Рішення

від 27.04.2023 по справі 910/2769/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023Справа № 910/2769/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фермерського господарства "Масарівські Липки"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕНД РИТЕЙЛ"

про стягнення 942 389, 97 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Масарівські Липки" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕНД РИТЕЙЛ" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 942 389, 97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу від 01.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.02.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Велика Васильківська, буд.114, м. Київ, 03150, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду, з відміткою «за заявою відправника/адресата».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.02.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2021 між Фермерським господарством "Масарівські Липки" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛЕНД РИТЕЙЛ" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу від 01.12.2021, умовами якого передбачено, що продавець зобов?язується відпускати покупцю товар - тушку курки (цілу або її частини), курячі субпродукти у кількості, що вказується покупцем у замовленнях - заявках, а покупець зобов`язується приймати замовлений товар і оплачувати його вартість згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна договору становить загальну суму, вказану у видаткових накладних на відпущений товар за весь період дії даного договору.

Згідно п. 2.2. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом 100% передоплати коштів за замовлену партію товару але не пізніше дня поставки товару, на поточний рахунок продавця.

Продавець зобов`язаний повідомляти покупцю про дату відпуску товару при отриманні заявки-замовлення покупця; поставляти покупцю товар належної якості та комплектації, а також передавати документи, які стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору, покупець зобов`язаний здійснювати заявку - замовлення не пізніше ніж за два робочих дні до дня бажаної поставки; вчасно оплачувати вартість товару; прийняти товар у вказаний продавцем день.

Строк дії договору по 31.12.2023 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинння або зміну умов даного договору протягом одного місяця до закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах, які передбачені цим договором (п.п. 9.2, 9.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 5 417 211, 68 грн, що підтверджується видатковими накладними № 29 від 03.01.2022 на суму 588 660, 00 грн., № 168 від 12.01.2022 на суму 962 545, 00 грн., № 389 від 24.01.2022 на суму 794 399, 80 грн., № 396 від 24.01.2022 на суму 583 409, 00 грн., № 486 від 27.01.2022 на суму 818 582, 00 грн., № 527 від 31.01.2022 від 31.01.2022 на суму 811 896, 75 грн., № 98 від 02.02.2023 на суму 857 719, 13 грн. які підписані представниками сторін, а також товарно-транспортними накладними №29 від 03.01.2022 р., №168 від 12.01.2022 р., №389 від 24.01.2022 р., №396 від 24.01.2022 р., № 486 від 27.01.2022 р., №527 від 31.01.2022., №98 від 02.02.2022 р.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 4 474 821, 71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 156 від 18.01.2022 на суму 588 660, 00 грн., № 26 від 24.01.2022 на суму 462 545, 00 грн., № 27 від 25.01.2022 на суму 500 000, 00 грн., № 175 від 26.01.2022 на суму 294 399, 80 грн., № 32 від 26.01.2022 на суму 399 457, 95 грн., № 37 від 27.01.2022 на суму 433 227, 62 грн., № 179 від 28.01.2022 на суму 401 225, 34 грн., № 46 від 31.01.2022 на суму 419 124,00 грн., № 58 від 02.02.2022 на суму 392 773, 00 грн., № 182 від 02.02.2022 на суму 583 409, 00 грн., внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛЕНД РИТЕЙЛ" утворилась заборгованість у розмірі 942 389, 97 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №182/1 від 19.10.2022, в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість за поставлений товар згідно договору від 01.12.2021 у розмірі 942 389, 97 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною АТ «Укрпошта» № 4826002931583 та фіскальним чеком.

Проте, відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 942 389, 97 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 5 417 211, 68 грн, що підтверджується видатковими накладними № 29 від 03.01.2022 на суму 588 660, 00 грн., № 168 від 12.01.2022 на суму 962 545, 00 грн., № 389 від 24.01.2022 на суму 794 399, 80 грн., № 396 від 24.01.2022 на суму 583 409, 00 грн., № 486 від 27.01.2022 на суму 818 582, 00 грн., № 527 від 31.01.2022 від 31.01.2022 на суму 811 896, 75 грн., № 98 від 02.02.2023 на суму 857 719, 13 грн. які підписані представниками сторін, а також товарно-транспортними накладними №29 від 03.01.2022 р., №168 від 12.01.2022 р., №389 від 24.01.2022 р., №396 від 24.01.2022 р., № 486 від 27.01.2022 р., №527 від 31.01.2022., №98 від 02.02.2022 р.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 4 474 821, 71 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 156 від 18.01.2022 на суму 588 660, 00 грн., № 26 від 24.01.2022 на суму 462 545, 00 грн., № 27 від 25.01.2022 на суму 500 000, 00 грн., № 175 від 26.01.2022 на суму 294 399, 80 грн., № 32 від 26.01.2022 на суму 399 457, 95 грн., № 37 від 27.01.2022 на суму 433 227, 62 грн., № 179 від 28.01.2022 на суму 401 225, 34 грн., № 46 від 31.01.2022 на суму 419 124,00 грн., № 58 від 02.02.2022 на суму 392 773, 00 грн., № 182 від 02.02.2022 на суму 583 409, 00 грн., внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛЕНД РИТЕЙЛ" утворилась заборгованість у розмірі 942 389, 97 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2.2. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем шляхом 100% передоплати коштів за замовлену партію товару але не пізніше дня поставки товару, на поточний рахунок продавця.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням п. 2.2 договору та положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару у сумі 942 389, 97 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору купівлі-продажу від 01.12.2021 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 942 389, 97 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фермерського господарства "Масарівські Липки" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕНД РИТЕЙЛ" (вул. Велика Васильківська, буд.114, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 42939665) на користь Фермерського господарства "Масарівські Липки" (вул. І. Богуна, буд. 45, м. Копичинці, Тернопільська область, 48260, ідентифікаційний код - 35218921) 942 389 (дев`ятсот сорок дві тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн 97 коп. - заборгованості та 14 135,85 (чотирнадцять тисяч сто тридцять п`ять) грн 85 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков