Рішення

від 27.04.2023 по справі 910/8404/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023Справа № 910/8404/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД"

про стягнення 1 479 846, 74 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб"

про визнання недійсним договору

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Мурашко І.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача (за первісним позовом): не з`явився;

від третьої особи (за первісним позовом): Мурашко І.В. (в режимі відеоконференції)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 479 846, 74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору № 01-09 про відступлення права вимоги від 01.09.2021 набув право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" за договором поставки № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.09.2022.

08.09.2022 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" (надіслано на електронну пошту суду), в якому позивач просить суд провести всі судові засідання по справі у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні у справі №910/8404/22, у режимі відеоконференції.

23.09.2022 до суду надійшла заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

28.09.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 29.09.2022, суд розглянувши клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву, встановив відповідачу строк на подання відзиву - 2 тижні з моменту ознайомлення з матеріалами справи.

Також, у судовому засіданні 29.09.2022 оголошено перерву до 27.10.2022.

14.10.2022 до суду надійшла заява позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд провести судове засідання призначене на 27.10.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.10.2022 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" на позовну заяву, в якому відповідач зокрема зазначає, що договором поставки № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018, який укладено між відповідачем та ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб" передбачено, що жодна із сторін не вправі передавати свої права та обов`язки по цьому договору третім особам, без отримання письмової згоди іншої сторони, проте всупереч вказаному положенню договору було укладено договір № 01-09 про відступлення права вимоги від 01.09.2021, у зв`язку з чим відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги грунтуються на недійсному правочині.

19.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" про визнання недійсним договору № 01-09 про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні) від 01.09.2021, укладений між ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб" та ТОВ "МЕЛІОР ТРЕЙД".

Також, 19.10.2022 до суду надійшла заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

24.10.2022 до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що у разі заміни кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається повністю, змінюється лише його суб`єктний склад, тож на думку позивача, зміни суб`єктного складу не впливають на зобов`язання відповідача.

26.10.2022 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що договір про відступлення права вимоги був укладений з порушенням вимог ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання такого договору недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб". Зокрема, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" у строк до 16.11.2022 надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин, з урахуванням положень ч. 3-7 ст. 165 ГПК.

Також, у судовому засіданні 27.10.2022 оголошено перерву до 17.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" про підготовче засідання призначене на 17.11.2022.

01.11.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

07.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, разом з заявою про уточнення зустрічної позовної заяви, відповідно до якої позивачем за зустрічним було виявлено, що зустрічна позовна заява містить невірну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" та з метою виправлення вказаної помилки надає суду уточнену зустрічну позовну заяву із вірним зазначенням адрес сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" про визнання недійсним договору об`єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" про стягнення 1 479 846, 74 грн. у справі №910/8404/22.

15.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" надійшла заява про приєднання документів до матеріалів справи, зокрема позивачем (за первісним позовом) на виконання вимог суду надано нотаріально посвідчений переклад на українську мову договору поставки № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018.

Також, 15.11.2022 позивач (за первісним позовом) подав заяву про заміну сторони (позивача), в якій просить суд в порядку ст. 52 ГПК України замінити позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод прецизійних труб».

У судовому засіданні 17.11.2022 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 08.12.2022.

23.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" надійшла заява про надання для огляду оригіналу договору, відповідно до якої позивачем (за первісним позовом) на виконання вимог суду надано для огляду оригінал договору про відступлення права вимоги (про заміну кредитора в зобов`язанні) № 04-11 від 04.11.2022.

25.11.2022 до суду надійшла заява позивача (за первісним позовом) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд провести судове засідання призначене на 08.12.2022 в режимі відеоконференції

28.11.2022 до суду надійшла заява відповідача (за первісним позовом) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" про заміну сторони (позивача) - задоволено. Замінено позивача (за первісним позовом) у справі № 910/8404/22 - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод прецизійних труб». Зокрема, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (за первісним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД". Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/8404/22 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 26.01.2023.

13.12.2022 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" на зустрічну позовну заяву, в якому відповідач (за зустрічним позовом) вказує, що позивач (за зустрічним позовом) не довів належними та допустимими доказами, що договір відступлення права вимоги суперечить приписам ст. 203 Цивільного кодексу України.

19.12.2022 до суду надійшла заява позивача (за первісним позовом) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд провести судове засідання призначене на 26.01.2023 в режимі відеоконференції.

Також, 19.12.2022 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" на зустрічну позовну заяву, в якому позивач (за первісним позовом) вказує, що позивач (за зустрічним позовом) не довів належними та допустимими доказами, що договір відступлення права вимоги порушує права та обов`язки позивача (за зустрічним позовом), як боржника за договором поставки.

23.01.2023 до суду надійшла заява відповідача (за первісним позовом) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.01.2023 до суду надійшла заява відповідача (за первісним позовом) про припинення повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" Яковлевої Т.В.

Підготовче засідання призначене на 26.01.2023 не відбулося у зв`язку з повітряною тривогою в місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 призначено підготовче судове засідання на 02.03.2023.

08.02.2023 до суду надійшла заява позивача (за первісним позовом) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд провести судове засідання призначене на 02.03.2023 в режимі відеоконференції.

Також, 08.02.2023 до суду надійшла заява третьої особи (за первісним позовом) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій третя особа просить суд провести судове засідання призначене на 02.03.2023 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/8404/22 призначено на 30.03.2023.

03.03.2023 до суду надійшла заява позивача (за первісним позовом) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд провести судове засідання призначене на 30.03.2023 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 30.03.2023, судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом/позивачем за зустрічним позовом 30.11.2022 проведено державну реєстрацію змін найменування юридичної особи та місцезнаходження, а саме відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у розділі "Повне найменування юридичної особи" зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" (ідентифікаційний код - 41566030), місцезнаходження: вул. Бугаївська, буд. 21, м. Одеса, Одеська обл., 65005.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За приписом статті 52 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб`єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Враховуючи наведене, суд було змінено найменування відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ".

Крім того, суд враховує приписи ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Також, у судовому засіданні 30.03.2023 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 27.04.2023, враховуючи зміну місцезнаходження відповідача (за первісним позовом) з метою повідомлення його належним чином.

05.04.2023 до суду надійшла заява позивача (за первісним позовом) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд провести судове засідання призначене на 27.04.2023 в режимі відеоконференції.

У цьому судовому засіданні представник позивача та третьої особи (за первісним позовом) підтримав заявлені первісні позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача (за первісним позовом) у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач (за первісним позовом) повідомлявся ухвалою суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представника не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення відповідача (за первісним позовом) про судове засідання призначене на 27.04.2023, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 30.03.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Бугаївська, буд. 21, м. Одеса, Одеська обл., 65005, проте, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 30.03.2023 з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" мало право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 30.03.2023 у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третої особи (за первісним позовом), Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП", найменування якого змінено на ТОВ "ЛТВ АКТИВ" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" (далі - постачальник) укладено договір поставки № 18/04-ДЗПТ, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію у кількості, сортаменті, за цінами та у строки відповідно до специфкації до цього договору, що становлять його невід`ємну частину.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору, ціна металопродукції встановлюється на кожну партію та вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Загальна сума поставки за договором (сума договору) не перевищує 10 000 000, 00 грн, з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 4.4. договору, постачальник поставляє продукцію покупцю за умови 100 % оплати кожної партії, що відвантажується. Строки готовності продукції до відвантаження та термін відвантаження металопродукції дійсні за умови дотримання покупцем обумовлених строків оплати металопродукції.

Пунктом 5.1. договору визначено, що порядок оплати кожної партії металопродукції встановлюється в специфікаціях.

У п. 10.1 договору сторони погодили, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки за цим договором третім особам без отримання на те письмової згоди іншої сторони.

Строк дії договору з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками обох сторін до 31.12.2019 (п. 10.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018 ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб" було поставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП", товар на загальну суму 28 511 283, 15 грн., що підтверджується видатковими накладними № № 57 від 05.02.2018 на суму 564 211, 08 грн, № 71 від 13.02.2018 на суму 620 443, 58 грн, № 72 від 13.02.2018 на суму 483 401, 16 грн, № 78 від 16.02.2018 на суму 495 217, 92 грн, № 79 від 19.02.2018 на суму 579 498, 00 грн, № 98 від 22.02.2018 на суму 593 436, 48 грн, № 99 від 23.02.2018 на суму 482 976, 00 грн, № 100 від 23.02.2018 на суму 566 252, 40 грн, № 106 від 01.03.2018 на суму 542 581, 75 грн, № 108 від 02.03.2018 на суму 554 025, 31 грн, № 109 від 02.03.2018 на суму 509 646, 91 грн, № 110 від 06.03.2018 на суму 591 940, 32 грн, № 121 від 07.03.2018 на суму 621 440, 18 грн, № 122 від 12.03.2018 на суму 530 827, 68 грн, № 123 від 12.03.2018 на суму 587 874, 00 грн, № 125 від 12.03.2018 на суму 554 177, 04 грн, № 126 від 12.03.2018 на суму 508 039, 20 грн, № 132 від 16.03.2018 на суму 541 134, 24 грн, № 133 від 16.03.2018 на суму 593 890, 32 грн, № 140 від 23.03.2018 на уму 567 016, 44 грн, № 147 від 02.04.2018 на суму 524 974, 56 грн, № 148 від 03.04.2018 на суму 533 471, 28 грн, № 149 від 03.04.2018 на суму 524 717, 28 грн, № 150 від 03.04.2018 на суму 597 978, 48 грн, № 169 від 11.04.2018 на суму 551 546, 40 грн, № 170 від 11.04.2018 на суму 554 282, 64 грн, № 171 від 11.04.2018 на суму 545 316, 72 грн, № 166 від 11.04.2018 на суму 506 068, 20 грн, № 191 від 17.04.2018 на суму 527 800, 80 грн, № 192 від 17.04.2018 на суму 559 007, 71 грн, № 193 від 20.04.2018 на суму 493 723, 78 грн, №194 від 20.04.2018 на суму 527 030, 40 грн, № 195 від 20.04.2018 на суму 498 592, 80 грн, № 247 від 21.05.2018 на суму 496 631, 88 грн, № 248 від 25.05.2018 на суму 517 007, 52 грн, № 261 від 11.06.2018 на суму 552 662, 28 грн, № 262 від 11.06.2018 на суу 503 535, 96 грн, № 263 від 11.06.2018 на суму 517 730, 88 грн, № 280 від 18.06.2018 на суму 549 300, 48 грн, №296 від 03.07.2018 на суму 483 516, 00 грн, № 297 від 03.07.2018 на суму 491 499, 24 грн, № 298 від 03.07.2018 на суму 494 501, 52 грн, № 302 від 16.07.2018 на суму 488 386, 01 грн, № 303 від 16.07.2018 на суму 490 240, 80 грн, № 304 від 16.07.2018 на суму 476 494, 20 грн, № 310 від 18.07.2018 на суму 466 221, 60 грн, № 332 від 31.08.2018 на суму 34 770, 72 грн, № 333 від 30.08.2018 на суму 559 288, 32 грн, № 334 від 31.08.2018 на суму 564 899, 04 грн, № 351 від 14.09.2018 на суму 187 665, 12 грн, № 355 від 17.09.2018 на суму 97 319, 04 грн, № 357 від 27.09.2018 на суму 124 162, 56 грн, № 360 від 03.10.2018 на суму 61 224, 48 грн, № 364 від 05.10.2018 на суму 96 597, 17 грн, № 368 від 10.10.2018 на суму 156 149, 76 грн, № 375 від 17.10.2018 на суму 302 017, 50 грн, № 381 від 23.0.2018 на суму 48 659, 52 грн, № 395 від 16.11.2018 на суму 146 459, 81 грн, № 399 від 12.12.2018 на суму 161 332, 80 грн., № 8 від 14.01.2019 на суму 56 680, 32 грн, № 24 від 19.02.2019 на суму 36 494, 64 грн, № 26 від 25.02.2019 на суму 85 778, 69 грн, № 31 від 28.02.2019 на суму 175 633, 15 грн, № 38 від 11.03.2019 на суму 88 960, 32 грн, № 40 від 18.03.2019 на суму 26 869, 68 грн, № 50 від 02.05.2019 на суму 394 994, 52 грн, № 57 від 19.04.2019 на суму 101 102, 16 грн, № 18 від 01.08.2019 на суму 446 954, 40 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а також товарно-транспортними накладними. Зокрема, з боку відповідача (за первісним позовом) товар отримано директором - Пахолок А.П. на підставі довіреностей № 5 від 01.03.2018, № 17 від 02.08.2018, № 18 від 03.09.2018, № 3 від 06.12.2018, № 12 від 01.02.2019, на отримання цінностей.

Проте, відповідач (за первісним позовом) за поставлений товар розрахувався частково на суму 27 031 436, 41 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 51 від 21.02.2018 на суму 150 000, 00 грн, № 50 від 21.02.2018 на суму 220 000, 00 грн, № 49 від 21.02.2018 на суму 630 000, 00 грн, № 58 від 23.02.2018 на суму 114 800, 00 грн, № 57 від 23.02.2018 на суму 385 200, 00 грн, № 67 від 28.02.2018 на суму 253 800, 00 грн, № 73 від 28.02.2018 на суму 320 800, 00 грн, № 70 від 28.02.2018 на суму 325 400, 00 грн, № 88 від 12.03.2018 на суму 500 000, 00 грн, № 89 від 14.03.2018 на суму 1 000 000, 00 грн, № 98 від 19.03.2018 на суму 800 000, 00 грн, № 108 від 27.03.2018 на суму 1 450 000, 00 грн, № 115 від 30.03.2018 на суму 1 200 000, 00 грн, № 122 від 03.04.2018 на суму 620 000, 00 грн, № 128 від 10.04.2018 на суму 575 000, 00 грн, № 138 від 18.04.2018 на суму 1 500 000, 00 грн, 3 162 від 07.05.2018 на суму 700 000, 00 грн, 3 164 від 10.05.2018 на суму 700 000, 00 грн, № 168 від 11.05.2018 на суму 250 000, 00 грн, № 172 від 15.05.2018 на суму 350 000, 00 грн, № 173 від 16.05.018 на суму 330 000, 00 грн, № 183 від 21.05.2018 на суму 230 000, 00 грн, № 188 від 29.05.2018 на суму 100 000, 00 грн, № 190 від 30.05.2018 на суму 400 000, 00 грн, № 208 від 08.06.2018 на суму 1 000 000, 00 грн, № 217 від 13.06.2018 на суму 1 000 000, 00 грн, № 229 від 20.06.2018 на суму 500 000, 00 грн, № 232 від 26.06.2018 на суму 500 000, 00 грн, № 244 від 04.07.2018 на суму 20 000, 00 грн, № 243 від 04.07.2018 на суму 530 000, 00 грн, № 262 від 13.07.2018 на суму 600 000, 00 грн, № 266 від 16.07.2018 на суму 500 000, 00 грн, № 271 від 19.07.2018 на суму 650 000, 00 грн, № 272 від 20.07.2018 на суму 740 000, 00 грн, № 277 від 27.07.2018 на суму 750 000, 00 грн, № 281 від 31.07.2018 на суму 300 000, 00 грн, № 309 від 15.08.2018 на суму 340 000, 00 грн, № 321 від 28.08.2018 на суму 560 000, 00 грн, № 323 від 31.08.2018 на суму 100 000, 00 грн, № 325 від 31.08.2018 на суму 900 000, 00 грн, а також банківськими виписками по рахунку ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб", внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" утворилась заборгованість у розмірі 1 479 846, 74 грн.

Так, 01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" (далі - новий кредитор) укладено договір № 01-09 про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні), відповідно до якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за договором поставки № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018 (далі - договір поставки), який укладений між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" (ідентифікаційний код - 41566030) - боржник.

За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання всіх зобов?язань боржника за договором поставки.

Відповідно до п. 1.2. договору, на момент підписання цього договору сума зобов?язання боржника перед первісним кредитором по договору поставки складає 1 479 846, 74 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, в тому числі, але не виключно: договором поставки, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, рахунками на оплату, платіжними дорученнями та не є остаточною.

Згідно п. 1.3. договору, за цим договором до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. За договором про відступлення права вимоги до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання всіх зобов?язань боржника за договором поставки № 18/04-ДЗПІТ від 01.02.2018 року.

17.01.2022 ТОВ "МЕЛІОР ТРЕЙД" було надіслано на адресу відповідача (за первісним позовом) повідомлення № 14/01-1 від 14.01.2022, в якому повідомило про укладення договору № 01-09 про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні) від 01.09.2021 з ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб" та набуття права вимоги до відповідача (за первісним позовом), що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпеля поштового відділення - 17.01.2022 та отримано відповідачем (за первісним позовом) 19.01.2022 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, 04.02.2022 ТОВ "МЕЛІОР ТРЕЙД" було надіслано на адресу відповідача (за первісним позовом) претензію № 04/02-01 по оплаті боргу за поставлену металопродукцію, в якій ТОВ "МЕЛІОР ТРЕЙД" просив відповідача (за первісним позовом) терміново сплатити суму боргу к розмірі 1 479 846, 74 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпеля поштового відділення - 04.02.2022 та отримано відповідачем (за первісним позовом) 10.02.2022 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

В подальшому, під час розгляду даної справи, 04.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" (далі - новий кредитор) укладено договір № 04-11 про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні), згідно якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за договором поставки № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018 (далі - договір поставки), який укладений між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" (ідентифікаційний код - 41566030) - боржник.

За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання всіх зобов?язань боржника за договором поставки.

Відповідно до п. 1.2. договору, на момент підписання цього договору сума зобов?язання боржника перед первісним кредитором по договору поставки складає 1 479 846, 74 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, в тому числі, але не виключно: договором поставки, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, рахунками на оплату, платіжними дорученнями та не є остаточною.

Згідно п. 1.3. договору, за цим договором до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. За договором про відступлення права вимоги до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання всіх зобов?язань боржника за договором поставки № 18/04-ДЗПІТ від 01.02.2018 року.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 5.1. цього договору та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.п. 5.1. та 5.2. договору).

Також, ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб" було надіслано відповідачу (за первісним позовом) повідомлення про відступлення права вимоги від 07.11.2022, а саме укладення договору № 04-11 про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні) від 04.11.2022; а також надіслано претензію від 07.11.2022 про оплату заборгованості у розмірі 1 479 846, 79 грн, яка виникла за договором поставки № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист з відтиском штемпеля поштового відділення та фіскального чеку від 07.11.2022.

Отже, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги за первісним позовом, позивач зазначає, що відповідач (за первісним позовом) неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару, зокрема, щодо погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) борг у сумі 1 479 846, 74 грн.

В свою чергу, в обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" посилається на те, що п.10.1 договору № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018 передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов?язки по договору поставки № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018 третім особам без отримання на те письмової згоди іншої сторони, проте ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб" не зверталось до ТОВ «ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП» (нова назва ТОВ "ЛТВ АКТИВ") за письмовою згодою та, відповідно, позивач (за зустрічним позовом) не надавав такої письмової згоди, обов?язковість, якої передбачена договором поставки, у зв`язку з чим позивач (за зустрічним позовом) вважає, що договір № 01-09 про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов?язанні) від 01.09.2021 року було укладено з порушенням вимог частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання договору недійсним.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом якого вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до частини 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено судом вище, 01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП", найменування якого змінено на ТОВ "ЛТВ АКТИВ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" (постачальник) було укладено договір поставки № 18/04-ДЗПТ, за яким постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію у кількості, сортаменті, за цінами та у строки відповідно до специфкації до цього договору, що становлять його невід`ємну частину.

Пунктом 10.1 вказаного договору сторони погодили, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки за цим договором третім особам без отримання на те письмової згоди іншої сторони.

Судом також встановлено, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб" було поставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" (нова назва ТОВ "ЛТВ АКТИВ") товар на загальну суму 28 511 283, 15 грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Проте, ТОВ "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" (нова назва ТОВ "ЛТВ АКТИВ") за поставлений товар розрахувалось частково на суму 27 031 436, 41 грн, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" утворилась заборгованість у розмірі 1 479 846, 74 грн.

В подальшому, 01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" (новий кредитор) укладено договір № 01-09 про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні), відповідно до якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за договором поставки № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018, який укладений між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" (ідентифікаційний код - 41566030) - боржник.

Судом встановлено, що новим кредитором (на момент звернення до суду з позовом) - ТОВ "МЕЛІОР ТРЕЙД" 17.01.2022 було направлено ТОВ "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" (нова назва ТОВ "ЛТВ АКТИВ") повідомлення № 14/01-1 від 14.01.2022, в якому ТОВ "МЕЛІОР ТРЕЙД" повідомило про укладення договору № 01-09 про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні) від 01.09.2021 та набуття права вимоги до відповідача (за первісним позовом), що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпеля поштового відділення - 17.01.2022 та отримано відповідачем (за первісним позовом) 19.01.2022 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Предметом зустрічного позову у даній справі є вимога ТОВ "ЛТВ АКТИВ" про визнання недійсним договору № 01-09 про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні) від 01.09.2021, з посиланням на те, що вказаний договір укладено з порушенням п. 10.1. договору № 18/04-ДЗПТ, що суперечить положенням ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Суд зазначає, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів (постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №910/9828/17).

За висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.03.2019 у справі №905/635/18 у разі заміни кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається повністю, змінюється лише його суб`єктний склад.

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Статтею 203 Цивільного кодексу Українивстановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

В силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Згідно з частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, за змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Суд зазначає, що позивач (за зустрічним позовом) не є стороною оспорюваного договору № 01-09 від 01.09.2021.

При вирішенні зустрічного позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, відповідно до якої самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.

Тобто саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірного договору, а тому потребують захисту.

Отже, за змістом вищенаведених правових норм визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 04.06.2020 у справі № 916/1411/19, від 19.02.2020 у справі №916/1408/19, від 09.04.2019 у справі № 908/1194/18, від 03.09.2019 у справі №910/14255/18.

При цьому, суд звертає увагу, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Відповідно до аналогічних положень частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює стаття 75 вказаного Кодексу.

Отже, судом встановлено, що:

- договором про відступлення права вимоги не змінено ні обсягів ні умов, що існували на момент переходу прав вимоги, розмір заборгованості залишився незмінним, додаткові умови щодо нарахування сум неустойки, інфляційних втрат та 3% річних відсутні.

- при цьому, договором про відступлення права вимоги чітко встановлено обсяг зобов`язань, які переходять до нового кредитора.

- новим кредитором було повідомлено ТОВ "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" (нова назва ТОВ "ЛТВ АКТИВ") про відступлення права вимоги за договором № 18/04-ДЗПТ.

- тоді як позивачем (за зустрічним позовом) не було доведено суду наявності свого порушеного права, як заінтересованої особи, щодо договору про відступлення права вимоги, як і належно не обґрунтовано в чому саме полягає порушення прав позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем (за зустрічним позовом) порушення його прав чи інтересів внаслідок укладення між відповідачами (за зустрічним позовом) договору про відступлення права вимоги (про заміну кредитора у зобов`язанні) №01-09 від 01.09.2021, оскільки зміни суб`єктного складу не впливають на зміну зобов`язань боржника за договором № 18/04-ДЗПТ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 903/249/20.

Крім того, суд зазначає, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не є підставою для визнання договору недійсним, а лише тягне за собою наслідки передбачені ст. 516 Цивільного кодексу України.

Отже, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем (за зустрічним позовом) не доведено порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду, з боку відповідачів (за зустрічним позовом).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛІОР ТРЕЙД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" про визнання недійсним договору не підлягають задоволенню.

Щодо заявлених первісних позовних вимог, суд відзначає наступне.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб" на виконання умов договору № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018 було поставлено ТОВ "ЮНАЙТЕД МЕТАЛ ГРУП" (нова назва ТОВ "ЛТВ АКТИВ"), товар на загальну суму 28 511 283, 15 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а також товарно-транспортними накладними. Зокрема, з боку відповідача (за первісним позовом) товар отримано директором - Пахолок А.П. на підставі довіреностей № 5 від 01.03.2018, № 17 від 02.08.2018, № 18 від 03.09.2018, № 3 від 06.12.2018, № 12 від 01.02.2019 на отримання цінностей.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Однак, відповідач (за первісним позовом) за поставлений товар розрахувався частково на суму 27 031 436, 41 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а також банківськими виписками по рахунку ТОВ "Дніпропетровський завод прецизійних труб", внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" утворилась заборгованість у розмірі 1 479 846, 74 грн.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до п. 4.4. договору, постачальник поставляє продукцію покупцю за умови 100 % оплати кожної партії, що відвантажується.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Так, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням умов договору та положень ст.ст.530, 692 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару у розмірі 1 479 846, 74 грн.

Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем (за первісним позовом) грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" у розмірі 1 479 846, 74 грн.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач (за первісним позовом) не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідачем (за первісним позовом) було порушено умови договору поставки № 18/04-ДЗПТ від 01.02.2018 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача (за первісним позовом) про стягнення з відповідача (за первісним позовом) заборгованості у розмірі 1 479 846, 74 грн.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача (за первісним позовом).

Відповідно, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви згідно ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ".

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод прецизійних труб" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" (вул. Бугаївська, буд. 21, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код - 41566030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод прецизійних труб» (вул. Леоніда Жаботинського, буд. 53, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код - 34884334) 1 479 846 (один мільйон чотириста сімдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок шість) грн 74 коп. - заборгованості та 22 197 (двадцять дві тисячі сто дев`яносто сім) грн 70 коп. - судового збору.

3. У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТВ АКТИВ" - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 08.05.2023.

Суддя С.О. Щербаков