Рішення

від 10.05.2023 по справі 910/3381/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2023Справа № 910/3381/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варяг»

про стягнення 128.485,05 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

03.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варяг» про стягнення 128.485,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2017 між сторонами було укладено договір № 17633/05-01 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 23.05.2017. Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується надати абонементу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонементом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонемент зобов`язується здійснити своєчасну оплату наданих послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів стічних вод, що встановлені передбаченими законодавством правил. Так правилами приймання стічних вод абонементів у систему каналізації міст Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879), регламентовано, що абонементи зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог Правил 1879, а саме здійсненням скиду стічних вод без умов на скид у період з 01.07.2020 по 30.11.2021 грн департаментом екологічного нагляду позивача нараховано відповідачу плату за скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 115Д у розмірі 128.485,05 грн. 27.01.2023 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 587/15/15/02-23 від 17.01.2023 про сплату заборгованості.

Враховуючи те, що відповідачем не було виконано вимоги викладені позивачем у вимозі, останній звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 128.485,05 грн за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод.

У поданій позивачем до суду позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/3381/23, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. В задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи відмовлено.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.03.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105493937096 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 115-Д, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

21.03.2023 судом отримано конверт разом з ухвалою від 10.03.2023 (номер відправлення 0105493937096), який повернуто поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 18.03.2023 з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 10.03.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2017 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Варяг» (абонент, відповідач) укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 17633/5-01 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єкту водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою, комунальних водопроводів та приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованими в Міністерстві юстиції за № 403/6691, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради № 1879 від 12.10.2011, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві № 44/903 від 17.10.2011, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.5 договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скидання стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору в період з 01.07.2020 по 30.11.2021 здійснював скид стічних вод без одержання Умов на скид, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок, на підставі п. 4.10 договору та п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, сплатити кошти у розмірі 128.485,05 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (в редакції, що діяла на момент укладення договору) його дія поширюється на всі суб`єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 7.1 договору він укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є чинним.

Відповідно до п. 3.1.2 постачальник зобов`язаний приймати від абонента стічні води на умовах цього договору, визначати у строки, встановлені графіком обслуговування засоби обліку абонента, кількість наданої абонентом води та прийнятих від нього стоків в міську каналізаційну мережу.

При цьому, пунктом 3.3.11 встановлено, що абонент зобов`язаний своєчасно продовжувати у встановленому порядку Умови на скидання стічних вод у каналізаційну мережу постачальника, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.

Розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Пунктом 1.5 Правил № 1879 визначено, що вони встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п. 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Пунктом 3.3.1 Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком № 2, які видаються на один рік.

Відповідно до п.п. 3.3.4, 3.3.5 п. 3.3 Правил № 1879 Умови на скид видаються на один рік. Якщо абонентом заявлено про відсутність змін у його водовідведенні Умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до водоканалу із письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії.

У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що в період з 01.07.2020 по 30.11.2021 відповідачем, в порушення умов Правил № 1879, здійснювався скид стічних вод у каналізаційну мережу без отримання Умов на скид.

В підтвердження викладеного позивачем надано суду Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва № 552 від 20.02.2019, видана ТОВ «Варяг» зі строком дії до 07.02.2020.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача із письмовим запитом про подовження Умов на скид, а отже строк дії Умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва № 552 від 20.02.2019 закінчився 07.02.2020.

Згідно з п. 4.10 договору розділу «Відповідальність сторін» у разі порушення абонентом п.п. 1.1 та 1.5 цього договору, плата за скид стічних вод без чинних умов (дозволу) нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 8.1 Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Пунктом 8.6 Правил № 1879 встановлено, що при порушенні цих правил та правил користування Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у абонента умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Відповідно до п. 3.2.1 договору постачальник має право вимагати від абонента, дотримання чинних правил користування, правил приймання та інших нормативних документів, зазначених у п. 1.1 цього договору.

У зв`язку зі скидом відповідачем стічних вод без Умов на скид стічних вод Департаментом екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» було нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Варяг» чотирьохкратну плату за скид стічних вод у міську каналізацію за адресою: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 115-Д, за період з 01.07.2020 по 30.11.2021 у розмірі 128.485,05 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком № 15/ВУ-Ф-07/509-11-2021р. від 02.12.2021.

В матеріалах справи міститься лист-попередження від 02.12.2021 згідно з яким позивач пропонує відповідачу здійснити плату у розмірі 128.485,05 грн (розрахунок № 15/ВУ-Ф-07/509-11-2021р. від 02.12.2021 додається).

В якості доказів надіслання даного листа відповідачу рекомендованою кореспонденцією № 0221700741822 подано список згрупованих відправлень від 02.12.2021.

27.01.2023 позивачем направлено відповідачу вимогу № 587/15/15/02-23 від 17.01.2023, відповідно до якої позивач вимагав у семиденний термін з дня одержання вимоги сплатити кошти за скид стічних вод без Умов на скид у сумі 128.485,00 грн. Разом зі вказаною вимогою позивачем повторно направлено відповідачу лист-попередження від 02.12.2021 та розрахунок № 15/ВУ-Ф-07/509-11-2021р. від 02.12.2021

Дана вимога надіслана відповідачу 27.01.2023 рекомендованою кореспонденцією № 0101509409189, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 27.01.2023 та накладною № 0101509409189 від 27.01.2023.

Проте, згідно інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет вбачається, що 31.01.2023 відправлення № 0101509409189 не було вручено під час доставки та 11.02.2023 повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов`язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв`язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

Частина 2 статті 235 Господарського кодексу України встановлює, що до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

За змістом ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/23088/17 зазначено, що визначена у справі плата за скид стічних вод без дозволу не є штрафом у розумінні статей 238-241 Господарського кодексу України, а є оперативно-господарською санкцією у розумінні статей 217, 219, 235, 237 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, нараховані відповідачу кошти у розмірі 128.485,05 грн за скид стічних вод без Умов на скид є оперативно-господарською санкцією.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, позивач має право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п`ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.

Перевіривши розрахунок плати за скид стічних вод без одержання Умов у розмірі 128.485,05 грн, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 128.485,05 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Варяг» (03150, м. Київ, вул. Антоновича (Горького), 115-Д, код ЄДРПОУ 16290738) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 128.485 (сто двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн 05 коп. за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод та 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова