Рішення

від 10.05.2023 по справі 924/133/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2023 р. Справа № 924/133/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркетпром, м. Дніпро

до Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом, м. Нетішин

про стягнення 159 900,00 грн. заборгованості

Представники сторін:

позивача Санжара А.А. в режимі ВКЗ

відповідач не з`явився

В судовому засіданні 10.05.2023р. відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

31.01.2023р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркетпром, м. Дніпро до Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом, м. Нетішин про стягнення 159 900,00 грн. заборгованості.

Ухвалою від 20.02.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.03.2023 року.

У підготовчому засіданні 07.03.2023р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 21.03.2023р.

У підготовчому засіданні 21.03.2023р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11:00 год. "18" квітня 2023 року з оголошенням перерви до 10.05.2023р.

Виклад позиції сторін, заяви, клопотання сторін.

Позивач у поданому позові, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову і повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки №53-124-13-22-17381 від 15.03.2022р. позивач передав відповідачу товар, обумовлений договором та додатковою угодою №1 на суму 159 900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000034 від 05.08.2022р. та ярликом на придатну продукцію №Я-1-79-24 від 09.08.2022р. Натомість, відповідач не сплатив вартість поставленого товару, що було підставою звернення позивача до суду із даним позовом.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, не погоджується із клопотанням відповідача про відстрочення виконання судового рішення, вважаючи відстрочення безпідставним та таким, що порушує права позивача.

Представник відповідача під час судового розгляду спору та у наданому відзиві від 06.03.2023р. просить відмовити в задоволенні позовних вимог, а в разі ухвалення рішення про часткове або повне задоволення позовних вимог надати відповідачу відстрочення виконання судового рішення тривалістю 3 календарних місяці з моменту набрання рішенням законної сили, але не менше ніж до закінчення 2 календарних місяців з моменту припинення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022.

У відзиві вказує на важкий фінансовий стан відповідача, в якому він опинився в умовах законодавчих змін, що відбулися в енергетичному ринку країни, а також в результаті окупації військовими формуваннями російської федерації частини виробничих потужностей відповідача.

Так, всі надходження грошових коштів, перш за все, використовуються для оплати невідкладних першочергових платежів до бюджету, а також для забезпечення безпеки в роботі АЕС. Вказує, що Торгово-промислова палата України своїм листом від 28.02.2022 визнала форс- мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України з 24.02.2022 до її офіційного закінчення. Окрім того, відповідачем втрачено значні виробничі потужності у зв`язку з зупиненням ВП ЗАЕС, що вкрай негативно вплинуло на фінансовий стан відповідача та спричинили значні збитки.

З посиланням на необхідність збереження нормального режиму роботи системи атомних електростанцій вважає, що негайне виконання рішення суду про стягнення грошових коштів ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики, чим загрожує безпеці держави та населенню України взагалі, а також може спричинити невиконання ДП НАЕК Енергоатом спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення.

Із врахуванням вищенаведеного, відповідач просить відмовити в позові, а в разі його задоволення (повністю або частково) вирішити питання про відстрочення виконання судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

За результатами публічної закупівлі №UA-2022-02-07-003234-c між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Маркетпром (далі постачальник) укладено договір поставки №53-124-13-22-17381 від 15.03.2022р. (далі - договір), за умовами якого позивач зобов`язувався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити продукцію згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначені в специфікації №1 до цієї угоди, та є невід`ємною її частиною (п.1.1 договору).

Предметом поставки по даному договору є товар: (19620000 згідно ДК 021:2015 Текстильні відходи (п.1.2 Договору).

Згідно з пунктами 3.1. та 3.2 Договору строк поставки продукції становить 20 календарних днів з дати укладення сторонами договору. Поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок постачальника на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2020 року на склад вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" склад №1, вулиця Енергетиків, будинок 36, місто Нетішин, Хмельницька область, 30100.

За умовами п.п. 4.1 - 4.3 Договору ціна товару за вказаною угодою становить 159 900,00 грн. та 31 980,00 грн. ПДВ. всього ціна договору становить 191 880,00 грн.

Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по зазначеній угоді визначається специфікацією №1. До ціни товару включена вартість упакування, маркування, тари, страхування, доставка до складу вантажоодержувача.

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.3 Договору оплата за поставлений товар здійснюється підприємством шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії. Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку відповідача.

Відповідно до пунктів 7.1-7.4 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншою довідкою, процесуальним документом, виданим компетентним органом. Сторона, що зазнала форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу Сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення форс-мажорних обставин Сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5 денний строк повідомляє другу Сторону. Якщо форс-мажорні обставини будуть діяти більше 3 місяців, Сторони мають право розірвати договір, уклавши про де відповідну угоду.

Згідно з пунктом 8.1 Договору у разі невиконання бо неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством України.

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання сторонами зобов`язань, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені даним договором до спливу гарантійних строків (пункт 11.1 Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

02.05.2022р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору поставки №53-124-13-22-17381 від 15.03.2022р., відповідно до якої внесли зміни в п.4.1 договору, виклавши його в наступній редакції: „Ціна товару по договору становить 159 000,00 грн. без ПДВ.

Зі змісту специфікації №1 (додаток №1 до додаткової угоди №1 від 02.05.2022р. до договору поставки №53-124-13-22-17381 від 15.03.2022р. слідує, що сторони домовилися про поставку товару (ганчір`я бавовняне) в кількості 8200 кг по ціні 19,50 грн/кг на суму 159 900,00 грн.

На виконання умов договору, додаткової угоди та специфікації №1, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 159 900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000034 від 05.08.2022р. та ярликом на придатну продукцію №Я-1-79-24, який оформлено 09.08.2022р.

Оскільки вартість товару в сумі 159 900,00 грн. покупцем не була вчасно оплачена, 24.11.2022р. постачальником направлено претензію за вих.№765 із вимогою проведення розрахунків.

Оскільки докази про оплату вартості товару в матеріалах справи відсутні, а строк оплати за товар сплинув 08.10.2022р. згідно п. 5.1 договору, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості в сумі 159 900,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких у мов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пунктах 5.1, 5.2 договору сторонами погоджено, що оплата за поставлений товар здійснюється підприємством шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії.

При цьому, позивач виконав свої зобов`язання з поставки товару на суму 159 900,00 грн., що підтверджується належним чином оформленими: видатковою накладною №№РН-000034 від 05.08.2022р. на суму 159 900,00 та ярликом на придатну продукцію №Я-1-79-24, який оформлено 09.08.2022р.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Проте, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем коштів за поставлений позивачем товар в сумі 159 900,00 грн., що також не заперечується відповідачем у відзиві.

Відтак заборгованість в сумі 159 900,00 грн. є обґрунтованою та такою, яку необхідно стягнути в судовому порядку, задовольнивши відповідну позовну вимогу.

Щодо доводів відповідача про неможливість виконання зобов`язань та необхідність звільнення його від сплати боргу у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та дією форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В ст. 14-1 Закону України „Про Торгово-промислові палати в Україні вказано, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Із наявного у справі договору, зокрема пунктів 7.1, 7.2, передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажорних обставин, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін.

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Відповідач як на форс-мажорні обставини посилається, зокрема на введення воєнного стану на території України, що засвідчено як форс-мажорна обставина відповідно до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, внаслідок чого він не має можливості виконати свої договірні зобов`язання.

Суд звертає увагу, що загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 (адресований всім, кого це стосується) щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання відповідача (оплату поставленого товару), тоді як доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження наявності такого причинно-наслідкового зв`язку, не підтвердив неможливості виконувати свої зобов`язання за договором у передбачений ним строк внаслідок дії воєнного стану, неможливості здійснювати господарську, підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, відсутності такого прибутку тощо.

Окрім того, обставини, засвідчені Торгово-промисловою палатою України у листі від 28.02.2022р., стосуються не лише відповідача, а також позивача (в період дії воєнного стану позивач виконав свої зобов`язання), та ставлять їх в однакові умови здійснення господарської діяльності.

З огляду на вказане, не може вважатись також форс-мажорною обставиною і посилання відповідача на скрутне фінансове становище.

Таким чином, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, що він не мав можливості виконати свої зобов`язання з оплати постановленого товару за договором внаслідок форс-мажорних обставин, в тому числі і зазначених у листі Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р.

У відзиві на позов відповідач просить надати йому відстрочення виконання рішення суду тривалістю 3 місяці з моменту набрання таким рішенням суду законної сили, але не менше ніж до закінчення 2 календарних місяців з моменту припинення воєнного стану в Україні.

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу вищенаведеного суд вбачає, що відстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Також відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач вказує на його складне фінансове становище, що склалося у зв`язку із функціонуванням нового ринку електроенергії, запровадженням воєнного стану на території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "ІммобільяреСаффі" проти Італії", № 22774/93).

Враховуючи те, що існування заборгованості, яке підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Враховуючи вищезазначені судом обставини у сукупності, в тому числі вину відповідача у виникненні спору, відсутність доказів наявності виключних обставин, які об`єктивно свідчать про неможливість виконання рішення, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркетпром, м. Дніпро до Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом, м. Нетішин про стягнення 159 900,00 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд.20, код 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркетпром (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21 прим. №25, код 43441220) 159 900,00грн. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот гривень 00 коп.) заборгованості, 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс судового рішення підписано 11.05.2023р.

СуддяІ.В. Заярнюк

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи;

2 - представнику позивача адвокату Санжарі А.А. на ел.пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТОВ „Маркетпром 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.21 - рек. з пов. про вручення;

3- ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу ХАЕС - 30100, Хмельницька область м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20 рекоменд. із повідомл. та на ел.адресу office@khnpp.atom.gov.ua