Рішення

від 11.05.2023 по справі 128/1119/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1119/23

РІШЕННЯ

Іменем України

11 травня 2023 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Шикун Я.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернуласяз позовомдо Вороновицької селищноїради Вінницькогорайону Вінницькоїобласті провизначення додатковогостроку,достатнього дляподання заявипро прийняттяспадщини, мотивуючивласні вимогитим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Тиврів Тиврівськогорайону Вінницькоїобласті померлаїї далекародичка ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина,до складуякої входять земельнаділянка площею0.25га,кадастровий номер0524584000:04:002:0037,за цільовимпризначенням для будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельі споруд,та земельнаділянка площею0.1274га,кадастровий номер0524584000:04:002:0038,за цільовимпризначенням -для веденняособистого селянськогогосподарства,що розташовані в АДРЕСА_1 .Вказує, щовона є спадкоємцем зазаповітом,оскільки ОСОБА_3 при житті28серпня 1990року склалазаповіт,відповідно доякого навипадок своєїсмерті зробилазаповітне розпорядження,яким всесвоє майно,де бвоно небуло із чогоб вононе складалося, івзагалі всете,що поЗакону вонаматиме право, заповідалапозивачці. Заповітвід 28серпня 1990року станомна 08.03.2023року єчинним,згідно звідміткою вдублікаті заповіту. Також зазначає, що крім неї інших спадкоємців за законом та спадкоємців за заповітом не має. ОСОБА_3 була одинокою, чоловіка та дітей не мала, проживала одна. Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивачка не прийняла в установленому законом порядку, оскільки не подала в установлений законом строк заяву нотаріусу про прийняття спадщини та не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказує, що лише влютому 2023року,коли посталопитання купівлісторонніми особамибудинку,в якомупроживала ОСОБА_3 ,позивачці було повідомлено,що ОСОБА_3 28 серпня 1990 року склала заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що по Закону вона матиме право, заповідала їй позивачці і у сільського старости отримала 08.03.2023 року дублікат заповіту. В подальшому позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належить ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що вона у встановлений законом строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та не надала належних доказів фактичного прийняття спадщини. Вважає, що строк на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини вона пропустила з поважнихпричин, так як не була обізнана про наявність заповіту ОСОБА_3 .

З огляду на вищевикладене позивач звернулась з даним позовом до суду, яким просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

В судове засідання сторони не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник позивача в особі Байдака В.Г. та позивачка ОСОБА_1 подали суду заяви за якими позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задоволити. Судовий розгляду просять провести у їх відсутність.

Представник відповідача в особі Ковінько О. також подали суду заяву, згідно якої при вирішенні судового спору покладаються на розсуд суду та справу просять розглянути у їх відсутність.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тиврівського районного управління юстиції у Вінницькій області.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входять земельна ділянка площею 0.25 га, кадастровий номер 0524584000:04:002:0037, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та земельна ділянка площею 0.1274 га, кадастровий номер 0524584000:04:002:0038, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1 .

Померла ОСОБА_3 при житті 28 серпня 1990 року склала заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що по Закону вона матиме право, заповідала - ОСОБА_1 . Заповіт від 28 серпня 1990 року станом на 08.03.2023 року є чинним, згідно з відміткою в дублікаті заповіту.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке належить ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що у встановлений законом строк вона не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та не надала належних доказів фактичного прийняття спадщини.

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-497цс17.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7роз`яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від14 листопада 2018 року у справі № 636/2510/17.

Крім того, суд враховує ст.17Закону Українивід 23лютого 2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» згідно з якою практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

Так, право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing possessions).

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд вважає, що пропуск строку позивачем для прийняття спадщини, яке складається із нерухомого майна, на яке інші особи, окрім позивача, не претендують, пов`язане із правом володіти і користуватися майном, а тому є перешкодою для позивача у користуванні власністю, що входить до складу спадщини, що в свою чергу є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Устатті 1233 ЦК Українизазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням обставин справи та наданих позивачем доказів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 поважними, а тому ОСОБА_1 необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1264, 1266, 1268, 1270,1272, 1276 ЦК України, ст.ст. 2,11,12,13,206,247,263,264,265,355 ЦПК України, суд.-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк тривалістю в два місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк наапеляційне оскарженняможе бутитакож поновленийв разіпропуску зінших поважнихпричин.

Повний текст судового рішення складено 11.05.2023.

учасники судового провадження:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач Вороновицька селищнарада,адреса:смт.Вороновиця,вул.Козацький шлях,60, Вінницькоїобласті.

Суддя І.А. Ганкіна