Постанова

від 09.05.2023 по справі 910/2104/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2023 р. Справа№ 910/2104/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Грека Б.М.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023

у справі № 910/2104/23 (суддя Ю.В. Картавцева)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Міністерства економіки України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплокерамік»

3) ОСОБА_2

4) Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»

про визнання незаконними та скасування рішення та наказу, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 09.05.2023

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства економіки України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплокерамік», ОСОБА_2 та Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» про визнання незаконними та скасування рішення та наказу, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі № 910/2104/23.

Ключовим мотивом ухвали є:

- відповідач 3 є фізичною особою, яка не набула статусу суб`єкта підприємницької діяльності, спір у даній справі стосується, зокрема, приватних інтересів фізичної особи - ОСОБА_2 стосовно знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1», відтак, з огляду на зміст статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу № 910/2104/23 для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Ключовим аргументом скарги є:

- з огляду на склад учасників спору та предмет позову його вирішення віднесено до юрисдикції господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/2104/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Грек Б.М. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2104/23, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 13.03.2023 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/2104/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/2104/23 залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути недоліки, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі і порядку ( 2 684 грн).

На виконання ухвали від 27.03.203 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому розмірі і порядку ( 2 684 грн).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/2104/23, розгляд справи призначено на 09.05.2023.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема:

1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси;

3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;

4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

6) справи у спорах, які виникають із відносин, повязаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

Відповідно п.п. 15, 16 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності; до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З наведених правових норм вбачається, що за загальним правилом господарські суди розглядають справи у спорах за участю юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності. Участь фізичних осіб, які не є суб`єктами підприємницької діяльності допускається лише у випадках, передбачених законодавчими актами України. Такий випадок був передбачений, зокрема, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, яка відносить до підвідомчості господарських судів справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

З поданої позивачем позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є визнання незаконним та скасування рішення Апеляційної палати Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 25 вересня 2019 року про визнання знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим в Україні відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплокерамік» та ОСОБА_2 для товарів 11 класу МКТП «обігрівачі» станом на 17 травня 2016 року; визнання незаконним та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження рішення Апеляційної палати щодо заяви про визнання знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим в Україні НОМЕР_1 від 13.12.2019 року»; зобов`язання Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» виключити знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» із Переліку торгівельних марок, визнаних добре відомими в Україні; зобов`язання Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» опублікувати в електронному офіційному бюлетні «Промислова власність» відомості про виключення знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» із Переліку торгівельних марок, визнаних добре відомими в Україні.

При цьому, відповідач 3 є фізичною особою, яка не набула статусу суб`єкта підприємницької діяльності, спір у даній справі стосується, зокрема, приватних інтересів фізичної особи - ОСОБА_2 стосовно знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1», відтак, з огляду на зміст статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, місцевий суд прийшов до висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи позовними вимогами у даній справі є:

- визнання незаконним та скасування рішення Апеляційної палати Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 25.09.2019 про визнання знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим в Україні відносно ТОВ «Теплокерамік» та ОСОБА_2 для товарів 11 класу МКТП «обігрівачі» станом на 17 травня 2016року;

- визнання незаконним та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження рішення Апеляційної палати щодо заяви про визнання знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим в Україні НОМЕР_1 від 13.12.2019»;

- зобов`язання УКРПАТЕНТ виключити знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» із Переліку торгівельних марок, визнаних добре відомими в Україні;

- зобов`язання УКРПАТЕНТ опублікувати в електронному офіційному бюлетні «Промислова власність» відомості про виключення знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» із Переліку торгівельних марок, визнаних добре відомими в Україні.

Колегія суддів вважає, що виходячи з предмету даного спору, це спір про приватне цивільне право, оскільки Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених цивільних прав, і за суб`єктним складом (сторонами справи є фізичні та юридичні особи) та способом захисту (визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 1 ст. 16 ЦК України) підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, Відповідач-3 є фізичною особою, яка не набула статусу суб`єкта підприємницької діяльності, спір у даній справі стосується, зокрема, приватних інтересів фізичної особи ОСОБА_2 стосовно знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1», отже, з огляду на зміст статей 4, 20 ГПК України, місцевим судом зроблено правильний висновок, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 804/629/16: оскільки між сторонами наявний спір, пов`язаний із захистом прав інтелектуальної власності, а тому, ураховуючи склад учасників цього спору та предмет позову, його вирішення віднесено до юрисдикції цивільного суду.

Помилковим в обґрунтування вимог апеляційної скарги є посилання Позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17, оскільки під час розгляду касаційної скарги Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/17792/17 було визначення предметної юрисдикції справ:

- визначальними ознаками приватно-правових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень (п. 7.9);

- під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог та характеру спірних правовідносин (п. 7.10);

- зважаючи на предметну юрисдикцію, характер правовідносин у цій справі, суть та предмет спору, Велика Палата Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані, наведені в касаційній скарзі ПАТ Фармак доводи про належність цього спору до юрисдикції адміністративного суду, натомість указує, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (п. 8.1).

Водночас Великою Палатою Верховного Суду у пункті 7.14 зазначено: спір про визнання недійсними рішення про визнання знака добре відомим та наказу про затвердження такого рішення є спором про охорону права інтелектуальної власності ПАТ Фармак. Вказані обставини свідчать про те, що спір, який виник у цих правовідносинах, пов`язаний із захистом прав інтелектуальної власності у спорі учасників приватноправових відносин про таке право, а тому з огляду на склад учасників спору та предмет позову його вирішення віднесено до юрисдикції господарського суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року, в справі №910/18195/17).

Разом з тим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17, зазначено, що спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд першої інстанції, ураховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/2104/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/2104/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/2104/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 10.05.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Б.В. Отрюх

Б.М. Грек