Ухвала

від 10.05.2023 по справі 237/2139/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1098/23 Справа № 237/2139/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора відділу Донецької обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 18 квітня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023050000000266, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 18 квітня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023050000000266.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що при проведені огляду прокурором зазначено, що відшукано та тимчасово вилучено тютюнові вироби, алкогольні напої без марок акцизного податку, а також із марками, які викликають сумнів у їх оригінальності. Також тимчасово вилучені пластикові пляшки з рідиною з характерним запахом. При цьому власник майна ОСОБА_6 зазначає,що має наявні відповідні документи про законність придбання тютюнових виробів, які слідчим були повністю проігноровані. ОСОБА_6 придбав вказані вироби у ТОВ «Тедіс Україна» за адресою: м. Дніпро, Індустріальний район, вул. Байкальська, буд. 6-С, про що має відповідні фіскальні чеки та відповідні накладні. Ні прокурором, ні слідчим не було доведено, що заходи забезпечення кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який прокурор зазначає у своєму клопотанні.

Зазначає, що до матеріалів клопотання в обґрунтування необхідності накладення арешту прокурором не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вимог клопотання,оскільки незрозуміло яке має відношення вилучене майно,на яке прокурор просить накласти арешт, до матеріалів кримінального провадження № 12023050000000266 від 13.04.2023 року. Крім того, матеріали клопотання також не містять відомостей про власника вилученого майна.

Вказує, що клопотання прокурора на містить відомостей, зазначених в п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, а саме підстави та мету відповідно ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. З тексту клопотання слідчого вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлених органом досудового розслідування та посилання на ст. 170 КПК без належного обґрунтування співвідношення вказаних вимог процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження. Слідчим не доведено в клопотанні, у зв`язку з чим, це майно слід вважати таким, що є знаряддям вчинення злочину, яке зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є об`єктом кримінально-протиправних дій, набуте кримінально-протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення злочину, тобто, не доведено, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, не містить відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що огляд складського приміщення було проведено у зв`язку з терміновою необхідністю відшукування та вилучення предмету кримінального правопорушення та знаряддя вчинення злочину.

Зазначає, що вилучені під час огляду місця події алкогольні напої без марок акцизного податку є предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Вказує, що речі, вилучені за результатами проведення огляду місця події, відповідають критеріям, вказаним у ст. 98, 99 КПК України, оскільки ж знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети,, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор, представник власника майна та власник майна в судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ст. 13 КПК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 237 КПК України встановлено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

При цьому, законом встановлено, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Перевіряючи законність прийнятого судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023050000000266 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

В рамках даного кримінального провадження до слідчого судді звернувся прокурор з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було 13.04.2023 року виявлено та вилучено в ході огляду місця події.

Під час розгляду вказаного клопотання слідчого, слідчим суддею було встановлено, що дозволу на проведення огляду місця події надано не було. Крім того, ухвала слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 18.04.2023 року залишено без задоволення клопотання прокурора про надання дозволу на проведення огляду складського приміщення в якому виявлені тютюнові вироби, алкогольні напої без марок акцизного податку, а також із марками акцизного податку, які викликають сумнів у їх оригінальності, пластикові пляшки з рідиною з характерним запахом спирту.

Саме з врахуванням вищезазначеного, слідчий суддя і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого та цілком правомірно відмовив у накладенні арешту на вказане майно, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Всупереч доводів апелянта, з такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується в повному обсязі, та вважає безпідставними та такими, що не узгоджуються з вимогами закону, з яким пов`язано вирішення питання накладення арешту на майно, доводи прокурора щодо необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Інші доводи прокурора, не свідчать про наявність саме законних підстав для накладення арешту на майно, та не є тими беззаперечними обставинами, за яких би клопотання слідчого підлягало б до задоволення.

З врахуванням вищезазначеного, колегія судді вважає, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не встановлено, у зв`язку з чим ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П ОС ТА НО ВИ В:

Апеляційну скаргупрокурора відділуДонецької обласноїпрокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Мар`їнськогорайонного судуДонецької областівід 18квітня 2023року провідмову взадоволенні клопотанняслідчого проарешт майнау кримінальномупровадженні №12023050000000266 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4