Ухвала

від 11.05.2023 по справі 915/560/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

11 травня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/560/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023

по справі №915/560/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація»

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Яхтена Верф»,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Верф «Чорноморські яхти»

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача-1:

1. ОСОБА_1 ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Капітал»,

про визнання недійсними актів прийому-передачі майна, визнання недійсними та скасування рішень учасників, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішень щодо реєстрацію права власності на нерухоме майно та одночасним припиненням таких речових прав та визнанням речових прав

ВСТАНОВИВ:

26.04.2021 ТОВ «Українська продовольча компанія» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н, в якій просила суд:

1) визнати недійсним акт прийому-передачі від 09.12.2019, укладений між ТОВ «Чорноморська яхтена верф» в особі Генерального директора Сагайдакова О.М. та ТОВ «СВП КАПІТАЛ» в особі директора Сагайдакова О.М.;

2) визнати недійсним акт прийому-передачі від 18.12.2019, укладений між ТОВ «СВП КАПІТАЛ» в особі директора Сагайдакова О.М. та ОСОБА_1 ;

3) визнати недійсним акт прийому-передачі від 20.12.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ВЕРФ «Чорноморські яхти» в особі директора Сагайдакова Олександра Михайловича;

4) визнати недійсним та скасувати рішення учасника ТОВ «Чорноморська Яхтена Верф» №2/2019 від 09.12.2019;

5) визнати недійсним та скасувати рішення учасника ТОВ «СВП» від 09.12.2019;

6) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення приватного нотаріуса Боненко Т.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50268442 від 17.12.2019 з одночасним припиненням таких речових прав за Товариством з обмеженою відповідальністю «СВП КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43395080);

7) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення приватного нотаріуса Боненко Т.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50480257 від 26.12.2019 з одночасним припиненням таких прав за ОСОБА_1 ;

8) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення приватного нотаріуса Боненко Т.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50547423 від 30.12.2019 з одночасним припиненням таких речових прав за Товариством з обмеженою відповідальністю «Верф «Чорноморські яхти» (код ЄДРПОУ 41363434) та визнанням таких речових прав за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморська Яхтена Верф» (код ЄДРПОУ 33968837).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча компанія» відмовлено в повному обсязі.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023 у справі №915/560/21.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/560/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №915/560/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023 у справі №915/560/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/560/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/560/21.

Ознайомившись з вищевказаною апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023 у справі №915/560/21, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, окрім іншого, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень та докази сплати судового збору.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023 у справі №915/560/21 підписана представником апелянта адвокатом Дудченко В.М.

Частинами першою та третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктом 1 частини першої статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 3 статті 26 вказаного Закону встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

На підтвердження своїх повноважень представника апелянта адвоката Дудченко В.М. в матеріалах справи міститься ордер серії ВТ №1017908 від 15.09.2021, на представництво інтересів ТОВ «Українська продовольча корпорація» у «Господарському суді Одеської області».

Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів встановлено Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення про ордер від 12.04.2019).

Так, відповідно до пункту 12 Положення ордер містить, зокрема, назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В порушення вказаних вимог, у доданому до апеляційної скарги ордері серії ВТ №1017908 від 15.09.2021 вказано, що він виданий на представництво інтересів ТОВ «Українська продовольча корпорація» у «Господарському суді Одеської області», а не Південно-західному апеляційному господарському суді до якого подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023 у справі №915/560/21.

Відтак, такий ордер наразі не може вважатися належним доказом на підтвердження повноважень особи (адвоката), яким підписана апеляційна скарга, на представництво інтересів ТОВ «Українська продовольча корпорація» у Південно-західному апеляційному господарському суді. Інших доказів на підтвердження повноважень адвоката Дудченко В.М. на представництво інтересів ТОВ «Українська продовольча корпорація» у Південно-західному апеляційному господарському суді до суду не було надано

З огляду на викладене суд доходить висновку, що апелянтом не було належних доказів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу, а саме адвоката Дудченко В.М.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги у справі про банкрутство ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2 частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.

У даному випадку до суду першої інстанції було заявлено 8 позовних вимог немайнового характеру. Таким чином за звернення з позовною заявою до суду першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у сумі 18 160,00 грн. (2 270,00 х 8 = 18 160,00 грн.)

З огляду на викладене вище, оскаржуючи рішення суду першої інстанції підлягає сплаті судовий збір у сумі 27 240,00 грн. (18 160,00 грн х 150% = 27 240,00 грн.)

Однак апелянт в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України не надав жодних доказів сплати судового збору.

В той же час апелянт подав клопотання про розстрочення чи відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що у зв`язку з введенням воєнного стану апелянт фактично позбавлений можливості ведення господарської діяльності, будь-які надходження грошових коштів на рахунки апелянта відсутні, тому апелянт не має змоги сплатити збір.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року.

До вказаного Закону Законом України «Про судовий збір» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, що набрав чинності з 15 грудня 2017 року, було внесено зміни.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи, що скаржник, згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на момент подання апеляційної скарги) не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, підстави задоволення клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору - відсутні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а також зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За таких обставини оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику в задоволенні клопотання вх. 933/23 від 14.04.2023 про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з підстав, зазначених у цьому клопотанні.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 1, 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023 у справі №915/560/21 відповідно до ст. 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023 у справі №915/560/21.

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2023 у справі №915/560/21 - залишити без руху.

3.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду 1) доказів сплати судового збору у сумі 27 240,00 грн. 2) довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження адвоката Дудченко Володимира Миколайовича на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація» у Південно-західному апеляційному господарському суді протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

4.Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча корпорація», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту або колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран