Рішення

від 10.05.2023 по справі 386/281/23

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/281/23

Провадження № 2/386/113/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи Комунальне підприємство Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації Кіровоградської обласної ради, Побузька селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, про визнання недійсним та скасування запису в свідоцтві про право власності на житло та встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

встановив:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи Комунальне підприємство Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації Кіровоградської обласної ради, Побузька селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, про визнання недійсним та скасування запису в свідоцтві про право власності на житло та встановлення факту належності правовстановлюючого документа, шляхом направлення заяви поштою 10.12.2022, яка надійшла до суду 13.12.2022.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 листопада 1993 року, на підставі розпорядження «Побужського нікелевого заводу» № 772 від 26 листопада 1993 року, ОСОБА_2 , було видане свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомості, а саме на квартиру що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В 1986 році у квартирі, власником якої є позивач, була зареєстрована його співмешканка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ОСОБА_4 вже була донька від першого шлюбу - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, Позивач та ОСОБА_4 мали спільного сина - ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Під час спільного життя позивача та ОСОБА_4 , заявник зареєстрував останню в своїй квартирі за вказаною адресою, однак сам належним чином право приватної власності на квартиру, шляхом подачі свідоцтва про право власності на квартиру до реєструючих органів не подав.

В 2022 році позивач виявив бажання належним чином зареєструвати право власності на квартиру, тому звернувся до Комунального підприємства Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації Кіровоградської обласної ради з відповідним свідоцтвом. При зверненні до вказаного підприємства, було виявлено що в свідоцтві міститься рукописний текст в графі належності квартир на праві власності « ОСОБА_4 », крім належного запису про власність квартири Позивачеві. Крім цього в бюро технічної інвентаризації пояснили, що дійсно архівні справи реєстрацій свідоцтв права власності, що видавались Побузьким нікелевим заводом в 1993 році, відповідно до розпоряджень зберігаються у них, та лише вони володіють інформацією про належних власників даного нерухомого майна, а також пояснили що проведення відповідної реєстрації їхнім підприємством права власності є неможливим, в зв`язку з невідповідністю запису про право власності на квартиру « ОСОБА_4 » і з метою встановлення належності правовстановлюючого документу, в усному порядку порекомендували звернутись до суду.

З метою підготовки для звернення до суду, представником заявника до КП «Благовіщенське МБТІ» було надіслано адвокатський запит, у відповідь на який отримано інформацію про те, що дійсно право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за архівними даними реєстрових книг КП «БМБТ1» належало ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане на підставі розпорядження органу приватизації Побузького нікелевого заводу № 772 від 26.11.1993 та вказана інформація актуальна станом на 01.01.2013.

Також КП «Благовіщенське МБТІ» на адвокатський запит надало належним чином завірену копію Розпорядження органу приватизації № 772 від 26.11.1993 року, яке і підтверджує заявлені в позові факти. Оскільки на сьогоднішній день для позивача не існує можливості для вирішення питання щодо належності свідоцтва про право власності на квартиру саме йому в позасудовому порядку, він змушений звернутись до суду із заявою про визнання недійсним та скасування запису « ОСОБА_4 » у свідоцтві № 772 від 26 листопада 1993 року, про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , видане 26 листопада 1993 року в м. Побузьке на підставі рішення «Побужського нікелевого заводу» на ім`я ОСОБА_2 та встановлення факту належності правовстановлюючого документа, вказаного свідоцтва.

В позовній заяві представник заявника просить: визнати недійсним та скасувати запис « ОСОБА_4 » у свідоцтві №772 від 26.11.1993 про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , видане 26.11.1993 в м. Побузьке на підставі рішення «Побузького нікелевого заводу» на ім`я ОСОБА_2 ; встановити належність позивачеві правовстановлюючого документа - свідоцтва №772 від 26.11.1993 про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , видане 26.11.1993 в м. Побузьке на підставі рішення «Побужського нікелевого заводу» на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 10.04.2023 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

В підготовче засіданні представник позивача та позивач не з`явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в підготовче засідання не з`явилась, надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначила, що позов визнає в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник третьої особи в підготовче засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно дочастин 3,4ст.200Цивільного процесуальногокодексу України(далі-ЦПК України),за результатамипідготовчого провадженнясуд ухвалюєрішення увипадку визнанняпозову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Нормами частин 1-3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до копії розпорядження органу приватизації №772 від 26.11.1993 квартиру АДРЕСА_2 передано в приватну власність ОСОБА_2 (а.с.29).

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на житло від 26.11.1993 ПФК посвідчив, що квартира АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , загальною площею 51,60 кв.м., свідоцтво видано згідно розпорядження від 26.11.1993 №772, однак в свідоцтві вписано іншим почерком прізвище ОСОБА_4 (а.с.17).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 18).

Відповідно до копії довідки №419, виданої Побузькою селищною радою Голованівського району Кіровоградської області, в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_4 зареєстрована 06.08.1986 (а.с.19).

ОСОБА_5 є рідною донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.20).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.21).

ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 , після укладення шлюбу ій присвоєно прізвище ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с.24).

Відповідно до копії архівної довідки №178 від 19.10.2022 квартира АДРЕСА_2 за архівними документами належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.11.1993 виданого згідно розпорядження від 26.11.1993 №772 (а.с.26).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, суд вважає доведеним той факт, що свідоцтво №772 від 26.11.1993 про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , видане 26.11.1993 в м. Побузьке на підставі рішення «Побужського нікелевого заводу» на ім`я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 .

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, та закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю...

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ІДК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб (ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 33, п. 34 постанови від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

Як вбачається з наданих квитанцій (а.с. 6-9), позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 2147 грн. 40 коп., а тому, у зв`язку з визнанням відповідачем позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 1073 грн. 70 коп. судового збору, а інша частина судового збору в тому ж самому розмірі, у зв`язку з задоволенням позову, покладається на відповідача.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні у зв`язку з відсутністю таких заходів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи Комунальне підприємство Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації Кіровоградської обласної ради, Побузька селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, про визнання недійсним та скасування запису в свідоцтві про право власності на житло та встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати запис « ОСОБА_4 » у свідоцтві №772 від 26.11.1993 про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , видане 26.11.1993 в м. Побузьке на підставі рішення «Побузького нікелевого заводу» на ім`я ОСОБА_2 ;

Встановити факт, що має юридичне значення, що свідоцтво №772 від 26.11.1993 про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , видане 26.11.1993 в м. Побузьке на підставі рішення «Побужського нікелевого заводу» на ім`я ОСОБА_2 належить ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп..

Повернути ОСОБА_2 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. з рахунку НОМЕР_5 .

Місце проживанняпозивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 ;РНОКПП НОМЕР_6 .

Місце проживаннявідповідача ОСОБА_3 : АДРЕСА_4 ;РНОКПП НОМЕР_7 .

Місцезнаходження третьої особи Комунальногопідприємства Благовіщенськогоміжміського бюротехнічної інвентаризаціїКіровоградської обласноїради:вул.Промислова,23/54м.Благовіщенське Голованівський районКіровоградська область,поштовий індекс26400;ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03347508.

Місцезнаходження третьої особи Побузькоїселищної радиГолованівського району Кіровоградськоїобласної ради:вул.Незалежності,5, смт.Побузьке Голованівський районКіровоградська область,поштовий індекс26555,ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04366666.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.