Ухвала

від 10.05.2023 по справі 711/2594/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/220/23 Справа № 711/2594/23 Категорія: ст.183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:

суддя-доповідач ОСОБА_2

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретар ОСОБА_5

за участі:

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.04.2023, якою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, громадянина України, з повною вищою освітою, який є інвалідом другої групи, одруженого, працюючого інженером-землевпорядником

Смілянського міськрайонного відділу ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», раніше не судимого, зареєстрованого та

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

застосовано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60днів,тобто до22.06.2023включно звизначенням застави,

в с т а н о в и в :

ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.04.2023 клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 , подане в рамках кримінального провадження №12023250000000157 від 13.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України задоволено та застосовано відноснопідозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 22.06.2023 включно, який рахувати з моменту його затримання 24.04.2023, з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214720, 00 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчому судді не надано.

Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій вважаючи її незаконною, просив скасувати ухвалу слідчого судді та змінити запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує, що жоден ризик, передбачений ст. 177 КПК України у клопотанні не доведений та не підтверджений, ОСОБА_7 своїми діями довів, що готовий співпрацювати зі слідством та готовий сприяти об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, так, під час вилучення у нього телефону, який слідство вважає основним знаряддям злочину, підозрюваний надав органам слідства пароль доступу до нього. Також захисник зазначає, що одним з мотивів задоволення клопотання, викладених в ухвалі слідчого судді, було те, що на час його розгляду не було проведено тимчасового доступу до речей та документів, які знаходяться на роботі. Проте, такий захід був проведений та не був відомий стороні захисту. Внаслідок чого було накладено арешт на 3 000 грн. Вказує, що його підзахисний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, тому обраний запобіжний захід вважає невмотивовано жорстким.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст.ст.178,199 КПК Українита практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , відповідно до наказу №68-К ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 23.06.2016 призначений на посаду інженера-землевпорядника Смілянського міськрайонного відділу ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Відповідно до п. 1.1. посадової інструкції інженер-землевпорядник повинен знати та керуватися в роботі Конституцією України, Земельним кодексом України, законами України «Про землеустрій», «Про оцінку земель» тощо.

Відповідно до пункту 2.12 дотримуватися антикорупційних заходів підприємства.

Згідно пункту 4.2. інженер-землевпорядник, відповідно до законодавства України, несе персональну відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності - в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Так, діючи всупереч вимог законодавства, ОСОБА_7 , будучи інженером-землевпорядником, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, 30.03.2023 близько 17:00 години, перебуваючи біля спортивного клубу «Спарта» у м. Сміла Черкаської області висловив вимогу ОСОБА_11 , про передачу йому коштів у сумі 5 000 доларів США за сприяння в позитивному вирішенні питання щодо отримання дозволу на розміщення об`єкту роздрібної торгівлі на території «Графського озера» в м. Сміла.

Так, переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди для себе, 01.04.2023, близько 10:00 години, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_11 та призначив зустріч за місцем своєї роботи, за адресою: АДРЕСА_2 , в ході розмови ОСОБА_7 сказав, що він домовився з посадовими особами органу місцевого самоврядування щодо позитивного вирішення питання про розміщення тимчасової торгівельної споруди на території «Графського озера» в м. Сміла.

10.04.2023 ОСОБА_7 зателефонував до ОСОБА_11 та призначив зустріч на наступний день.

11.04.2023 в ході зустрічі ОСОБА_7 повідомив, що з посадовими особами органу місцевого самоврядування він узгодив питання щодо документів на земельну ділянку під розміщення тимчасової торгівельної споруди на території «Графського озера» у м. Сміла, зазначивши при цьому, що з даного приводу він розмовляв з архітектором та заступником Смілянського міського голови.

19.04.2023 близько 09:30 години, перебуваючи поблизу магазину «Наш Край» в м. Сміла, ОСОБА_7 в ході розмови повідомив ОСОБА_11 , що останньому, для позитивного вирішення питання, необхідно зареєструватися фізичною особою-підприємцем, після чого передати документи та обумовлену суму коштів ОСОБА_7 . Цього ж дня, о 17:00 годині, біля спортивного комплексу «Спартак» ОСОБА_11 повторно зустрівся з ОСОБА_7 , де останній висловив вимогу про передачу частини обумовленої суми, а саме 1 тисячі доларів США. Переслідуючи мету наживи, перебуваючи на території спортивного комплексу «Спарта» у м. Сміла ОСОБА_7 отримав неправомірну вигоду у сумі 1 000 доларів США за сприяння в прийнятті позитивного рішення щодо отримання дозволу на розміщення об`єкту роздрібної торгівлі на території «Графського озера» у м. Сміла.

Так, ОСОБА_7 , втілюючи в реалізацію свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №11 Смілянського міськрайонного відділу ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що розташоване за адресою: Черкаська область м. Сміла, вул. Соборна 96А, видав ОСОБА_11 , документи на розташування тимчасової конструкції, після чого, останній за вказівкою ОСОБА_7 , подав їх до центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Смілянської міської ради, разом із заявою «Про погодження місця розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: на пляжі біля «Графського озера» в м. Сміла», яку було зареєстровано в реєстрі за №00-09/2886 адміністратором ОСОБА_12 .

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе ОСОБА_7 , 24.04.2023, близько 09 години 40 хвилин, знаходячись біля приміщення Смілянського міськрайонного відділу ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що в м. Сміла по вул. Соборна 96А, запропонував ОСОБА_11 сісти до транспортного засобу «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_1 , де ОСОБА_7 отримав грошові кошти в сумі 4 000 тисячі доларів США, як неправомірну вигоду за сприяння в прийнятті позитивного рішення щодо отримання дозволу на розміщення об`єкту роздрібної торгівлі на території «Графського озера» у м. Сміла.

Таким чином, ОСОБА_7 , отримав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування за сприяння в прийнятті позитивного рішення щодо отримання дозволу на розміщення об`єкту роздрібної торгівлі на території «Графського озера» у м. Сміла в загальній сумі 5 000 (п`ять) тисяч доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 184 801, 55 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот одна гривня п`ятдесят п`ять копійок).

24.04.2023 о 09 год. 51 хв., біля автомобіля «Ford», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_7 був затриманий, після отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування та обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди, на місці вчинення кримінального правопорушення та його протиправна діяльність була припинена, а частина грошових коштів в сумі 4 000 тисячі доларів США, які були предметом неправомірної вигоди, вилучено.

Таким чином ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування та обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди, поєднане з вимаганням такої вигоди.

24.04.2023, о 09 год. 51 хв., в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 , після отримання неправомірної вигоди, був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, його протиправна діяльність була припинена, а грошові кошти в сумі 4 000 доларів США, які були предметом неправомірної вигоди, вилучено.

24.04.2023 ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Ініціатор клопотання вказує, що в матеріалах даного кримінального провадження достатньо доказів підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , постановою про залучення до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД, додатковим допитом свідка ОСОБА_11 , протоколами огляду і ідентифікації грошових коштів від 19.04.2023, протоколами огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 19.04.2023, протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України, допитами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , відповідями на запити виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», протоколом обшуку в автомобілі та іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 , згідно із ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КПК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_7 документований закордонним паспортом, серії НОМЕР_2 від 06.04.2018, дійсний до 06.04.2028, який усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке йому інкримінується органом досудового розслідуванням, використовуючи широке коло зв`язків, в тім числі з-поміж працівників військового комісаріату, може безперешкодно отримати дозвільні документи та виїхати за межі України.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, є встановлені під час досудового розслідування достатні фактичні дані про одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування та обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:

1. кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєне сертифікованим інженером-землевпорядником, на якого покладено функції з розроблення та виготовлення проектної документації, проектно-вишукувальних робіт, який повинен неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, антикорупційних заходів та інших нормативно-правових актів;

2. кримінальне правопорушення (злочин), у якому підозрюється ОСОБА_7 , зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, оскільки його дії (щодо отримання неправомірної вигоди) мають системний характер. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства;

3. підстави для застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з конфіскацією майна, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 та підтверджують наявність зазначених ризиків;

4. підозрюваний ОСОБА_7 виконуючи свої професійні обов`язки та перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки для:

- незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: свідка-заявника ОСОБА_11 , понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які були присутніми під час затримання. На даний час є підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на них незаконно впливати шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;

- знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, а саме: документів, до яких необхідно здійснити тимчасовий доступ у виконавчому комітеті Смілянської міської ради Черкаської області. У разі, якщо ОСОБА_7 під час проведення досудового розслідування перебуватиме на волі, у випадку звернення до вказаного органу, у володінні якого знаходяться зазначені документи, існуватиме реальна загроза їхньої заміни та/чи знищення, передачі іншим особам, сповіщення осіб, зокрема, колег підозрюваного, які мають відношення до них, а також вжиття ними заходів щодо їх приховування, у зв`язку з чим, існує нагальна потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

5. У разі визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Сума неправомірної вигоди, яку отримав ОСОБА_15 складає 5 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить в національній валюті 184 801,55 грн., поєднана з вимаганням.

У разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий вважав за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та інформаційних відомостей про рухоме майно, підозрюваний ОСОБА_7 має у власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок, площею 188,52 м. кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль мари Ford Escape, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 ; автомобіль мари Volkswagen Passat, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 .

Окрім цього, в період часу з 24.04.2023 по 25.04.2023 в ході проведення обшуку в автомобілі марки Ford Escape, 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 8 000 гривень, 2 000 гривень, 25 500 гривень, 4 000 гривень, 7 000 гривень, 3 000 доларів США, 310 доларів США, 390 євро.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 , відповідно до наказу №68-К від 23.06.2016, перебуває на посаді інженера-землевпорядника Смілянського міськрайонного відділу ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та дотепер, відповідно, отримує відповідну заробітну платню.

Саме такий розмір застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного ОСОБА_7 бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, злочин інкримінований останньому є корупційним і у разі засудження його за ч.3ст.369-2КК України до нього не може бути застосовано звільнення від відбування покарання та застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчому судді не надано.

Надаючи оцінку апеляційним доводам захисника підозрюваного, апеляційний суд констатує, що слідчим суддею вірно встановлено, що при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід виходити з обґрунтованості оголошеної йому підозри за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання сталі соціальні зв`язки, мають бути відхилені, адже тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В противагу сталим доводам апеляційної скарги з матеріалів справи вбачається, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, який є корупційним та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років позбавлення волі з конфіскацією, що вказує на стійке неприйняття підозрюваним загальновизнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризує його як особу, що становить підвищену суспільну небезпеку.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема, у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов вірного висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 як альтернативного запобіжного заходу заставу та з урахуванням обставин кримінального правопорушення підозрюваного обґрунтовано застосував до нього заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з метою дисциплінування поведінки підозрюваного та мінімізації ризику можливого ухилення від органу досудового розслідування, прокурора чи суду, вчинення ним інших кримінальних правопорушень, врахувавши та належно обґрунтувавши майновий стан підозрюваного.

На думку колегії суддів слідчим суддею вірно враховано положення частини 5 статті 182 КПК України та правильно визначено розмір застави на рівні 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, при розгляді питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою вищезазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано належним чином. Так, слідчим суддею були заслухані пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника для з`ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, які були оцінені слідчим суддею в сукупності та стали підставою для прийняття відповідного судового рішення.

Посилання підозрюваного та сторони захисту щодо можливості обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою були предметом розгляду слідчим суддею та їм дана належна процесуальна оцінка, що спростовує їх і в апеляційній скарзі захисника про те, що прокурором та слідчим така неможливість не доведена.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків слідчого судді не спростовують.

Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею об`єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, оскільки стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про обрання запобіжного заходу обґрунтовано існують і в сукупності з даними про його особу підтверджують на даному етапі кримінального провадження потребу в триманні останнього під вартою з можливістю внесення застави.

Підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

З урахуванням викладеного, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 199, 405, 407, 418,419, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчогосудді Придніпровськогорайонного судум.Черкаси від26.04.2023про обрання ОСОБА_7 запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюстроком на60днів,тобто до22.06.2023включно звизначенням застави залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді