Постанова

від 03.05.2023 по справі 380/9593/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/9593/22 пров. № А/857/2039/23 А/857/4947/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Потабенко В.А.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 12 год 36 хв. 26 грудня 2022 року, повне судове рішення складено 29 грудня 2022 року, та на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Потабенко В.А.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 12 год. 56 хв. 07 лютого 2023 року, повне судове рішення складено 17 лютого 2023 року, у справі № 380/9593/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнпласт-Карпати» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та карток відмови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнпласт-Карпати» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до Львівської митниці, просило: визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДМС України від 03.02.2022 №UA209000/2022/000006/2 про коригування митної вартості товарів; - визнати протиправною та скасувати картку відмови № UA209110/2022/000009 від 04.02.2022; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2022/000007/2 від 03.02.2022 та картку відмови №209110/2022/000010 від 04.02.2022.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, не вказавши які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи можуть їх підтвердити, поставив позивача у невизначене становище. Суд першої інстанції вказав, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Суд першої інстанції зазначив, що сама по собі пов`язаність покупця та продавця не виключає застосування методу визначення митної вартості за ціною договору, а прямо пов`язана із наявністю доказів впливу таких відносин на ціни товарів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган, хоча й посилається на Угоду про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та зазначає про ніби то пов`язаність між «Wschod Sp.z.o.o.» та ТОВ «Грейнпласт-Карпати», але в той же час ігнорує вимоги п. 2а ст. 1 Угоди та не обґрунтовує, яким чином так звана пов`язаність вплинула на митну вартість товару та чи вплинула взагалі, не аналізує обставин продажу товарів, всупереч вимогам ч. 12 ст. 58 МК України. Суд першої інстанції також вказав, що непослідовність митного органу при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості аналогічних товарів очевидно свідчить про недобросовісність відповідача, як суб`єкта владних повноважень, при виконанні покладених на нього повноважень, а тому дійшов висновку, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

02.01.2023 від представника Товариства Соколовського І.О. надійшла заява (вх. №219) про ухвалення додаткового рішення, у якій представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Грейнпласт-Карпати» понесені ним судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 63656,00 грн.

Додатковим рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року заяву представника Товариства задоволено частково, стягнуто з Львівської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь з Товариства 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з того, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд першої інстанції вказав, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Суд першої інстанції дійшов висновку, що предмет спору в цій справі не є складним, дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання, по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика, а тому відшкодував витрати за надані послуги професійної правничої допомоги частково.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця подала апеляційні скарги, просить такі скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року мотивовано тим, що у Львівської митниці наявна інформація щодо продажу подібних товарів між непов`язаними суб`єктами за вищою митною вартістю. Скаржник вказує, що наданий лист від Greinplast містить інформацію про торгових агентів, проте у відкритих джерелах Інтернет на сайті виробника (www.greinplast.pl) відсутня будь-яка інформація про вказаних представників, калькуляція виробництва видана не виробником, прайс-лист від виробника не містить жодних знижок. Скаржник зазначає, що економічний ефект між посередницькими фактурами та фактурами виставленими WSCHOD Sp. z o.o. майже відсутній. Скаржник зазначає, що митниця мала підстави вважати, що взаємозалежність між продавцем та покупцем вплинули на ціну товару, а декларант у наданих до митного оформлення та додаткових документах не зміг довести, що заявлена вартість товару наближена до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ, відповідно до вимог частини 1 статті 58 основний метод не міг бути використаний для декларування митної вартості. Скаржник вказує, що митним органом встановлено, що продавець та покупець є пов`язаними особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, оскільки ОСОБА_1 є одночасно одним із засновників ТОВ «Грейнпласт-Карпати» та членом органу управління/голова ради WSCHOD Sp.z o.o. (за даними сайту KRS-pobierz.pl). Скаржник вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року мотивовано тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката за заявами, які згідно актів виконаних робіт готувалися двічі, обґрунтована ще й їхнім значним розміром (кількість сторінок, символів), однак судом проігноровано, що більшість тексту позовних заяв від 07.07.2022 року №02-07/07-2022 та від 07.07.2022 року №01-07/07-2022 дублюють зміст одна одної. Так, майже повністю співпадають пункти 2.1, 2.2, 4, 2.3, 5, 7 позовної заяви від 07.07.2022 №01-07/07-2022 із пунктами 2.1, 2.2, 3, 5, 7, 8 відповідно позовної заяви від 07.07.2022 №02-07/07-2022. Скаржник вказує, що розробка стратегії захисту та підготовка другого позову, який містить ідентичні аргументи, обґрунтування, посилання на ту ж судову практику та й в цілому більшість його тексу відповідає першому, протягом 8 годин на суму 12616 є необґрунтованим. Скаржник вважає безпідставним стягнення судом першої інстанції з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50000 грн., оскільки зазначена сума витрат, понесених позивачем на оплату зазначених послуг є необґрунтованою, значно завищеною та такою яка не відповідає критеріям співмірності.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, навівши мотиви з яких апеляційну скаргу вважає безпідставною, рішення суду першої інстанції законним та необґрунтованим.

В судовому зсіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, представник Товариства щодо поданої апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції та додаткового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає, а додаткове рішення суду першої інстанції відповідає частково.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнпласт-Карпати» зареєстровано як юридична особа з 31.12.2003, основний вид економічної діяльності - 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

28.01.2022 Товариство подало митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209110/2022/000375 з метою ввезення на митну територію України з Республіки Польща товарів, що згідно графи 31 ВМД іменувались як: - клейова суміш до плитки еластична P20 (klej do plytek (P20), паперові мішки по 25 кг 84 шт.; фактурна вартість - 1252,44 польських злотих; - клейова суміш до плитки еластична P60LD (кlej do plytek (P60LD), паперові мішки по 25 кг 168 шт.; фактурна вартість 6622,56 польських злотих; - фарба ґрунтуюча F (farba grunt (F)-Biala), пластикові відра по 15 кг. 660 шт.; фактурна вартість 44193,60 польських злотих; - біогідрофобна фарба ґрунтуюча PP (рodklad biohydr (PP) вiala), відра пластикові по 15 кг. 198 шт.; фактурна вартість 16877,52 польських злотих.

03.02.2022 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості №209000/2022/000006/2 та відмовила у митному оформленні ввезеного Товариством товару згідно з карткою відмови № UA209110/2022/000009 від 04.02.2022 у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості.

Окрім цього, 28.01.2022 декларантом Товариства подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA209110/2022/000377 з метою ввезення на митну територію України з Республіки Польща товарів позивача, що згідно графи 31 ВМД іменувались як: - клейова суміш до пінополістиролу і сітки (кlej do styr (K) 84 шт.; фактурна вартість 1657,32 польських злотих; - клейова суміш для пінополістиролу (кlej do sturopianu (KS) 84 шт.; фактурна вартість 1060,92 польських злотих; - шпаклівка (мasa szpachlowa) (SW) 759 шт.; фактурна вартість 18481,65 польських злотих; - фарба акрилова (FWC) 40 шт.; фактурна вартість 1774,00 польських злотих; - фарба акрилова (FWC) Tester 6 шт.; фактурна вартість - 12,06 польських злотих; - фарба акрилова (FWK) відра по 1 л. х 10 шт.; фактурна вартість 139,60 польських злотих; - фарба акрилова (FWK) відра по 2.5 л. х 14 шт.; фактурна вартість 453,18 польських злотих; - фарба акрилова (FWK) - відра по 5 л. х 264 шт.; фактурна вартість 15692,16 польських злотих; - фарба акрилова (FWK) tester пакети по 40 мл. - 6 шт.; фактурна вартість 12,06 польських злотих; - фарба акрилова (Farba ceram baza (С) 30 шт.; фактурна вартість 782,70 польських злотих.

03.02.2022 Львівською митницею ДМС України прийнято рішення №UA209000/2022/000007/2 про коригування митної вартості товарів, а 04.02.2022 Львівською митницею ДМС України винесено картку відмови №209110/2022/000010 у митному оформленні даного товару, зі змісту якої вбачається наступне мотивування: «Неможливість завершення митного оформлення у зв`язку із винесеного рішення про митну вартість від 03.02.2022 №UA209000/2022/000007/2, ПКМУ від 21.05.2012 № 450».

Обидва зазначені рішення про коригування митної вартості обґрунтовані тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана у зв`язку із невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу ч.1 ст.58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч.18 ст.58 МКУ. Митним органом встановлено, що продавець та покупець є пов`язаними особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, оскільки ОСОБА_1 є одночасно одним із засновників ТОВ «Грейнпласт-Карпати» та членом органу управління/голова ради «Wschod Sp.z.o.o» (за даними сайту KRS-pobierz.pl). У Львівської митниці наявна інформація щодо продажу подібних товарів між непов`язаними суб`єктами за вищою митною вартістю. У зв`язку з цим Львівська митниця мала обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. У Львівської митниці наявна інформація щодо продажу подібних товарів між непов`язаними суб`єктами за вищою митною вартість. У зв`язку з цим Львівська митниця мала обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Під час розгляду документів виявлено наступне: у гр.44 МД зовнішньоекономічний договір № 1 від 04.01.2022 зазначений як «прямий контракт» під кодом 4104. Проте, «Wschod Sp.Z.o.o.» не є виробником товару, а лише займається реалізацією товару. CMR № 0001096 від 27.01.2022 у гр.4 «місце завантаження» зазначено Krasne, тоді як у гр. 22 «підпис та печатка відправника» зазначено інше підприємство, що знаходиться у Przemysl. Відстань між містами становить 92 км. Друга сторінка експортної декларації № 22 PL402010Е0112998 не подана.

Вказано також, що наданий лист від Greinplast містить інформацію про торгові агенти, проте у відкритих джерелах інтернет на сайті виробника відсутня будь-яка інформація про вказаних представників; калькуляція виробництва видана не виробником; прайс-лист від виробника не містить жодних знижок; економічний ефект між посередницькими фактурами та фактурами, виставленими «Wschod Sp.z.o.o.» майже відсутній.

Зважаючи на те, що митниця мала підстави вважати, що взаємозалежність між продавцем та покупцем вплинули на ціну товару, а декларант у наданих до митного оформлення та додаткових документах не зміг довести, що заявлена митна вартість товару наближена до однієї з вартостей, визначених частиною 18 статті 58 МКУ, відповідно до вимог частини 1 статті 58 основний метод не міг бути використаний для декларування митної вартості.

Вказано, що для визначення митної вартості товару використано метод 2 «ґ», джерелом інформації для коригування митної вартості товару вказана вартість в інвойсі №І/000003/22 від 26.01.2022 та без врахування знижки та інвойсі №І/000004/22 від 26.01.2022 із врахуванням транспортних витрат.

Вважаючи, що заявлена митна вартість ввезеного товару повністю підтверджується поданими товаросупровідними документами, а митницею не доведено підстав для її коригування, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 1, 2 статі 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару уповноважена особа декларанта разом з митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ №UA209110/2022/000375 подала до митного органу такі документи: - фактура № І/000003/22 від 26.01.2022; - автотранспортна накладна (CMR) № 0001096 від 27.01.2022; - сертифікат походження Євро-1 № PL від 27.01.2022; - калькуляція про транспортні витрати № 28/01/22-1 від 28.01.2022; - доповнення (Специфікація) № 009 від 17.01.2022 до контракту № 1 від 04.01.2022; - контракт № 1 від 04.01.2022; - декларація країни відправлення (експортна декларація) № 22PL402010Е0112998 від 27.01.2022.

У перерахунку на українську гривню за курсом валют, станом на дату митного оформлення, заявлена митна вартість товару становила: - клейова суміш до плитки еластична P20 та клейова суміш до плитки еластична P60LD 59747,41 грн. - фарба ґрунтуюча F та біогідрофобна фарба ґрунтуюча PP 441266,74 грн.

Окрім того, на вимогу митного органу декларантом додатково надіслано такі документи, як: - видаткові накладні № РН-0000451 від 30.11.2021; № РН-0000429 від 12.11.2021; № РН-0000425 від 29.10.2021; № РН-0000395 від 28.10.2021; № РН-0000213 від 28.07.2021; РН-0000363 від 07.10.2021; № РН-0000474 від 28.12.2021; № РН-0000342 від 30.09.2021; № РН-0000266 від 18.08.2021; № РН-0000278 від 27.08.2021; № РН-0000442 від 29.11.2021; - калькуляція вартості даних товарів від компанії-продавця «Wschod Sp.z.o.o» від 26.01.2022; - посередницька фактура між заводом-виробником «Greinplast Sp. z.o.o» та «Wschod Sp.z.o.o» № FS-508/01/2022/KRA від 26.01.2022; № FS-513/01/2022/KRA від 26.01.2022; - заява від 01.02.2022 з перекладом щодо знижок; - каталог продукції, що імпортується від вересня 2021 року; - лист-засвідчення з перекладом щодо відносин між компанією-виробником «Greinplast Sp.z.o.o» та «Wschod Sp.z.o.o» без дати; - комерційна пропозиція з перекладом; - лист з перекладом щодо знижок без дати.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару уповноважена особа декларанта разом з митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ № UA209110/2022/000377 подала у якості товаросупровідних документів: - фактура № І/000004/22 від 26.01.2022 (код 0380); - автотранспортна накладна CMR № 0001084 від 27.01.2022 (код 0730); - сертифікат походження Євро-1 № PL від 27.01.2022 (код 0954); - калькуляція про транспортні витрати № 28/01/22-1 від 28.01.2022 (код 3006); - доповнення (Специфікація) № 001 від 13 січня 2022 року до контракту № 1 від 04.01.2022 (код 4103); - контракт № 1 від 04.01.2022 (код 4104); - договір про надання брокерських послуг № 1 від 09.07.2014 (код 4207); - декларація країни відправлення (експортна декларація) № 22PL402010E0112971 від 27.01.2022 (код 9610).

У перерахунку на українську гривню за курсом валют, станом на дату митного оформлення, заявлена митна вартість товару становила: - клейова суміш (K) та (KS) разом - 21871,910 грн.; - шпаклівка (SW) - 139170,02 грн. - фарба (FWC), (FWK), (С) разом - 135131,71 грн.

Окрім того, на запит митного органу Товариство надало: - видаткові накладні № РН-0000451 від 30.11.2021; № РН-0000429 від 12.11.2021; № РН-0000425 від 29.10.2021; № РН-0000395 від 28.10.2021; № РН-0000213 від 28.07.2021; РН-0000363 від 07.10.2021; № РН-0000474 від 28.12.2021; № РН-0000342 від 30.09.2021; № РН-0000266 від 18.08.2021; № РН-0000278 від 27.08.2021; № РН-0000442 від 29.11.2021; - калькуляції імпортованих товарів від 26.01.2022; - посередницькі фактури купівлі-продажу між компанією-виробником «Greinplast Sp.z.o.o.» та «Wschod Sp.z.o.o.» № FS-508/01/2022/KRA від 26.01.2022; № FS-510/01/2022/KRA від 26.01.2022; № FS-513/01/2022/KRA від 26.01.2022; - лист (заява) від 01.02.2022 та його переклад щодо знижок; - каталог виробника (прайс-лист) на імпортовану продукцію; - лист-засвідчення та переклад щодо взаємозв`язку компаній «Wschod Sp.z.o.o.» та «Greinplast Sp.z.o.o.» без дати; - лист-комерційна пропозиція та переклад компанії «Wschod Sp.z.o.o» без дати.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів та апеляційній скарзі митний орган вказує на те, що митниця мала підстави вважати, що взаємозалежність між продавцем та покупцем вплинули на ціну товару, а декларант у наданих до митного оформлення та додаткових документах не зміг довести, що заявлена вартість товару наближена до однієї з вартостей, визначених частиною 18 статті 58 МКУ, відповідно до вимог частини 1 статті 58 основний метод не міг бути використаний для декларування митної вартості.

Такі аргументи скаржника суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з таких підстав.

Статтею 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Частинами 4-5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частинами 12-15 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.

Згідно з пунктом 2а статті 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Відповідно до частини 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом - за ціною договору, якщо декларант при поданні митної декларації покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Таким чином, саме декларант зобов`язаний довести митному органу, що хоча продавець та покупець і пов`язані між собою особи, однак такі відносини не вплинули на ціну товарів, що були імпортовані.

Отже, саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені частиною 4 статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути самодостатньою підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено та не спростовано належними та допустимими доказами відповідачем, що з січня 2022 року Товариство купує продукцію «Greinplast» через компанію-представника виробника «Wschod Sp.z.o.o.», а з 2008 року по кінець 2021 року купляв через компанію «Greinplast Wschod Sp.z.o.o.», яка ліквідована, що підтверджується листом компанії «Wschod Sp.z.o.o».

Відповідно до витягу з Національного реєстру судів від 24.01.2022 про компанію «Greinplast Wschod Sp.z.o.o.» громадянин ОСОБА_1 , про якого згадує митний орган у рішеннях про коригування митної вартості, виступав одним із п`яти співзасновників вказаної компанії, із часткою акцій 100 акцій по 100 польських злотих, загальною вартістю 10000,00 польських злотих. Зі змісту витягу вбачається, що участь кожного із п`яти співзасновників визначена рівними частками по 100 акцій у кожного.

В подальшому компанія «Greinplast Wschod Sp.z.o.o.» була ліквідована та створена компанія під назвою «Wschod Sp.z.o.o.».

Відповідно до витягу з Національного реєстру судів від 20.10.2021 компанія «Wschod Sp.z.o.o.» зареєстрована 20.10.2021, а її засновниками є три громадянина: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Кожному із засновників належить по 20 акцій вартістю 500 злотих кожна або загальною вартістю 10 000, 00 злотих. Зі змісту витягу також вбачається, що Кшиштоф Наконечний є головою Ради колегіального органу управління компанії.

В свою чергу відповідно до Статуту ТОВ ТОВ «Грейнпласт-Карпати», затвердженого протоколом загальних зборів № 4 від 05 жовтня 2018 року, органами управління Товариства є загальні збори учасників Товариства, виконавчий орган Товариства. Загальні збори учасників є вищим органом Товариства. Кожен учасник Товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Товариства.

Відповідно до протоколу Загальних зборів ТОВ «Грейнпласт-Карпати» № 4 від 05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 , як учасник, володіє часткою в 1% (1 голос), а ОСОБА_5 володіє часткою 99% (99 голосів) (т.1 а.с.129), а тому суд апеляційної інстанції не може брати до уваги покликання скаржника на протокол загальних зборів ТОВ «Грейнпласт-Карпати» № 1 складений ще 31 жовтня 2003 року, розподіл часток у якому не відповідає дійсності на момент існування спірних правовідносин.

Згідно з інформацією Витягу з Єдиного державного реєстру ЮО та ФОП вбачається, що керівником ТОВ «Грейнпласт-Карпати» є ОСОБА_5 (т.1 а.с.131-134).

Отже, ОСОБА_6 є одним із засновників (партнерів) у компанії «WSCHOD Sp.Z.o.o», а також головою Ради колегіального органу управління, що вказує на колективне прийняття рішень компанії-продавця. При цьому, Кшиштоф Наконечний володіє лише 1% голосів як співзасновник у ТОВ «Грейнпласт-Карпати» та не займає жодних керівник посад у компанії-продавця.

Таким чином, ОСОБА_6 не приймає одноосібних рішень та не визначає розмір знижок для компаній-розподілювачів ані в Україні, ані в ЄС, підтверджується листом компанії-учасника групи «Wschod Sp.z.o.o».

В свою чергу митний орган належними та допустимими доказами не підтвердив, що участь ОСОБА_7 як співзасновника у «WSCHУD Sp.Z.o.o.» ТОВ «Грейнпласт-Карпати» вплинула на вартість імпортованого товару, а лише обмежився вказівкою на наявність інформації щодо продажу подібних товарів між непов`язаними суб`єктами за вищою митною вартість.

Відповідно до частини 14 статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Щодо системи знижок, отриманих позивачем від продавця - фірми «Wschod Sp.z.o.o.», то суд апеляційної інстанції враховує таке.

Відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Тобто, ціна договору та наявність знижок за умови погодження сторонами здійснюється ними шляхом укладання певного договору. При цьому, сторони вільні у визначені умов договору.

Відповідно до листа-заяви заводу-виробника «Greinplast Sp.z.o.o.» від 01.02.2022 Корпорація «Greinplast», яка є виробником продукції, співпрацює з ТОВ «Грейнпласт-Карпати» з 2004 року через різні торгові доми (дочірні підприємства корпорації). З 2004 року ними є «Greinplast plus Sp.z.o.o.», «Greinplast Wschod Sp.z.o.o. Spolka Komandytowa» з 2009 року, і «Wschod Sp.z.o.o.» починаючи з 2022 року. Знижки в розмірі 38-45% в залежності від групи, і умови співпраці, які викладені в контракті № 01 від 04.01.2022, укладеному між ТОВ «Грейнпласт-Карпати» та «Wschod Sp.z.o.o.» діють для ТОВ «Грейнпласт-Карпати» починаючи з 2004 року. Тобто, станом на сьогоднішній день корпорація «Greinplast» здійснює реалізацію в Україну виготовленої продукції через торговий дім-фірму «Wschod Sp.z.o.o.» згідно умов підписаних контрактів (т.1 а.с.47).

Таким чином, продукція заводу-виробника реалізується через дочірні підприємства, яким на час виникнення спірних правовідносин є «Wschod Sp.z.o.o.», а не самостійно виробником. В той же час, ТОВ «Грейнпласт-Карпати» наділене особливими правами в частині використання прав інтелектуальної власності групи компаній «Greinplast» на території України.

Конкретні ціни на товар, що був предметом митного оформлення, встановленні у доповненнях до укладеного Товариством контракту, залежно від виду товару знижка на товар складає 40-45 відсотків.

Ціна на кожну одиницю товару до знижки, а також з урахуванням знижки, які відповідає вартості товару, визначеній у доповненні до контракту, встановлена також і у наданих Товариством до митного оформлення рахунках-фактури.

Відповідно до інформації наданої «Wchod Sp.z.o.o.» без дати (т.1 а.с.222-224), виробник товарів «Greinplast Sp.z.o.o» розповсюджує свою продукцію через дочірні компанії (представників) таких як «Greinplast plus», «Termico», «Greinplast Wschod», Greinplast Podkarpacie», «Wschod», «Greinplast Bis». Представники виступають як офіційні представники виробника, маючи виключні права на продаж на визначених територіях, країнах і мережах розподілу. Представники отримують від виробника («Greinplast») знижку 51% від прейскурантних цін плюс додаткові річні бонуси в розмірі від 3 до 7% залежно від обороту в конкретному році. Представники на своїй території залучають розподільні компанії (розподілювачі), які на визначеній території отримують статус розподілювача та отримують від них знижки в розмірі 40-45% від цін за прейскурантом залежно від реалізованого обороту. З початку продажу товару на український ринок (з 2008 року) продажі здійснювались через групу розподілювачів, серед яких ТОВ «Грейнпласт-Карпати». Кожен з розподілювачів отримував від представника знижку 40-45% на продукцію Greinplast. Розмір знижки, що надається, визначається з досягненням певного рівня товарообігу в попередньому календарному році.

Окрім того, до матеріалів справи Товариство долучило документи на підтвердження продажу ідентичного товару за схожими знижками та тією ж вартістю непов`язаним покупцям у той самий період часу. Усі ціни без знижок узгоджуються із цінами каталогу «Greinplast» у редакції станом на вересень 2021 року.

До того ж у 2020 році ТОВ «Грейнпласт Карпати» також отримувало від групи компаній «Greinplast» знижки 45%, що підтверджується фактурою MG\002\11\20 від 02.11.2020, а відповідно до довідки від 25.05.2022 загальна вартість придбаної продукції «Greinplast» за 2020 рік цією компанією склала 1 559 172,83 грн., за 2021 рік - більше 1 мільйона 700 тисяч польських злотих, що підтверджує обґрунтованість знижки у розмірі 45% згідно з умовами, описаних у наданій «Wschod Sp.z.o.o.» інформації.

В свою чергу, відсутність інформації про знижки у каталогу (прайс-листі), про який згадує митний орган, об`єктивно зумовлено тим, що такі знижки надаються в залежності від виду продукції та умов співпраці та відображаються у контракті та доповненнях до нього. Каталог (прайс-лист) є документом публічного характеру для необмеженого кола покупців, посилання на числові значення вартості продукції якого містяться у фактурі № І/000004/22 від 26.01.2022 у графі «ціна нетто без знижки», а також відображені у доповненні до контракту.

Разом з тим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Товариством товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, зниження продавцем товару його вартості не знаходиться в причинному зв`язку з коригуванням митної вартості до тих пір, поки митний орган не доведе, що ціна проданого товару, фактично, всупереч зміненим умовам контракту, залишилась незмінною.

Також, як вірно враховано судом першої інстанції за аналогічних умов позивач у період з 02.01.2014 по 04.01.2022 ввозив на митну територію України ідентичний товар корпорації «Greinplast» та в аналогічному порядку на підставі заявленої фактурної вартості здійснив оформлення поставок без заперечень митного органу.

Окрім того суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що митний орган відмовляючи у застосуванні методів визначення митної вартості необґрунтовано використав як Джерело інформації «інвойс №1/000003/22 від 26.01.2022 без врахування знижки та із врахуванням транспортних витрат» та застосував метод 2ґ), що суперечать вимогам ч.2 ст. 64 МК України, згідної якої митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі, що розглядається, Товариство подало усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору (контракту). Крім того, позивачем підтверджено та обґрунтовано документально усі складові митної вартості ввезених товарів, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, визначення митної вартості ввезеного товару за першим методом за ціною договору.

Також, наданими Товариством документами підтверджено, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів, а тому митний орган зобов`язаний застосувати перший метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контакту). В іншому випадку за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині 12 статті 58 Митного кодексу України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце, а цього, як вже зазначено вище, зроблено не було, що є порушенням частини 12 статті 58 цього Кодексу.

Щодо визначення судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, то суд апеляційної інстанції, не заперечуючи надання Товариству професійної правничої допомоги адвокатським об`єднанням «Едвайс Груп» в особі адвоката Соколовського І.О. на підставі договору №01-08/02-2022 від 08.02.2022, однак вважає обґрунтованими аргументи скаржника щодо неспівмірності стягнених судом витрат професійну правничу допомогу з ціною позову, не відповідності таких принципу співрозмірності відносно затраченого адвокатом часу.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що складність справи обумовлена як суттю спору й характером спірних правовідносин (нестандартний спір, нетипові правовідносини), так і кількістю учасників, обсягом доказів, кількістю засідань, а тому, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів представника позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, а також враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення заявлених до відшкодування витрат, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь з Товариства 10 000 (десять тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316, 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви відсутності правових підстав для коригування митної вартості ввезеного Товариством товару та протиправності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, однак при винесені додаткового рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, порушено норми процесуального права, що має наслідком скасування такого та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 252, 308, 310, 316, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі № 380/9593/22 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі № 380/9593/22 без змін.

Апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі №380/9593/22 задовольнити частково.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року у справі №380/9593/22 скасувати та ухвалити нове, яким заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнпласт-Карпати» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь з товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнпласт-Карпати» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. І.Вільде, буд. 8, ЄДРПОУ 32831029) 10000 (десять тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 11.05.2023 згідно з ч.3 ст.321 КАС України