Рішення

від 27.04.2023 по справі 910/1415/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2023Справа № 910/1415/23

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвапол"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/1415/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвапол"

до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства

про стягнення 2 205 559,54 грн

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Бенчук О.О.

Представники сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвапол" (далі - позивач, заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (далі - відповідач) про стягнення 2 205 559,54 грн (1 438 964,36 грн основного боргу, 657 901,00 грн втрат від інфляції, 108 694,18 грн 3% річних).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором № 1/14 від 30.01.2014 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 відкрито провадження за вказаним позовом, призначено проведення підготовчого засідання на 06.03.2023, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 позов задоволено повністю.

14.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвапол" надійшла заява про ухвалення рішення про розподіл судових витрат (здана до відправлення 10.04.2023), в якій останній просить суд стягнути з відповідача у даній справі витрати на правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2023 розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 27.04.2023, а також запропоновано відповідачу надати письмові пояснення, заперечення по суті заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Копія вказаної ухвали отримана позивачем 25.04.2023, а відповідачем - 26.04.2023, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

20.04.2023 позивачем подано клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника позивача.

26.04.2023 відповідачем подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат з посиланням на те, що розмір таких витрат є необґрунтованим та надмірно великим в порівнянні з фактично наданими послугами та складністю даної справи.

Крім того, в запереченнях на заяву позивача про розподіл судових витрат, відповідач просив суд повернути таку заяву позивачу без розгляду, посилаючись на те, що позивачем на адресу відповідача направлено лише заяву без додатків до неї.

Проте, суд не вбачає підстав для повернення позивачу його заяви про розподіл судових витрат з огляду на наступне.

Так, позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення (про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу) додано опис вкладення у цінний лист № 0101910959914, відповідно до якого позивачем направлялись відповідачу заява та додатки до неї, а саме: договір № 02/09-19-1 від 02.09.2019, додаток № 1 до нього та акт приймання-передачі наданих послуг від 07.04.2023.

Відповідачем не доведено, що ним не отримано додатки до поданої позивачем заяви, зокрема, не надано суду складеного за участю представників поштового відділення акту про відсутність вкладень або складеного при реєстрації такої заяви акту про відсутність додатків тощо).

Крім того, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи, а також враховує, що стороною подані заперечення по суті поданої позивачем заяви про винесення додаткового рішення (про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу).

Також суд вказує, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення була призначена до розгляду до надходження вказаних заперечень, що унеможливлює повернення такої заяви позивачу без розгляду.

У судове засідання 27.04.2023 представники позивача та відповідача не з`явились.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд заяви щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/1415/23, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У попередньому (орієнованому) розрахунку суми судових витрат, позивач вказував про понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 100 000,00 грн.

При цьому позивач вказав, що зважаючи на те, що між позивачем та його представником не було оформлено актів приймання-передачі наданих послуг, докази понесення судових витрат будуть надані суду у встановлений ГПК України строк.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем в строк, передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, здана до відправлення відділенню зв`язку 10.04.2023.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем долучено до позовної заяви:

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 7717/10 від 19.04.2023, видане Дядюрі Н.О.;

- ордер серії АІ № 1307541 від 16.11.2022, виданий Адвокатським об`єднанням «Унілекс» адвокату Дядюрі Н.О.

Крім того, до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем долучено:

- договір № 02/09-19-1 від 02.09.2019, укладений між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Унілекс» (об`єднання);

- додаток № 1 до вказаного договору;

- акт приймання-передачі від 07.04.2023.

Оцінивши подані докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «Унілекс» договору № 02/09-19-1 від 02.09.2019 сторонами погоджено:

- на умовах, передбачених договором, клієнт доручає, а об`єднання зобов`язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, його додатками (п. 1.1 договору);

- пунктом 5.1 вказаного договору погоджено, що клієнт сплачує об`єднанню гонорар за фактично надану об`єднання правову допомогу згідно з завданням, а також відшкодовує додаткові витрати, пов`язані з забезпеченням належного виконання завдання;

- сторони погодили, що розмір гонорару визначається сторонами у відповідному додатку до договору;

- клієнт сплачує об`єднанню гонорар шляхом перерахування грошових коштів протягом 3 банківських днів після надання рахунку на оплату і акту приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок об`єднання (п. 5.3 договору).

- відповідно до п. 8.1 договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Додатком № 1 до вказаного договору об`єднання та позивач погодили, що обсяг правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) та розмір винагороди за аналіз можливостей повернення (стягнення) грошових коштів (заборгованості) з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (ККЕПОП, код 03187691) на користь ТОВ «Інвапол» за договором поставки № 1/14 від 30.01.2014, вжиття заходів щодо ініціювання судового розгляду спору та представництво інтересів ТОВ «Інвапол» у суді першої інстанції у справі щодо стягнення коштів з ККЕПОП становить 100 000,00 грн.

Сторони погодили, що детальний опис наданих послуг в межах даного додатку до договору деталізується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який складається після завершення розгляду справи в суді відповідної інстанції (п. 2 додатку № 1).

Відповідно до п. 5 додатку № 1 клієнт здійснює оплату правової допомоги на поточний рахунок об`єднання, вказаний в даному додатку, протягом 15 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний етап, визначений відповідним підпунктом п. 1 даного додатку.

07.04.2023 між позивачем та об`єднанням підписано акт приймання-передачі наданих послуг, гонорар за яким становить 100 000,00 грн.

Відповідно до найменування правової допомоги, отриманої позивачем та наданої об`єднанням, сторонами погоджено наступні види послуг:

- аналіз можливостей повернення (стягнення) грошових коштів (заборгованості) з відповідача у даній справі на користь позивача за договором поставки № 1/14 від 30.01.2014;

- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з аналогічних справ, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень для позивача щодо можливих варіантів дій;

- підготовка та написання позовної заяви для клієнта про стягнення з відповідача грошових коштів (заборгованості) за договором поставки № 1/14 від 30.01.2014. Підготовка додатків до позовної заяви. Подання позовної заяви до суду;

- особиста участь представника ТОВ «Інвапол» у судових засіданнях в Господарському суді міста Києва у справі № 910/1415/23 щодо розгляду позовної заяви про стягнення коштів з ККЕПОП.

У запереченнях на заяву позивача відповідач вказав, що розмір таких витрат є необґрунтованим та надмірно великим в порівнянні з фактично наданими послугами та складністю даної справи.

Щодо вказаних заперечень відповідача, суд вказує про наступне.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Поряд з цим при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 встановлено, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Так, як вказано вище, рішенням суду від 06.04.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Поряд з цим, як вказано судом вище, згідно з позиціями Верховного Суду з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд вважає витрати позивача на надання правової допомоги в розмірі 100 000,00 грн такими, що не відповідають критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, з огляду на наступне.

Фактично акт приймання-передачі наданих послуг містить, крім всього, дублюючі послуги, зокрема, без проведення аналізу можливостей повернення (стягнення) грошових коштів (заборгованості) з відповідача у даній справі на користь позивача за договором поставки № 1/14 від 30.01.2014, а також підбору нормативно-правової бази, аналізу судової практики з аналогічних справ, неможливо було б здійснити підготовку та написання позовної заяви про стягнення з відповідача грошових коштів (заборгованості) за договором поставки № 1/14 від 30.01.2014 та подання позовної заяви до суду.

Крім того, суд зазначає, що фактично об`єднанням надано позивачу послуги з написання позовної заяви та забезпечено участь у трьох судових засіданнях у даній справі.

Також судом враховано, що позивачем вже заявлялись аналогічні вимоги за договором поставки № 1/14 від 30.01.2014 у судових справах (№ 910/7668/19, № 910/1118/20, № 910/9522/20).

Заявлені вимоги виникли за договором поставки, що не вимагало від об`єднання складнощів в проведенні підбору нормативно-правової бази, аналізу судової практики з аналогічних справ, фактично позивачем заявлені вимоги про стягнення основного боргу, 3% річних та втрат від інфляції, що для досвідченого юриста (адвоката) не становить якихось складнощів, крім того, суд вказує, що такий спір є не першим за вказаним договором, а змінювався лише період поставки та сума заборгованості за вказаним договором.

Також, суд зазначає, що судові засідання у даній справі були нетривалими за часом (фактично менше ніж півгодини).

Крім того, суд зазначає, що відповідачем під час розгляду даної справи не подавалось заперечень щодо позовних вимог, які б потребували додаткових витрат позивача на написання заяв щодо таких заперечень.

Суд враховує той факт, що Київське казенне експерим ентальне протезно-ортопедичне підприємство є державним підприємством, власником якого є Міністерство соціальної політики України, та покладення всієї суми витрат на правничу допомогу порушить баланс фінансового стану обох сторін.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає частково обґрунтованими вимоги позивача про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на відповідача витрат на правничу допомогу, проте вважає за доцільне обмежити розмір таких витрат до 30 000,00 грн, відповідно витрати позивача в розмірі 70 000,00 грн залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвапол" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (04070, м. Київ, вул. Фролівська, буд. 4, код 03187691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвапол" (03680, м. Київ, вул. Академіка Кримського, буд. 27, код 37306160) 30 000,00 грн (тридцять тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 10.05.2023.

Суддя О.Г. Удалова