Ухвала

від 11.05.2023 по справі 208/3930/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/3930/23

№ провадження 1-кс/208/843/23

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2023 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Кам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , старшого дізнавача СД Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого дізнавача СД Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Кам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 «про арешт майна», в межах кримінального провадження № 42023042050000017 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

встановив:

Старший дізнавач СД Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 ,за погодженням із прокурором Кам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із клопотанням «про арешт майна», в межах кримінального провадження № 42023042050000017 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яким просила:

- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна земельна ділянка загальною площею 0,005 га, за кадастровим номером 1210400000:01:011:0419, який належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2207631212104);

- розгляд поданого клопотання прошу здійснити за відсутності власника вказаного об`єкту нерухомого майна.

В обґрунтування заявленого клопотання, дізнавачем зазначено, що у провадженні СД Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023042050000017 від 27.04.2023 з попередньою правовою кваліфікацією ч.4 ст. 358 КК України, за фактом того що невстановлена особа надала державному реєстратору підроблений договір купівлі-продажу багатофункціональної будівлі загальною площею 35 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за № 10/15 від 11.11.2002, яка ніколи за вказаною адресою не знаходилась та не знаходиться і по теперішній час, що стало підставою для проведення державної реєстрації права власності на Багатофункціональні будівлі за вказаною адресу та у подальшому безпідставного отримання земельної ділянки під цією нерухомістю за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 1210400000:01:011:0419.

Відповідно до інформації розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2109682412104), значиться об`єкт нерухомого майна - багатофункціональна будівля загальною площею 35 кв.м, який належить ОСОБА_5 відомості про реєстрацію права власності за останнім внесено 24.06.2020. Первинна державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна - багатофункціональна будівля за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 24.06.2020 проведена на підставі поданих ОСОБА_5 державному реєстратору виконавчому комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_6 договору купівлі-продажу серія та номер: 10/15 виданого 11.11.2002 ТБ «Дніпродзержинська». Окрім цього, встановлено, що за результатом безпідставної реєстрації право власності багатофункціональної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , рішенням Кам`янської міської ради було надано в оренду ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 0,005 га, за кадастровим номером 1210400000:01:011:0419.

Відповідно до інформації розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за кадастровим номером 1210400000:01:011:0419 значиться земельна ділянка загальною площею 0,005 га, яка належить ОСОБА_5 відповідно до відомостей про реєстрацію права власності за останнім внесено 19.07.2021.

Відповідно до інформації розміщеної в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 має кадастровий номер 1210400000:01:011:0419.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно первинна державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка загальною площею 0,005 га, за кадастровим номером 1210400000:01:011:0419 за ОСОБА_5 19.07.2021 проведена на підставі поданих ОСОБА_5 приватному нотаріусу ОСОБА_7 договору купівлі-продажу серія та номер: 438, виданого 19.07.2021.

В ході досудового розслідування дізнавачем сектору дізнання Кам`янського РУП було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , та в ході огляду встановлено, що за даною адресою знаходиться земельна ділянка, котра має зелені насадження різних дерев. В ході огляду місця події не було встановлено наявність багатофункціональної будівлі площею 35 га. За вище вказаною адресою, будь які будівлі відсутні.

03.05.2023 старшим дізнавачем СД Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_4 - земельна ділянка загальною площею 0,005 га, за кадастровим номером 1210400000:01:011:0419 визнано речовим доказом по справі.

Враховуючи, що об`єкт нерухомого майна земельна ділянка загальною площею 0,005 га, за кадастровим номером 1210400000:01:011:0419 є речовим доказом по справі має суттєве значення для встановлення важливих обставин під час досудового розслідування є необхідність у запобіганні можливості його відчуження ОСОБА_5 на користь третіх осіб, з метою недопущення вищевказаних ризиків та необхідності проведення відповідних слідчих дій, а також встановлення інших важливих обставин по кримінальному провадженню, виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний об`єкт нерухомого майна.

В судовому засіданні прокурор та дізнавач, підтримав заявлене клопотання за його змістом, зазначив на необхідності забезпечення доказів та уникнення ризику спотворення, знищення такого доказу, яке має суттєве значення для кримінального провадження, потребує проведення ряду слідчих дій.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним з боку прокурора та дізнавача обставини які обґрунтовують необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, так як це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, заслухав прокурора, дізнавача, дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, приходить до наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В ході розгляду клопотання на підставі наданих доказів встановлено, що об`єкт нерухомого майна земельна ділянка загальною площею 0,005 га, за кадастровим номером 1210400000:01:011:0419, зареєстрована за ОСОБА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2207631212104).

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Характер та обсяг доказів, що збираються стороною обвинувачення, мають відповідати фактичним обставинам справи та правовій кваліфікації кримінального провадження.

Об`єктивна сторона злочину включає такі обов`язкові ознаки:1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Об`єктивна сторона крадіжки передбачає таємне викрадення чужого майна. Обов`язкові ознаки об`єктивної сторони крадіжки: 1) дія (таємне, незаконне, безоплатне, поза волею власника вилучення чужого майна); 2) наслідок, що полягає у заволодінні винним чужим майном; 3) причинний зв`язок між дією та наслідком; 4) спосіб вчинення злочину, що характеризується таємністю.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Враховуючи доводи прокурора та дізнавача, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, суддя приходить до висновку, що підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - земельну ділянку, яка визнана речовим доказом в межах кримінального провадження, є об`єктивно необхідним заходом для збереження речового доказу.

Згідно зі статтею 317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою, другою статті 321ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року в справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства») положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Тому враховуючи вимоги ст. 170 КПК України, обставини встановлені під час розгляду клопотання у їх сукупності, позиції прокурора та дізнавача, які довели обґрунтованість заявленого клопотання, а тому враховуючи що підставою клопотання є необхідність збереження речового доказу, проведення ряду процесуальних дій в межах кримінального провадження, а тому заявлені підстави як то збереження, унеможливлення пошкодження та знищення такого майна, підлягає задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у виглядітимчасового позбавлення власника на час накладання арешту права на володіння, користування та розпорядження заявленими речами, які є речовими доказами в межах кримінального провадження, відповідають належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, та мають тимчасовий характер А тому, клопотання є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого дізнавача СД Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Кам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 «про арешт майна», в межах кримінального провадження № 42023042050000017 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України , - задовольнити.

Накласти арешт (шляхом заборони користування, розпорядження, відчуження) на об`єкт нерухомого майна земельна ділянка загальною площею 0,005 га, за кадастровим номером 1210400000:01:011:0419, який належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2207631212104), тимчасово, на час накладення арешту позбавив власника (володільця) майна права на відчуження, розпорядження, користування арештованим майном.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого дізнавача СД Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 ..

Скасування арешту майна проводиться в порядку передбаченому ст.. 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складений 12.05.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1