Ухвала

від 12.05.2023 по справі 335/3929/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/3929/23 2/335/1748/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження у справі

12травня 2023р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П.,розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», третя особа ТОВ «РЕЗАЛТ АЙПІ ГРУП», про захист прав інтелектуальної власності, визнання договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг неукладеним, скасування реєстрації відомостей про передачу майнових прав інтелектуальної власності,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2023 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовназаява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», третя особа ТОВ «РЕЗАЛТ АЙПІ ГРУП», про захист прав інтелектуальної власності, визнання договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг неукладеним, скасування реєстрації відомостей про передачу майнових прав інтелектуальної власності.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 ЦПУ України)

Так, ОСОБА_1 пред`явила позов до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», ОСОБА_2 з вимогами: «визнати договір про передачу права власності на знаки для товарів і послуг від 14 листопада 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо знаків «БЛАГОДАТЬ» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , «АПТЕКА ЖИВА ВОДА» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 , «НОВОСОРБ» за свідоцтвом України № НОМЕР_3 , «ОПТИМАЛЬНА АПТЕКА» за свідоцтвом України № НОМЕР_4 , «ОПТАПТ» за свідоцтвом України № НОМЕР_5 неукладеним та «скасувати реєстрацію відомостей про передачу майнових прав інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг, що були внесені до Державного Реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг на підставі договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про передачу права інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг від 14 листопада 2022 року та поновити записи у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг щодо власника на знаки для товарів та послуг: «БЛАГОДАТЬ» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , «АПТЕКА ЖИВА ВОДА» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 , «НОВОСОРБ» за свідоцтвом України № НОМЕР_3 , «ОПТИМАЛЬНА АПТЕКА» за свідоцтвом України № НОМЕР_4 , «ОПТАПТ» за свідоцтвом України № НОМЕР_5 ».

Відповідно до частин першої та другої статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з частиною першою статті 420 Цивільного кодексу України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп`ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Виходячи з предмету позову, зміст позовних вимог позивача ОСОБА_1 зводиться до незаконного використання відповідачем у господарській діяльності знаків для товарів і послуг, власником яких є позивач.

За змістом положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи у спорах щодо прав на торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси; справи про визнання торговельної марки добре відомою; справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами; справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії; справи у спорах, які виникають із відносин, пов`язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

Положеннями ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до п. 15 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті «Голос України» повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

У відповідності до п. 16 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України,до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 1.3.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 за № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності», господарським судам підвідомчі справи у спорах, пов`язаних з використанням у господарському обороті об`єктів інтелектуальної власності, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України. До кола підвідомчих господарському суду спорів слід відносити й спори, пов`язані з визнанням недійсними документів, які засвідчують право на об`єкти інтелектуальної власності (свідоцтва, патенти), стосуються питань права власності на відповідні об`єкти і за своїм характером є цивільно - правовими чи господарсько - правовими й не належать до числа публічно - правових спорів.

Тобто редакція ч. 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до набрання чинності Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, так і діюча редакція, а саме положення ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачають вирішення спорів у сфері використання об`єктів інтелектуальної власності за участю позивачів, тобто фізичних осіб та відповідачів, тобто суб`єктів господарювання відповідними господарськими судами.

За нормою пункту першого ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки позовні вимоги позивача зводяться до незаконного використання відповідачами у їх господарській діяльності знаків для товарів і послуг, власником яких є позивач, зазначений спір підлягає вирішенню відповідним господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 на підставі п. 16 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись статтями ч. 1 ст. 186, 259260Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», третя особа ТОВ «РЕЗАЛТ АЙПІ ГРУП», про захист прав інтелектуальної власності, визнання договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг неукладеним, скасування реєстрації відомостей про передачу майнових прав інтелектуальної власності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Ухвала складена та підписана 12.05.2023.

Суддя І.П. Соболєва