Ухвала

від 10.03.2023 по справі 761/1542/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1542/21

Провадження № 6/761/388/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» про заміну стягувача у виконавчому листі,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 звернувся із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.

Подану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 січня 2022 року було стягнуто з ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 66 601,44 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2

На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду.

Заявник у судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, подану заяву підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, перевіривши наведені сторонами доводи щодо підстав заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» про відшкодування майнової і моральної шкоди було задоволено у повному обсязі.

Було вирішено: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 66 601,44 грн., що складається з:

- 899, 20 грн. - витрати на лікарські препарати, пов`язані з первинним лікуванням тілесних ушкоджень;

- 12 460,53 грн. - грошові кошти, які витратив ОСОБА_2 для забезпечення проведення операції тотального ендопротезування правого кульшового суглобу;

- 44 800,00 грн. - вартість тазостегнового суглобу;

- 3 503,95 грн. - три проценти річних;

- 4 937,76 грн. - інфляційні втрати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» на користь ОСОБА_2 20 000, 00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.».

Виконавчий лист на підставі цього рішення, Шевченківським районним судом м. Києва не видавався, а тому, в свою чергу, виконавче провадження не відкривалось.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 25 серпня 2021 року.

Відповідно до копії свідоцтва про спадщину за законом, виданої 05 вересня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курасовою О.В. вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що за загальним правилом, встановленим ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року /справа № 6-122 цс13/.

Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість рішень суду.

Аналіз зазначених норм Конституції, положень цивільного закону, які регулюють зобов`язальні відносини, положень цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, а також норм ЗУ «Про виконавче провадження», в їх сукупності дає підстави вважати, що оскільки судове рішення знаходиться на стадії виконання, наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження не має правового значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» про заміну стягувача у виконавчому листі є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 512, 514, 517 Цивільного кодексу України, ст. 354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний холдинг» про заміну стягувача у виконавчому листі - задовольнити у повному обсязі.

Замінити стягувача у виконавчому листі з виконання Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 січня 2022 року у справі № 761/1542/21 з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: