Рішення
від 10.05.2023 по справі 420/18630/22
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18630/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Відділу освіти, молоді, спорту та культури Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (вул. Пушкіна, 47, смт. Суворове, Ізмаїльський район, Одеська область, 68640, код ЄДРПОУ 44153933) до Управління північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 40919579), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО», про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділу освіти, молоді, спорту та культури Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області до Управління північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу закупівлі № UA- 2022-01-05-002570-с, яка проведена Відділом освіти, молоді, спорту та культури суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 грудня 2022 відповідачем по справі в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2022-01-05-002570-с, оголошеної Позивачем. У відповідності до висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2022-01-05-002570-с «За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, встановлено, що тендерна документація не відповідає вимогам пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та не враховує вимоги пунктів 1-12 Наказу № 710 та норми пункту 3 Порядку № 1082. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця установлено порушення вимог частини 6 статті 33 та частини 4 статті 41 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані,оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог Закону, дотримання вимог постанови № 710, розгляду тендерних пропозицій учасника TOB «ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «ОБЛПАЛИВО», своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, своєчасності укладання договору про закупівлю, порушень не встановлено.»

Позивач вважає висновок Відповідача необґрунтованим та незаконним, прийнятим з формальних підстав в результаті невірного застосування нормативно-правових актів, що порушує права та інтереси Позивача. Окрім того, по причині невідповідності фактичним обставинам та покладанню обов`язку по вчиненню дії, який не має реального законодавчого механізму виконання.

Так, у противагу встановленому у спірному висновку, позивач вказує, що статтею 22 Закону 922 не встановлено, що інструкція з підготовки тендерних пропозицій повинна містити вимогу щодо електронного підпису. Згідно з п. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже зазначення в тендерній документації вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, не є обов`язковою та вноситься до тендерної документації на розсуд Замовника.

Позивач не погоджується з висновком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про порушення Замовником у спірному випадку вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, оскільки цим пунктом вичерпного переліку формальних (несуттєвих) помилок не наведено, а лише вказано, що такими вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Крім того, з таким рішенням неможливо погодитись виходячи з того, що ч. 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких постачальниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Відповідний Перелік формальних помилок затверджено Наказом Мінекономіки № 710 від 15.04.2020 «Про затвердження Переліку формальних помилок».

Щодо недотримання вимог частини 6 статті 33 Закону позивач зазначив, що вказана норма врегульовує строки укладення договору та встановлює, що замовник укладає договір про закупівлю з переможцем відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця. Таким чином, частина 6 статті 33 Закону не встановлює вимоги до змісту тендерної документації, а визначає вимоги до порядку укладення договору закупівлі із переможцем торгів. Жодних обмежень щодо формулювання умов тендерної документації, які зазначає відповідач у своєму висновку, вказана норма права не містить. Викладене свідчить про відсутність підстав для твердження про порушення позивачем частини 6 статті 33 Закону.

Крім того, позивач стверджує, що зазначений Висновок не містить в собі посилань на відповідні нормативно правові акти, на підставі яких відповідач зобов`язує Замовника усунути у встановленому законом порядку виявлені порушення та в порушення п.3 розділу III Наказу №552 відповідач встановив у Висновку не передбачений законодавством спосіб усунення порушення законодавства з питань публічних закупівель.

Позивач також звернув увагу суду на той факт, що Договір про Закупівлю фактично виконаний, що підтверджується видаткової накладною №3 від « 15» лютого 2022 року.

З огляду на викладене позивач вважає висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером оголошення UA-2022-01-05-002570-c незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.12.2022 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків.

10.01.2023 року до суду від позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 12.01.2023 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 12.01.2023 року також витребувано з Управління північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області належним чином засвідчені копії підписаного та затвердженого висновку про результати моніторингу закупівлі №UA-2022-01-05-002570-с від 06.12.2022 року та матеріалів, які були підставою для його прийняття.

09.02.2023 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі за номером ID: UA-2022-01- 05-002570-с встановлено ряд порушень, які зазначені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 05.12.2022, затвердженому начальником Управління 05.12.2022, оприлюдненому в електронній системі закупівель 06.12.2022, та безпідставно заперечуються Позивачем у поданій ним позовній заяві.

Щодо порушення Позивачем вимог п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону та не врахування ним вимог пунктів 1-12 Переліку формальних помилок, який затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 відповідач зазначив, що Позивачем в тендерній документації до формальних (несуттєвих) помилок не віднесено перелік помилок, які визначені пунктами 1-12 Переліку № 710. Разом з тим вказаний перелік є імперативним, а відтак обов`язковим для врахування в тендерній документації Позивача.

Щодо недотримання Позивачем вимог п. 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 відповідач пояснив, що ч. 3 ст. 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Так, п. 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893, визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється, зокрема, учасником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором i реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце учасника. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Відповідач відмітив, що учасник процедури подає тендерну пропозицію саме відповідно до вимог тендерної документації (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону), зокрема, з врахуванням інструкції з підготовки тендерних пропозицій.

Отже, за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Позивача вимогам Закону встановлено, що тендерна документація Позивача не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги п. 3 Порядку № 1082.

Щодо невідповідності умов укладеного договору про закупівлю з переможцем із змістом тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та тендерної документації (проєкту договору) Позивача відповідач посилається на ч. 4 ст. 41 Закону, відповідно до якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Так, за результатами аналізу питання відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця моніторингом установлено, що на порушення вимог ч. 6 ст. 33 та ч. 4 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю від 01.02.2022 № 1 відрізняються від змісту тендерної пропозиції TOB «ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «ОБЛПАЛИВО» та тендерної документації (проєкту договору) Позивача, зокрема, п. 4.3 розділу 4 «Умови передачі товару і розрахунки» укладеного договору, зазначено перелік закладів дошкільної освіти в кількості 5 одиниць та їх адреси на які ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «ОБЛПАЛИВО» здійснюватиметься поставка твердого палива, тоді як відповідно до п. 4.3 розділу 4 «Умови передачі товару і розрахунки» проєкту договору тендерної документації Позивача та проєкту договору тендерної пропозиції переможця ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «ОБЛПАЛИВО», кількість закладів дошкільної освіти становить 6 одиниць.

Крім того, як стверджує відповідач, зазначення Управлінням з зобов`язання щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 01.02.2022 № 1, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, є чітким та зрозумілим.

Відтак, на переконання відповідача, висновок Управління про результати моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2022-01-05-002570-с, здійсненої Позивачем, є законним та скасуванню не підлягає.

02.03.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги та прийшов до висновку, що вимога Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про зобов язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеної закупівлі Договору з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, по-перше, суть «виявлених порушень» жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси; по-друге, задоволення вказаної вимоги органу Держаудитслужби призведе до настання несприятливих наслідків у вигляді позбавлення права відвідувачів закладів освіти; по-третє до збільшення витрат замовника закупівлі.

Ухвалою суду від 10.03.2023 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.03.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11.04.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено строк для подання заяви про вступ у справу в якості третьої особи та залучено до участі у справі ТОВ «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

02.05.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі позивача.

02.05.2023 року від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника третьої особи.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, та у зв`язку з відсутністю потреби у заслуховуванні експерта та свідків, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, враховуючи клопотання представника позивача та представника третьої особи від 02.05.2023 року, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 02.05.2023 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

05.01.2022 року Відділом освіти, молоді, спорту та культури Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області в електронній системі публічних закупівель оприлюднена інформація про процедуру закупівлі UA-2022-01-05-002570-c за предметом закупівлі Вугілля кам`яне марки Г (Г2) 25-200, Вугілля кам`яне марки А 13-25.

За результатами проведення вказаної процедури публічних закупівель переможцем став ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ "ОБЛПАЛИВО".

01.02.2022 року між Відділом освіти, молоді, спорту та культури Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна паливна компанія Облпаливо (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за публічні кошти.

Відповідно до ст. 1, 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, серед іншого, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно п.п. 1, 4, 7 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого 03.02.2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 43, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, у складі Північного офісу Держаудитслужби утворюються структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Судом встановлено, що листом від 05.09.2022 № 003100-18/6851-2022 Держаудитслужбою доручено офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести моніторинги процедур закупівель згідно з переліком, наведеним у додатку.

Так, Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області доручено, зокрема, провести моніторинг процедури закупівлі ID: UA-2022-01- 05-002570-с.

Відповідно до наказу начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 28.11.2022 № 54-3, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону, з 29.11.2022 по 06.12.2022 проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів за предметом: «Тверде паливо» номером ID: UA-2022-01-05-002570-с.

Згідно даних електронної системи закупівель Prozorro (посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-01-05-002570-c) 29.11.2022 року Замовнику направлено запит щодо надання пояснень стосовно обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначення його очікуваної вартості. 02.12.2022 позивачем в електронній системі закупівель опубліковані пояснення згідно запитуваної інформації.

За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі ID: UA-2022-01- 05-002570-с складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області 06.12.2022 року.

Відповідно вказаного Висновку:

замовник, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі - Відділ освіти, молоді, спорту та культури Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, код юридичної особи в ЄДРПОУ: 44153933, місцезнаходження: вул. Пушкіна, буд. 47, смт Суворове, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., 68640;

предмет закупівлі - «Тверде паливо», код згідно з ДК 021:2015:09110000-3 (Вугілля кам`яне марки Г (Г2) 25-200. Вугілля кам`яне марки А 13-25), очікуваною вартістю 3 686 400,00 гривень;

застосована процедура закупівлі - відкриті торги;

підстава здійснення моніторингу - виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

З розділу ІІ Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі судом встановлено, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів він вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», зі змінами (далі постанова № 710), відповідність вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, розгляд тендерних пропозицій, своєчасність надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, своєчасність укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

У висновку про результати моніторингу процедури закупівлі зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, установлено, що тендерна документація не відповідає вимогам пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та не враховує вимоги пунктів 1-12 Наказу № 710 та норми пункту 3 Порядку № 1082.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця установлено порушення вимог частини 6 статті 33 та частини 4 статті 41 Закону.

У свою чергу, за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог Закону, дотримання вимог постанови № 710, розгляду тендерних пропозицій учасника ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «ОБЛПАЛИВО», своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, своєчасності укладання договору про закупівлю, порушень не встановлено.

Згідно п.3 Розділу ІІ Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 01.02.2022 № 1, в тому числі застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, протягом п`яти робочих днів та з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі оприлюднений в електронній системі закупівель 06.12.2022 року.

Позивач, не погоджуючись з висновком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за результатом моніторингу закупівлі № UA-2022-01-05-002570-с, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням Закону №922-VIII, суд врахував таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема:

моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель;

тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;

тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Так, за приписами вказаної статті Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 (надалі -Порядок № 86).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №86 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» встановлено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно частини 8 статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (частина 9 статті 8 Закону №922-VIII).

Згідно із частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Отже, з аналізу наведених норм судом встановлено, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки позивача. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом №922-VIII.

Щодо суті порушень встановлених спірним висновком про результати моніторингу закупівлі суд зазначає наступне.

Відповідно пункту 2 Розділу ІІ Висновок про наявність або відсутність порушення, (порушень) законодавства відповідачем за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, установлено, що тендерна документація не відповідає вимогам пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та не враховує вимоги пунктів 1-12 Наказу № 710 та норми пункту 3 Порядку № 1082. Замовником в тендерній документації, а саме, в пункті 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, до формальних (несуттєвих) помилок не віднесено перелік помилок, які визначені пунктами 1-12 Переліку формальних помилок, який затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998.

Пунктом 19 ч. 2 статті 22 Закону №922-VIII визначено, що у тендерній документації, крім іншого, зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

У пункті 1 розділу III тендерної документації встановлено, що відповідно до умов цієї тендерної документації формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції, а саме:

- відсутність нумерації, підписів уповноваженої особи учасника та печатки учасника на сторінках; Наприклад: засвідчення документа підписом уповноваженої особи та печаткою лише сторінок пропозицій, які містять інформацію.

- технічні помилки та описки, у т.ч. пропущені слова/літери, що не впливають на зміст пропозиції та її відповідність; Наприклад: зазначення русизмів, сленгових слів та технічних помилок.

- зазначення неправильної (неточної) назви документа, що підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам цієї документації; Наприклад: замість вимоги надати довідку в довільній формі учасник надав лист-пояснення.

- неповне або неправильне нумерування сторінок пропозиції, непослідовна нумерація сторінок, пропущення нумерації сторінок; Наприклад: повторне помилкове зазначення наявності сторінки № 22 або неврахування сторінки № 10 в загальну кількість сторінок, або взагалі відсутність нумерації на декількох сторінках.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сiльського господарства України від 15.04.2020 № 710 затверджено Перелік формальних помилок.

Суд зазначає, що у даних правовідносинах Держаудитслужба вдалася до «правового пуризму», визначивши невіднесення переліку помилок, які визначені пунктами 1-12 Переліку формальних помилок, затвердженому наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710, до формальних (несуттєвих) помилок.

Так, пункт 19 ч. 2 статті 22 Закону №922-VIII не містить зобов`язання зазначення у тендерній документації Переліку формальних помилок, визначеного Наказом №710. Разом з цим, як вбачається з тендерної документації, наявної в матеріалах справи, позивач на виконання вказаної норми Закону №922-VIII у пункті 1 розділу III зазначив опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Суд звертає увагу, що допущення формальної помилки учасником не призводить до відхилення їх тендерних пропозицій. При цьому, саме по собі зазначення неповного переліку інформації в певному документі, усупереч вимогам Документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції учасника за своєю суттю є формальною помилкою. Крім того, зазначена інформація у тендерній документації не впливає на ціну, тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення, не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі, а отже, не порушує принципів здійснення публічних закупівель, що встановлені ст. 5 Закону №922-VIII.

Пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року № 1082, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 року за № 610/34893 (далі Порядок № 1082), визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи.

За результатами моніторингу відповідачем у спірному висновку встановлено, що тендерна документація Замовника не містить вимоги щодо накладення електронного підпису посадовими особами учасників під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, чим не враховано вимоги пункту 3 Порядку № 1082.

Суд зазначає, що вимоги до тендерної документації викладені у статті 22 Закону №922-VIII.

Разом з цим, вказаною статтею не встановлено, які саме вимоги повинна містити інструкція з підготовки тендерних пропозицій, зокрема, щодо електронного підпису.

Детальний алгоритм дій при розміщенні інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, регламентується зазначеним вище Порядком № 1082.

Згідно з п. 3 ст. 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Суд звертає увагу, що вказана норма дає право, а не зобов`язує вносити в тендерну документацію інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством. Отже зазначення в тендерній документації вимоги щодо накладення електронного підпису учасниками під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій, не є обов`язковою та вноситься до тендерної документації на розсуд Замовника.

З огляду на вказане суд погоджується з доводами позивача, що відсутність у розділі інструкція з підготовки тендерних пропозицій тендерної документації вимоги щодо накладення електронного підпису учасниками не є порушенням.

Між тим, як вбачається з п. 1 Розділу ІІІ тендерної документації замовника, позивачем зазначено, що тендерна пропозиція подається учасником закупівлі з урахуванням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII від 05 жовтня 2017 р. (далі Закон), тобто згідно п.2 ст.17 Закону «Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг».

Щодо встановлених Висновком про результати проведення моніторингу порушень частини 6 статті 33 та частини 4 статті 41 Закону №922-VIII суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини 6 статті 33 Закону №922-VIII замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.

За приписами ч. 4 ст. 41 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У спірному висновку відповідач констатував, що на порушення вимог частини 6 статті 33 та частини 4 статті 41 Закону умови договору про закупівлю від 01.02.2022 № 1 відрізняються від змісту тендерної пропозиції ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «ОБЛПАЛИВО» та тендерної документації (проєкту договору) Замовника, зокрема, пунктом 4.3 розділу 4 «Умови передачі товару і розрахунки» укладеного договору, зазначено перелік закладів дошкільної освіти в кількості 5 одиниць та їх адреси на які ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «ОБЛПАЛИВО» здійснюватиметься поставка твердого палива, тоді як відповідно до пункту 4.3 розділу 4 «Умови передачі товару і розрахунки» проєкту договору тендерної документації Замовника та проєкту договору тендерної пропозиції переможця ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «ОБЛПАЛИВО», кількість закладів дошкільної освіти становить 6 одиниць.

Дійсно, кількість закладів дошкільної освіти (далі ЗДО), на які здійснюватиметься поставка твердого палива, відмінна у Додатку 4 до тендерної документації Проєкт договору, проєкту договору тендерної пропозиції та у договорі від 01.02.2022 року про закупівлю, укладеному за результатами проведення відкритих торгів.

Так, відповідно пункту 4.3 розділу 4 «Умови передачі товару і розрахунки» проєкту договору тендерної документації та проєкту договору тендерної пропозиції Постачальник здійснює поставку товару на адреси Покупця, зокрема, на адреси підпорядкованих ЗДО:

ЗДО «Колосок» смт Суворове, вул. Преображенська, 68 - а;

ЗДО «Пролісок» с. Ст. Трояни, вул. Шкільна, 78, 80;

ЗДО «Пролісок» с.Приозерне, вул. родіни, 56;

ЗДО «Журавлик» с. Кирнички, вул. Шкільна, 8;

ЗДО «Теремок» с. Острівне, вул. Дімітрова Костянтина, 46;

ЗДО «Вишенька» с. Нова Покровка, вул. Мира, 45.

Згідно пункту 4.3 розділу 4 «Умови передачі товару і розрахунки» укладеного договору Постачальник здійснює поставку товару на адреси Покупця, зокрема на адреси підпорядкованих ЗДО:

ЗДО «Пролісок» с. Ст. Трояни, вул. Шкільна, 78, 80;

ЗДО «Пролісок» с.Приозерне, вул. родіни, 56;

ЗДО «Журавлик» с. Кирнички, вул. Шкільна, 8;

ЗДО «Теремок» с. Острівне, вул. Дімітрова Костянтина, 46;

ЗДО «Вишенька» с. Нова Покровка, вул. Мира, 45.

Отже, при складанні договору 01.02.2022 року ЗДО «Колосок» не було включено у перелік місць поставки товару.

Разом з тим, судом встановлено, що ЗДО «Колосок» також відсутній у п.4.2. Розділу І Загальні положення тендерної документації, який містить перелік місць, кількість та обсяг поставки товарів.

Тобто, ЗДО «Колосок» (смт Суворове, вул. Преображенська, 68 - а) міститься лише у переліку адрес підпорядкованих ЗДО, що визначений у проєкті договору як додатку до тендерної документації, проте за текстом тендерної документації, зокрема, у пункті загальних положень щодо переліку місць поставки товару, вказаний ЗДО відсутній.

Таким чином, наявність різниці у переліку ЗДО у п.4.3 договору та п.4.3 проєкту договору не свідчить про невідповідність укладеного договору тендерній документації. Відтак, не можна стверджувати, що укладений між позивачем та третьою особою договір про закупівлю не відповідає вимогам тендерної документації,

Проаналізувавши викладене у спірному Висновку про результати моніторінгу, суд вважає за необхідне зазначити, що зауваження Південного офісу Держаудитслужби стосовно виявлених порушень носить суто формальний характер, так як воно не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції та виконанням завдання органу державного фінансового контролю - здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, передбаченого ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю».

До того ж, у Висновку, окрім вже встановленого, зазначено, що За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані,оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до законодавства у сфері закупівель, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до вимог Закону, дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів», розгляду тендерних пропозицій учасника ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ «ОБЛПАЛИВО», своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, своєчасності укладання договору про закупівлю, - порушень не встановлено.

Разом з тим, пунктом 3 Висновку про результати моніторингу з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 01.02.2022 № 1, в тому числі застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи оцінку способу усунення виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте, ані вказаним Законом, ані іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «припинення зобов`язань за договором» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави припинення зобов`язань врегульовані главою 50 Цивільного кодексу України. У свою чергу, питання щодо розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України, згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для припинення договору, як вимога Держаудитслужби про вчинення таких дій, таке зобов`язання відповідача порушує загальні принципи укладення та припинення (розірвання) договорів передбачених Цивільним Кодексом України та Господарським Кодексом України.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками та стверджуваними порушеннями.

У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Суд враховує, що договір про закупівлю товарів за публічні кошти від 01.02.2022 року №1 виконано. На підтвердження зазначеного позивачем надано копію видаткової накладної № 3 від 15.02.2022 року на суму 3 675 600,00 грн. та платіжні доручення № 14,15,17,18 від 15.02.2022 на загальну суму 3 675 600,00 грн.

Відтак, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором договору, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом державного фінансового контролю конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Встановлені відповідачем невідповідності мають виключно формальний характер, оскільки не пов`язані з неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Суд зазначає, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів). Однак у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою відповідача притягнути до відповідальності осіб, якими допущено порушення.

На підставі викладеного, суд вважає зазначений висновок необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування Висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA- 2022-01-05-002570-с.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивачем було сплачено 2 481,00 грн. судового збору.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Відділу освіти, молоді, спорту та культури Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (вул. Пушкіна, 47, смт. Суворове, Ізмаїльський район, Одеська область, 68640, код ЄДРПОУ 44153933) до Управління північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 40919579), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО», про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA- 2022-01-05-002570-с.

Стягнути з Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 40919579) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Відділу освіти, молоді, спорту та культури Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (вул. Пушкіна, 47, смт. Суворове, Ізмаїльський район, Одеська область, 68640, код ЄДРПОУ 44153933) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Дата ухвалення рішення10.05.2023
Оприлюднено15.05.2023
Номер документу110797879
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправним та скасування висновку

Судовий реєстр по справі —420/18630/22

Рішення від 10.05.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Радчук А.А.

Ухвала від 10.03.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Радчук А.А.

Ухвала від 12.01.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Радчук А.А.

Ухвала від 26.12.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Радчук А.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні