Рішення

від 02.05.2023 по справі 922/2352/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2023м. ХарківСправа № 922/2352/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) до Харківської державної академії культури (61057, м. Харків, Бурсацький Узвіз, буд. 4) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Верхацький І. В. (в режимі відеоконференції), довіреність №02/01-2023/15 від 20.01.2023;

відповідача - Іванюченко В.В., ордер серія АР №1115823;

3-ої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської державної академії культури, в якому просить стягнути з відповідача борг у загальній сумі 541 293, 53 грн., у тому числі: основний борг у сумі 402 172,14 грн., пеня у сумі 60 855, 88 грн., 3% річних у сумі 6 883, 27 грн., інфляційні втрати у сумі 71 382, 24 грн. Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2352/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 13.12.2022 о 12:00 год..

12.12.2022 електронною поштою представником відповідача було подано заяву за вх.№16030, в якій представник відповідача просить відкласти підготовче засідання у справі № 922/2352/22, призначене на 13 грудня 2022 року на 12 годину 00 хвилин, з метою реалізації процесуальних прав учасників справи, у тому числі щодо подання заяв по суті справи. Подану заяву долучено судом до матеріалів справи.

12.12.2022 електронною поштою представником позивача подано клопотання за вх.№16135 про розгляд справи без участі представника позивача. Подане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2022 задоволено заяву представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та відкладено розгляд справи на 07.02.2023 о 11:45 год..

21.12.2022 відповідачем до суду подано відзив на позов за вх. № 16759 та клопотання про залучення третьої особи за вх. № 16824, які долучено судом до матеріалів справи.

11.01.2023 представником позивача електронною поштою через канцелярію суду було подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх.№ 674.

30.01.2023 відповідачем до суду подано клопотання за вх. № 2198 про розгляд клопотання про залучення третьої особи без участі представника відповідача.

Клопотання долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2023 заяву представника позивача Верхацького І.В. (вх.№ 674 від 11.01.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 задоволено клопотання відповідача про залучення третьої особи (вх. № 16824 від 21.12.2022); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676); відкладено підготовче засідання на "02" березня 2023 р. о 12:15 год..

17.02.2023 від представника позивача електронною поштою до суду із супровідним листом за вх. № 4027 надійшли докази направлення на адресу залученої третьої особи позовної заяви з додатком, а також заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх. № 4022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.02.2023 задоволено заяву представника позивача адвоката Піун С.П. (вх.№ 4022 від 17.02.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

22.02.2022 представником позивача електронною поштою через канцелярію суду подано відповідь на відзив за вх.№ 4343.

27.02.2022 представником третьої особи електронною поштою через канцелярію суду подано письмові пояснення вх.№4713.

В підготовчому засіданні 02.03.203 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.03.2023 року о 12:00 год..

07.03.2023 представником позивача електронною поштою через канцелярію суду подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або щодо розгляду справи без участі представника позивача за вх.№5688.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2023 задоволено заяву представника позивача адвоката Верхацького І.В. (вх.№5688 від 07.03.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

14.03.2023 представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про зменшення пені та трьох відсотків річних за вх. № 6134. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

14.03.2023 представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив за вх. № 6202, яку долучено судом до матеріалів справи.

14.03.2023 представником позивача через канцелярію із супровідним листом за вх. № 6201 надійшли докази направлення на адресу залученої третьої особи позовної заяви з додатком. Супровідний лист долучено судом до матеріалів справи.

14.03.2023 представником третьої особи через канцелярію суду подано письмові пояснення за вх. №6165, які долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.03.2023 відкладено підготовче засідання на 30 березня 2023 р. о 12:30 год..

17.03.2023 представником позивача адвокатом Верхацьким І.В. електронною поштою через канцелярію суду подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або щодо розгляду справи без участі представника позивача за вх.№6657.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 заяву представника позивача адвоката Верхацького І.В. (вх.№6657 від 17.03.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

21.03.2023 представником позивача адвокатом Піун Світланою Петрівною електронною поштою через канцелярію суду подано заяву про заміну представника, що братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх.№6960.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 заяву представника позивача адвоката Піун Світлани Петрівни про заміну представника, що братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№6960 від 21.03.2023) - задоволено.

24.03.2023 представником позивача до суду подані заперечення на клопотання відповідача про зменшення пені та трьох відсотків річних за вх. № 7198, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.03.2023 на підставі п.3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.04.2023 о 12:55 год.

30.03.2023 представником позивача адвокатом Верхацьким І.В. електронною поштою через канцелярію суду подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або щодо розгляду справи без участі представника позивача за вх.№7842.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2023 заяву представника позивача адвоката Верхацького І.В. (вх.№7842 від 30.03.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

В судовому засіданні 18.04.2023 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на стадії дослідження доказів до 02.05.2023 о 12:55 год.

20.04.2023 представником позивача адвокатом Верхацьким І.В. електронною поштою через канцелярію суду подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або щодо розгляду справи без участі представника позивача за вх.№9786.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2023 заяву представника позивача адвоката Верхацького І.В. (вх.№9786 від 20.04.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

В судовому засіданні 02.05.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю, в задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені та трьох відсотків річних - відмовити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-рТовариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За змістомстатті 1 Закону України "Про ринок природного газу":

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з частинами 1, 3статті 12 Закону України "Про ринок природного газу"постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним іГосподарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до частини 2статті 13 Закону України "Про ринок природного газу"споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

26.10.2021 набула чинностіПостанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236"(даліПостанова Кабінету Міністрів України № 1102).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенніБюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Харківська державна академія культури (далі - відповідач, споживач) є бюджетною установою (в значенніБюджетного кодексу України).

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; ідентифікаційний код 42795490).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі"Кодекс ГТС").

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цьогоКодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу, відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживачаХарківської державної академії культури, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56ХS0000U100100B.

Факт включення відповідача, зокрема у спірний період - з 01.11.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 08.01.2022 до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 27.09.2022 №ТОВВИХ-22-10353 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS0000U100100B;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС - кодом 56ХS0000U100100B (надана у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей205,633,634,641,642 Цивільного кодексу Українишляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далідоговір) затвердженийпостановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Так, відповідно до пункту 2.1. договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з пунктом 3.1. договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 3.3. договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Так, відповідно до підпункту 4.2. розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. договору).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.1 та підпунктом 1 пункту 5.2. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами договору.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.

У пункті 11.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженогопостановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015(даліКодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

Цією ж Постановою Кабінету Міністрів України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн. за 1 куб. метр.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

На виконання пункту 4.3. договору позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, які станом на час звернення позивача із позовом до суду відповідачем не оплачені.

Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі.

Отже, на виконання умов договору в період з 01.11.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 08.01.2022 року позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 10,70152 тис.куб.м. на загальну суму 452 428,16 грн., в той час як відповідачем, за цей же період, було здійснено оплату в розмірі 50256, 02 за період з 01.11.2021 по 30.11.2021. Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 402 172,14 грн.

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 4.5. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 60 855,88 грн. На підставістатті 625 ЦК Українипозивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 71 382,24 грн. та три проценти річних у розмірі 6 883,27 грн.

Зазначене вище й стало причиною спору та звернення позивача з цим позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями173,174,175 Господарського кодексу України, статтями11,202,509 Цивільного кодексу України, а відповідно достатті 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1статті 174 ГК Українигосподарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 2статті 714 ЦК Українидо договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 2статті 265 ГК Українивизначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Тобто, виходячи зі змісту частини 2статті 265 ГК Українита предмету договору, укладеного між позивачем та відповідачем, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського іЦивільного кодексів Українита укладеним між ними договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей712,655-697 ЦК Українитастатей 264-271 ГК України.

Отже, всі відносини між споживачем та постачальником після укладання договору регулюютьсяЦивільним кодексомта іншими нормативними актами, а саме,Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженимипостановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженимпостановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Відповідно до частини 1статті 193 ГК Українидо виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексів Україниз урахуванням особливостей, передбаченихГосподарським кодексом України.

Слід також відзначити, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є оплатним.

Так, умови щодо порядку здійснення оплати визначені в пункті 4.4. договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, поставлений позивачем природний газ в об`ємі 10,70152 тис.куб.м. на загальну суму 452 428,16 грн. оплачений відповідачем частково, внаслідок чого сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 402 172,14 грн.

В силу положень статей525та526 ЦК Українитастатті 193 ГК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зістаттею 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно достатті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормамистатті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2статті 193 ГК Україникожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов`язання у повному обсязі не виконав, поставлений у спірний період природний газ на суму 402 172,14 грн. у встановлений договором строк та у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у вказаному розмірі.

Відповідно до частини 1статті 13 ГПК Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Пункт 3 частини 2статті 129 Конституції Українивизначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті74, частиною 1 статті77 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В той же час, доказів на підтвердження повної оплати поставленого природного газу на залишкову суму 402 172,14 відповідач суду не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача та посилання на договір постачання природного газу від 08.12.2021 № 19-1267/21-БО-Т, який укладений з ТОВ «ГК Нафтогаз Трейдинг», оскільки у матеріалахсправи відсутні докази включення об`єктів споживання відповідача до Реєстру споживачів ТОВ "ГК"Нафтогаз Трейдинг" у спірний період. Натомість в матеріалах справи наявні докази включення об`єктів споживання відповідача в означений період саме до Реєстру споживачів позивача. Отже, факт споживання газу відповідачем із ресурсу постачальника "останньої надії" був підтверджений Оператором ГРМ та не спростований відповідачем. Крім того, відповідно до пункту 3.2. договору постачання природного газу №19-1267/21-БО-Т від 08.12.2021, укладеного між відповідачем та ТОВ "ГК"Нафтогаз Трейдинг", постачання газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Пунктом 3.1. договору постачання природного газу №19-1267/21-БО-Т від 08.12.2021 визначено, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Крім цього, відповідно до пункту 3.5. договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу. Такий акт відповідач суду не надав.

Крім того, як було зазначено ТОВ «ГК Нафтогаз Трейдинг» в письмових поясненнях, при реєстрації Споживача 08.12.2021 на інформаційній платформі Оператора ГТС, Товариство отримало повідомлення, що ЕІС код Споживача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об`єктів споживання). В зв`язку з цим, інформаційна платформа Оператора ГТС надає можливість реєстрації таких Споживачів виключно окремо по кожному об`єкту (вузлу обліку газу) із зазначенням ЕІС-коду Споживача та відповідним ЕІС-кодом вузла обліку газу. В свою чергу, інформацію від Споживача щодо переліку об`єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного Договору, Товариством отримано листом на електронну пошту 06.01.2022. Відповідно, Товариство 07.01.2022 подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника. Ці запити було підтверджено 07.01.2022 та зареєстровано Споживача в реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 09.01.2022. А отже, постачання газу за Договором постачання природного газу від 08.12,2021 № 19- 1267/21-БО-Т було розпочато лише із 09.01.2022 р.

Пунктом 26статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 №329-VIIIвизначено, що постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-рпостачальником "останньої надії" визначено ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як переможця конкурсу, строком на три роки.

Згідно з розділом VI Правил постачання природного газу, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженомупостановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей205,633,634,641,642 Цивільного кодексу Українишляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника (пункт 1 розділу VI Правил постачання природного газу). Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

ТОВ "ГК"Нафтогаз України" не має права самостійно включати споживачів до реєстру постачальника "останньої надії" та укладати з ними договори з власної ініціативи чи з ініціативи споживачів. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних" систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірний період автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених саме позивачем.

На підставі укладеного договору між сторонами виникли господарські відносини, що регулюються нормамиЦК УкраїнитаГК України.

Статтею 1 ЦК Українивстановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач є юридичною особою, а відповідно достатті 96 ЦК Україниюридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Між тим, ані приписиГосподарського кодексу України, ані нормиЦивільного кодексу Українине допускають привілейованого становища суб`єктів господарювання, що пов`язані із фінансуванням від третіх осіб, в тому числі бюджетного фінансування.

Отже, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

При цьому, відповідно достатті 617 ЦК Українивідсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.

Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від виконання його зобов`язань за договором перед позивачем.

Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2статті 218 ГК України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічних правових висновків у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі № 906/621/17 та від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.

Враховуючи викладене, відсутність фінансування (бюджетних коштів) не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

При цьому, факт направлення позивачем відповідачу рахунків на оплату підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх обов`язків щодо поставки відповідачу природного газу у спірному періоді, а також встановлене судом порушення строків його оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору, положення статей525,526 ЦК України,статті 193 ГК України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 402 172,14 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене,позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 402 172,14 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей549 - 552,611,625 ЦК України.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1статті 230 ГК України).

Згідно з частиною 6статті 231 ГК Україништрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6статті 232 ГК Українинарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбаченийстаттею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.5. типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вказаний пункт типового договору узгоджується із положеннями статей1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбаченийстаттею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 4.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 60 855, 88 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Таким чином,вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 60 855, 88 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 71 382, 24 грн. та трьох процентів річних у розмірі 6 883, 27 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення суми пені та трьох процентів річних на 99%, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, дійшла висновку про те, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, вказаних вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

В той же час, загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею З Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання). Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018р. по справі №908/1453/14.

Разом з цим, відсутність коштів на рахунках, або фінансування не є винятковим випадком та підставою для уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором.

Посилання відповідача на введений в Україні воєнний стан, як підстава для зменшення пені та 3% річних, не заслуговує на увагу, адже природний газ із ресурсу постачальника «останньої надії» споживався у листопаді-грудні 2021 р. та січні 2022 р. та розрахуватися за цей газ відповідач міг до початку введення воєнного стану.

До матеріалів справи відповідачем не додано жодного документу, який би міг свідчити про можливість зменшення штрафних санкцій, зокрема будь-яких документів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача та неможливості ним здійснення вчасної оплати.

Матеріали справи також не містять будь-якого доказу на підтвердження будь-яких намагань відповідача виконати зобов`язання за Договором вчасно.

Також, заявлене клопотання про зменшення пені на 99 % фактично нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання грошових коштів за надані ним послуги.

Зважаючи на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені та 3% річних.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання Харківської державної академії культури про зменшення пені та трьох відсотків річних (вх. № 6134 від 14.03.2023) відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківської державної академії культури (61057, м. Харків, Бурсацький Узвіз, буд. 4, код ЄДРПОУ 30036001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у сумі 402 172,14 грн., пеню у сумі 60 855, 88 грн., 3% річних у сумі 6 883, 27 грн., інфляційні втрати у сумі 71 382, 24 грн. , витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 119,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452).

Відповідач: Харківська державна академія культури (61057, м. Харків, Бурсацький Узвіз, буд. 4, код ЄДРПОУ 30036001).

Повне рішення складено "11" травня 2023 р.

СуддяВ.В. Суслова

справа № 922/2352/22