Рішення

від 09.05.2023 по справі 917/292/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2023 Справа № 917/292/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., секретар судового засідання Теницька С.В., розглянувши справу № 917/292/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз-постачання", вул.Олеся Гончара 2, м. Полтава, Полтавська область, 36039

до відповідача Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (вул. Небесної Сотні (Леніна), 69, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 00952166) в особі Філії "Хлібна база № 88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (вул. Першотравнева, 9, смт. Скороходове, Чутівський район, Полтавська область, 38813, код ЄДРПОУ 36066129)

про стягнення 1 073 473,43 грн,

Без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз-постачання" просить суд стягнути з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база № 88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" 1 073 473,43 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору на постачання природного газу № 2134 від 01.01.2021 р, з яких : 713 997,82 грн заборгованість за отримані послуги з постачання природного газу за період з жовтня 2021 по грудень 2021 (включно), 27 488,67 грн 3% річних за період з 11.10.2021 по 17.02.2023 та 331 986,94 грн пені за період з 11.10.2021 по 17.02.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами Договору на постачання природного газу № 2134 від 01.01.2021, зокрема, не у повному обсязі здійснив оплату послуг. За порушення строків оплати позивач нарахував відповідачу пеню, передбачену умовами Договору та 3% річних.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : Копія розрахунку суми заборгованості; Копія розрахунку штрафних санкцій та пені; Копія Договору на постачання природного газу разом з додатком до договору; Копії акту приймання передачі природного газу; Копія комерційної пропозиції.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

22.02.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз-постачання" до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база № 88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 1 073 473,43 грн заборгованості, 3% річних та пені, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору на постачання природного газу № 2134 від 01.01.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 справу № 917/292/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Ухвалою суду від 27.02.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

03.03.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх № 2792).

Суд ухвалою від 09.03.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду від 09.03.2023 року, що була надіслана судом на вказану у позовній заяві адресу відповідача, яка співпадає з адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 09.03.2023, якою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, вважається врученою відповідачу 21.03.2023.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз-постачання" (далі - Постачальник) та Державним підприємством "Полтавський комбінат хлібопродуктів" в особі Філії "Хлібна база № 88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (далі - Споживач) укладений Договір на постачання природного газу №2134 від 01.01.2021 року (далі - Договір, а.с. 8-13).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Постачальник забезпечує Споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених Договором (ч. 1 п. 1.1 Договору);

- розрахунковим періодом за цим Договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки Споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у наступному порядку: щомісячної 100% поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в Додатку 1 до Договору. У разі збільшення в установленому порядку узгодженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково узгоджених обсягів природного газу до моменту коригування Постачальником планових обсягів, що передбачено пунктом 2.6. цього Договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 08 числа місяця, наступного за розрахунковим. За домовленістю сторін порядок оплати може бути змінений, про що укладається додаткова угода, яка є невід`ємною частиною даного договору (п. 3.6 Договору);

- у разі переплати (крім оплати замовленої потужності), сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період, або повертається на поточний рахунок Споживача, на його письмову вимогу. Датою оплати (здійснення розрахунку) визначається дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Постачальника (п. 3.7 та п. 3.8 Договору);

- Сторони погодили, що оплата Послуг з замовлення потужності здійснюється у розмірі не менше 100% від замовлених обсягів постачання природного газу у відповідному періоді, незалежно від того, чи була повністю використана потужність Споживачем (п. 3.15. Договору);

- у випадку перевищення Споживачем замовленої потужності у відповідному періоді, Споживач зобов`язується здійснити доплату Послуги із замовлення потужності на обсяг перевищення за подвійним тарифом, згідно з Кодексом газотранспортної системи на підставі акту або виставленого Постачальником рахунку (п. 3.16 Договору); .

- у разі прострочення виконання Споживачем своїх зобов`язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим Договором, Споживач зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 Договору);

- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками і діє в частині постачання природного газу з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, Сторони мають внести зміни до Договору щодо планових обсягів постачання природного газу на продовжений строк. Усі зміни, та доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами Сторін. У випадку, якщо установчими документами Сторони передбачена наявність печатки, Договір має бути скріплений печаткою такої Сторони. Жодна Сторона договору не може в односторонньому порядку розірвати цей Договір, якщо в неї залишились невиконані зобов`язання перед другою стороною. Виключення становить п. 8.3 даного Договору (п.11.1 11.3 Договору).

На виконання умов укладеного Договору позивач надав відповідачу послуги з постачання природного газу в жовтні 2021 року в об`ємі 3,738 тис. куб. м. на суму 133 877,88 грн., в листопаді 2021 року в об`ємі 18,357 тис. куб. м. на суму 636 775,27 грн., за грудень 2021 року замовлена потужність - 10,00 тис. м. куб. в сумі 1638,96 грн., на загальну суму 772 292,11 грн.

Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання - передачі природного газу та актів про надання послуг, які підписані представниками сторін без застережень та скріплені печатками сторін (а.с. 17-19).

За даними позивача станом на 01.10.2021 року у відповідача рахувалась переплата в сумі 55 671,95 грн. В подальшому відповідачем було проведено часткову оплату за отримані послуги у сумі 2 622,34 грн, а саме : в жовтні 2021 року - на суму 1 311,17 грн, в листопаді 2021 року - на суму 1 311,17 грн.

Тобто, в порушення умов Договору, відповідач здійснив несвоєчасно та не у повному обсязі оплату за отримані послуги.

Як зазначає позивач, станом на 20.02.2023 року сума боргу відповідача перед позивачем за постачання природного газу становить 713 997,82 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 073 473,43 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов Договору на постачання природного газу № 2134 від 01.01.2021 р, з яких : 713 997,82 грн заборгованість за отримані послуги з постачання природного газу за період з жовтня 2021 по грудень 2021 (включно), 27 488,67 грн 3% річних за період з 11.10.2021 по 17.02.2023 та 331 986,94 грн пені за період з 11.10.2021 по 17.02.2023.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати наданих послуг робочої сили спецконтингенту.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ч. 1 сі. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вищезазначеним Договором та приписів ст. 712 Цивільного кодексу України сплатив вартість отриманого газу та послуг з порушенням визначених Договором строків та не у повному обсязі. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 713 997,82 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 713 997,82 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України). Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Умовами Договору (п. 8.2) передбачено, що у разі прострочення виконання Споживачем своїх зобов`язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим Договором, Споживач зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 331 986,94 грн пені за період з 11.10.2021 по 17.02.2023 (з урахуванням моменту виникнення зобов`язань з оплати отриманого природного газу по кожному окремому акту, проведених відповідачем проплат та умов Договору), суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними частково, а саме : позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 67 543,72 грн за період з 11.10.2021 по 09.06.2022, оскільки при визначенні відповідачу розміру пені позивачем не враховано п. 6 ст. 232 ГК України. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 264 443,22 грн слід відмовити.

При цьому, судом враховано приписи п. 3 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач заявив до стягнення 27 488,67 грн три проценти річних за період з 11.10.2021 по 17.02.2023, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманого природного газу.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 713 997,82 грн основного боргу, 27 488,67 грн трьох процентів річних, 67 543,72 грн пені, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. В частині стягнення з відповідача 264 443,22 грн пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 12 135,44 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (вул. Небесної Сотні (Леніна), 69, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 00952166) в особі Філії "Хлібна база № 88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" (вул. Першотравнева, 9, смт. Скороходове, Чутівський район, Полтавська область, 38813, код ЄДРПОУ 36066129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз-постачання" (вул.Олеся Гончара 2, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ43663431) 713 997,82 грн основного боргу, 27 488,67 грн три проценти річних, 67 543,72 грн пені та 12 135,44 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 264 443,22 грн пені відмовити.

4. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 09.05.2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик