Ухвала

від 11.05.2023 по справі зпп/320/55/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

11 травня 2023 року ЗПП/320/55/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами товариства з додатковою відповідальністю «ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького Олексія Миколайовича про забезпечення позову до пред`явлення позову,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з додатковою відповідальністю «ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» з заявою до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького Олексія Миколайовича про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- до набрання законної сили судовим рішенням заборонити Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, Голові Північного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницькому Олексію Миколайовичу вчиняти будь-які дії щодо притягнення товариства з додатковою відповідальністю «Телекомунікаційні системи» (код ЄДРПОУ 21602826), до встановленої законом відповідальності за неподання або подання в неповному обсязі інформації та документів, зазначених у вимозі Голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60-02/1493 від 24.03.2023 в установлені у даній вимозі строки;

- до набрання законної сили судовим рішенням заборонити Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, Голові Північного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницькому Олексію Миколайовичу вчиняти будь-які дії щодо направлення товариству з додатковою відповідальністю «Телекомунікаційні системи» (код ЄДРПОУ 21602826), додаткових або повторних вимог про надання інформації та документів щодо участі закупівлях, зазначених вимозі голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60-02/1493 від 24.03.2023.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист, і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач планує звернутись до суду.

За твердженнями заявника Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не доведено обставини за якими закон пов`язує наявність підстав для реалізації повноважень на витребування інформації, тому вважаємо такі дії протиправними, оскільки дії відповідачів щодо встановлення строків для надання інформації і документів, зазначеного у вимозі, його обсягу та характеру інформації і документів, які необхідно надати є неправомірними, з огляду на обставини того, що такі строки встановлені без врахування складності виконання під час військового стану, потребує відновлення, збирання та опрацювання запитуваної інформації, та наслідком чого буде невиконання (неповне або несвоєчасне) надання товариством інформації та/або документів, що тягне за собою притягнення до встановленої законом відповідальності у вигляді накладення значного штрафу одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. При цьому накладення штрафу здійснюється відповідачами незалежно від наявності або відсутності вини особи, яка притягується до відповідальності.

Заявник вважає неправомірними дії відповідачів щодо вимагання інформації та документів, які не стосуються предмета перевірки участі товариства у зазначених у вимозі процедурах публічних закупівель, а також обов`язку надавати інформацію у формі зазначених у вимозі таблиць, які не передбачені чинним в Україні законодавством, що є перевищенням повноважень відповідачів.

Обґрунтовуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову заявник зауважує, що невжиття зазначених в прохальній частині заяви заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідачів товариство на даний час фізично не може належним чином надати інформацію і документи.

Крім того, невиконання або неповне виконання вимоги, ненадання інформації і документів призведе до притягнення товариства до відповідальності у вигляді накладення штрафу та вчинення відповідачами інших неправомірних дій направлення товариству нової (або повторної вимоги) з виключенням таких же незаконних пунктів. Тобто фактично вимога втратить свою юридичну силу як така, що не була виконана товариством та товариство знову змушене буде звертатися до судів з позовами, але вже з інших підстав (визнання рішення про накладення штрафу протиправним та визнання протиправними дій вже за зовсім іншим документом).

До того, заявник зауважив, що вказаний захід забезпечення позову, не можна вважатись фактично рівнозначним задоволенню позовних вимог, оскільки законодавством визначено можливість зупинення дії відповідного рішення органу як виду забезпечення позову та від того, що рішення буде тимчасово зупиненим, то цим спір по суті справи абсолютно ніяк не вирішиться.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 ст.150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З аналізу поданої заявником заяви вбачається, що суть поданої заяви про забезпечення позову зводиться до того, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує ймовірність заподіяння шкоди майновим правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Однак, у ході розгляду поданої заяви судом не було виявлено існування очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та обов`язків.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак протиправності вимоги, на аргументах протиправності якої ґрунтується мотивувальна частина поданої заявником заяви про забезпечення позову, можливо на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.

При цьому, наведені заявником в заяві доводи, на переконання суду, не підтверджують обставини явної протиправності вимоги №60-02/1493 від 24.03.2023.

Посилання заявника на ймовірність понесення останнім необґрунтованих збитків, судом відхиляються, адже такі доводи є припущеннями не підтвердженими належними і допустимими доказами.

Відтак, на переконання суду, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди її правам та інтересам до подачі позовної заяви до суду та ухвалення рішення у даній справі, а викладені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, а тому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому на даній стадії, на підставі наданих заявником доказів та наведених доводів, суд не вбачає за можливе застосувати заходи забезпечення з підстав очевидної протиправності вимоги Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.03.2023 №60-02/1493, та інших доводів, вказаних заявником.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.150, 151, 153-155, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю «ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» про забезпечення позову до пред`явлення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Перепелиця А.М.