Рішення

від 27.03.2023 по справі 510/1996/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1996/22

Провадження № 2/510/597/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.23 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ «НОВОСІЛЬСЬКЕ» про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.11.2022р.; копія технічного паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оформленого на СВК «Новосільське»; копія протоколу №5 загальних зборів членів (засновників) СВК «НОВОСІЛЬСЬКЕ» від 10.08.2022р.; копія договору купівлі-продажу від 05.11.2022р.; копія квитанції від 03.06.2022р. про перерахування 300 грн. ; копія прибуткового касового ордеру №500 від 20.11.2022р. (оплати за договором купівлі-продажу); копія Виписки з ЄДРПОУ СК «НОВОСІЛЬСЬКЕ»; копія Статуту СК «НОВОСІЛЬСЬКЕ».

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезгаданими вимогами до СК «НОВОСІЛЬСЬКЕ», зазначивши, що у листопаді 2022р. між нею та відповідачем (його представником) була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості. 05.11.2022р. між сторонами був фактично укладений договір купівлі-продажу нерухомості, згідно якого відповідач продав, а позивачка купила виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - за 25 тис. грн. Тоді ж, позивачка перерахувала відповідачу обумовлену суму, гроші були сплачені саме за купівлю виробничого будинку, це підтверджується доводами позивачки, викладеними у позові, та не заперечується відповідачем, квитанцією (прибутковим касовим ордером) про перерахування грошей. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивачка розпорядилась щодо догляду за придбаною нерухомістю, доглядає за її збереженням, сплачує всі необхідні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивачка неодноразово зверталась до колишнього власника, однак, він від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивачки не реагує, мотивуючи нестачею часу, матеріальними складнощами. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на нежитлову будівлю на себе, позивачці було роз`яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивачка вимушена була звернутися із позовом до суду.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передала продавцю обумовлену суму, продавець передав документи, нерухомість в натурі. Позивачка фактично вступила у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину розпорядилась щодо догляду за виробничим будинком, постійно наглядає за збереженням майна, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.

Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивачки знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачу передані гроші, позивачці нерухомість, якою вона на теперішній час користується, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не може нею розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються доводами позивачки, які відповідач визнав, крім того, обставини продажу, передачі грошей сам відповідач не заперечує. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки прохання позивачки з цього приводу відповідачем не сприймаються, так як потребують додаткових матеріальних витрат.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов`язки відповідача щодо виробничого будинку та встановленні права на нерухомість у позивачки, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на будинок за позивачкою.

Також суд зауважує, що у зв`язку із тим, що позивачкою були заявлені позовні вимоги майнового і немайнового характеру, а нею було сплачено судовий збір тільки за один вид позовної вимоги (майнового характеру), суд додатково стягує з позивачки на користь держави 992 грн. 40 коп. судового збору за вимогу немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 220, 328, 334, , 386, 392, 655, 656, 657 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Договір купівлі-продажу від 05.11.2022 року, згідно із яким СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ «НОВОСІЛЬСЬКЕ» продав, а ОСОБА_1 купила виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - за 25000 грн. - визнати дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659529351080, що належав СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ КООПЕРАТИВУ «НОВОСІЛЬСЬКЕ».

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 992 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК