Постанова

від 10.05.2023 по справі 280/3794/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 280/3794/19

адміністративне провадження № К/9901/31788/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченка Захара Миколайовича

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020

у справі №280/3794/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ-05"

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко Захар Миколайович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради,

про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ-05» (далі - ТОВ «КОНТАКТ-05») звернулося до суду з позовом, в якому просило:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №47913161 від 23.07.2019, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко Захаром Миколайовичем;

1.2. зобов`язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко Захара Миколайовича провести державну реєстрацію припинення обтяження арешту нерухомого майна, що накладений згідно постанови б/н, прийнятої 29.03.2009 слідчим СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Пелих К.О. на належне ТОВ «КОНТАКТ-05» нежитлове приміщення за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Толока професора, буд. 25-А.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020, позов задоволено.

2.1. Визнано протиправною та скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №47913161 від 23.07.2019, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко Захаром Миколайовичем.

2.2. Зобов`язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко Захара Миколайовича провести державну реєстрацію припинення обтяження арешту нерухомого майна, що накладений згідно постанови б/н, прийнятої 29.03.2009 слідчим СУ ГУ МВС України в Запорізькій області Пелих К.О. на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНТАКТ - 05" нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 ).

2.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (вул. Олександрівська, буд. 84, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 40302133) на користь ТОВ "КОНТАКТ - 05" (69120, м. Запоріжжя, вул. Б. Завади, 14, код ЄДРПОУ 33869980) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

3.1. Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2009 у справі №2-1577/09 та додаткового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2010 у цій же справі, Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТ - 05» належить на праві власності нерухоме майно: магазин літ. А-3, прибудова літ.А', прибудова літ.А2, підвал літ. пд', що розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Чуйкова маршала (нині вулиця Толока професора), будинок 25 - А.

3.2. Згідно постанови, б/н, прийнятої 29.03.2009 слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області Пелих К.О. накладено арешт на належне ОСОБА_1 майно по кримінальній справі №4260802.

3.3. Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №23385788, 05.05.2009, на підставі вказаної постанови слідчого було зареєстроване обтяження - арешт на нерухоме майно - будинок, прибудова літ А2, підвал літ. пд 1 за адресою АДРЕСА_1 , власником якого був ОСОБА_1 .

3.4. Згідно постанови про припинення кримінального переслідування від 03.06.2009, винесеної слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області Пелих К.О., кримінальне переслідування відносно ОСОБА_1 було припинено, арешт на майно останнього відмінено.

3.5. Відповідно до постанови, винесеної 12.06.2009 прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства, юристом 2 класу Пересадою О.С. при розгляді матеріалів кримінальної справи №4260802, порушеної за частиною 1 статті 358 КК України, було скасовано постанову слідчого Пелиха К.О. від 29.03.2009 про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , також скасовано постанову від 03.06.2009 про припинення кримінального переслідування відносно ОСОБА_1 .

3.6. Згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: магазин літ.А-3, прибудова літ.А', прибудова літ.А2, підвал літ.пд', що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТОВ «КОНТАКТ - 05» накладено арешт згідно постанови, б/н, винесеної 29.03.2009 слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області Пелих К.О. (реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 8692599).

3.7. Згідно картки прийому заяви № 174671241 22.07.2019 представником ТОВ «КОНТАКТ- 05» Пивоваровим В.І. до Департаменту надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради подано заяву про державну реєстрацію обтяження.

3.8. Відповідно до переліку документів, разом із заявою подано:

-постанова, копія, серія та номер: видавник: Слідчий ГУНП в Запорізькій області

- постанова, копія, серія та номер: -, видавник: Прокурор Відділу нагляду за додержанням законів;

- постанова, копія, серія та номер: видавник: Слідчий ГУНП в Запорізькій області;

- рішення суду, копія, серія та номер: 2-1577/09, видавник: Жовтневий районний суд м. Запоріжжя;

- додаткове рішення суду (копія), серія та номер: 2-1577/09, видавник: Жовтневий районний суд м. Запоріжжя.

3.8. У рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №47913161 від 23.07.2019 державним реєстратором зазначено, що заявником подано постанову слідчого від 03.06.2009 про припинення арешту на майно у відповідності до статті 126 КПК України, що діяв на момент винесення постанови. Крім того, заявником також подано постанову прокурора від 12.06.2009, якою було скасовано постанову слідчого від 03.06.2009, що не дає змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 цього ж Закону державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

3.9. Вважаючи рішення відповідача про відмову у державній реєстрації припинення обтяження протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із необґрунтованості твердження державного реєстратора про необхідність надання саме рішення суду, що набрало законної сили для припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, оскільки згідно статті 125 КПК України від 1960 року, що підлягає застосуванню до цих правовідносин, накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченком З.М. подано касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020, в якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Відповідач вказує на незастосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №372/2904/17-ц та ухвалах Вищого адміністративного суду України. Скаржник не погоджується з висновками судів про те, що посилання державного реєстратора про необхідність надання рішення суду, що набрало законної сили, для припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, є необґрунтованим, оскільки згідно статті 125 КПК України від 1960 року, що підлягає застосуванню до цих правовідносин, накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого. Відповідач зазначає, що постанову про закриття кримінального провадження на реєстрацію подано не було. Скаржник, окрім цього, не погодився із способом захисту порушеного права.

6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

9. За змістом частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:

1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;

6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;

7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

10. Отже, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені підстави для державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно.

11. Зі встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій вбачається, що підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії стало те, що подані документи позивачем не дали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Також державним реєстратором було вказано, що реєстрація обтяжень проводиться на підставі рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

12. Відтак, для вирішення цього спору необхідним є надання правової оцінки діям державного реєстратора на відповідність положенням частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

13. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурор 12.06.2009 скасував постанову слідчого Пелиха К.О. від 29.03.2009 про накладення арешту на майно ОСОБА_1 (попереднього власника нерухомого майна), на підстав якої було зареєстроване обтяження - арешт на нерухоме майно.

14. Правові підстави арешту майна, його зміни, скасування чи припинення визначаються виключно Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України).

15. Відповідно до п. 9 розділу XI Перехідних положень КПК України від 13.04.2012 арешт майна, застосований під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

16. З огляду на те, що арешт на нерухоме майно було накладено слідчим під час дії КПК України 1960 року за процедурою, встановленою цим нормативно-правовим актом, зняття (скасування) арешту з майна позивача, накладеного в межах кримінальної справи, повинно вирішуватись в порядку, що діяв до набрання чинності новим КПК України, тобто в порядку КПК України від 1960 року.

17. За приписами частини 6 статті 126 КПК України від 1960 року накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

18. Поряд з цим, статтею 227 КПК України від 1960 року передбачено, що прокурор у межах нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства також скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання.

19. Таким чином, прокурор, скасовуючи постанову слідчого Пелиха К.О. від 29.03.2009 про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , реалізував свої повноваження, передбачені статтею 227 КПК України від 1960 року, результатом чого стало прийняття 12.06.2009 відповідної постанови.

20. Судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень враховано рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2018 у справі № 334/3942/17, згідно якого позивач звертався до цивільного суду з позовною заявою про зняття арешту з нерухомого майна - магазину літ.А-3, прибудова літ.А', прибудова літ.А2, підвал літ.пд', що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, в позовних вимогах ТОВ «КОНТАКТ - 05» було відмовлено на тій підставі, що по кримінальній справі № 4260802 питання про припинення арешту, що був накладений на підставі постанови, б/н, прийнятої 29.03.2009 слідчим СУ ГУМВС України в Запорізькій області Пелих К.О. на майно ОСОБА_1 вирішено.

21. При цьому, цим рішенням було знято арешт з нерухомого майна: магазин літ.А-3, прибудова літ.А', прибудова літ.А2, підвал літ.пд', що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , накладений згідно постанови AM №189790 від 15.10.2007, винесеної державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького міського управління юстиції Білокур Л.А., реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 5999957, який належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-5" на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя № 2-1577/09 від 07.04.2009, додаткового рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя № 2-1577/09 від 25.01.2010.

22. Також з метою зняття арешту з нерухомого майна, ТОВ «КОНТАКТ-05» намагалося вирішити шляхом звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. Проте, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2018 у справі № 335/12428/18 1-кс/335/8251/2018 слідчим суддею зазначено, що застосування статті 174 КПК України (в редакції 2012 року) у даному випадку є неприйнятним, оскільки арешт на майно накладено в порядку статей 125, 126 КПК України (в редакції 1960 року).

23. Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що постанова прокурора від 12.06.2009, якою скасовано постанову слідчого Пелиха К.О. від 29.03.2009 про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , відповідно до пункту 7 частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є актом посадової особи згідно із законом, а саме КПК України від 1960 року.

24. Вказана постанова є відповідним рішенням уповноваженої особи про скасування арешту, проте відповідач в оскарженому рішенні безпідставно послався на постанову слідчого про припинення арешту на майно, оскільки останню було скасовано.

25. Відтак, суд касаційної інстанції погоджується із судами попередніх інстанцій про те, що постанова прокурора від 12.06.2009 є підставою для проведення державної реєстрації припинення обтяження таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

26. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування судами висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.05.2019 у справі №372/2904/17-ц, оскільки вони зроблені за обставин справи, які є відмінними від обставин справи №280/3794/19, та стосувались юрисдикційних питань. При цьому предметом розгляду було звільнення майна з-під арешту, натомість у справі №280/3794/19 позивач звернувся в суд з оскарженням відмови у державній реєстрації припинення обтяження арешту нерухомого майна. Таким чином вказана постанова Великої Палати Верховного Суду є нерелевантною по спірних правовідносин.

27. Безпідставним є і посилання відповідача на правозастосовчу практику Вищого адміністративного суду України, оскільки чинним КАС України передбачена необхідність врахування судами висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

28. Оцінюючи спосіб захисту порушеного права позивача, обраний судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів виходить із такого.

29. У відповідності до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

30. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

31. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

32. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

33. У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

34. Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

35. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

36. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

37. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

38. У справі, що розглядається, повноваження щодо державної реєстрації обтяжень регламентовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

39. Умови, за яких державний реєстратор провадить реєстраційні дії, визначені законом. Якщо такі умови дотримані, орган повинен ухвалити позитивне рішення. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки - прийняття рішення про державну реєстрацію прав. За законом у державного реєстратора немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

40. За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій рішень і погоджується з їх висновками у цій справі.

41. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 52, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченка Захара Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя: В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін