Рішення

від 10.05.2023 по справі 917/270/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2023 Справа № 917/270/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс», 36000, м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, 9-а, код ЄДРПОУ 30297033,

до Фізичної особи-підприємця Ель Ааур Наталії Валеріївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 65 909,00 грн.,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» до Фізичної особи-підприємця Ель Ааур Наталії Валеріївни про стягнення 65 909,00 грн., з яких 39 914,29 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів та витрат за користування комунальними послугами, 14 740,95 грн. пеня, 1 000,00 грн. штраф, 9 184,28 грн. втрати від інфляції, 1 069,48 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.02.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач здійснював оплату за договором суборенди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 131 від 01.11.2020 р. не в повному обсязі, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Фізичної особи-підприємця Ель Ааур Наталії Валеріївни, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він вважається таким, що повідомлене належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

01.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» та Фізичною особою-підприємцем Ель Ааур Наталією Валеріївною було укладено договір суборенди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 131 (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Орендар (ТОВ «Полтаватранс») зобов`язувався передати, а Суборендар (ФОП Ель Ааур Н.В.) прийняти, у відповідності до умов даного договору, у тимчасове платне користування частину нерухомого майна (нежитлове приміщення) загальною площею 13.1 м2, що складається з однієї кімнати, яка знаходиться в будівлі за адресою: Полтавська обл., м. Решетилівка, вул. Шевченка, 5.

Згідно з п. 4.1 договору передача в суборенду та повернення Об`єкта суборенди оформлюється Актом прийому-передачі, в якому фіксується стан Об`єкту суборенди.

У відповідності до вищевказаних положень договору 01.11.2020 року сторонами підписано Акт прийому-передачі майна, зазначеного у п. 1.1 договору суборенди № 131 від 01.11.2020 р. (а.с. 12).

Пунктом 2.3.4 договору встановлено, що Суборендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати Суборендну плату, компенсацію комунальних та оплату експлуатаційних витрат.

За даними Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» відповідач розрахунки за договором оренди № 131 від 01.11.2020 р. здійснював не в повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ель Ааур Наталії Валеріївни 65 909,00 грн., з яких 39 914,29 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів та витрат за користування комунальними послугами, 14 740,95 грн. пеня, 1 000,00 грн. штраф, 9 184,28 грн. втрати від інфляції, 1 069,48 грн. 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір суборенди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 131 від 01.11.2020 р., Акт прийому-передачі Об`єкту суборенди в орендне користування від 01.11.2020 р., рахунки-фактури № 0000-000747 від 30.11.2020 р., № 0000-000901 від 31.12.2020 р., № 0000-000093 від 31.01.2021 р., № 0000-000358 від 28.02.2021 р., № 0000-000578 від 31.03.2021 р., № 0000-000801 від 30.04.2021 р., № 0000-001028 від 31.05.2021 р., № 0000-001238 від 30.06.2021 р., № 0000-001423 від 31.07.2021 р., № 0000-001520 від 31.08.2021 р., № 0000-001697 від 30.09.2021 р., № 0000-001799 від 31.10.2021 р., № 0000-001895 від 30.11.2021 р., № 0000-001986 від 31.12.2021 р. та № 0000-000023 від 31.01.2022 р., банківські виписки по рахунку ТОВ «Полтаватранс» за період з 27.10.2021 р. по 08.11.2021 р., Акт звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» та Фізичною особою-підприємцем Ель Ааур Наталією Валеріївною за період з листопада 2020 р. по січень 2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Товаристваз обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Згідно з п. 5.1 договору суборенди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 131 від 01.11.2020 р. Суборендар зобов`язаний вносити Суборендну плату за користування Об`єктом суборенди в розмірах та в строки, обумовлені даним договором. Додатково Суборендар здійснює компенсацію вартості комунальних послуг та сплачує вартість експлуатаційних послуг.

Відповідно до п. 5.4 договору в ред. додаткової угоди від 01.11.2020 р. до договору суборенди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 131 від 01.11.2020 р. за користування Об`єктом суборенди Суборендар зобов`язаний сплачувати Орендарю орендну плату в розмірі 180,00 грн. за один квадратний метр суборенди (13.1 м2 х 180,00 грн.).

Згідно з п. 5.6 договору Суборендна плата сплачується Суборендарем щомісяця не пізніше 25-го числа на підставі виставленого Орендарем рахунку в період з 20 по 25 число поточного місяця. Суборендар зобов`язаний сплатити рахунок протягом 3-х банківських днів з дати його отримання. Рахунок являється підтверджуючим актом прийому-здачі виконаних робіт і є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.9 договору також визначено, що вартість комунальних послуг: електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, вивіз побутових відходів, інтернет та інше, визначаються на підставі показників окремих лічильників, установлених за рахунок Суборендаря, а якщо лічильники не встановлені витрати обчислюються пропорційно площі Об`єкта суборенди відносно площі будівлі, в якій розташований об`єкт суборенди та зазначаються у додатковій угоді до цього договору. Суборендар зобов`язаний компенсувати Орендарю комунальні послуги згідно виставленого рахунку протягом 3-х банківських днів з дати його виставлення.

У разі відсутності у Суборендаря рахунку на оплату Суборендної плати та/або рахунку на компенсацію комунальних та вартість експлуатаційних послуг, за будь-якими причинами, Суборендар зобов`язаний сплатити зазначені платежі у термін, визначений в пункті 5.6 договору за реквізитами п. 16 даного договору (п. 5.7 договору).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії рахунків-фактур № 0000-000747 від 30.11.2020 р., № 0000-000901 від 31.12.2020 р., № 0000-000093 від 31.01.2021 р., № 0000-000358 від 28.02.2021 р., № 0000-000578 від 31.03.2021 р., № 0000-000801 від 30.04.2021 р., № 0000-001028 від 31.05.2021 р., № 0000-001238 від 30.06.2021 р., № 0000-001423 від 31.07.2021 р., № 0000-001520 від 31.08.2021 р., № 0000-001697 від 30.09.2021 р., № 0000-001799 від 31.10.2021 р., № 0000-001895 від 30.11.2021 р., № 0000-001986 від 31.12.2021 р. та № 0000-000023 від 31.01.2022 р. на оплату заборгованості з орендної плати за листопад 2020 року січня 2022 року на загальну суму 34 464,93 грн., а також на оплату комунальних послуг на суму 14 949,36 грн. (всього на суму 49 414,29 грн.).

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за орендні послуги розрахувався не в повному обсязі.

Так, згідно з виписками по рахунку ТОВ «Полтаватранс» за період з 27.10.2021 р. по 08.11.2021 р. відповідачем було частково сплачено заборгованість за договором № 131 від 01.11.2020 р. на суму 9 500,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія Акта звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» та Фізичною особою-підприємцем Ель Ааур Наталією Валеріївною за період з листопада 2020 р. по січень 2022 р., підписаного представниками сторін (а.с. 32).

Згідно з вказаним актом заборгованість відповідача перед ТОВ «Полтаватранс» станом на 31.01.2022 р. становить 39 914,29 грн.

Також у даному акті відповідачем підтверджено отримання ним усіх рахунків та акту звірки 02.02.2022 р.

У постанові від 10.09.2019 р. у справі № 916/2403/18 Верховний Суд дійшов висновку, що діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків підписаний уповноваженими на це особами (бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» та Фізичною особою-підприємцем Ель Ааур Наталією Валеріївною), а інформація, відображена в ньому, підтверджена первинними документами (зокрема, рахунками на оплату за період з листопада 2020 р. по січень 2022 р., які згідно з п. 5.6 договору № 131 від 01.11.2020 р. являються підтверджуючими актами прийому-здачі наданих послуг), даний акт звірки приймається судом як доказ у справі в підтвердження наявності заборгованості ФОП Ель Ааур Н.В. перед ТОВ «Полтаватранс» за договором суборенди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 131 від 01.11.2020 р. у вказаному в ньому розмірі.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 39 914,29 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів та витрат за користування комунальними послугами підтверджені документально та нормами матеріального права, визнані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 10.5 укладеного сторонами договору визначено, що за прострочення оплати платежів з Суборендної плати, експлуатаційних витрат та компенсації комунальних послуг, сум коригування суборендної плати на індекс інфляції, Орендар має право вимагати, а Суборендар зобов`язаний протягом 3-х банківських днів від дня отримання такої вимоги від Орендаря сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за весь час прострочення.

При цьому, частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 10.5.1 договору суборенди частини нерухомого майна (нежитлового приміщення) № 131 від 01.11.2020 р. сторони визначили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пеня може нараховуватись упродовж трьох років.

Також у пункті 10.6 договору, зокрема, зазначено, що у випадку прострочення оплати платежів з Суборендної плати, витрат на утримання Об`єкту суборенди та компенсації комунальних послуг, сум коригування суборендної плати на індекс інфляції, більше ніж на 5 календарних днів Орендар додатково має право вимагати, а Суборендар за такою вимогою Орендаря зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 1 000,00 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 14 740,95 грн. пені за період з 01.03.2022 р. по 20.01.2023 р. (а.с. 7-8), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги, а також вимоги про стягнення 1 000,00 грн. штрафу відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 9 184,28 грн. та 3% річних в розмірі 1 069,48 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 9-11).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ель Ааур Наталії Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаватранс» (36000, м. Полтава, вул. Героїв Чорнобильців, 9-а, код ЄДРПОУ 30297033) 39 914,29 грн. заборгованість зі сплати орендних платежів та витрат за користування комунальними послугами, 14 740,95 грн. пеня, 1 000,00 грн. штраф, 9 184,28 грн. втрати від інфляції, 1 069,48 грн. 3 % річних; 2 684,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 10.05.2023 р.

Суддя О.С. Мацко