Ухвала

від 09.05.2023 по справі 320/2713/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2023 року

м. Київ

справа № 320/2713/20

адміністративне провадження № К/990/14561/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Вишневе будівництво та інжиніринг» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі № 320/2713/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневе будівництво та інжиніринг» про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневе будівництво та інжиніринг» (далі - відповідач, ТОВ) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг», а саме: проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва житлових будинків (секції А13, Г14) та експлуатацію тимчасових, мобільних споруд будівельного містечка за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ватутіна, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити проведення будівельно-монтажних робіт та експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 28.01.2020 № 62.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов задоволено частково:

- застосовано до ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» заходи реагування шляхом повного зупинення експлуатації житлових будинків (секції А13, Г14) з громадськими приміщеннями за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Освіти, 15/31 до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 28.01.2020 № 62;

- у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

24 квітня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальності «Вишневе будівництво та інжиніринг» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі № 320/2713/20.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що на обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду в аналогічних правовідносинах.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Проте, всупереч вимогам пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявником не сформовано чіткого переліку норм права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, не указано підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах, а також не зазначено, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Суд зауважує, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції, на виконання вимог статті 341 КАС України, перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.

Отож доводи скаржника про наявність підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України є необґрунтованими.

Іншою підставою касаційного оскарження у цій справі заявник зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, указуючи, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.

Частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Отже, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

Судом установлено, що зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпунктів частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України та унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачених статтею 328 КАС України підстав, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подали.

За наведених обставин клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження вирішенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневе будівництво та інжиніринг» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі №320/2713/20 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська