Рішення

від 20.04.2023 по справі 761/2145/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2145/23

Провадження № 2/761/5440/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.,

з участю секретаря: Бражніченко І.О.

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Тютюнник Ю.О.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Хіллс»</a>, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжна ініціатива», про стягнення коштів суд, -

в с т а н о в и в:

У січні 2023 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК ХІЛЛС»</a>, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальність «Молодіжна ініціатива» про стягнення коштів, згідно з якою позивач просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача 407 771, 11 грн. з яких: - 252 200,00 грн. - основного боргу, - 113 490,00грн. - штрафу, - 36 994,28грн. - інфляційні нарахування, - 5 086,83 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Договору про переведення боргу від 03.09.2021р. (надалі-Договір), укладеного між позивачем ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Молодіжна ініціатива» та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРК ХІЛЛС». Відповідно до умов якого, ТОВ «Молодіжна ініціатива» перевело свої боргові зобов`язання по поверненню грошових коштів за Договором купівлі-продажу майнових прав від 15.08.2016р. №MІ/01/1/3L, укладеного між ТОВ «Молодіжна ініціатива» та позивачем, а відповідач прийняв на себе дані боргові зобов`язання та зобов`язався повернути кошти сплаченіпПозивачем згідно такого договору від 15.08.2016р. №MI/01/1/3L в сумі 252 200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42 033,33грн. на рахунок позивача (п. 1.1. Договору).

У позовній заяві зазначено, що до 03.09.2021 року ТОВ «Молодіжна ініціатива» не повернуло кошти позивачу згідно умов, порядку і строків Основного договору та надійшла пропозиція про переведення боргу за Основними договором по поверненню коштів позивачу та іншого інвестора будівництва - відповідача, про що позивачем було надано згоду та підписано договір про переведення боргу від 03.09.2021, в якому сторони позивача як кредитора, ТОВ «Молодіжна ініціатива» - первісний боржник, відповідач - новий боржник.

Позивачем вказано, що згідно п.2.1. Договору - відповідач зобов`язався сплатити позивачу на банківський рахунок згідно реквізитів даного Договору суму передбачену у п.1.1. даного Договору у загальному розмірі 252 200,00грн., в т.ч. ПДВ -42 033,33 грн., через розстрочення на десять платежів в таких сумах та строки: 1) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.12.2021р.; 2) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.01.2022р.; 3) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.02.2022р.; 4) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.03.2022р.; 5) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.04.2022р.; 6) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.05.2022р.; 7) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.06.2022р.; 8) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.07.2022р.; 9) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.08.2022р.; 10) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.09.2022р. Проте, у відповідності до вищенаведеного графіку згідно договору відповідач не перерахував на користь позивача жодного платежу та відповідно прострочив виконання зобов`язань по сплаті коштів у відповідності до пп.1 п.2.1. Договору. Станом на 27.12.2022р. зобов`язання згідно пп.1 п.2.1. Договору прострочені, жодної суми з боку відповідача на користь позивача не перераховано, і отже, загальна сума прострочення і основний борг згідно Договору відповідача перед позивачем становить 252 200,00грн.

Окрім того, позивачем вказано, що відповідачем порушено строки оплати по кожному з десяти платежів основного боргу, кожен з яких має окрему дату, зазначені у п.2.1. Договору. Отже, за кожне порушення оплати за кожний з платежів відповідач має нести відповідальність, зазначену у п.5.3. Договору, а саме в розмірі штрафу в сумі 5% від суми Договору, вказаної у п. 1.1. Договору. Позивач вказує, що всього в сукупності нараховані штрафи (згідно п.5.3. Договору) за прострочення платежів відповідачем перед позивачем згідно графіку розстрочення оплати основного боргу за п.2.1. Договору, які визнані позивачем враховуючи позовну давність, становить 113 490.00 грн.: 12 610,00 грн. * 9 = 113 490,00 грн.

Позивач вважає, що з відповідача за прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором підлягає стягненню інфляційні нарахування за період з 11.12.2021 по 27.12.2022 у загальному розмірі - 36 994,28 грн. та 3 % річних за період з 11.12.2021 по 27.12.2022 у загальному розмірі 5 086,83 грн.

У зв`язку з зазначеним та посилаючись на положення ст.ст. 526, 527, 610, 612, 625, ЦК України, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 24.01.2023 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.03.2023 року до суду надійшов відзив ТОВ «ПАРК ХІЛЛС» у якому відповідач вказує, що вимоги позовної заяви визнає частково, а саме відповідачем визнається основна сума заборгованості за Договором про переведення від 03.09.2021 в розмірі 252 200,00 грн., однак заперечується сума нарахованого штрафу, інфляції та трьох відсотків річних. У відзиві зазначено, що нарахування штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідно до п. 5.3 Договору має бути обчислений один раз, як визначено в довгої, а саме 252 200,00 грн. * 5% = 12 610,00 грн. Разом із тим, у відзиві зазначено, що відповідно до п. 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень, нарахування інфляційних втрат та 3 відсотків річних відповідно до вимог 625 ЦК України із 24 лютого 2022 року не нараховується, а тому відповідач вважає, що нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат повинно нараховуватись за грудень 2021, січень 2022, лютий 2022.

В судовому засіданні представником позивача подано відповідь на відзив в якому зазначено, що відзив необґрунтований належними доказами, аргументацією, фактами та нормами чинного законодавства, а тому позивач підтримує позовній вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що позов визнається частково з підстав викладених у відзиві.

Третя особа в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про місце, дату та час судового зсідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповіді ним правовідносини.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 30.09.2021 між позивачем ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Молодіжна ініціатива» та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРК ХІЛЛС» укладено Договір про переведення боргу від (надалі-Договір). Відповідно до умов якого, ТОВ «Молодіжна ініціатива» перевело свої боргові зобов`язання по поверненню грошових коштів за Договором купівлі-продажу майнових прав від 15.08.2016р. №MІ/01/1/3L, укладеного між ТОВ «Молодіжна ініціатива» та позивачем, а відповідач прийняв на себе дані боргові зобов`язання та зобов`язався повернути кошти сплачені ОСОБА_1 згідно такого договору від 15.08.2016р. №MI/01/1/3L в сумі 252 200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42 033,33грн. на рахунок позивача (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору згідно - первісний боржник (ТОВ «Молодіжна ініціатива») переводить боргові зобов`язання по оплаті за Договором купівлі-продажу майнових прав від 15.08.2016р. №MI/01/1/3L купівлі-продажу майнових прав від 15.08.2016 (Основний договір), укладеного між Первісним боржником та кредитором (позивачем), а новий боржник (відповідач) приймає на себе такі боргові зобов`язання за Основним договором, а саме - приймає на себе зобов`язання у відповідності до п.6.2. Основного договору повернення кредитору (позивачу) сплачених ним коштів за Основним договором та проведення оплати в сумі 252 200.00 грн., в т.ч. ПДВ на рахунок кредитора (позивача), а також взамін отримує від Первісного боржника майнові права на нерухоме майно Кредитора, передбаченого згідно Основного договору між Первісним боржником і Кредитором на умовах даного договору.

Таким чином, згідно п.2.1. Договору - відповідач зобов`язався сплатити позивачу на банківський рахунок згідно реквізитів даного Договору суму передбачену у п.1.1. даного Договору у загальному розмірі 252 200,00грн., в т.ч. ПДВ - 42 033,33грн., через розстрочення на десять платежів в таких сумах та строки: 1) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.12.2021р.; 2) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.01.2022р.; 3) 25 220,00 грн. з ПДВ- до 10.02.2022р.; 4) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.03.2022р.; 5) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.04.2022р.; 6) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.05.2022р.; 7) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.06.2022р.; 8) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.07.2022р.; 9) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.08.2022р.; 10) 25 220,00 грн. з ПДВ - до 10.09.2022р.

В свою чергу, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, за змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказів на виконання вищевикладених умов Договір про переведення боргу від 03.09.2021 та перерахування позивачу на банківський рахунок згідно реквізитів казаного договору суму у розмірі 252 200,00 грн. відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

При вирішенні даного спору, суд враховує позицію відповідача, яка і у відзиві, і представником відповідача в судовому засіданні позов визнала частково, включно із основною суму боргу в розмірі 252 200,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідачем позов визнано частково, а в судовому засіданні знайшли своє підтвердження та обставина, що відповідачем ТОВ «ПАРК ХІЛЛС» своїх зобов`язань за Договором про переведення боргу від 03.09.2021, суд приходить до висновку вважає, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення на його користь з відповідача суми основного боргу за Договором у розмірі 252 200,00 грн., є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позовної заяви про стягнення з відповідача на користь позивача нараховані штрафи (згідно п.5.3. Договору) за прострочення платежів відповідачем перед позивачем згідно графіку розстрочення оплати основного боргу за п.2.1. Договору, які визнані позивачем враховуючи позовну давність, становить 113 490.00грн.

Так, відповідно п. 5.3. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань винна Сторона несе відповідальність у вигляді штрафу 5% від суми зазначеної в п. 1.1. даного Договору.

Як уже зазначалось судом, згідно п. 1.1. Договору згідно - первісний боржник (ТОВ «Молодіжна ініціатива») переводить боргові зобов`язання по оплаті за Договором купівлі-продажу майнових прав від 15.08.2016р. №MI/01/1/3L купівлі-продажу майнових прав від 15.08.2016 (Основний договір), укладеного між Первісним боржником та кредитором (позивачем), а новий боржник (відповідач) приймає на себе такі боргові зобов`язання за Основним договором, а саме - приймає на себе зобов`язання у відповідності до п.6.2. Основного договору повернення кредитору (позивачу) сплачених ним коштів за Основним договором та проведення оплати в сумі 252 200.00 грн., в т.ч. ПДВ на рахунок кредитора (позивача), а також взамін отримує від Первісного боржника майнові права на нерухоме майно Кредитора, передбаченого згідно Основного договору між Первісним боржником і Кредитором на умовах даного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем помилково розраховано суму штрафу згідно п. 2.1. Договору за кожним платежем, однак на думку суму штраф згідно п. 5.3. штраф має бути обчислений за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 5% одноразово від суми визначеної в п. 1.1. Договору.

Таким чином, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно розрахунку зробленого судом становить 12 610,00 грн. (252 200,00 грн. *5%).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач обґрунтовували свої заперечення щодо нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року посилання на вимоги п. 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень.

Так, згідно п. 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом критично оцінюються обґрунтування відповідача, щодо не нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року, оскільки правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем не відносять ані до сфері позикових відносин, ані до кредитних чи іпотечних зобов`язань, а виникли відповідно до Договору про переведення боргу від 03.09.2021, а тому п. 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України до правовідносин, які виникли у вказаній справі застосуванню не підлягає.

Згідно проведеного позивачем розрахунку боргу, який перевірено судом, встановлено, що за порушення відповідачем грошового зобов`язання підлягає стягненню 3 % річних за період за період з 11.12.2021 по 27.12.2022 у загальному розмірі 5 086,83 грн.

Згідно проведеного позивачем розрахунку боргу, який перевірено судом, встановлено, що за порушення відповідачем грошового зобов`язання підлягає стягненню інфляційній втрати за період з 11.12.2021 по 27.12.2022 у загальному розмірі - 36 994,28 грн.

Таки чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за Договору про переведення боргу від 03.09.2021, а також враховуючи часткове визнання відповідачем позову, яке прийнято судом, суд, перевіривши правильність розрахунків, приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частково задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошові кошти у розмірі 306891,11 грн., що скаладається із 252 200,00 грн. - суми основного боргу, 12 610,00 грн. - штрафу, 5 086,83 грн. - 3% річних, 36 994,28 грн. - інфляційні витрати.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу (правову) допомоги у розмірі 18 500,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: копію Договору про надання правової допомоги в №АП-01ц/0110-19 від 01.10.2019, копія Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги в №АП-01ц/0110-19 від 01.10.2019 від 03.09.2021, копія акту приймання-передачі надання правової допомоги до надання правової допомоги в №АП-01ц/0110-19 від 01.10.2019 від 27.12.2022.

Згідно п. 3 вказано вище Додаткової угоди вказані строки оплати послуг адвоката, а саме: Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату вартість наданої правової допомоги Адвокатом по ціні, вказаній в п.2 даної додаткової угоди, в наступному порядку і строки: згідно п.п.1-2 п.2 даної додаткової угоди - сплатити через 30 (тридцять) днів з дати проголошення остаточного рішення підвідомчого суду по Справі, де Адвокат виступає представником Клієнта,- але в будь-якому разі після підписання актів приймання-передачі надання правової допомоги із зазначенням тривалості робочих годин надання правової допомоги Адвокатом; можливе здійснення Клієнтом часткової або повної передоплати надання правової допомоги.

При цьому, представником відповідача у судовому засіданні вказано, що погоджуються на половину розміру витратами на професійну правничу допомогу визначену позивачем, а в іншій половині заперечує щодо стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, тим сам представник позивача висловила свою незгоду із сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка визначена позивачем.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17. «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує CCIIJI. присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі N 362/3912/18 (провадження N 61-15005св 19) та від 30 вересня 2020 року в справі N 201/14495/16-ц (провадження N 61 -22962св 19) викладено правовий висновок про те. що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, оскільки відповідачем фактично заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, суд прийшов до висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Хіллс»</a> на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн., що є співмірни із складністю справи та відповідає критерію розумності з огляду на обставини справи.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3068,88 грн., пропорційно розмірі задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 533, 610, 612, 625 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Хіллс»</a> на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 306891,11 грн., що скаладається із 252200,00 грн. - суми основного боргу, 12610,00 грн. - штрафу, 5086,83 грн. - 3% річних, 36994,28 грн. - інфляційні витрати.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парк Хіллс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3068,88 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Хіллс»</a>, ЄДРПОУ 41712900, адреса: 04112, м. Київ, вул. С. Руданського,3-А.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжна ініціатива», ЄДРПОУ 39375943, адреса: 04112, м. Київ, вул. С. Руданського,3-А.

Повний текст рішення 01.05.2023.

Суддя: