Ухвала
від 08.05.2023 по справі 910/7071/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08.05.2023Справа № 910/7071/23

Суддя Щербаков С.О., розглянувши позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Аутдор»

про стягнення 9 383, 84 грн

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Аутдор» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 9 383, 84 грн., з яких 7 967, 19 грн - основного боргу, 634, 53 грн - пені, 543, 10 грн - інфляційних втрат та 239, 02 грн - штрафу

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням норм ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву необхідно надати суду:

- окремо викладений детальний обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення суми пені та інфляційних втрат із зазначенням дати виникнення прострочення, виклавши його наступним чином:

Дата (число, місяць, рік), коли повинна здійснюватися оплатаСума боргу, на яку здійснюється нарахування Період нарахування «з» - «по»Пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язанняІнфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання Всього ВсьогоВсього

Крім того, статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939 400 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн. 00 коп.).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 9 383, 84 грн., тобто 1 (одну) вимогу майнового характеру, тож загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за позовом становить - 2 684, 00 грн.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.

В той же час, у позовній заяві Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 3.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проаналізувавши вказані положення, слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.

Як вбачається з вищевикладеного єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з важким фінансовим становищем не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

При цьому, суд звертає увагу, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості позивача у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Крім того, відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв`язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Таким чином, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач повинен вказати конкретну дату, до якої він просить відстрочити сплату судового збору, та у випадку задоволення судом клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд повинен зазначити в ухвалі (про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи, тощо) конкретний строк, до якої позивач повинен сплатити судовий збір, та такий строк не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд позовної заяви.

З огляду на викладене, суд відзначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження можливості позивача у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, і не вказано, до якої конкретної дати позивач просить суд відстрочити сплату судового збору.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що статтею 8 Закону України передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов, а саме приписами цієї статті визначено суб`єктів звернення щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

Однак заявник є юридичною особою, що у відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" виключає можливість відстрочити сплату судового збору.

Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховний Суд у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання.

Суд приходить до висновку, що до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі.

Тож, відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн за подання позовної заяви та надати суду докази сплати, а саме оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.

Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву без руху з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому, суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 1-2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Аутдор» про стягнення 9 383, 84 грн - залишити без руху.

3. Встановити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду:

- окремо викладений детальний обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення суми пені та інфляційних втрат із зазначенням дати виникнення прострочення, виклавши його наступним чином:

Дата (число, місяць, рік), коли повинна здійснюватися оплатаСума боргу, на яку здійснюється нарахування Період нарахування «з» - «по»Пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язанняІнфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання Всього ВсьогоВсього

- докази сплати судового збору у розмірі 2 684, 00 грн - оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору.

4. Попередити Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 08.05.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Щербаков С.О.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення08.05.2023
Оприлюднено15.05.2023
Номер документу110788415
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо оренди

Судовий реєстр по справі —910/7071/23

Ухвала від 23.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 08.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні