Рішення

від 11.05.2023 по справі 295/4234/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/4234/23

Категорія 35

2/295/1633/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Полонця С.М.,

секретаря с/з Лукасевич А.Є.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача грошові кошти в сумі 5353,70 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2700,00 грн. При цьому посилається на те, що позивачем були надані відповідачам послуги з поводження з побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_1 , які є співвласниками вказаної квартири. Разом з тим, відповідачі свої зобов`язання щодо оплати наданих їм послуг виконували частково та станом на 01.04.2023 року допустили заборгованість в розмірі 5353,70 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 11.04.2023 року у цивільній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

У встановлений судом строк відповідачі відзив на позов не надали.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що до житлово-комунальних послуг, зокрема, належить послуга з поводження з побутовими відходами.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Відповідно до положень статті 351 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту п. 6 ч. 1 ст. 1 "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до положення п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК Українивизначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.03.2023 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , частки співвласників є рівними, кожному із співвласників належить по 1/3 частині.

Згідно з рішенням Житомирської міської ради №2069 від 10.11.2020 року «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території міста Житомира», ТОВ «Ґрін Бін Україна» є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Житомира по межам територій №1, 3, 4, 6 строком до 01.11.2027 року.

На підставі рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради №1425 від 02.12.2020 року, №735 від 07.07.2021 року, № 557 від 03.08.2022 року для ТОВ «Ґрін Бін Україна» встановлені і затверджені тарифи на послуги з поводженням з побутовими відходами.

Отже, на підставі матеріалів справи і вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, судом встановлено, що відповідачі, як співвласники житлового приміщення, є споживачами послуг з вивезення побутових відходів, які надає позивач на даній території м. Житомира. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі не користуються послугами ТОВ «Ґрін Бін Україна» щодо вивезення побутових відходів.

Зі змісту розрахунку заборгованості за надані послуги за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що за період з 01.11.2020 року по 01.04.2023 року утворилась заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів, яка становить 5353,70 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі всупереч приписам законодавства не виконують свій обов`язок щодо оплати за надані послуги.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідачі не скористалися своїми процесуальними правами, передбаченим ст.ст. 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, та не надали до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості в солідарному порядку.

За правилами ст. 541 ЦК Українисолідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частина друга статті 355 цього Кодексу). При цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 цього Кодексу).

Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанова ВС від 20.09.2018 у справі № 522/7683/13-ц, постанова ВСУ від 04.11.2015 у справі 6-734цс15, постанова ВС від 01.09.2020 у справі № 352/2163/13-ц).

Таким чином, беручи до уваги те, що відповідачі є співвласниками житлового приміщення з визначеними частками, то з кожного з них підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів відповідно до розміру частки кожного в спільній частковій власності, а вимога про стягнення заборгованості солідарно на підставі ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на яку посилається позивач, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, вимоги чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково та про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів відповідно до розміру частки кожного у праві спільної часткової власності, що становить по 1784,56 грн з кожного (5353,70 грн. : 3).

Відповідно до ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

За правилами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір у зв`язку з пред`явленням позову в розмірі 2684,00 грн.

Таким чином на підставі ст. 141 ЦПК Українисуд стягує з кожного з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 894,66 грн. (2684 грн. : 3) пропорційно до розміру задоволених вимог.

Щодо витрат на правничу допомогу, судом встановлено, що 15.02.2023 року між ТОВ «Ґрін Бін Україна» та адвокатом Дорофєєвим Д.О., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1169 від 19.12.2015 року, укладений Договір-доручення про надання правової допомоги, зі змісту пункту 4.1. якого вбачається, що гонорар адвоката за послуги, визначені у п.п.2.1.2 цього договору, складає 2500,00 грн та має бути сплачений клієнтом протягом 10-ти банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок клієнта на підставі виданого судом виконавчого листа про стягнення заборгованості з споживачів послуг по вивезенню ТПВ за адресою: АДРЕСА_1 , або добровільного виконання рішення суду боржником.

Відповідно до частин 1, 2 статті 147 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Подібні за змістом правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 12.01.2021 року у справі № 280/2635/20; від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16; від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18; від 01.09.2021 у справі №178/1522/18; від 15.06.2021 року у справі № 159/5837/19; від 10.11.2021 року у справі № 329/766/18; від 23.12.2021 року у справі № 923/560/17.

Судова практика з зазначеного питання є сталою і змін не зазнавала.

Відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Такий висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 01.11.2022 року у справі № 757/24445/21.

Крім того, у справі "Бєлоусова проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно з договірними зобов`язаннями, а тому витрати за цим гонораром є фактично понесеними.

В межах цієї справи сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19.

Дослідивши умови укладеного між позивачем та адвокатом договору, те, що гонорар адвоката встановлений у фіксованому розмірі в сумі 2500,00 грн, який суд не вважає завищеним, те, що позивач має зобов`язання зі сплати таких витрат на користь адвоката, на підставі ст. 141 ЦПК Україниз відповідачів підлягають стягненню витрати з надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить по 833,33 грн з кожного (2500,00 грн : 3).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів, яка утворилась за період з 01.11.2020 року по 01.04.2023 року, в розмірі 1784 грн. 56 коп., судовий збір в сумі 894 грн. 66 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 833 грн. 33 коп., що разом становить 3512 грн. 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів, яка утворилась за період з 01.11.2020 року по 01.04.2023 року, в розмірі 1784 грн. 56 коп., судовий збір в сумі 894 грн. 66 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 833 грн. 33 коп., що разом становить 3512 грн. 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів, яка утворилась за період з 01.11.2020 року по 01.04.2023 року, в розмірі 1784 грн. 56 коп., судовий збір в сумі 894 грн. 66 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 833 грн. 33 коп., що разом становить 3512 грн. 55 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна»; місцезнаходження: 10009, м. Житомир, вул. Басейна, 3; код ЄДРПОУ 42280155.

Відповідачі:

ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: