Рішення

від 10.05.2023 по справі 911/477/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/477/23

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом акціонерного товариства Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування

до товариства з обмеженою відповідальністю Сервісний центр Добрий друк

про стягнення боргу,

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2023 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Добрий друк" (далі відповідач) про стягнення боргу в сумі 10 919,11 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору про надання комунальних послуг №407/14-ЕН від 01.08.2014 року, укладеного на підставі договору оренди №33ВА-14 від 01.08.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2023 року відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу запропоновано в строк до 23.03.2023 року надати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву (пред`явити зустрічний позов), а також докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

18 квітня 2023 року судом на сайті Судової влади України розміщено оголошення про повідомлення відповідача про розгляд справи №911/477/23 Господарським судом Київської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов`язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, з метою повідомлення відповідача про судове засідання, ухвала суду від 20.02.2023 року про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, проспект Шевченка, будинок 5, квартира 82.

Поштове відправлення №0103282963454 не було вручене відповідачу, у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією повернутого поштового конверту, долученою до матеріалів справи.

Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.

При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.

Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Київської області від 20.02.2023 року про відкриття провадження у справі внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 21 лютого 2023 року.

Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Так, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

01 серпня 2014 року між державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" та товариством з обмеженою відповідальністю Сервісний центр Добрий друк" (далі відповідач) був укладений договір оренди №33ВА-14 (далі договір №1).

Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" була змінена назва на акціонерне товариство Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування (далі позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 1 договору №1, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, яке знаходиться на балансі позивача за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, корп. 14, поверх 4, загальною площею 35,6 м2.

Відповідно до п. 2 договору №1, приміщення надається під офіс.

Пунктом 2.1 договору №1 встановлено, що відповідач вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.

Згідно з п. 5.5 договору №1, відповідач зобов`язаний укласти з позивачем орендованого майна договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг відповідачу, в тому числі послуг зв`язку у 10-денний термін після підписання договору.

01 серпня 2014 року між позивачем та відповідачем укладений договір №407/14-ЕН про надання комунальних послуг (далі договір №2).

Відповідно до п. 1.1 договору №2, цей договір, розроблений згідно з чинним законодавством України, укладається на основі договору оренди чи лізингу та опитувального листа (додаток 1), заповненого відповідачем. Позивач зобов`язується поставити відповідачу: теплову енергію, електричну енергію, питну воду та забезпечити каналізаційні стоки, а також проводити (за необхідністю) монтажні, налагоджувальні та інші роботи у орендованому чи взятому у лізинг приміщенні, а відповідач зобов`язується отримати послуги та сплатити їх відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Пунктом 1.2 договору №2 встановлено, що межа продажу теплової енергії, електричної енергії, питної води, обігової води, стиснутого повітря низького та високого тиску та надання послуг у вигляді водовідведення (господарсько - побутових стоків, промислових стоків після їх нейтралізації до гранично допустимої концентрації, атмосферних опадів) встановлюється сторонами згідно з "актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" (додаток 2), що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.4 договору №2, вартість послуг встановлена в калькуляції наданих послуг, затверджених у встановленому порядку позивачем та тарифів міських енергопостачальних організацій орієнтовно на 1.08.2014 року складає: - електроенергія (тариф - 1,1861 грн./кВт*год) - 251,37 грн.; - теплоенергія (тариф 923,03 грн./Гкал) - 369,40 грн.; - питна вода та каналізація (тариф - 6,22 грн./м3) - 6,22 грн.

Відповідно до п. 2.2.4 договору №2, позивач зобов`язаний складати акти споживання комунальних послуг, а у разі надання додаткових послуг (монтажні налагоджувальні та інші) складати акти виконаних робіт. На підставі актів позивач виставлє платіжні вимоги (рахунки) за спожиті комунальні послуги чи виконані роботи.

Пунктом 2.2.5 договору №2 встановлено, що позивач зобов`язаний надавати відповідачу (разом із супровідним листом) акт споживання комунальних послуг, виконання робіт (при їх наявності) та платіжні вимоги (рахунки).

Згідно з п. 2.4.1 договору №2, відповідач зобов`язаний впродовж 5 днів сплатити за платіжними вимогами (рахунками) за використані комунальні послуги або виконані роботи (при їх наявності), з дати їх отримання.

Відповідно до п. 3.5 договору №2, за кожен місяць позивач розраховує обсяг та вартість комунальних платежів, а у разі надання додаткових послуг - надає акт виконаних робіт. Акти та платіжні вимоги (рахунки) разом з супровідним листом відповідач отримує у позивача до 8 числа розрахункового місяця і впродовж одного дня повинен належним чином оформити акти (підписати уповноваженою особою, поставити печатку), та повернути один оформлений примірник акту позивачу. У разі відсутності (впродовж 3 днів з дня отримання) мотивованих письмових заперечень по рахунку споживання комунальних послуг, і акту надання додаткових послуг документи вважаються прийнятими відповідачем, а послуги надані в повному обсязі та належним чином.

Пунктом 5.1 договору №2 встановлено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін дії договору оренди, лізингу або іншого виду користування приміщенням та обладнанням.

01 серпня 2014 року приміщення було передане позивачем відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду, копія якого долучена до матеріалів справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що ним відповідачу були надані послуги, на підставі договору №2, за період з липня 2018 року до лютого 2020 року, на загальну суму 24 566,62 грн., про що сторонами підписані акти №1108 від 31.07.2018 року, №1274 від 31.08.2018 року, №1440 від 28.09.2018 року, №1605 від 31.10.2018 року, №1772 від 30.11.2018 року, №1939 від 31.12.2018 року, №106 від 31.01.2019 року, №269 від 28.02.2019 року, №430 від 29.03.2019 року, №594 від 30.04.2019 року, №756 від 31.05.2019 року, №917 від 28.06.2019 року, №1076 від 31.07.2019 року, №1235 від 30.08.2019 року, №1395 від 30.09.2019 року, №1555 від 31.10.2019 року, №1873 від 31.12.2019 року, №1715 від 29.11.2019 року, №99 від 31.01.2020 року та №254 від 28.02.2020 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №2 позивачем були надані відповідачу рахунки на оплату, на загальну суму 24 566,62 грн., а саме: №4113 від 31.07.2018 року, на суму 322,94 грн.; №4561 від 31.08.2018 року, на суму 539,39 грн.; №5126 від 28.09.2018 року, на суму 612,60 грн.; №5617 від 31.10.2018 року, на суму 490,77 грн.; №6152 від 30.11.2018 року, на суму 1 253,95 грн.; №6768 від 31.12.2018 року, на суму 2 377,85 грн.; №461 від 31.01.2019 року, на суму 4 561,99 грн.; №1123 від 28.02.2019 року, на суму 1 888,08 грн.; №1645 від 29.03.2019 року, на суму 948,50 грн.; №2324 від 30.04.2019 року, на суму 1 101,93 грн.; №2919 від 31 травня 2019 року, на суму 779,19 грн.; №3531 від 28 червня 2019 року, на суму 1 021,37 грн.; №4143 від 31 липня 2019 року, на суму 1 242,25 грн.; №4785 від 30.08.2019 року, на суму 1 173,99 грн.; №5326 від 30.09.2019 року, на суму 928,82 грн.; №5948 від 31.10.2019 року, на суму 1 006,82 грн.; №6722 від 29.11.2019 року, на суму 1 566,00 грн.; №7243 від 31.12.2019 року, на суму 1 986,87 грн.; №553 від 31.01.2020 року, на суму 188,51 грн. та №1259 від 28.02.2020 року, на суму 901,41 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач послуги, надані позивачем, оплатив частково, а саме в сумі 13 647,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №1432 від 23.11.2018 року, на суму 1 035,51 грн.; 1457 від 19.02.2019 року, на суму 683,53 грн.; №1458 від 21.02.2019 року, на суму 1 465,12 грн.; №1462 від 13.03.2019 року, на суму 1 371,84 грн.; №1470 від 05.04.2019 року, на суму 952,20 грн.; №1502 від 21.06.2019 року, на суму 779,19 грн.; №1516 від 24.07.2019 року, на суму 1 021, 37 грн.; №1530 від 20.08.2019 року, на суму 1 242,25 грн.; №1546 від 09.10.2019 року, на суму 1 173,99 грн.; №1556 від 22.10.2019 року, на суму 928,82 грн.; №1572 від 20.11.2019 року, на суму 1 006,82 грн. та №1610 від 24.01.2020 року, на суму 1 986,87 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Частиною 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію про стягнення заборгованості, просив оплатити борг у сумі 10 919,11 грн.

Відповідач відповіді на вищевказану претензію не надав, борг не сплатив, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 10 919,11 грн. борг за надані комунальні послуги.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 01 серпня 2014 року був укладений договір №407/14-ЕН про надання комунальних послуг (далі договір №2), згідно з умовами якого позивач зобов`язувався поставити відповідачу: теплову енергію, електричну енергію, питну воду та забезпечити каналізаційні стоки, а також проводити (за необхідністю) монтажні, налагоджувальні та інші роботи у орендованому чи взятому у лізинг приміщенні, а відповідач зобов`язувався послуги оплатити, відповідно до умов договору №2.

Згідно з п. 2.4.1 договору №2, відповідач зобов`язаний впродовж 5 днів сплатити за платіжними вимогами (рахунками) за використані комунальні послуги або виконані роботи (при їх наявності), з дати їх отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №2 позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги, на загальну суму 24 566,62 грн., про що сторонами підписані акти: №1108 від 31.07.2018 року; №1274 від 31.08.2018 року; №1440 від 28.09.2018 року; №1605 від 31.10.2018 року; №1772 від 30.11.2018 року; №1939 від 31.12.2018 року; №106 від 31.01.2019 року; №269 від 28.02.2019 року; №430 від 29.03.2019 року; №594 від 30.04.2019 року; №756 від 31.05.2019 року; №917 від 28.06.2019 року; №1076 від 31.07.2019 року; №1235 від 30.08.2019 року; №1395 від 30.09.2019 року; №1555 від 31.10.2019 року; №1873 від 31.12.2019 року; №1715 від 29.11.2019 року; №99 від 31.01.2020 року та №254 від 28.02.2020 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що відповідач послуги, надані позивачем, оплатив частково, а саме в сумі 13 647,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що спростовували б доводи представника позивача або підтверджували б оплату боргу перед позивачем, представник відповідача суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 10 919,12 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 89, ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 629, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14 - 15, ст. 16, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 4 ст. 240, ч. 6 ст. 242, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Добрий друк" про стягнення боргу в сумі 10 919,11 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Добрий друк" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, проспект Шевченка, будинок 5, квартира 82, ідентифікаційний код 39199520) на користь акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (04050, місто Київ, вулиця Іллєнка Юрія, будинок 2/10, ідентифікаційний код 14307699) 10 919,11 грн. (десять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять грн. 11 коп.) боргу; 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 10.05.2023 року.

Суддя С. Грабець