Ухвала

від 03.05.2023 по справі 202/7820/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7820/23

Провадження № 1-кп/202/761/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу кримінальне провадження, внесене 21.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010001209, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 21.04.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010001209 у відношенні ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.03.2023 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 05.05.2023 року, у зв`язку з чим, під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також незаконно впливати на свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. На даний час заявлені ризики не зменшились. Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, просить суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу посилаючи на необгрунтованість ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити в його задоволенні.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Так про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення.

Також прокурором обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з того, що ОСОБА_5 є діючим військовослужбовцем, що дає підстави вважати, що він має широке коло знайомств серед військових, а тому має змогу через дружні умовляння вплинути на свідків, які є його товаришами по службі, з метою отримання від них необхідних йому показань.

Також прокурором доведено наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме дезертирство, так як підозрюваний вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов`язків в умовах воєнного стану.

Інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України слідчим суддею не встановлено.

При цьому, суд враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним; дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який має середньо-спеціальну освіту, є військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, неодружений, має місце реєстрації за яким і мешкає, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_5 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого, може забезпечити його належну процесуальну поведінку у майбутньому, та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, суд позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з урахуванням положень ч. 3 ст. 315 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому відповідний розмір застави.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

З урахуванням наведеного вище, суд визначаючи розмір застави вважає, що вона має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити. Тому суд враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан здоров`я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 147 620 коп. 00 коп., що відповідає розміру встановленому ч.5 ст.182 КПК України. Разом з тим, у разі внесення застави, на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 314, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 01 липня 2023 включно.

Встановити ОСОБА_5 заставу у розмірі 55 (п`ятдесяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 147 620 (сто сорок сім тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про прокурора та суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала діє по 01 липня 2023 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1