Справа № 761/7055/23
Провадження № 1-кс/761/4834/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту земельної ділянки, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18, в рамках кримінального провадження № 42018111200000194, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
установив:
27.02.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва (вхід. № 17059) надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту земельної ділянки, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18, в рамках кримінального провадження № 42018111200000194, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст. 174 КПК України та обґрунтовує його тим, що в рамках кримінального провадження № 42018111200000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18 (провадження № 1-кс/761/6830/2018) накладено арешт, у тому числі, на земельну ділянку, загальною площею 3,5587 га з кадастровим номером 3220485800:03:007:0097, на земельну ділянку, загальною площею 3,5801 га з кадастровим номером 3220485800:01:002:0085 та на земельну ділянку, загальною площею 3,5588 га з кадастровим номером 3220485800:03:007:0088, які розташовані на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та, які перебувають у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренди.
На думку заявника, у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба. Крім того, зазначає, що заявник є спадкоємцем власника майна за законом, а арешт майна перешкоджає у отриманні свідоцтва про право на спадщину.
Також, заявник посилається на те, що 20.09.2019 старшим слідчим СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_5 , винесено постанову про закриття кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт, на підставі ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю складу злочину та у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
У судове засідання заявник та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду клопотання не з`явились. Водночас, до клопотання про скасування арешту майна долучено заяву адвоката ОСОБА_3 про розгляд клопотання за її відсутності. Крім того, прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі та долучив до заяви постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 42018111200000194 від 19.03.2018 у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення та у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду вказаного клопотання без участі осіб, що не з`явились.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з матеріалів справи, СУ ГУНП у Київській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42018111200000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 року у справі № 761/9877/18 (провадження № 1-кс/761/6830/2018) клопотання заступника начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 42018111200000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України задоволено та накладено арешт, зокрема, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485800:03:007:0097, 3220485800:01:002:0085 та 3220485800:03:007:0088, що розташовані в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району (в межах с. Розаліївка та с. Людвинівка).
Водночас, як вбачається зі змісту вказаної ухвали, підставою для накладення арешту була наявність розумних підозр вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки є предметом злочинного посягання, а тому є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Разом з цим, 10.03.2021 постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_5 кримінальне провадження № 42018111200000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України було закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення та у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, при чому питання про скасування арешту майна зазначеною постановою вирішено не було.
Таким чином, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження, в рамках якого було накладено арешт, завершено, однак питання про скасування арешту майна не вирішено, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, перелічене у клопотанні, відпала потреба, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18 (провадження № 1-кс/761/6830/2018) на зазначене майно, підлягає частковому скасуванню, а клопотання заявника - задоволенню.
Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про часткове скасування арешту земельної ділянки, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18, в рамках кримінального провадження № 42018111200000194, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - задовольнити.
Скасувати частково арешт майна у кримінальному провадженні № 42018111200000194, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485800:03:007:0097, 3220485800:01:002:0085 та 3220485800:03:007:0088, що розташовані в межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району (в межах с. Розаліївка та с. Людвинівка).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2023 |
Оприлюднено | 15.05.2023 |
Номер документу | 110793838 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Чайка О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні