Рішення
від 28.03.2023 по справі 759/21416/19
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21416/19

пр. № 2/759/225/23

28 березня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Багінської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» в якому просить: - стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну залиттям квартири у розмірі 64904 грн. 42 коп. та моральну шкоду у розмірі 7000 грн. 00 коп.; - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в загальному розмірі 13758 грн. 40 коп.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Вищезазначена квартира знаходиться на першому поверсі 9-ти поверхового будинку, складається з однієї жилої кімнати, загальною площею 34, 8 кв.м. В 2014 році в квартирі був зроблений капітальний ремонт. 30.12.2018 року близько 03 год. 00 хв. відбулося залиття квартири позивача внаслідок прориву труби гарячого водопостачання у вк. АДРЕСА_2 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування. В результаті вищезазначеної події було залито гарячою водою квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є позивач. В усьому будинку протягом доби не було електроенергії, води, затоплено водою квартири, коридори та сходову клітку, зіпсовано ремонт у вартирі позивача, пошкоджено меблі та технику. Того ж олня, 30.12.2018 року ОСОБА_1 зателефонував в Єдину диспечерську службу «Городок» для вживтку працівників ЖЕД №9, однак диспетчер повідомила, що зараз вихідні і ЖЕД почне працвати лише з 0201.2019 року, тому саме в цей день треба буде звернутись до них з заявою про фіксування факту залиття квартири. У зв`язку з відсутністю працівників ЖЕД для фіксування факту залиття квартири та новорічними світами, 30.12.2018 року сусідами будинку було прийнято рішення створити комісію з сусідів будинку, обстежити затоплену квартиру №4 , виявити в ній пошкодження, зафіксувавши їх в акті про залиття квартири №4 . Так, 30.12.2018 року комісією з сусідів будинку АДРЕСА_4 , в складі якої був відповідач, було обстежено квартиру позивача та складено акт про її залиття, де зазначено ряд пошкоджень, зокрема: здуті шпалери в кімнаті, відклаєні шпалери і в коридорі та кімнаті, потріскана стеля в квартирі, розбита люстра в коридорі, пошкоджені меблі і т.д. Дадатково звертає увагу на те, що 30.12.2018 року позивачем також була оглянута квартира відповідача, де було виявлено, що в санвузлі трубопровід горячого водопостачання буз закритий в короб з гіспокартону та зверху обложений кахельною плиткою, труба гарячого водопостачання розірвана та іржава. 02.01.2019 року позивач звернувся до ЖЕД №9 з письмовою заявою про проведення обстеження квартири, фіксування наслідків її залиття та складання акту про залиття квартири. 14.01.2019 року працівниками ЖЕД №9 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошиньського району м. Києва» було обстежено квартиру та складено акт №4 про залиття квартири. Після складання акту залиття, позивач та відповідач були запрошені на 08.02.2019 року до ЖЕД №9 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» для підписання та отримання актів про залиття квартири. Однак, 08.02.2019 року відповідач проігнорував запрошення і не з`явився до ЖЕД №9 на вручення та підписання акту про залиття квартири. З метою добровільного врегулювання завданих незручностей та відшкодуванню матеріальних збитків позивач неодноразово звертався до відповідача, проте, останній його вимоги проігнорував. На підтвердження завданої майнової шкоди, позивач надає звіт про незадежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення пошкоджень внаслідок залиття квартири. За складання вказаного звіту позивачем сплачено 2990 грн. 00 коп. Крім того зазначає, що затоплення відповідачем квартири позивача стало наслідком понесення останньою моральних страждань, які виразилися у постіних переживаннях щодо необхідності відновлення нормального стану квартири, не можливості проживання у квартирі, яка фактично знаходиться в аварійному стані, ведення емоційно-негативних переговорів з відповідачем для урегулювання питання в позасудовому порядку, напружене спілкування з працівниками ЖЕД, необхідністю витрачати свій час для оформлення відповідних документів.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.11.2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

29.01.2020 року від представника відповідача - ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву в якому остання просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На думку відповідач вказаний акт від 30.12.2018 року не є належним доказом та не може бути покладений в основу судового рішення, оскільки складений з порушенням вимог п. 2.3.6. ПУЖБТ завтерджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76. Також, зазначає, що в позовній заяві вказується, що у 2014 році здійснено капітальний ремонт, при цьому жодних доказів на свої доводи позивачем не надано. Вказує, що під час подання позовної заяви позивачем не встановлено, хто є балансоутримувачем вказаної труби, в частині де стався прорив та хто відповідальний за задовільний стан вказаної частини труби. Щодо винуватості ЖЕКу в затопленні квартири позивача, то відповідно до ч. 3 ст. 177 ЖК України, якщо необхідність у проведенні внутріквартирного поточного ремонту викликане пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв`язне з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем або за його рахунок. Будинок в якому проживають сторони перебуває на балансі ЖЕД №9, через що останні зобов`язані належно виконувати свої обов`язки, передбачені Статутом та Житловим кодексом. А отже, вважає, що акт №4 не є істиним доказом, який вказує на причинно -наслідковий зв`язок між шкодою заподіяною позивачу залиттям квартири та порушенням ЖЕД №9 своїх обов`язків. Також, в якості доказу позивачем надано звіт про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення внаслідок залиття квартири, з поданим доказом сторона відповідача категорично не погоджується оскільки такий не відповідає чиноому законодавству.

10.02.2020 року від представника КП «Керуюча компанія з обслуговуввання житлового фонду Святошинського району» - А. Стукалова надійшли пояснення, в яких зазначає останні капітальних ремонтів не проводять взагалі. Витрати на капітальний ремонт не входять до розрахунку вартості послгу підприємсвта. Окрім цього, інформація щодо проведення власником капітального ремонту мереж у квартирі АДРЕСА_5 до комунального підприємства не передавалась.

10.02.2020 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що посилання відповідача на те, що залиття квартири позивача відбулось не з його вини не заслуговують на увагу, оскільки стороною відповідача не доведено, що залиття квартири позивача відбулось не з вини відповідача, як власника квартири.

24.02.2020 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли заперечення, в яких остання зазначає, що в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та залиттям квартири, у зв`язку з цим саме проведення судової експертизи може дійсно встановити причинно наслідковий зв`язок залиття квартири позивача та юридичної або фізичної особи, яка є виною за залиття квартири.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.02.2020 року здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2021 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про призначення судової будівельноо-технічної експертизи, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2021 року провадження у справі відновлено, експертизу не проведено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2022 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , призначено у справі експертизу та провадження у справі зупинено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.01.2023 року провадження у справі відновлено, у зв`язку з тим, що відпали обставини, що викликали зупинення, експертизу не проведено.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за їх відсутності.

В судове засідання відповідач та його представник в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 28.03.2023 на електруонну адрес у суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки остання потрапила в ДТП, проте доказів поважності причин неявки за викликами для розгляду справи, суду не надано.

Представни третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 19.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колісник І.Г., зареєстрованого в реєстрі за №90 (а.с.10-11).

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.10.2019 року (а.с. 12-14).

З акту залиття квартири АДРЕСА_1 від 30.12.2018 року, складеного сусідами будинку АДРЕСА_4 у складі: ОСОБА_1 ,, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вбачається, що акт складено про те, що ними була обстежена квартира АДРЕСА_1 на предмет залиття. На день обстеження комісія з сусідів встановила, що під час залиття вищезазначеної квартири постраждали: - шафа-купе в коридорі - ромокла від води; - люстра в коридорі - розірвалася; - ліжко двостпальне в кімнаті - розмокло; - шпалери в коридорі та кімнаті; - гіпсокартонове перекриття на стелі в коридорі; - багети на стіні в кімнаті; - штукатурка на стелі в кімнаті; - лінолеум в кімнаті; - лінолеум в коридорі. В результаті обстеження виявлено: - здуті шпалери в кімнаті; - відклеєні шпалери в кімнаті; - мокра та потріскана стеля у кімнаті; - розірвана люстра в коридорі; - відклеєні багети в кімнаті; - залитий водою шкаф-купе в коридорі; - залите водою двоспальне ліжко в кімнаті. Причиною залиття квартири, став порив труби горячої води в квартирі №16 (а.с.17-19).

Відповідно до актів про залиття від 18 серпня та від 2 вересня 2021 року, складеними комісією ЖЕД-204, залиття виникло з вищерозташоваї квартири № 16 в результаті пошкодження гвинтової канавки (різьби) на відводі трубопроводу гарячого водопостачання (мешканцями самовільно проведено перепланування, заміна ділянки стоякової трубки гарячого водопостачання та замуровано в стіну) (а.с. 68-71, т. 1).

Згідно з актом №4 про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, горячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 14.01.2019 року, складеного комісією ЖЕД №9 у складі: головного інженера ОСОБА_7 , інжера ОСОБА_8, майстра ремонтної дільниці ОСОБА_9, на пдіставі заяви №1 від 02.01.2019 року ОСОБА_1 провели обстеження та склали цей акт про те, що в житловому будинку АДРЕСА_4 , трапилось залиття кв. №4 з вище розташованої квартири №16 . В результаті обстеження вище розташованої квартири №16 виявлено: пошкодження стоякового трубопроводу гарячого водопостачання в квартирі №16 сталося внаслідок закриття його в короб з гипсокартону, зовні облицьованого кахельною плиткою, що призвело до порушення температурно-вологісного режиму та спричинило утворення корозійних пошкоджень - надлі пориву стоякового трубопроводу ГВП. Висновки комісії: причиною залиття, що трапилось в кв. 4 , є порив стояквого трубопроводу гарячого водопостачання в санвіузлі кв. №16 (а.с.24).

Згідно звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення (ремонт) внаслідок пошкодження ремонту квартири, що за дресою: АДРЕСА_7 , складеного директором ТОВ «ЄСП Капітал» Паськом О.П. від 07.10.2019 року, вартість збитку розрахована витратним підходом з використанням програмного комплексу АВК-5 (3.4.1.1), який виник внаслідок пошкодження ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_7 становить 64904 грн. 42 коп. з ПДВ (а.с. 27-48).

Згідно листа КП «Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва від 30.01.2019 року №107/56-183 вбачається, технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж житлового будинку АДРЕСА_4 здійснює комунальне підтприємство №Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києв» на підставі договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Зазначений договір не передбачає виконання робіт з капітального ремонту ділянок трубопроводу гарячого водопостачання у разі виходу їх з ладу (а.с.101-102).

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізично або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», покладено на споживача обов`язки щодо своєчасного вжиття заходів з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; своєчасного проведення підготовки помешкання та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; допущення у приміщення квартири представників виконавця/виробника для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.

Згідно із ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 6.18 Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року, власники житлових будинків та квартир зобов`язані здійснювати своєчасне проведення їх ремонту, забезпечувати технічне обслуговування конструктивних елементів і технічного обладнання, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватись правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами.

Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі-Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6. Правил).

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених в постанові від 27 грудня 2019 року по справі № 686/11256/16-ц, (провадження № 61-28098св18), акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.

В додатку № 4 до цих Правил від 25 серпня 2005 року № 927/11207, зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємств), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організацій (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства ), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число місяць ,рік ); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття .

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників

Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло - та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до акту №4 про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, горячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 14.01.2019 року, складеного комісією ЖЕД №9, причиною залиття квартири, що трапилось в кв. №4 , є порив стоякового трубопроводу гарячого водопостачання в санвузлі кв. №16 , внаслідок закриття його в короб з гипсокартону, зовні облицьованого кахельною платкою, що призвело до порушення температурно-вологісного режиму та спричинило утворення коризійних пошкоджень- надалі пориву стояквого трубопроводу ГВП.

В вищезазначеному акті від 14.01.2019 року також зазначено, що обстеженням квартири заявника від 14.01.2019 року виявлено: - коридор - на підвісній стелі спостерігаються сліди залиття: руді плями площею 3 кв.м., відшарування шпалер на стіні площею 0,5 кв.м.; - кімната - на стелі спостерігаються сліди залиття: руді плями площею 1,5 кв.м., відшарування захисного слою (штукатурки) площею 0,7 кв.м.; - санвузол - на підвісній стелі спостерігаються сліди залиття: руді плями площею 1,2 кв.м.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 643/19078/15 вказав на те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Презумпцію вини у залитті квартири, належної позивачу, ОСОБА_2 в ході розгляду справи не спростував.

Враховуючи наведене, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що залиття квартири АДРЕСА_1 , відбулося з вини власника квартири №16 .

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно поданих стороною позивача актів, оскільки маючи сумніви щодо належності актів як доказу, відповідач не була позбавлена можливості надати свої докази на спростування цього доказу та зазначених у ньому обставин.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

При цьому, ОСОБА_2 не спростовано належними та допустимими доказами відсутності вини у залитті квартири позивача.

Відповідно до звіту від 07.10.2019 року вартість збитку, який виник внаслідок пошкодження ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_7 становить 64904 грн. 42 коп.

Таким чином, розмір збитків завданих внаслідок залиття квартири позивача, визначений звітом від 07.10.2019 року відповідачем не спростований.

Окрім цього, суд звертає увагу, що клопотання прдеставника відповідача ОСОБА_3 про проведення судово будівельно-технічної експертизи задоволено двічі, про що постановлено увхали суду від 10.06.2021 року та 27.09.20220 року, про те, вказана експертиза у справі не проведена, оскільки попередня оплата за проведення експертизи, яка покладена на відповідача, не виконана.

Щодо доводів сторони відповідача, що згідно з ч. 3 ст. 177 ЖК України, балансоутримувач вказаної труби, а саме ЖЕД №9 не виконав своїх обов`язків, передбачених договором на технічне обслуговування жилого будинку, суд відноситься критично, з оглдяу на наступне.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщенням житлових будинків і гуртожитків, завтерджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, власник або наймач (орендар) квартири житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: проводити за власні кошти ремонт квартири, житлового приміщення у гуртожитку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 14.05.2015 року №417-VІІІ «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - каптіальний ремонт внутрішньобудиноквих систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

Публічним договором між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району» та споживачами про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території, складеним на підставі типового договору, проведення капітального ремонту, зокрема інженерного обладнання, не передбачено.

Так, відповідно до п. 6 «Структури, періодичності та строків надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території», затвердженої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 09.03.2011 №307, технічне обслуговування, зокрема, огляди внутрішньобудиноквих систем тепло-водопостачання, водовідведення, здійснюється за винятком внутрішньоквартирних мереж.

Щодо доводів відповідача відносоно того, що наданий позивачем звіт не може бути доказом розміру матеріального збитку, завданого залиттям квартири, оскількі відсутні посилання на особу, яка проводила дослідження та відсутні документи на право проведення таких досліджень, суд до уваги не приймає, оскільки спростовуються наґявними в матеріалах справи доказами, а саме: копією свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 17.02.2009 року №7289, копією сертифікату №671/18 суб`єкта оціночної діяльності від 23.08.2018 року, копією кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 12.11.2005 року №3973, копією посвідчення про підвищення кваліфікації 19.10.2019 року №10883-ПК, висновком суб`єкта оціночної діяльності, де вказано, що оцінку здійснено експертом-оцінювачем, директором ТОВ «ЄСП Капітал» Пасько О.П.

Таким чином, позивачем доведена протиправність дій відповідача, що призвело до залиття його квартири та заподіяння йому майнової шкоди з вини відповідача, розмір якої визначений у звіті, та не спростований відповідачем під час розгляду справи належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи надані докази, наявність причинного зв`язку між залиттям і шкодою, суд вважає, обґрунтованою вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки підтверджено завдання шкоди залиттям квартири позивача власником квартири № 16 .

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої йому внаслідок залиття квартири з вини відповідача, суд приходить до такого висновку за наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1, п.3 ч.ч.2-3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Вирішуючи питання щодо моральної шкоди, судом враховується тривалість порушення прав позивача; час та зусилля, що потрібні останній для відновлення попереднього стану; глибину її душевних та психічних страждань, пов`язаних із пошкодженням майна; порушення нормального ритму життя; тяжкість вимушених змін (неможливість використовувати належним чином своє майно), а також вимоги розумності та справедливості.

Суд вважає, що позивачем доведено завдання йому моральної шкоди внаслідок залиття його квартири, оскільки залиття квартири викликало у позивача моральні страждання, які виразилися у постійних переживаннях щодо необхідності відновлення нормального стану квартири, не можливості проживання у квартирі, а також те, що затоплення квартири відбулося напередодні новорічних світ 30.12.2018 року. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, керуючись вимогами справедливості, розумності, враховуючи ступінь вини відповідача у заподіянні залиття квартири, що носить форму необережності, відмову відповідача вирішити спір з позивачем добровільно в позасудовому порядку, що викликало додаткові душевні переживання у відповідача, суд визначає розмір моральної шкоди, завданої відповідачем позивачу внаслідок залиття квартири у розмірі 7000, 00 грн.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що позивачем належним чином доведено його вимоги. Інші доводи сторони відповідача ОСОБА_2 на висновки суду не впливають та підстав для відмови в задоволенні позову повністю чи в іншій частині не дають.

Разом з тим позивач просить стягнути судовий збір та витрати на оцінку матеріального збитку та витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно квитанцій від 14.11.2019 позивачем сплачено 768, 40 грн. судового збору.

Крім того, згідно квитанції АТ «ПУМБ» №42728458331 від 24.10.2019 року позивачем було сплачено на користь ТОВ «ЄСП Капітал» 2990, 00 грн. за проведення оцінки збитків при залитті квартири.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768, 40 грн., та 2990, 00 грн. за проведення оцінки збатків.

В частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Позивачам надані неналежні докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, зокрема договір про надання правової допомоги №30-12/18-01 від 30.12.2018 року, платіжне доручення АТ «ПУМБ» №4338306627 від 14.11.2019 року на суму 10000, 00 грн., акт прийманні-передачі наданої правової допомоги від 12.11.2019 року, а тому суд дійшов висновку про обгрунтованості заявленої вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76- 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_9 ) матеріальну шкоду, заподіяну залиттям квартири у розмірі 64904 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот чотири) грн. 42 коп. та моральну шкоду у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_9 ) судові витрати: судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн., витрати по оплаті оцінки майна у розмірі 2990 грн. 00 коп., а всього разом судових витрат - 13758 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Журибеда

Дата ухвалення рішення28.03.2023
Оприлюднено15.05.2023

Судовий реєстр по справі —759/21416/19

Ухвала від 19.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Крижанівська Ганна Володимирівна

Ухвала від 04.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Крижанівська Ганна Володимирівна

Ухвала від 14.07.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Крижанівська Ганна Володимирівна

Ухвала від 14.07.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Крижанівська Ганна Володимирівна

Рішення від 28.03.2023

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Журибеда О. М.

Ухвала від 13.01.2023

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Журибеда О. М.

Ухвала від 27.09.2022

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Журибеда О. М.

Ухвала від 17.12.2021

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Журибеда О. М.

Ухвала від 18.02.2020

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Журибеда О. М.

Ухвала від 20.11.2019

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Журибеда О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні