Рішення

від 08.05.2023 по справі 183/4389/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4389/22

№ 2/183/988/23

08 травня 2023 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Рекрутинг»»</a>, третя особа Головне управління Держпродспоживслужби у м.Києві про захист прав споживачів, розірвання договору та відшкодування завданих збитків,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року позивачі звернулися до суду з позовом до ТОВ «ЮА Рерутинг» (надалі за текстом відповідач) у якому просили розірвати договір про умови та порядок працевлаштування від 05.11.2021, укладений між ОСОБА_1 (надалі за текстом позивач 1) та відповідачем; стягнути з відповідача на користь позивача 1 збитки у зв`язку з невиконанням мов договору у розмірі 17710 грн.; розірвати договір про умови та порядок працевлаштування від 05.11.2021, укладений між ОСОБА_2 (надалі за текстом позивач 2) та відповідачем; стягнути з відповідача на користь позивача 2 збитки у зв`язку з невиконанням мов договору у розмірі 17710 грн.; стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.11.2021 між позивачем 1 та відповідачем укладено договір про умови та порядок працевлаштування (надалі за текстом Договір 1), відповідно до якого відповідач повинен був надати повний комплект послуг у оформленні документів і виїзду замовника та працевлаштування у м.Гарбург, Німеччина. За умовами п.3.2 договору 1 позивачем 1 09.11.2021 сплачено 50% від суми договору - 8855 грн. Пакет документів повинні були надати 10.02.2022, проте цю послугу позивач 1 не отримав. Тому, посилаючись на положення п.5.3 договору 1 просить стягнути збитки у сумі 17710 грн., а також розірвати договір.

Також, 05.11.2021 між позивачем 2 та відповідачем укладено договір про умови та порядок працевлаштування (надалі за текстом Договір 2), відповідно до якого відповідач повинен був надати повний комплект послуг у оформленні документів і виїзду замовника та працевлаштування у м.Гарбург, Німеччина. За умовами п.3.2 договору 2 позивачем 2 сплачено 50% від суми договору - 8855 грн. Пакет документів повинні були надати 10.02.2022, проте цю послугу позивач 2 не отримав. Тому, посилаючись на положення п.5.3 договору 2 просить стягнути збитки у сумі 17710 грн., а також розірвати договір.

Ухвалою судді від 09.08.2022 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

21.11.2022 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивачі не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Також подав письмові пояснення, у яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка є відкритою та публічною, відповідач ТОВ «ЮА Рекрутинг» має право займатися наступними видами діяльності: 78.10 діяльність агентств працевлаштування, 78.20 діяльність агентств тимчасового працевлаштування, 78.30 інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами, 63.99 надання інших інформаційних послуг, а також іншими видами діяльності, вказаними у реєстрі.

Положення п.20 частини першої ст.7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", який набрав чинності 28 червня 2015 року, передбачають, що ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як посередництво у працевлаштуванні за кордоном.

У Договорі 1 та Договорі 2 зазначено, що виконавець діє на підставі Наказу про надання ліцензії Міністерства соціальної політики України №1456 від 10.02.2018.

З приводу договірних правовідносин між позивачем 1 та відповідачем суд встановив, що 05.11.2021 між ТОВ «ЮА Рекрутинг», як виконавцем з однієї сторони та ОСОБА_1 , як замовником з другої сторони, укладено договір №G-1788-164 про умови та порядок працевлаштування (Договір 1), предметом якого є зобов`язання виконавця працевлаштувати замовника на вакансію «Водій навантажувача на складі шоколадної фабрики Мілка», умови якої викладені у п.2.1.1. цього Договору та надання виконавцем повного комплекту послуг у оформленні документів і виїзду замовника за кордон, та подальший супровід (а.с.19-24) .

За умовами Договору 1 виконавець взяв на себе зобов`язання працевлаштувати замовника на вищевказану вакансію у м.Габрург, Німеччина; надати замовнику повний пакет документів не пізніше 10 лютого 2022 року; виконати завдання замовника у строк до 10 березня 2022 року. У випадку неможливості їх виконання, здійснити повернення коштів, шляхом їх перерахування замовнику у строк не пізніше, ніж 1 місяць (п.п.2.1.1; 2.1.4; 2.1.6 Договору 1).

У свою чергу замовник взяв на себе зобов`язання своєчасно здійснити оплату роботи виконавцю відповідно до умов цього договору (п.2.2.6 Договору 1).

Так, у відповідності до п. п.3.1,3.2 Договору 1 вартість послуг становить 17710 грн. Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок після підписання цього договору у строку не пізніше 30 грудня 2021 року.

Отже, доводи позивача про те, що умовами договору передбачено сплату 50% вартості послуг є безпідставними, оскільки не відповідають змісту Договору 1, наявного у матеріалах справи.

Таким чином, позивач 1 повинен був у строк до 30.12.2021 сплатити в рахунок оплати вартості наданих послуг 17710 грн.

Докази виплати позивачем зазначеної суми у строк до 30.12.2021 в матеріалах справи відсутні.

Як зазначено у позовній заяві за Договором 1 позивачем ОСОБА_1 сплачено 8855 грн. за платіжним дорученням №ІВ88102551 від 09.11.2021. Так, згідно зазначеного платіжного доручення (а.с.36) платником зазначена ОСОБА_2 ; отримувач «Test»; графа призначення платежу порожня. Відтак, зазначене платіжне доручення суд не приймає як доказ сплати позивачем ОСОБА_1 вартості послуг відповідача.

З приводу договірних правовідносин між позивачем 2 та відповідачем суд встановив, 05.11.2021 між ТОВ «ЮА Рекрутинг», як виконавцем з однієї сторони та ОСОБА_2 , як замовником з другої сторони, укладено договір №G-1788-174 про умови та порядок працевлаштування (Договір 2), предметом якого є зобов`язання виконавця працевлаштувати замовника на вакансію «Робітник складу шоколадної фабрики Мілка», умови якої викладені у п.2.1.1. цього Договору та надання виконавцем повного комплекту послуг у оформленні документів і виїзду замовника за кордон, та подальший супровід (а.с.28-34) .

За умовами Договору 2 виконавець взяв на себе зобов`язання працевлаштувати замовника на вищевказану вакансію у м.Габрург, Німеччина; надати замовнику повний пакет документів не пізніше 10 лютого 2022 року; виконати завдання замовника у строк до 10 березня 2022 року. У випадку неможливості їх виконання, здійснити повернення коштів, шляхом їх перерахування замовнику у строк не пізніше, ніж 1 місяць (п.п.2.1.1; 2.1.4; 2.1.6 Договору 2).

У свою чергу замовник взяв на себе зобов`язання своєчасно здійснити оплату роботи виконавцю відповідно до умов цього договору (п.2.2.6 Договору 2).

Так, у відповідності до п. п.3.1,3.2 Договору 2 вартість послуг становить 17710 грн. Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок виконавця двома рівними частинами 8855 грн. протягом трьох днів з моменту підписання цього договору і 8855 грн. у момент збору групи на виліт з України.

Згідно платіжного доручення №ІВ88102194 від 09.11.2021 позивач 2 сплатила на рахунок відповідача, вказаний у Договорі 2 грошові кошти у сумі 8900 грн.

Отже, позивачем 2 виконано зобов`язання за договором щодо оплати наданих послуг.

Відомостей про виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором 2 матеріали справи не містять.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються такими нормами права.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (частини 1, 2 статті 903 ЦК України).

Положеннями статті 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Відповідно до частини першої статті 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (стаття 653 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Як встановлено судом, позивач 2 виконала зобов`язання у частині оплати вартості наданих послуг.

Відповідачем у свою чергу не надано доказів виконання зобов`язань з працевлаштування відповідача 2.

Суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором 2 належним чином, і розцінює ці обставини істотним порушенням умов договору, а відтак позивач 2 на підставі наведених норм закону вправі вимагати розірвання договору.

Стосовно відшкодування завданих збитків судом встановлено наступне.

Як на підставу позовних вимог про відшкодування збитків позивачі посилалися на положення п.5.3 які є ідентичними у Договорі 1 та Договорі 2. Оскільки суд не має права виходити за межі позовних вимог та заявлених позивачами підстав позову, питання про відшкодування збитків суд вирішує виходячи з положень п.5.3 Договору 1 та Договору 2.

Так, у відповідності до п.5.3 вказаних договорів, у випадку отримання замовником відмови у отриманні візи від уповноважених органів, на підставі підготовленого виконавцем пакету документів, виконавець зобов`язується виплатити замовнику на його особистий банківський рахунок компенсацію у розмірі 17710 грн.

Тобто, обов`язок замовника виплатили компенсацію у розмірі 17710 виникає за такої умови: «отримання замовником відмови у отриманні візи від уповноважених органів…».

Жодного доказу отримання відмови у отриманні візи від уповноважених органів ні позивачем 1, ні позивачем 2 суду не надано, що виключає стягнення вищевказаної компенсації.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ні позивачем 1, ні позивачем 2 не заявлялися позовні вимоги про стягнення фактично отриманих відповідачем коштів чи інші вимоги майнового характеру.

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем 1 за допомогою належних та допустимих доказів не доведено факт виконання ним свого обов`язку зі сплати повної вартості послуг виконавця, як це передбачено у п.3.2 Договору 1, а тому позовні вимоги позивача 1 про відшкодування збитків не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Позивачем 2 доведено факт сплати коштів за надані послуги та невиконання обов`язків виконавцем договору, що є підставою для розірвання договору та задоволення позовних вимог у цій частині. Разом з тим, позивачем 2 не заявлялися позовні вимоги про стягнення сплачених за послуги коштів. Наявність обставин, передбачених п.5.3 («...отримання замовником відмови у отриманні візи від уповноважених органів..») позивачем не доведено, а тому позовні вимоги про стягнення компенсації, передбаченої цим пунктом Договору 2 відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У позовній заяві позивачі просять стягнути з відповідача витрати на отримання правової допомоги у розмірі 7000 грн.

На підтвердження цих витрат до позовної заяви додано договір №08022209 від 08.02.2022, укладеним між позивачем 2 та ТОВ «Центр правової допомоги». Вказаний договір не містить відомостей про те, у якій справі надавалася така допомога, з якого питання складалися зазначені у договорі документи «проект претензії», «проект заяви», «проект позову». Крім того, відсутні відомості про те, що вказана допомога надавалася особою, яка має статус адвоката.

Велика палата ВС у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 зазначила, що витрати на юридичні послуги, надані іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 ЦПК.

Отже, витрати позивача ОСОБА_2 на правову допомогу не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12,13,76-82,89,141,223,263,265,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Розірвати договір №G-1788-174 про умови та порядок працевлаштування від 05 листопада 2021, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮА Рекрутинг».

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач ТОВ «ЮА Рекрутинг», код ЄДРПОУ 42406117, адреса: м.Київ, вул.Володимира Сосюри, буд.5;

третя особа Головне управління Держпродспоживслужби у м.Києві, код ЄДРПОУ 40323081, адреса: м.Київ, вул.Некрасовська, 10/8.

Повне судове рішення складено і підписано 08 травня 2023 року .

Суддя Оладенко О.С.