Ухвала

від 11.05.2023 по справі 388/804/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/804/23

провадження № 2-з/388/9/2023

УХВАЛА

11.05.2023м. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Кнуров О.А., розглянувши заяву сторони позивача першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області Т. Петрова в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про забезпечення позову до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, -

встановив:

першого заступникакерівника Знам`янськоїокружної прокуратуриКіровоградської областіТ.Петров звернувсядо Долинськогорайонного судуКіровоградської областіз позовомв інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті довідповідачаВ. Оберлендер про конфіскацію земельної ділянки, в якому (позові), крім іншого, просив:

- конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із кадастровим номером 3521984400:02:000:1031 площею 3,2428 га, яка знаходиться на території Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Одночасно зпред`явленнямпозову позивачзвернувся досуду іззаявою прозабезпечення зазначеногопозову,в якій просив:

- накласти арешт на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3521984400:02:000:1031 площею 3,2428 га, яка знаходиться на території колишньої Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (на даний час Гурівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області) та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що предметом поданого позову є конфіскація земельної ділянки, тому її відчуження призведе до неможливості виконання судового рішення.

Зазначена заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України щодо змісту і форми заяв даної категорії, та подана у порядку, передбаченому ст. 152 ЦПК України - одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши зазначену заяву про забезпечення позову, наведені у ній доводи, зміст позовної заяви та додані до них документи суд дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони оспорюваних прав та інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи третіх осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Положеннями ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Із зміступозовної заявита доданихдо неїматеріалів вбачається,що спірміж сторонамиу справівиник зприводу правомірностіволодіння земельноюділянкою.

Враховуючи викладене,вирішуючи питанняпро доцільністьзастосування забезпеченняпозову,та надаючиоцінку обраномузаявником (позивачем)виду забезпеченняпозову,суд відзначає,що предметомпозову єконфіскація увласність державиземельної ділянки,яка іє об`єктомспору,що об`єктивносвідчить проте,що можливимрішенням судупро задоволенняпозовних вимог,якщо суддійде дотакого висновку,може бутиухвалено конфіскувати земельну ділянку, і у такому випадку об`єктивно необхідним є збереження зазначеного майна, на підставі чого, суд дійшов висновку, що у даному випадку доцільним є застосування заходу забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, що зареєстроване за відповідачем - на спірну земельну ділянку, шляхом встановлення заборони проведення реєстраційних дій щодо цієї земельної ділянки.

На переконання суду, саме такий вид забезпечення позову буде співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами та не порушуватиме як прав відповідача, так і інтереси інших осіб, оскільки забезпечення позову носить тимчасовий характер - до вирішення судом спору та не впливає на матеріальний стан відповідача і не призводить до понесення ним додаткових витрат.

З урахуванням наведеного суд констатує наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення зазначеного позову, який слід забезпечити застосувавши вид забезпечення позову, передбачений ст. 150 ЦПК України, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача у вигляді спірної земельної ділянки, і такий захід у повній мірі забезпечить виконання можливого рішення суду про задоволення вимог позивача, у разі якщо суд дійде до такого висновку.

При цьому, обставин, передбачених ч. 4 - ч. 10 ст. 150 ЦПК України, які б перешкоджали застосування такого виду забезпечення позову, чи обставин, які б свідчили про порушення прав інших осіб, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, - судом не встановлено.

Підстав для зустрічного забезпечення, передбачених ст. 154 ЦПК України, - судом не встановлено.

Разом з тим, з метою недопущення порушення майнових прав відповідача останньому слід роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 158 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим чи скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Також судом відзначається, що накладення арешту на земельну ділянку не перешкоджає можливості правомірного користування нею та не впливає на перебіг цивільно-правових відносин чинної оренди цієї земельної ділянки.

Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, -

постановив:

заяву сторони позивача першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області Т. Петрова в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про забезпечення позову до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області Т. Петрова в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

Накласти арешт на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3521984400:02:000:1031 площею 3,2428 га, яка знаходиться на території колишньої Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (на даний час Гурівської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області) та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Дата постановлення та підписання ухвали суддею 11.05.2023.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення даної ухвали, як виконавчого документа до примусового виконання у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», - три роки, однак не пізніше скасування заходу забезпечення позову, застосованого даною ухвалою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Оскарження даної ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.А. Кнуров