Рішення

від 25.04.2023 по справі 144/255/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/255/21

Провадження № 2/144/36/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Германа О.С.,

з участю секретаря судового засідання Пігулі А.А.,

представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ТОВ «Теплик-Агро» Шандурського Б.В.,

під час відкритого судового засідання в залі суду в смт. Теплик у цивільній справі за позовом ТОВ «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні на правах оренди ТОВ «Теплик-Агро» орендованою земельною ділянкою з кадастровим номером 0523781800:01:000:0235, які чиняться ОСОБА_1 , шляхом зобов`язання її забезпечити вільний доступ ТОВ «Теплик-Агро» до земельної ділянки кадастровий номер 0523781800:01:000:0235 площею 1,7162 га, яка розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області та заборонити ОСОБА_1 (або за її наймом іншим особам) проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці на період дії договору, який укладений 27 лютого 2014 року та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд усунути перешкоди у користуванні на правах оренди ТОВ «Теплик-Агро» орендованою земельною ділянкою з кадастровим номером: 0523781800:01:000:0235, які чиняться ОСОБА_1 , шляхом зобов`язання його забезпечити вільний доступ ТОВ «Теплик-Агро» до земельної ділянки, кадастровий номер 0523781800:01:000:02356, площею 1,7162 га, яка розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, та заборонити ОСОБА_1 (або за його наймом іншим особам) проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці на період дії договору оренди. В обгрунтування своїх вимог вказав, що 27 лютого 2014 року між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_2 , укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачу строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 0523781800:01:000:0235 площею 1,7162, розташовану на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області. Після смерті спадкоємцем вище вказаної земельної ділянки стала ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, відповідачем було зареєстровано речове право право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0523781800:01:000:0235площею 1,7162,проте відповідачв порушенніприписів ч.3.ст.148-1Земельного КодексуУкраїни,не повідомилапозивача,що вонає власникомземельної ділянки.02.03.2020відповідач направилана адресуТОВ «Теплик-Агро»,заяву попередження,про намірсамостійно оброблятиземельну ділянку,в подальшому25.03.2020, ОСОБА_1 без погодженняз позивачем,протиправно встановившимежі земельноїділянки внатурі,здійснила комплексагротехнічних робітпо обробіткузданої воренду позивачу,земельної ділянки. На даний час Товариство не має змоги використовувати земельну ділянку за призначенням та здійснювати її обробіток відповідно до умов договору оренди, оскільки фактично земельною ділянкою користується відповідач, яка самостійно почала обробляти свою земельну ділянку. Та жодним чином не реагувала на вимоги та зауваження посадових осіб ТОВ «Теплик-Агро», тому, з метою захисту свого порушеного права, вважає за необхідне рішенням суду зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою.

Не погоджуючись з позовними вимогами ТОВ «Теплик-Агро», ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 29.04.2014 року №5513130, проведену відділом реєстрації Теплицького відділу юстиції щодо земельної ділянки площею 1,7162 га з кадастровим номером 0523781800:01:000:0235, яка належить її та розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначає, що вказаного договору оренди ОСОБА_2 з ТОВ «Теплик-Агро» не підписувала, істотні умови цього договору не погоджувала, у неї було відсутнє волевиявлення на укладення такого, а тому реєстрація неукладеного договору порушує її законні права та інтереси на розпорядження власністю, як спадкоємиці.

У своєму відзиві на первісний позов ОСОБА_1 зазначає, що жодних дій, направлених на перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Теплик-Агро» на її земельній ділянці, особисто ним чи за її дорученням іншими особами не вчинялися, а тому твердження, викладені у позовній заяві товариства, на увагу не заслуговують. До того ж, позивачем по первісному позову не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження заявлених ним позовних вимог, окрім посилання на показання свідків працівників ТОВ «Теплик-Агро», які є підпорядкованими особами директору Товариства ОСОБА_3 , а тому їх свідчення не можуть бути прийнятими до уваги судом.

На зустрічну позовну заяву 24 грудня 2021 року позивачем за первісним позовом подано відзив, в якому останній вказав на відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що посилаючись на підставу не підписання ОСОБА_2 договору оренди землі з ТОВ «Теплик-Агро», позивач за зустрічним позовом не надає жодного належного доказу на підтвердження цього, обґрунтовує свої доводи припущеннями, тим самим намагається ввести суд в оману.

Представник позивачаза первіснимпозовом,відповідача зазустрічним позовом,в судовомузасіданні позовнівимоги первісногопозову підтримавв повномуобсязі,посилаючись наобставини,зазначені упозовній заяві,просив судїх задовольнити.Вказав набезпідставність заявленогозустрічного позову,вважав занеобхідне відмовитив йогозадоволенні,просив прийнятидо увагидоводи,зазначені ниму відзиві.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання нез`явилась, направила до на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи. При цьому, в матеріалах справи міститься відзив за зустрічних позов, в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, з підстав пропущення строку позовної давності.

Відповідно до приписів ч. 2ст. 223 ЦПК Українисуд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 3ст. 223 ЦПК Українитакож визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд бере до уваги, що відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, а враховуючи строки розгляду справи і той факт, що справа перебуває у провадженні більше року, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача за зустрічним позовом, яка була належним чином повідомлена про день та час судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, та з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд дійшов висновку, що вимоги первісного та зустрічного позову не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України - права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного чи окремого провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом зареєстрованому в реєстрі за №187 від 07.02.2017, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,7162 га, яка розташована на території Завадівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 42).

27 лютого 2015 року між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивачу строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку, кадастровий номер 0523781800:01:000:0235, площею 1,7162 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Завадівської сільської ради (а.с. 6-7).

На підставі даного договору оренди земельної ділянки за ТОВ «Теплик-Агро» зареєстровано право оренди земельної ділянки, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 29.04.2014 року №5513130 (а.с. 8).

Так, положеннями ч. 1 ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) ділянки регулюються спеціальним законом.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є закон «Про оренду землі» від 06.10.98 №161-XIV.

Ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно положень ст. 13 цього Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 27 Закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування орендованою земельною ділянкою орендар має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов).

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Разом з тим суд зазначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частина перша ст. 76 ЦПК України вказує на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем за первісним позовом не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що відповідач чинив перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою, а також не доведено, що позивач за первісним позовом вчиняв буд-які дії, направлені на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відповідачем в позасудовому порядку (зокрема, направляв вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про які зазначено в позовній заяві).

В матеріалах справи наявна письмова заявапопередження відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 від 02.03.2020 року про наміри самостійно обробляти земельну ділянку, адресована директору ТОВ «Теплик-Агро» ОСОБА_3 , в якій вона просить не проводити ніякі сільськогосподарські роботи на належній їй земельній ділянці (а.с. 9), на яку позивач за первісним позовом посилається як на підставу своїх вимог.

Однак сама по собі вказана письмова заява попередження, яка навіть належним чином не зареєстрована ТОВ «Теплик-Агро», свідчить лише про наміри ОСОБА_1 розірвати достроково договірні відносини з товариством, але не являється доказом чинення ОСОБА_1 перешкод у користуванні орендованою позивачем земельною ділянкою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав показання, що працює в ТОВ «Теплик-Агро» на посаді керуючого відділом «Завадівка». У березні 2020 то товариства надійшла заява ОСОБА_1 про те, що вона самостійно бажає обробляти належну їй земельну ділянку, яка перебуває в оренді ТОВ «Теплик-Агро», під час об`їзду полів на земельній ділянці ОСОБА_1 було виявлено встановлені межеві знаки, він особисто не бачив хто забивав коли. До будь-яких служб ні він, ні його керівництво не звертались по даному факту, акту не складали. Товариство після цього дану земельну ділянку не використовувало.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дов показання, що працює агрономом в ТОВ «Теплик-Агро». До 2020 року товариство використовувало земельну ділянку ОСОБА_1 на праві оренди, з березня 2020 припинило обробляти належну ОСОБА_1 земельну ділянуку, оскільки на ній було встановлено межеві знаки.

Положеннями частини другої статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

А томусуд критичнооцінює показаннясвідків,які є працівниками ТОВ «Теплик-Агро» та знаходяться у підпорядкуванні директора Товариства ОСОБА_3 .

За своїм внутрішнім переконанням суд відзначає, що наявність обставин вчинення орендодавцем перешкод у користуванні земельною ділянкою може прийматись до уваги тільки при наявності первинних та похідних доказів, що зафіксовані сторонніми особами (спостерігачами), органами місцевого самоврядування, органами державної влади за відповідним зверненням орендаря.

Доказів встановлення меж спірної земельної ділянки та саме виявлення порушень на цій земельній ділянці позивачем до матеріалів справи не долучено.

Згідно ст. 187 ЗК України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЗК України - державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У відповідності до ст. 190 ЗК України - громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища.

Також, на підтвердження факту вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою повинні бути надані суду первинні (прямі або непрямі) докази, які відтворюють ланцюжок неправомірних дій відповідача (триваючого порушення, що є підставою подачі негаторного позову), і як наслідок порушення права орендаря на користування земельною ділянкою, а саме доповідні (пояснення) відповідальних осіб по здійсненню господарської діяльності підприємства.

А потім, як наслідок в порядку захисту свого порушеного права на користування - звернення до правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, фіксування протиправних дій за допомогою фото або відеозйомки (речові докази).

Усі ці дії в сукупності є необхідними для встановлення об`єктивної істини у справі, і як наслідок підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.

Отже, в зазначеній категорії справ суттєвим питанням, що підлягає встановленню та дослідженню в судовому порядку є те, чи позивач довів належними та допустимими доказами порушення його прав як користувача земельної ділянки.

З огляду на наведене суд констатує, що позивачем за первісним позовом належним чином не доведено обставини чинення перешкод відповідачем, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, у зв`язку з чим у задоволенні первісного позову слід відмовити.

При вирішенні питання щодо зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування державної реєстрації договору оренди землі, суд дійшов наступних висновків.

Підставою зустрічного позову ОСОБА_1 вказує те, що договору оренди належної її земельної ділянки з ТОВ «Теплик-Агро» її спадкодавець ОСОБА_2 не підписувала, істотні умови цього договору не погоджувала, а тому реєстрація неукладеного договору порушує її законні права та інтереси на розпорядження власністю.

При дослідженні судом обставин, викладених у зустрічному позові, суд в першу чергу перевірив підстави, на яких відповідач по даному позову набув право оренди земельної ділянки.

Договір оренди від 27 лютого 2014 року, на підставі якого виникло речове право ТОВ «Теплик-Агро» - право оренди земельної ділянки, є чинним, а тому державний реєстратор не порушив вимог законодавства, оскільки встановив існування та законність підстав для проведення державної реєстрації.

Позивач за зустрічним позовом не надав суду жодного переконливого, достовірного та належного доказу, який би доводив твердження, що у ОСОБА_2 відсутнє волевиявлення на підписання з ТОВ «Теплик-Агро» договору оренди землі, непідписання нею такого та непогодження ним істотних умов спірного договору оренди.

Таким чином, суд визнає ту обставину, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523781800:01:000:0235, загальною площею 1,7162 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Завадівської сільської ради, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Теплик-Агро» 27 лютого 2014 року, був підписаний ОСОБА_2 .

Протилежного відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом суду не довів, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення первісного та зустрічного позовів, відповідно судові витрати слід залишити за сторонами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ТОВ «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні на правах оренди ТОВ «Теплик-Агро» орендованою земельною ділянкою з кадастровим номером 0523781800:01:000:0235, які чиняться ОСОБА_1 , шляхом зобов`язання її забезпечити вільний доступ ТОВ «Теплик-Агро» до земельної ділянки кадастровий номер 0523781800:01:000:0235 площею 1,7162 га, яка розташована на території Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області та заборонити ОСОБА_1 (або за її наймом іншим особам) проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці на період дії договору, який укладений 27 лютого 2014 року відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05.05.2023.

Суддя