Ухвала

від 10.05.2023 по справі 903/235/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

10 травня 2023 року справа № 903/235/23 Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича,

за присутності:

Зміян М.В. - головний спеціаліст сектору претензійно-позовної роботи Відділу правового забезпечення РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (наказ №1/143К від 01.10.2020р.)

Лопоха О.С. - прокурор відділу Волинської обласної прокуратури (службове посвідчення №071773 від 01.03.2023р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України

до відповідачів: фізичної особи-підприємця Клямара Ігоря Миколайовича, с. Селісок

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Відокремлений структурний підрозділ "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету", смт. Любешів

про визнання договору оренди недійсним та повернення орендованого майна,

встановив: 06 березня 2023 року керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до господарського суду з позовом про:

- визнання недійсним укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (правонаступник - регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та підприємцем Клямарем Ігорем Миколайовичем договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2014р. №874 із змінами, внесеними додатковими договорами від 28.10.2015р. №1 та від 27.10.2017р. №2, а також додатковою угодою від 21.12.2020р. №3;

- зобов`язання підприємця Клямара І.М. повернути балансоутримувачу - Відокремленому структурному підрозділу "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету" за актом прийому-передачі орендоване приміщення площею 22,8 м2 у смт. Любешів Камінь-Каширського району по вул. Брестська, 5.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на виявлення фактів незаконної передачі в оренду окремих приміщень гуртожитку Відокремленого структурного підрозділу "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету" для цілей не пов`язаних з освітнім процесом. В правове обґрунтування позовних вимог прокурор здійснював посилання на положення ст.ст. 18, 28, 29, 61, 63, 80 Закону України "Про освіту", ст.ст. 45, 65, 73 Закону України "Про фахову передвищу освіту".

Поруч із засвідченням витрат на суму 5 368 грн. по сплаті судового збору та віднесенням останніх на рахунок відповідачів, керівником Камінь-Каширської окружної прокуратури заявлялось клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Відокремленого структурного підрозділу "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету".

Ухвалою від 13.03.2023р. (з огляду на наведені в позові обґрунтування) було підтверджено підстави представництва керівником Камінь-Каширської окружної прокуратури інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України за позовною заявою, прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, розгляд справи призначено в підготовчому засіданні на 10.04.2023р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Відокремлений структурний підрозділ "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету", запропоновано прокурору, сторонам та третій особі вчинити ряд дій та надати суду відповідні додаткові матеріали.

27 березня 2023 року до суду від Міністерства освіти і науки України надійшли пояснення від 22.03.2023р. №14.1/102-23 по суті позовних вимог Камінь-Каширської окружної прокуратури у котрих засвідчено, що хоча згідно із абз. 6 ч. 1 ст. 79 Закону України "Про освіту" джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності можуть бути доходи від надання в оренду, однак оренда дозволяється лише у випадках, якщо об`єкт оренди використовується за освітнім призначенням або для надання послуг, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу, чи обслуговуванням учасників освітнього процесу, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладом освіти. Використання приміщення навчального закладу не за призначенням порушує права громадян на отримання якісної вищої освіти та не сприяє належній реалізації державної політики в галузі вищої освіти. Визнання недійсним договору оренди є правовим наслідком повернення орендованого майна орендодавцю в порядку і на умовах, які встановлені законом.

Поруч з цим позивачем було заявлене клопотання про здійснення судового розгляду справи за відсутності представника Міністерства.

05 квітня 2023 року до суду із клопотанням від 04.04.2023р. про закриття провадження у справі звернувся підприємець Клямар І.М. Долучаючи до клопотання укладений між орендарем (підприємець Клямар І.М.), орендодавцем (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та балансоутримувачем (Відокремлений структурний підрозділ "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету") договір від 03.04.2023р. про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.10.2014р. №874, підписаний 03.04.2023р. між суб`єктами відносин акт повернення з оренди майна, що належить до державної власності, а також додаток до акта - анкету про стан майна і розрахунків за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2014р. №874, підприємець-відповідач повідомив суд про те, що станом на 04.04.2023р. договір оренди, який виступає предметом спору у справі, між сторонами розірвано, орендоване майно повернуте балансоутримувачу у належному стані, що, на думку сторони, виступає підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

10 квітня 2023 року до суду із клопотанням від 10.04.2023р. про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях. В обгрунтування клопотання засвідчено, що на підставі п. 12.6.6 Незмінюваних умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.10.2014р. №874, між відповідачами та третьою особою 03.04.2023р. було укладено угоду про припинення основного договору оренди. Внаслідок припинення угоди орендоване майно по акту від 03.04.2023р. було повернуте у належному стані орендарем балансоутримувачу.

Ухвалою від 10.04.2023р. Міністерство освіти і науки України, підприємця Клямара І.М., а також Відокремлений структурний підрозділ "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького НТУ" було повідомлено про те, що ухвалою від 10.04.2023р., постановленою за результатами проведеного у справі за участю прокурора та представника РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях підготовчого засідання (відображена в протоколі засідання), було надано прокурору можливість ознайомитись із клопотанням підприємця Клямара І.М. від 04.04.2023р. про закриття провадження у справі із долученими до заяви матеріалами, долучено до матеріалів справи клопотання РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 10.04.2023р. про закриття провадження у справі, відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 24.04.2023р., запропоновано прокурору надати письмові пояснення по суті клопотань відповідачів.

24 квітня 2023 року до суду за підписом заступника керівника Волинської обласної прокуратури надійшли пояснення від 20.04.2023р. №24-175вих-23 щодо клопотань відповідачів про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 24.04.2023р. Міністерство освіти і науки України, підприємця Клямара І.М., Відокремлений структурний підрозділ "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького НТУ" було повідомлено, що ухвалою від 24.04.2023р., постановленою за результатами проведеного у справі за участю прокурора та представника РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях підготовчого засідання (відображена в протоколі засідання), підготовче провадження у справі було закрито із призначенням справи до розгляду по суті в судовому засіданні на 10.05.2023р.

В судовому засіданні 10.05.2023р. взяли участь прокурор відділу Волинської обласної прокуратури, а також представник РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях. Позивач, підприємець Клямар І.М., а також третя особа в засідання суду уповноважених представників не направили. Судом зауважується, що не дивлячись на створення для цього усіх умов та надання відповідного часу, третя особа процесуальними правами на участь в судових засіданнях представника, подання пояснень по суті позовних вимог, визначених ГПК України заяв (клопотань), не скористалась.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку. В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За означених обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи обставину наявності в матеріалах справи письмових пояснень підприємця Клямара І.М., а також обставину належного повідомлення третьої особи про день та час розгляду справи судом, суд вважає, що справу належить розглянути в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами, запобігаючи одночасно, безпідставному затягуванню розгляду справи, а також з огляду на необхідність дотримання розумних строків її розгляду.

08 травня 2023 року до суду від РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях надійшла заява від 05.05.2023р. №14-11-02212 про застосування строків позовної давності, а також пояснення від 05.05.2023р. №14-11-02211 щодо представництва прокурором інтересів держави у даній справі, котрі, відповідно до ухвали від 10.05.2023р. (відображена в протоколі судового засідання) були долучені судом до матеріалів справи до початку розгляду справи по суті.

Присутньою в судовому засіданні прокурором вирішення клопотань підприємця Клямара І.М. від 04.04.2023р. та РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 10.04.2023р. про закриття провадження у справі було віднесено на розсуд суду, зауважено на наявності підстав для повернення Волинській обласній прокуратурі з Державного бюджету України, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплаченої при поданні позову до суду суми судового збору у випадку закриття провадження у справі.

Присутній в засіданні суду представник РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, зауважуючи на відсутності предмета спору у всіх частинах позовних вимог, подані відповідачами клопотання про закриття провадження у справі підтримав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представника відповідача, суд засвідчує наступне:

30 жовтня 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Клямарем Ігорем Миколайовичем (орендар) було укладено договір №874 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 10.1 котрого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину нежитлового приміщення гуртожитку Любешівського технічного коледжу загальною площею 22, 8 м2, що знаходиться за адресою: Волинська область, смт. Любешів, вул. Брестська, 5, та обліковується на балансі Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету. Майно передається в оренду з метою використання орендарем для роздрібної торгівлі запчастинами с/г техніки. Договір укладено строком на один рік, з 30 жовтня 2014 року до 29 жовтня 2015 року включно.

Додатковим договором від 28 жовтня 2015 року №1 строк дії договору було продовжено до 29.10.2017р. включно, додатковим договором від 27 жовтня 2017 року №2 строк дії угоди продовжено до 28.10.2020р. включно. Додатковою угодою від 21.12.2020р. №3 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30 жовтня 2014 року №874 (нова редакція) строк договору було визначено 2 роки 364 дні з дати набрання чинності цим договором (електронний аукціон на продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30 жовтня 2014 року №UА-РS-2020-10-30-000040-2).

Згідно з погодженим орендодавцем актом приймання-передавання орендованого майна від 30 жовтня 2014 року, балансоутримувач - Любешівський технічний коледж Луцького національного технічного університету, передав приміщення орендарю - підприємцю Клямару І.М. в строкове платне користування.

Наказом Луцького національного технічного університету від 26.06.2021р. №237-05-35 Любешівський технічний коледж Луцького національного технічного університету було перейменовано у Відокремлений структурний підрозділ "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету".

Підставою для укладення додаткової угоди, зокрема, слугувала довідка Любешівського технічного фахового коледжу від 16.09.2020р. №1456, згідно якої об`єкт надається в оренду для надання супутніх послуг, що не можуть бути забезпечені безпосередньо самим закладом та пов`язані із забезпеченням його діяльності та інтересів здобувачів освіти (запчастини с/г техніки використовуються для наочного прикладу при теоретичному та практичному навчанні, а також для виставок навчального закладу).

Згідно інформації Любешівського технічного фахового коледжу від 27.01.2021р. №241 та від 16.03.2021р. №555, наданої на запити Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури, який 15.03.2021р. було реорганізовано в Камінь-Каширську окружну прокуратуру, договори, пов`язані з навчально-виховною або науково-дослідницькою діяльністю, між підприємцем Клямарем І.М. та навчальним закладом не укладались.

Міністерством освіти і науки України відповідно до листа від 28.12.2020р. №1-11-9473 було надано дозвіл на продовження дії договору оренди нерухомого майна від 30.10.2014р. №874 та зауважено, що під час передачі приміщень в оренду Міністерство зобов`язує керівників ураховувати напрямок діяльності орендаря з тим, щоб не завадити умовам безпечної роботи закладу.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Клямар І.М. зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, основний вид діяльності - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як унормовано ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про освіту", система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Статтею 10 Закону України "Про освіту" визначено, що структура освіти включає, зокрема, дошкільну освіту, повну загальну і середню освіту, позашкільну освіту, спеціалізовану освіту, професійну (професійно-технічну) освіту, фахову передвищу.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про освіту" передбачено, що заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти (ст. 28 Закону України "Про освіту").

Структура освіти включає, зокрема, дошкільну освіту, загальну середню освіту, професійну-технічну освіту (ст. 29 Закону України "Про освіту").

Фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання (ч.ч. 1, 4 ст. 61 Закону України "Про освіту").

Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством (ч. 1 ст. 63 Закону України "Про освіту").

Згідно ч. 4 ст. 61 Закону України "Про освіту", майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень.

Приміщення - це частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу (постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1442 "Про затвердження Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна").

Поруч з цим, ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" передбачено, що об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають, зокрема, використанню не за призначенням.

Окрім цього, відповідно до п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. №63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Частиною 1 статті 65 Закону України "Про фахову передвищу освіту" унормовано, що до майна закладів фахової передвищої освіти належать, зокрема, нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правового статусу закладу фахової передвищої освіти з метою забезпечення його статутної діяльності засновником (засновниками) закріплюються на праві оперативного управління або господарського відання будівлі, споруди, майнові комплекси,

Згідно ч. 1 ст. 80 Закону України "Про освіту", до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону.

Отже, зі змісту наведеної вище норми Закону вбачається, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі №906/164/17, від 25.07.2018р. у справі №906/143/17, від 10.10.2018р. у справі №917/1934/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог зазначеної норми Закону законодавець визначає обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі, на умовах оренди). Невикористання певного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018р. у справі №905/1266/17, від 10.04.2018р. у справі №906/165/17, від 04.07.2018р. у справі №902/653/17, від 14.04.2021р. у справі №917/782/20.

Відтак, за змістом ч.ч. 1, 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об`єктів освіти, не можуть використовуватися не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом. Виняток лише становлять випадки надання в оренду майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. При цьому саме по собі невикористання навчальним закладом спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю самого навчального закладу, а недостатнє фінансування державного чи комунального навчального закладу також не є підставою для використання об`єктів освіти для цілей, не пов`язаних з освітньою діяльністю.

Державні та комунальні заклади фахової передвищої освіти, які мають статус бюджетних установ або неприбуткових закладів освіти, мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України (ч. 1 ст. 73 Закону України "Про фахову передвищу освіту").

У п.п. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" визначено, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Пунктом 11 Розділу І Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України №2205 від 25.09.2020р., унормовано, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання державних та комунальних закладів освіти підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання не за освітнім призначенням, крім випадків передбачених законодавством, не дозволяється.

Відповідно до п. 1 Розділу І Положення про особливості користування гуртожитками закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2019р. №1452, гуртожиток закладу освіти є частиною його цілісного майнового комплексу, керівництво яким здійснює керівник такого закладу. Пунктами 1, 3 Розділу II Положення встановлено, що гуртожитки закладів освіти використовуються для проживання здобувачів вищої та фахової передвищої освіти під час навчання у закладі освіти за очною (денною), заочною формою здобуття освіти, які не мають постійного місця проживання за місцем розташування закладу освіти. Усі приміщення гуртожитку мають використовуватися за їх функціональним призначенням.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових положень, як додаткове джерело фінансування навчальних закладів законом передбачена можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте, надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом (освітнім) відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про фахову передвищу освіту", освітній процес у сфері фахової передвищої освіти - це інтелектуальна творча діяльність, що проводиться у закладі фахової передвищої освіти та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які здобувають освіту, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Згідно Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006р. №419, навчально-виробничий процес у професійно-технічному навчальному закладі - це система організаційно-педагогічних, методичних і технічних заходів, спрямованих на реалізацію змісту і завдань ступеневої професійно-технічної освіти відповідно до державних стандартів.

Як в становлено судом, згідно інформації Любешівського технічного фахового коледжу, договори, пов`язані з навчально-виховною або науково-дослідницькою діяльністю, між підприємцем Клямарем І.М. та навчальним закладом не укладались. Орендоване приміщення використовувалось підприємцем для зайняття підприємницькою діяльністю та одержання прибутку, тобто, не для цілей, пов`язаних з організацією освітнього процесу та не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу. На переконання суду, погодження Міністерством освіти і науки України умов оспорюваного договору з додатковими угодами не може бути підставою для використання об`єкта освіти не за цільовим призначенням, оскільки така господарська діяльність порушує імперативні приписи Закону України "Про освіту".

З огляду на викладені обставини в їх сукупності судом здійснено висновки, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2014р. №874 із змінами, внесеними додатковими договорами від 28.10.2015р. №1 та від 27.10.2017р. №2, а також додатковою угодою від 21.12.2020р. №3 було укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та підприємцем Клямарем І.М. з порушенням ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", положень п. 3.19. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. №63, п.п. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", у зв`язку з чим такий договір підлягав визнанню недійсним, з врахуванням приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України, в судовому порядку, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, із застосуванням наслідків недійсності правочину - повернення орендованого майна орендарем орендодавцю.

Надаючи правову оцінку клопотанням підприємця Клямара І.М. та РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про закриття провадження у справі, судом зауважується наступне:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом враховано, що 03 квітня 2023 року (у період після звернення прокурора до суду з відповідним позовом та після прийняття позову судом і відкриття провадження у справі, на стадії підготовчого провадження у справі) між орендарем (підприємець Клямар І.М.), орендодавцем (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та балансоутримувачем (Відокремлений структурний підрозділ "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету") було укладено договір про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.10.2014р. №874. Також 03.04.2023р. між означеними суб`єктами правовідносин було підписано акт повернення з оренди майна, що належить до державної власності, а також додаток до акта - анкету про стан майна і розрахунків за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2014р. №874.

Судом зауважується, що підписання означених матеріалів між відповідачами та третьою особою освідчує, що станом на 04.04.2023р. договір оренди, який виступає предметом спору у справі, між договірними сторонами було розірвано, як наслідок, підприємцем Клямарем І.М. було повернуто, а Відокремленим структурним підрозділом "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького НТУ" прийнято у належному стані орендоване згідно договору оренди №874 від 30.10.2014р. приміщення площею 22,8 м2 у смт. Любешів по вул. Брестська, 5, що, на думку суду, виступає підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань) із одночасним вирішенням питання (з огляду на засвідчені прокурором підстави) повернення Волинській обласній прокуратурі, в порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір", з Державного бюджету України 5 368 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до Господарського суду Волинської області (згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях).

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі закрити.

2. Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", повернути Волинській обласній прокуратурі (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5 368 грн., сплачений при поданні позовної заяви до Господарського суду Волинської області згідно платіжного доручення №174 від 09.02.2023р.

3. Підставою для повернення судового збору виступає ухвала суду, підписана суддею та засвідчена гербовою печаткою Господарського суду Волинської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Відповідно до ст. ст. 231, 255 ГПК України ухвала про закриття провадження у справі, підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

З врахуванням положень ст.ст. 253, 256, 257 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 10.05.2023р.

Суддя В. А. Войціховський

ухвалу направити:

- Волинській обласній прокуратурі (infocourt@pvo.gov.ua);

- Камінь-Каширській окружній прокуратурі (kkashirskiy_prok@pvo.gov.ua);

- Міністерству освіти і науки України (mon@mon.gov.ua);

- підприємцю Клямару І.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (lviv@spfu.gov.ua);

- Відокремленому структурному підрозділу "Любешівський технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету" (ltkldtu@gmail.com).