Ухвала

від 04.05.2023 по справі 917/2598/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

(за результатами розгляду скарги при виконанні судового рішення)

04.05.2023 Справа № 917/2598/15

Суддя Мацко О.С. при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянувши у судовому засіданні скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» б/н від 14.03.2023 р. (вх. № 7 від 28.03.2023 р.) на дії державного виконавця у справі № 917/2598/15

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс», 36040, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7, код ЄДРПОУ 03118127,

до Фізичної особи-підприємця Єрмолової Тетяни Євгеніївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 2 862,34 грн.,

Представники:

від стягувача: відсутні;

від боржника та виконавця: відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.02.2016 р. у справі № 917/2598/15 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Єрмолової Тетяни Євгеніївни на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» 2 805,13 грн. основного боргу, 37,58 грн. 3 % річних, 19,63 грн. інфляційних втрат та 1 218,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення 23.03.2016 року судом було видано наказ у даній справі, який перебував на виконанні у Миргородському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (ВП № 63277412).

09.04.2021 року головним державним виконавцем Миргородському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Мальченко Т.О. прийнято постанову про повернення наказу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15 стягувачу.

Товариство з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» повторно звернулось до Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою від 24.01.2023 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15, до якої було додано оригінал вказаного наказу.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.01.2023 р. змінилась назва Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

За результатами розгляду заяви ТДВ «Полтаваавтотранс» про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15 заступником начальника Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боцвіним Віталієм Григоровичем було направлено стягувачу повідомлення № 4550 від 03.02.2023 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з огляду на його невідповідність вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність дати народження боржника).

28.03.2023 року Товариство з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» звернулося до суду з даною скаргою про:

- визнання неправомірними дій заступника начальника Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боцвіна Віталія Григоровича по поверненню без прийняття до виконання виконавчого документа наказу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Єрмолової Тетяни Євгеніївни на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» 2 805,13 грн. основного боргу, 37,58 грн. 3 % річних, 19,63 грн. інфляційних втрат та 1 218,00 грн. судового збору;

- скасування повідомлення Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 4550 від 03.02.2023 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов`язання відповідальної особи Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15.

В обґрунтування вимог, заявлених у поданій скарзі, ТДВ «Полтаваавтотранс» посилається на те, що відсутність у наказі суду дати народження боржника не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, а тому дії заступника начальника Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боцвіна Віталія Григоровича щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з відсутністю у ньому вищевказаного реквізиту є безпідставними, порушують права стягувача та є такими, що не відповідають закону.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2023 року поновлено строк на подання скарги, скаргу на дії державного виконавця призначено до розгляду у судовому засіданні за участю учасників виконавчого провадження на 20.04.2023 р. на 09:00.

Ухвалою від 20.04.2023 р. розгляд скарги відкладено на 04.05.2023 р. на 09:00.

28.04.2023 року до суду надійшов відзив Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 19562 від 25.04.2023 р. (вх. № 5374) на скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс».

У вказаному відзиві державний виконавець стверджує, що вимога щодо наявності у виконавчому документі дати народження боржника є обов`язковою, а без зазначення у наказі вказаної інформації відсутня технічна можливість винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Сторони (стягувач, боржник) та орган виконання судових рішень представництво в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги.

03.05.2023 року від стягувача до суду надійшло клопотання про розгляд скарги без участі представника ТДВ «Полтаваавтотранс».

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З урахуванням зазначеного, розглянувши скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс», суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Водночас, частиною четвертою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Разом з тим, відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання.

Дані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 р. у справі № 749/1181/16-ц, від 08.05.2019 р. у справі № 813/2125/16, від 19.09.2019 р. у справі № 469/1357/16-ц та від 29.04.2021 р. у справі № 686/3941/19.

Також висновок про те, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання, викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 р. у справі № 639/2561/18-ц.

З вищевикладеного вбачається, що прийняте рішення виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є неправомірним.

При цьому, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України», заява № 61406/00, § 59); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України», заява № 38722/02, § 75); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України», заява № 20390/07, § 29).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 р. у справі № 910/7310/20 дійшла висновку, що визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення рішення, яке перешкоджає стягувачу реалізувати свої права на виконання остаточного судового рішення, без скасування відповідного акту державного виконавця не відповідає критеріям ефективності такого виконання, переліченим вище.

Таким чином, в цій ситуації ефективним засобом, здатним відновити право стягувача на примусове виконання остаточного судового рішення, є скасування повідомлення Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боцвіним Віталієм Григоровичем № 4550 від 03.02.2023 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Водночас, щодо вимог стягувача про зобов`язання відповідальної особи Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15 суд зазначає наступне:

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 469/643/17 викладено позицію щодо недопустимості суду підміняти собою органи владних повноважень, відповідно до якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Повноваження Державної виконавчої служби щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі щодо прийняття наказу суду до виконання та відкриття виконавчого провадження, за своєю правовою природою є дискреційними.

Суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження державного виконавця щодо прийняття на виконання виконавчого документа, а також зобов`язувати його вчиняти певні дії чи приймати рішення.

Враховуючи викладене вище, а також виходячи зі змісту прав та обов`язків виконавця при проведенні виконавчих дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», суд не вбачає підстав для зобов`язання державного виконавця прийняти до примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15 та відкрити виконавче повадження.

Суд вважає, що належним способом захисту заявника у даному випадку є зобов`язання державного виконавця вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання.

Відповідно до приписів ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положенням ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Підсумовуючи викладене вище, Господарський суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс».

Керуючись ст. ст. 233, 234, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Полтаваавтотранс» б/н від 14.03.2023 р. (вх. № 7 від 28.03.2023 р.) на дії заступника начальника Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боцвіна Віталія Григоровича при виконанні наказу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії заступника начальника Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боцвіна Віталія Григоровича по поверненню наказу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15 стягувачу без прийняття до виконання.

3. Скасувати повідомлення Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боцвіним Віталієм Григоровичем № 4550 від 03.02.2023 р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання

4. Зобов`язати Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути матеріали та вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.03.2016 р. у справі № 917/2598/15.

5. В іншій частині скарги відмовити.

Повна ухвала складена і підписана 10.05.2023 р.

Ухвала набирає законної сили 10.05.2023 р. та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Мацко О.С.