Рішення

від 01.05.2023 по справі 914/3001/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2023 Справа № 914/3001/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судового засідання Копача М.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон», м. Львів,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів,

про стягнення 922077,35 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 127489,15 грн. інфляційних втрат, 17402,41 грн. 3% річних, 892240,07 грн. штрафу та 28109,64грн. пені

За участі представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився.

Суть спору: Львівська міська рада, м.Львів, звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон», м. Львів, 922077,35 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 127489,15 грн. інфляційних втрат, 17402,41 грн. 3% річних, 892240,07 грн. штрафу та 28109,64 грн. пені. Ухвалою суду від 26.12.2022 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Львівській області.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує взяті на себе за Договором оренди землі від 27 червня 2018 р. за № Ш-4098 зобов`язання із сплати орендної плати. На підставі ст. 625 ЦК України, п. 14 Договору оренди землі та п. 129.4 Податкового кодексу України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, яка виникла за період користування земельною ділянкою з 01 лютого 2021 р. до 31 липня 2022 р., з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення виконання грошового зобов`язання та трьох процентів річних, а також пеню та штраф.

Згодом позивач подав до суду (20.03.2023 р.) заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 144-158), в якій просить суд стягнути з відповідача 922077,35 грн. заборгованості з орендної плати за період користування земельною ділянкою з 01.02.2021 до 31.07.2022 р., 115601,77 грн. інфляційних за період прострочення виконання грошових зобов`язань з серпня 2021 р. до серпня 2022 р., 13649,11 грн. трьох процентів річних, обчислених за період з 30.07.2021 р. до 30.08.2022 р., 890240,07 грн. штрафу та 28109,64 грн. пені, нарахованої з 01.04.2022 р. до 31.08.2022 р.

Відповідач відзиву не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Стислий виклад пояснень третьої особи у справі (а.с. 91).

Третя особа у справі повідомляє, що відповідач не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою на підставі Договору від 27.06.2018 р. № Ш-4098 та земельний податок. Станом на день подання пояснень заборгованість становить 2824530,77 грн., в т.ч. пеня у розмірі 84159,33 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду позовну заяву Львівської міської ради залишено без руху.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, суд відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та залучив Головне управління ДПС у Львівській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Підготовчі засідання у справі відкладались, строк підготовчого провадження у справі продовжувався та судом приймалась заява позивача про зменшення позовних вимог до розгляду з підстав, зазначених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою суду від 29.03.2023 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/3001/22 до судового розгляду по суті.

Представники учасників справи у судове засідання, призначене на 01.05.2023р., не з`явились. Позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви та характер спірних правовідносин між учасниками справи, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: факту укладення між сторонами у справі Договору оренди земельної ділянки; факту невиконання відповідачем взятого на себе обов`язку із своєчасної сплати щомісячно орендної плати протягом спірного періоду часу; підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, а також доказування обгрунтованості розміру заявлених до стягнення грошових сум. Учасник справи, який має у ній протилежний процесуальний інтерес, повинен спростувати наявність наведених вище обставин.

Вичерпний перелік доказів, якими позивач та третя особа підтверджують наявність обставин, на якій вони посилаються у позові та поясненнях, зазначено ними у додатках до позовної заяви у справі та до пояснення.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, заяву позивача про зменшення позовних вимог, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 311719083, яку сформовано 05.10.2022 р. (а.с. 40-41) підтверджується факт державної реєстрації 12.07.2018 р. о 13:05:53 права оренди відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:005:0001, площею 1,5187 га по вул. Шевченка Т, 307-а у м.Львові.

Підставою для державної реєстрації такого права у реєстрі вказано Договір оренди землі, серія та номер Ш-4098, виданий 27.06.2018 р., який укладено між сторонами у справі.

У реєстрі також зазначено, що строк дії такого речового права: 17.05.2028 р., з правом пролонгації.

Позивач стверджує у позовній заяві та у заяві про зменшення позовних вимог, що відповідач не сплачував йому орендної плати за користування земельною ділянкою з лютого 2021 р. до 31.07.2022 р.

У матеріалах справи немає та відповідачем суду не надані докази, які б свідчили про сплату ним позивачу 922077,35 грн. орендної плати за користування земельною ділянкою з лютого 2021 р. до 31.07.2022 р., або ж спростовували наявність заборгованості відповідача із сплати орендної плати.

Суд встановив, що відповідно до приписів п.п. 9-11, 28 Договору оренди землі № Ш-4098, орендна плата за використання згаданої вище земельної ділянки вноситься відповідачем в розмірі 809309,16 грн. в рік та вноситься щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця, наступного за звітним.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Листом від 11.01.2022р. №6-28-0.222-275/2-22 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік» Державна Служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, керуючись нормами ст. 289 ПКУ, а також п. 9 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, поінформувала про застосування за результатами 2021 року для земель, що не належать до сільськогосподарських угідь коефіцієнта індексації Оцінки земель у розмірі 110 відсотків.

Отже, якщо землі суб`єкта господарювання не належать до сільськогосподарських угідь, то для обчислення податкових зобов`язань з плати за землю на 2022 рік до базової величини Оцінки, що визначена у порядку ст. 277 ПКУ, застосовується величина коефіцієнта індексації 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

У Інформаційній довідці (а.с. 40-41) зазначено, що цільовим призначенням земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:11:005:0001 є будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

З огляду на викладене, розмір річної орендної плати у 2022 р. змінився разом із зміною коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і становив за цей рік - 890240,07 грн.

Згідно з п.п. 10 та 13 Договору № Ш-4098 та ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня поточного року.

Наявною у матеріалах справи належно завіреною випискою по рахунку позивача, яку виконано ГУДКСУ у Львівській області (а.с. 70) підтверджується факт сплати відповідачем до бюджету 339096,07 грн. за період з 11.05.2021 р. до 17.02.2022 р. орендної плати за землю з юридичних осіб за 2020р. та в рахунок погашення податкового боргу.

Докази сплати відповідачем до бюджету 922077,35 грн. орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:005:0001 протягом лютого 2021 р. липня 2022 р. відсутні. Відповідач порушив право позивача на своєчасне отримання цієї орендної плати.

Порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом стягнення з відповідача на користь Львівської міської ради 922077,35 грн. заборгованості з орендної плати за землю.

За таких обставин, на підставі п. 14 Договору № Ш-4098 та ст. ст. 611 ЦК України позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 890240,07 грн. штрафу за невнесення орендної плати у строки, визначені договором, у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором на 2022 р., підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 28109,64 грн. пені за період з 01.04.2022 р. до 31.08.2022 р. на підставі п. 14 Договору № Ш-4098 і п.п. 129.4. ПК України підлягають задоволенню частково, в сумі 24524,28 грн. Решта позовних вимог в частині стягнення пені задоволенню не підлягають. Позивачем допущено арифметичні помилки при обчисленні заявленого до стягнення розміру пені за вказаний вище період часу та не враховано, що у період з 01.04.2022 р. до 31.08.2022 р. НБУ встановлювався різний розмір облікових ставок, у тому числі й менший, аніж той, який застосовано позивачем при розрахунку пені.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 30.07.2021 р. до 30.08.2022 р. підлягають задоволенню частково, в сумі 115411,8 грн. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають в зв`язку з їх необґрунтованістю. Позивач при обчисленні інфляційних за згаданий вище період часу не врахував, що першим днем порушення відповідачем зобов`язання з сплати 65558,51 грн. орендної плати за липень 2021 р. було 31.08.2021 р.

Позивач також застосував завищені сукупні індекси інфляції, оскільки не врахував, що індекси інфляції, у тому числі й сукупні (наприклад, річні), встановлюються та складаються з цілого числа та десятих чисел, які знаходяться після коми, і визначаються шляхом заокруглення чисел. Такий висновок суду відповідає даним Державної служби статистики України та висновкам Верховного Суду України, які викладено у листі від 03.04.97 р. № 62-97р.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 30.07.2021 р. до 30.08.2022 р. теж підлягають задоволенню частково, в сумі 13585,67 грн. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають, так як позивач, як зазначено вище, не врахував, що перешим днем порушення відповідачем зобов`язання з сплати 65558,51 грн. орендної плати за липень 2021 р. було 31.08.2021 р., а також не врахував норми ч. 5 ст. 254 ЦК України при визначенні тривалості періодів прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань із сплати орендної плати.

Суд при вирішенні спору у справі, крім вищенаведених, застосував такі правові норми.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси і континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та п. 14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 2 та 13 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161- XIV, із змінами та доповненнями ( далі по тексту Закон ) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельної ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції , якщо інше не передбачено договором оренди.

Стаття 24 Закону України «Про оренду землі» визначає права та обов`язки орендодавця, зокрема: орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку. У разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (ст.ст. 35-36 Закону України «Про оренду землі»).

У відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України. Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини другої статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Частиною 1 ст. 550 ЦКУ передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачена частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідна правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 19.09.2019 у справі N 904/5770/18, від 27.09.2019 у справі N 923/760/16. від 02.04.2019 у справі N 917/194/18.

Пунктом 1 частини 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір».).

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому на підставі Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню з державного бюджету зайво сплачений судовий збір при зменшенні позовних вимог, за його клопотанням.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон» (79069, м.Львів, вул.Шевченка, буд.346, кв.94, код ЄДРПОУ 20853118), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон» (79069, м.Львів, вул.Шевченка, буд.346, кв.94, код ЄДРПОУ 20853118) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл.Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896) 922077,35грн. боргу за оренду земельної ділянки, 115411,8грн. інфляційних, 890240,07грн. штрафу, 24524,28грн. пені, 13585,67грн. 3% річних та 29487,59грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4.Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

5.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 11.05.2023 р.

Суддя Бортник О.Ю.