Ухвала від 12.05.2023 по справі 574/414/21

Справа № 574/414/21

Провадження 1-кп/574/16/2023

У Х В А Л А

12 травня 2023 року м. Буринь

Суддя Буринського районного суду Сумської області ОСОБА_1 розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2017 року за №42017201170000074 по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364, ч.ч. 1,2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Буринського районного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.364, ч.ч. 1,2 ст. 366 КК України.

12.05.2023 року від захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про проведення судового засідання, що призначене на 13 год. 00 хв. 12.05.2023 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_3 посилається на ст. 336 КПК України та зазначає про неможливість його безпосередньої участі в даному судовому провадженні у зв`язку з введенням карантинних заходів з метою недопущення розповсюдження короновірусної інфекції.

Ознайомившись за клопотанням захисника ОСОБА_3 суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Тобто, постановлення ухвали про участь учасника судового провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції є не обов`язком, а правом суду.

Зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає справу.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об`єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку. Разом з тим, клопотання має бути обґрунтованим причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також підтверджене відповідними доказами неможливості такої участі.

У ході проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення з використанням власних технічних засобів реалізація положень ч.4 ст.336 КПК України є неможливою.

Таким чином, проведення відеоконференцзв`язку під час судового засідання за участю сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників ст.336 КПК України не передбачено. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі за №760/15429/20 (провадження № 51-4104 км 21).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, з 24.02.2022 року на території держави було введено воєнний стан, строк дії якого відповідними законами було продовжено.

Згідно з п.10 листа Ради суддів України щодо рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 року, якщо за об`єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток допускати участь такого учасника в режимі ВКЗ за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції станом на 23.03.2023р., установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020р. до 30 квітня 2023р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

З огляду на викладене, враховуючи, що проведення відеоконференцзв`язку під час судового засідання за участю сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників ст.336 КПК України не передбачено, а захисник ОСОБА_3 , який проживає в м. Буринь Сумської області, не навів виняткових об`єктивних підстав на підтвердження того, що він не може безпосередньо брати участь в судовому засіданні, а саме у зв`язку із запровадженням на території України карантину та поширенням на особу, якою заявлено таке клопотання, відповідних обмежень.

Крім того, суд звертає увагу, що до клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції захисником ОСОБА_3 , не було долучено жодного доказу, який доводить неможливість захисника приймати участь у судовому засіданні безпосередньо у приміщенні Буринського районного суду Сумської області, а тому суд дійшов висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 336, 369, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1