Ухвала

від 10.05.2023 по справі 631/376/23

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/376/23

провадження № 1-кп/631/86/23

У Х В А Л А

п р о п р о д о в ж е н н я з а п о б і ж н о г о з а х о д у

у в и г л я д і д о м а ш н ь о г о а р е ш т у

10 травня 2023 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю

з боку сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_2

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

а також:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області справу за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2022 року під № 42022222130000013, щодо вчинення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженцем міста Полтави, громадянином України, розлученим,

який має на утриманні неповнолітню дитину - доньку -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

зареєстрований фізичною особою - підприємцем,

раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресом:

АДРЕСА_1 ;

кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 191 і частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Нововодолазького районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2022 року під № 42022222130000013, щодо вчинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 191 і частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, в якому 16.03.2023 року на стадії підготовчого провадження в суді продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ,- з 22 години 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин наступного дня, до 14 травня 2023 року (включно), за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища (а. с. 34 - 36, 194 - 197).

У зв`язку із спливом строку, на який було застосовано вказаний запобіжний захід, прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_2 , який згідно з приписами статей 36 і 37 Кримінального процесуального кодексу України має відповідні повноваження та діє на підставі постанови про зміну групи прокурорів, прийнятої заступником керівника Харківської окружної прокуратури ОСОБА_7 13.08.2022 року, звернувся із дотриманням вимог частини 2 статті 35 Кримінального процесуального кодифікованого закону України із клопотанням, зареєстрованим за вхідним № 2456/23-вх від 10.05.2023 року, щодо продовження застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту (а. с. 89 - 90).

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у зв`язку із тим, що на цей час справа не розглянута, ризики, визначені чинним законодавством, а саме: статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, як то: переховування від суду та незаконний вплив на свідків,- продовжують існувати, а тому вважає за доцільне продовження застосованого на стадії досудового розслідування та продовженого на стадії підготовчого провадження в суді запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник потерпілої юридичної особи - КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «НОВОВОДОЛАЗЬКА САНАТОРНА ШКОЛА» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином згідно із вимогами кримінального процесуального кодифікованого закону України, про причини своєї неявки суд не сповістив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надсилав. Натомість за умови, що жоден з учасників провадження (ані з боку сторони обвинувачення, ані з боку сторони захисту) не заперечував проти проведення судового засідання із розгляду питання щодо продовження застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби за відсутності цієї особи й питання, що поставлене на вирішення суду, прямо його не торкається, суд, порадившись на місці, прийшов до висновку про можливість здійснити розгляд клопотання за його відсутності.

У судовому засіданні прокурор у провадженні ОСОБА_2 вважав, що клопотання необхідно задовольнити, так як воно є обґрунтованим, а строк дії домашнього арешту обвинуваченому слід продовжити за тих самих умов.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти продовження йому ще на 60 днів запобіжного заходу у виді домашнього арешту, проте зазначив, що вважав би за необхідне змінити час домашнього арешту у зв`язку із зміною комендантського часу у місті його мешкання, запевнивши суд, що переховуватися від нього він не збирається, та, якщо це можливо, вважав би за доречне змінити призначений йому запобіжний захід на інший - у виді особистого зобов`язання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , який діє на підставі ордера (серії ВІ № 1106960), виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 17/21 від 05.10.2022 року, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 406, виданого 27.10.2004 року на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 9, у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити, застосувавши до його підзахисного більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з підстав, раніше висловлених у підготовчому провадженні. Натомість, постановляючи ухвалу суду з питання, що вирішується, просив урахувати, що на підставі розпорядження начальника Полтавської районної військової адміністрації ОСОБА_9 від 04.04.2023 року змінений час комендантської години в Полтавській області, а саме: він діє з 00.00 годин до 04.00 годин,- а тому визначити певний період доби під час домашнього арешту з урахуванням наведених змін (а. с. 97, 102).

Відтак, дослідивши клопотання прокурора разом із наявними у суду на цей час матеріалами провадження, а також вислухавши позицію сторін у справі з питання доцільності продовження застосованого на стадії досудового розслідування та продовженого судом на стадії підготовчого провадження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченого у певний період доби, суд вважає, що клопотання слід задовольнити частково з огляду на таке.

Порядок кримінального провадження на території України як обумовлено змістом статті 1 Кримінального процесуального кодексу України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, що складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Одним із завдань кримінального провадження, визначеним у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі приписів статті 26 Кримінального процесуального кодексу України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом.

Частинами 1 - 3 статті 331 зазначеного кодифікованого закону визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює, запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Із таким клопотанням стосовно продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_3 звернувся прокурор, який обґрунтував своє прохання продовжити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ,- з 22 години 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин наступного дня, до 14 травня 2023 року (включно), за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища.

Відтак, запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються (продовжуються) тільки з метою та за наявності підстав, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про продовження застосованого запобіжного заходу суд щоразу зобов`язаний враховувати відповідну практику Європейського суду з прав людини, в тому числі й правову позицію, викладену у пункті 80 Рішення від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України" щодо можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Частина 1 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України передбачає види запобіжних заходів, які можуть застосовуватись у кримінальному провадженні, що наведені в порядку зростання ступеню суворості.

Виключною (єдиною) метою застосування (продовження) запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами ж застосування (продовження) запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність хоча б одного ризику, переліченого у пунктах 1 - 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Розв`язуючи питання щодо можливості задоволення клопотання прокурора, суд ураховує, що ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 16.03.2023 року за наслідками проведеного підготовчого судового засідання в межах справи з єдиним унікальним № 631/376/23 (провадження № 1-кп/631/86/23) за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 191 і частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, продовжено застосований до нього слідчим суддею на стадії досудового розслідування запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ,- з 22 години 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин наступного дня, на строк 60 днів, тобто до 14 травня 2023 року (включно), за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища.

Отже, станом на 10.05.2023 року справа по суті висунутого обвинувачення не розглянута, свідки, що викликаються у суд, не з`явились, а строк домашнього арешту ОСОБА_3 спливає.

Приписами частин 1 та 2 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України обумовлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Задовольняючи клопотання прокурора щодо продовження застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на стадії судового розгляду справи, суд, враховуючи існування ризиків (переховування від суду й незаконного впливу на свідків), оцінюючи наявні в нього на цей час матеріали кримінального провадження та всі обставини у їх сукупності, а саме: вагомість висунутого обвинувачення у вчиненні двох не тяжких злочинів, за одне із яких чинним законодавством передбачене покарання у виді позбавлення волі; тяжкість покарання (до п`яти років позбавлення волі), що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; його вік; стан здоров`я; характер соціальних зав`язків у місці його проживання,- приходить до обґрунтованого висновку про те, що раніше застосований до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого спливає 14.05.2023 року, виявився вкрай дієвим та таким, завдяки якому досягнуто виключної та єдиної мети такого застосування - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому суд бере до уваги, що більш м`якими запобіжними заходами у порівнянні з домашнім арештом є особисте зобов`язання, особиста порука та застава. Тому оцінюючи можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Отже, з огляду на таке, а також беручі до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 191 і частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (на цей час висунутого обвинувачення, яке відповідно до пункту 13 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом), суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1 - 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які ще не змінились, а тому вважає за необхідне, можливе та доцільне продовжити застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який зміг забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створив необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 5 Конвенції з прав людини та усталеної практики Європейського суду з прав людини «обґрунтованість підозри» розуміється так, що існують факти та/або інформація, що можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміновані їй правопорушення. За таке, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, на цей період часу відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, що у свою чергу виправдовує подальше обмеження права обвинуваченого.

Крім того, положеннями частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обумовлений імперативний перелік альтернативних обов`язків, які суд вправі покласти на обвинуваченого для забезпечення його процесуальної поведінки. Ця правова норма регламентує, що суд зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого органу державної влади, а також виконувати один або і кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відтак, з огляду на те, що судовий розгляд цього кримінального провадження ще не розпочатий, дослідивши наявні матеріали справи на обґрунтування питання, що обговорюється, як то: вік обвинуваченого (51 повних років), стан його здоров`я (довідок про наявність будь-яких хвороб сторонами захисту або обвинувачення не надано, усно не заявлено), сімейний стан (розлучений), наявність постійного роду занять (є суб`єктом господарської діяльності), матеріальне положення (наявний дохід від господарської діяльності), місце мешкання (має постійне місце реєстрації), - ураховуючи достатність даних задля формування висновку щодо обґрунтованості підозри відносно ОСОБА_3 з огляду на наявність висунутого йому обвинувачення, суд вважає за необхідне та можливе продовжити застосований до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби у межах строків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, і вважає що саме такий запобіжний захід може запобігти ризикам, передбаченим у статті 177 вказаного кодифікованого акту, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Натомість, визначаючись із певним періодом доби домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за можливе урахувати зміст Розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації № 196 від 04.04.2023 року «Про введення в дію рішення Ради оборони Полтавської області від 04 квітня 2023 року № 40» відповідно до пункту 4 якого на території Полтавської області запроваджено комендантську годину з 00:00 до 04:00, починаючи з 05.04.2023 року, й встановити саме цей період доби на строк дії продовженого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Крім того, під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, враховуючи наявність зазначених ризиків, оцінюючи сукупність всіх обставин, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень, факт вчинення цього злочину під час оголошення в Україні воєнного стану в наслідок збройної агресії з боку Російської Федерації; обставини злочинів, у вчинені яких він обвинувачується, - вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує вже застосований відносно нього запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ,- з 00 години 00 хвилин до 04 годин 00 хвилин кожного дня, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища.

Приходячи до такого, суд бере до уваги, що на території Харківської області ведуться активні бойові дії, в тому числі ракетних обстрілів зазнає Харківський район Харківської області (місце розташування суду). Крім того, на період воєнного стану запроваджено певні обмеження прав громадян, а органи правопорядку, медицини, ДСНС та інші служби переведені в посилений режим цілодобової роботи. Тому з огляду на важливість дотримання питання громадської безпеки в період воєнного стану, перебування обвинуваченого під домашнім арештом має значний суспільний інтерес, більший ніж втручання в його особисті права та свободи.

Разом з тим суд, продовжуючи обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний час доби (за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища), вважає за необхідне покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до Нововодолазького районного суду Харківської області або прокурора за першою вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту за місцем фактичного проживання, яким є: місто Полтава;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та представником потерпілої особи, зазначеними в реєстрі до обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2022 року під № 42022222130000013.

Формуючи вказані висновки, суд покладається на положення частини 1 статті 6 зазначеної вище Конвенції, що вимагають від суду, який підпадає під її дію, бути безпристраснім, що включає у себе відсутність упередження або упередженості.

У рішеннях «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30.09.2010 року та у справі «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 року Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що словосполучення «згідно із законом» по суті стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм. Фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Тобто відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що відображує принцип, пов`язаний із належним відправленням правосуддя, в кожному рішенні судів та трибуналів повинні бути належним чином викладені аргументі, на яких вони базуються.

Постановляючи ухвалу, здебільшого, суд застосовує приписи пункту 42 остаточного Рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого 15.11.2007 року за заявою № 22750/02 у справі «Бендерський проти України», де суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитись залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09.12.1994 року). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення «Артіко проти Італії» від 13.05.1980 року). Право може вважатись ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (пункт 33 рішення «Дюлоранс проти Франції» від 21.03.2000 року та пункти 32 і 35 рішення «Донадзе проти Грузії» від 07.03.2006 року).

Відтак, позиція сторін провадження почута, заслухана та вивчена судом.

Постановляючи ухвалу, суд також бере до уваги приписи частини 6 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Також суд зауважує, що відповідно до пункту 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебуває на розгляді належного та повноважного суду.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, забезпечуючи право на свободу та особисту недоторканість, керуючись статтею 5 Конвенції з прав людини, статтею 29, 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Харченко проти України» від 10.02.2011 року; частиною 2 статті 191 і частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, а також пунктом 5 частини 1 статті 7, статтею 12, частинами 1 та 3 статті 21, частиною 6 статті 22, частинами 1 та 11 статті 31, частиною 2 статті 35, частиною 2 статті 110, частиною 5 статті 115, статтями 131, 132, 134 - 138, 176 - 178, 181, 193, 194, 196, частиною 4 статті 291, частиною 1 статті 293, частиною 3 статті 331, статтею 336, частиною 2 статті 369, частиною 3 статті 371, статтею 372, частиною 2 статті 392, частиною 5 статті 532 та статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями), -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 191 і частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло, розташоване за адресом: АДРЕСА_1 ,- з 00 годин 00 хвилин до 04 годин 00 хвилин кожного дня, до 08 липня 2023 року (включно), за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до Нововодолазького районного суду Харківської області або прокурора за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками та представником потерпілої особи, зазначеними в реєстрі до обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2022 року під № 42022222130000013.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що:

1) в разі невиконання ним вищевказаних зобов`язань до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2) відповідно до частини 5 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала суду в частині продовження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого, роз`яснивши про необхідність негайно поставити на облік особу, щодо якої продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , його захиснику ОСОБА_4 , прокуророві ОСОБА_2 для відома, а також направити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого для здійснення контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її постановлення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачені частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала, що набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Ухвалу постановлено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1