми системи охолодження №30 комплексу нежитлових будівель та споруд у встановленому чинним на момент такого набуття законодавством порядку (на підставі рішення суду) та зареєстрував його в БТІ, яке здійснювало реєстрацію прав до 01.01.2013 року.

За положеннями ч.3 ст. 3 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За твердженнями позивача з моменту набуття права власності на оспорювані будівлі та споруди жодних дій спрямованих на відчуження даної будівлі позивачем вчинено не було.

Разом з тим, як встановлено судом 10.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвестхолдинг» в особі директора Бербенец С.А., що діє на підставі статуту, в подальшому «Продавець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К» в особі директора Бондаря Л.С., що діє на підставі статуту, в подальшому «Покупець» укладено договір купівлі-продажу №14, відповідно до п. 1. якого «Продавець» продав, а «Покупець» придбав нежитлові приміщення, розташовані за адресою: буд. 14/2 по вул. Ватутіна/Чехова в місті Вінниця, а саме: будівля гаражу цеху №27 літ. «Т» площею 468,9 кв.м., водойма системи охолодження №30, частка комплексу 1/500.

Даний договір підписаний зі сторони Продавця директором Бербенец С.А., а зі сторони Покупця директором Бондар Л.С. та скріплений печатками товариств.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Однак як вбачається з договору купівлі-продажу №14 від 10.10.2008 він не посвідчений нотаріально, даний факт відповідачем визнано.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до ч.3 - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, відповідно до ч.4 - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, відповідно до ч.5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір купівлі-продажу №14 від 10.10.2008 зі сторони позивача укладений директором Бербенец С.А., разом з тим, як вбачається з наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.02.2023 станом на 01.10.2008 року керівником (директором) ТОВ «Проминвестхолдинг» був Таратун Олександр Петрович.

В матеріалах справи відсутні докази повноважень Бербенеця С.А. на укладення даного договору, тобто договір зі сторони позивача підписано не уповноваженою особою та як зазначено позивачем та визнано відповідачем договір був укладений без згоди власника майна та поза його волею.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Статтею 220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на викладені норми законодавства Договір купівлі-продажу №14 від 10.10.2008 є нікчемним та є недійсним з моменту його вчинення.

Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Таким чином, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має, і визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

Оскільки державним реєстратором в момент державної реєстрації прав та їх обтяжень не дотримано вимог вище зазначеної норми Закону, а проведено державну реєстрацію за договором який підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню, за таких обставин, прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності від 25.01.2022 р в частині державної реєстрації права власності відповідача на будівлю гаражу цеху №27, водойми системи охолодження №30 комплексу нежитлових будівель та споруд, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги витребування з незаконного володіння даного майна суд зазначає наступне.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові (ст.ст. 321, 319, 658 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 3 вище зазначеної статті Закону визначено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

За змістом наведеної норми, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності волевиявлення позивача на відчуження спірного майна, а відтак, суд погоджується з твердженням позивача про те, що спірне майно вибуло з його власності поза волею власника, що є підставою для витребування такого майна від набувача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К» будівлі гаражу цеху №27 та водойми системи охолодження №30 комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою місто Вінниця, вулиця Левка Лук`яненка, будинок 14/ Гетьмана Мазепи, будинок 2 є обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір: при поданні позовної заяви до суду - в розмірі 8 213,04 грн, згідно квитанції №32528798800006392226 від 26.02.2023 та при поданні заяви про забезпечення позову (в задоволені якої судом відмовлено) - в розмірі 1368,84 грн, згідно квитанції №32528798800006392013 від 26.02.2023

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Як вбачається з позовної заяви позивачем було заявлено дві вимоги не майнового характеру та одна майнового, за всі вимоги позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 8 052,00 грн (3х2684,00) та окрема за заяву про забезпечення позову в розмірі 1342,00 грн.

Разом з тим як вбачається з зазначеного вище позивач сплатив 8 213,04 грн за позовну заяву, що на 161,04 грн більше розміру встановленого законом та 1368,84 грн за заяву про забезпечення позову, що на 26,84 грн більше розміру встановленого законом, з чого слідує що позивачем зайво сплачено судового збору в розмірі 187,88 грн, однак відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Сплачений позивачем судовий збір при поданні заяви про забезпечення позову в розмірі 1342,00 грн покладається на позивача, оскільки заява розглянута по суті та в її задоволені судом відмовлено.

Крім того, 26.04.2023 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, якою фактично зменшено позовні вимоги на одну немайнову вимогу в розмірі 2684,00 грн, дана сума судового збору також підлягає поверненню позивачу за його заявою чи клопотанням за ухвалою суду на підставі ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене розподілу між сторонами підлягає судовий збір в розмірі 5368,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір". В даному випадку відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, у зв`язку з чим, підготовче провадження закінчене прийняттям даного рішення, а тому 50 % судового збору, з суми 5368,00 грн., підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а саме у розмірі 2684,00 грн, на підставі ухвали суду, а інша частина в розмірі 2684 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73, 86, 123, 129, 130, 185, 191, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63036436 від 25.01.2022 року щодо будівлі гаражу цеху №27, водойми системи охолодження №30 комплексу нежитлових будівель та споруд, які були зареєстровані на підставі договору купівлі- продажу №14 від 10.10.2008р., та знаходяться за адресою місто Вінниця, вулиця Левка Лук`яненка, будинок 14/ Гетьмана Мазепи, будинок 2 (колишня назва: вулиця Ватутіна, будинок 14/вулиця Чехова, будинок 2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1521318105101) прийнятого державним реєстратором Лука-Мелешківської сільської ради Бучацьким Миколою Олеговичем, яким були зареєстровані права Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К» (код ЄДРПОУ 31836576), номер відомостей про речове право: 46333993.

3. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К» (вул. Левка Лук`яненка (Ватутіна), буд. 14-А, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 31836576) будівлі гаражу цеху №27, водойми системи охолодження №30 комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою місто Вінниця, вулиця Левка Лук`яненка, будинок 14/ Гетьмана Мазепи, будинок 2 (колишня назва: вулиця Ватутіна, будинок 14/вулиця Чехова, будинок 2; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1521318105101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИНВЕСТХОЛДИНГ» (вул. Толстого Льва, буд. 8, кв. 1, м. Вінниця, 21012; бул. Лесі Українки, буд. 28, кв. 186, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 33918393).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Р.Е.М.Я. І К» (вул. Левка Лук`яненка (Ватутіна), буд. 14-А, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 31836576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИНВЕСТХОЛДИНГ» (вул. Толстого Льва, буд. 8, кв. 1, м. Вінниця, 21012; бул. Лесі Українки, буд. 28, кв. 186, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 33918393) 50% судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2684,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - bootcont@gmail.com , відповідача - vinmost@ukr.net .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 10.05.2023.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи