Ухвала

від 03.05.2023 по справі 910/6635/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

03.05.2023Справа № 910/6635/23

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали у справі

За позовом Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 341 159,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "КИЇВПАСТРАНС" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Україна" (далі-відповідач) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 341 159,62 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Згідно п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Таким чином, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення в оригіналі, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Докази про сплату судового збору повинні подаватись в оригіналі, оскільки копії цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позивач звертаючись до суду із позовом заявляє вимоги про визнання недійсними Додаткових угод №№1,2,3,4,5,6,7 до Договору від 24.03.2021 №52.21-47 та стягнення 1 341 159,62 грн.

Таким чином, судом встановлено, позивачем заявлено 7 немайнових вимоги про визнання недійсним додаткових угод, за кожну з яких позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 18 788,00 грн.

Водночас, до матеріалів позовної заяви позивачем надано докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі 20 117,39 грн. лише за майнову вимогу про стягнення 1 341 159,62 грн., що менше встановленого Законом розміру судового збору.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки до позовної зави не було додано докази в підтвердження сплати судового збору у встановленому Законом розмірі.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім вказаного вище, суд звертає увагу позивача на необхідність відправлення зазначених вище документів на адресу відповідача та подання до суду належних доказів такого направлення.

Враховуючи наведене, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 172, ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.О. Лиськов