Ухвала

від 10.05.2023 по справі 344/4430/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/4430/23

Провадження № 11-сс/4808/143/23

Категорія ст.173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

представника адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2023 року про арешт майна, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2023 року накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_9 , а саме корпоративні права ТОВ ХАУЗ-ІФ» (ЄДПОУ 43955709) 100 % частки статутного капіталу якого становить 5 295 095,00 грн. та ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ» (код ЄДПОУ 41185758) 100 % частки статутного капіталу якого становить 1 800 000,00 грн., що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувають у власності підозрюваної, шляхом заборони права на відчуження часток, вчиняти будь-які цивільно-правові дії, правочини, укладати договори щодо відчуження частки на корпоративні права, а також заборони державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії щодо змін у статутних документах товариства, а також вчинення будь-яких інших реєстраційних дій щодо цих суб`єктів господарювання, в тому числі вносити будь-які зміни щодо вказаних товариств в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2023 року як необґрунтовану та незаконну. Ухвалити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_7 про арешт майна в межах кримінального провадження №42022091780000009 від 17.02.2022 року.

Зокрема зазначає, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею за відсутності власника та уповноважених представників ТОВ «ХАУЗ-ІФ» та ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ», що позбавило їх можливості надати суду докази та повідомити про обставини, які б спростували доцільність накладення арешту на корпоративні права. В результаті чого розгляд провадження відбувся односторонньо та не об`єктивно. Водночас, не відповідають дійсності обставини, викладені в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, щодо необхідності розгляду клопотання прокурора без участі власників, оскільки в матеріалів провадження не вбачається злочинність набуття корпоративних прав засновниками згаданих юридичних осіб, а йде мова про дії громадянки України ОСОБА_9 .

Вказує, що задовольняючи клопотання прокурора, слідчим суддею не взято до уваги наступні фактичні обставини провадження:

- доповнення правової кваліфікації за ч. 1 ст. 209 КК України відбулось за три години до вручення підозри ОСОБА_9 без жодних на те правових та фактичних підстав, без залучення захисника, хоча остання про нього клопотала. При цьому, на думку адвоката, інкримінування ч. 1 ст. 209 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, зроблено слідчим з метою можливості в подальшому звертатись із різного роду клопотаннями, в тому числі і арешту майна;

- підозра за ч. 1 ст. 209 КК України жодним чином не обґрунтована та обмежується суб`єктивною думкою слідчого. ОСОБА_9 не вчиняла жодних дій із майном, яке слід повернути ДП ІФКЗЗ, що підтверджується Актом прийому-передачі та грошової оцінки майна відповідно до Протоколу установчих зборів учасників ТОВ «ХАУЗ-ІФ» №1 від 23 березня 2021 року, з якого чітко вбачається, що майно, яке згідно Наказу №905/516/18 Господарського суду Івано-Франківської області від 04.02.2020 року повинне було бути передане ДП ІФКЗЗ в ньому відсутнє;

- накладенням арешту порушено корпоративні права та право власності ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ» та ТОВ «ХАУЗ-ІФ», які не мають жодного відношення до кримінального провадження №42022091780000009 від 17.02.2022 року;

- відсутність достатніх фактичних та правових підстав задовольняти клопотання прокурора, вимоги якого не доводяться допустимими, належними, достовірними, достатніми доказами.

Всупереч приписам ч. 5 ст. 170 КПК України слідчим суддею не досліджено достатність підстав, які б давали можливість вважати, що майно юридичних осіб відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Разом з тим, слідчим суддею ототожнено поняття майна юридичних осіб та корпоративних прав. Проте, корпоративні права юридичної особи не є об`єктами матеріального світу і не можуть бути речовими доказами у справі в межах кримінального провадження.

Таким чином представник стверджує, що слідчим суддею не досліджувалося питання наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 209 КК України; наявність правової підстави для арешту корпоративних прав юридичних осіб; не дотримано принципу розумності та співмірності обмеження права власності ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ» та ТОВ «ХАУЗ-ІФ»; не з`ясовано можливість використання майна юридичних осіб як доказу у кримінальному провадженні.

Під час апеляційного розгляду:

- представник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 просила задовольнити вимоги апеляційної скарги;

- прокурор вважав, що ухвала слідчого судді є законною, а подана апеляційна скарга є необґрунтованою, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що клопотання про арешт майна подано в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202209178000009 від 17.02.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 209 КК України.

Зокрема, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи директором ТОВ «Трейд Хауз», володіючи приміщенням механічного цеху №2, який знаходиться на частині земельної ділянки площею 19,7949 га за кадастровим номером 2610100000:14:001:0028, а надалі площею 14,3641 га за кадастровим номером 2610100000:14:001:0255 за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11 у порушення ст. ст. 77, 115, 125, 126 Земельного кодексу України, достовірно знаючи про цільове призначення земель ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», у вигляді земель оборони із особливим режимом їх використання, діючи умисно та керуючись корисливими мотивами, без будь якого на те дозволу, в період часу з червня 2016 по вересень 2022 року, неподалік від належного їй об`єкта нерухомого майна, приміщенням механічного цеху №2, вчинила самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,3284 га., шляхом огородження металевою спорудою та забороною доступу до земельної ділянки через розміщення сторожових собак працівникам ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» в особистих цілях (розміщення власних зелених насаджень, облаштування відпочинкової зони у вигляді альтанок та піднавісів, зберігання вироблених дерев`яних конструкцій), чим здійснила обмеження до самовільно зайнятої земельної ділянки інших осіб, у розпорядженні яких знаходиться вказана земельна ділянка, тобто позбавила останніх права користування нею у вказаній площі.

Зазначено, що вона же, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливими мотивами та єдиним злочинним умислом, незаконному утриманні рухомого майна, шляхом невиконання вимоги про повернення майна у зазначений строк, з моменту реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за собою, встановила володіння над рухомим майном у кількості 33 найменувань яке перебуває на балансі ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», як над власним, після отримання вимог вказаного підприємства про повернення майна № Н-239 від 24.04.2018, №Ю 172 від 20.03.2018, а в подальшому судового рішення від 03.06.2019 у справі №909/516/18, про зобов`язання повернути ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» майно, що знаходиться/знаходилось в приміщенні Механічного цеху №2, продовжила утримувати таке майно та володіти ним як власним, чим вчинила привласнення кран балка з елементами кріплення підвісних балок Q=2T №6531, кран-балка (естакада) Q= 3Т №9837, таль електрична Q=1т, витяжна вентиляція наждачного відділення з двома електродвигунами в кількості 3 штуки, ворота розсувні з ланцюговим приводом №14589, кабіна заточного відділення №3514, площадка обслуговування кран-балки №6521, площадка обслуговування кран-балки №6878, площадка обслуговування кран-балки №10061, площадка обслуговування кран-балки №90/95 №14343, площадка обслуговування кран-балки №90/95 14344, кран-балка на ділянці для обробки п/муфт №7167, кран-балка на центральному проході №7975, кран-балка на центральному проході №8561, електрична таль ТЕ-320-511 №1471, електрична таль ТЕ-320-511200-01 №14760, стелажі для інструментальної кладової в кількості 7 штук №9644, площадка для складання і перевезення заготовок, щити силові в кількості 25 штук, кладова з сіткою для деталей пальників, кладова для дрібно сортового металу, витяжна вентиляція для зборки пальників з електродвигунів, решітки віконні в кількості 83 штуки, сітка на дахових вікнах цеху, витяжна вентиляція для зварювання з електродвигуном, конденсатор КМ-1-0.38 №6757, конденсатор КМ-1-0.38 №6759, конденсатор КМ-1-0.38 №6760, конденсатор КМ-1-0.38 №6751, конденсатор КМ-1-0.38 №6752, конденсатор КМ-1-0.38 №6758, витяжна вентиляція наждачного відділення, верстат токарно-карусельний 151 Ф1, на суму 239 387,00 грн., яка у 272 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Вказується на те, що вона же, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи службовою особою, діючи з корисливих мотивів, умисно та протиправно, в своїх інтересах, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи реальну можливість виконати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2019 у справі №909/516/18 та наказ в частині примусового виконання вказаного рішення суду щодо повернення спірного майна від 04.02.2020 та постанови Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ВП №62390517 від 22.06.2020 у період часу із 01.06.2017 по 30.09.2022, умисно, використовуючи повноваження юридичної особи, продовжував господарську діяльність на виробничому обладнанні, що перебуває на балансі ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» та яке не було предметом договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні № 15 від 26.04.2017 та не передано по акту про передання права власності на нерухоме майно від 01.06.2017, внаслідок чого завдано матеріальних збитків на загальну суму 239 387,00 грн.

Як вказано, вона же, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливими мотивами та єдиним злочинним умислом, спрямованим на володіння, використання, розпорядження майном, яке одержано нею шляхом привласнення чужого майна, а надалі невиконанням рішення суду, будучи обізнаною про зобов`язання ТОВ «Трейд Хауз» повернути рухоме майно у кількості 33 найменувань перебуває на балансі ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» та розміщується у механічному цеху №2 за адресою: вул. Хриплинська, 11 у м. Івано-Франківськ, з метою приховання зазначеного майна, своїм рішенням як засновника ТОВ «Трейд Хауз» №3/2021 від 23.03.2021, з метою приховування та маскування походження обладнання у кількості 33 яке належало ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», а у подальшому 26.07.2022 будучи засновником ТОВ «Хауз-ІФ», передавши йому до статутного капіталу «Нежитлове приміщення механічного цеху №2 «Х», загальною площею 2990, 2 кв.м.» у якому на момент передачі зберігалось майно яке повинно бути примусово повернуто, вирішено передати таке майно із статутного капіталу ТОВ «Хауз-ІФ» до Акціонерного товариства спрощеної форми «БРУАРД КОНСТРЮКСЙОН БУА» в якому вона ж, ОСОБА_9 , є президентом, задля володіння ним, а надалі отримання права на кран балку з елементами кріплення підвісних балок Q=2T №6531, кран-балка (естакада) Q= 3Т №9837, таль електрична Q=1т, витяжна вентиляція наждачного відділення з двома електродвигунами в кількості 3 штуки, ворота розсувні з ланцюговим приводом №14589, кабіна заточного відділення №3514, площадка обслуговування кран-балки №6521, площадка обслуговування кран-балки №6878, площадка обслуговування кран-балки №10061, площадка обслуговування кран-балки №90/95 №14343, площадка обслуговування кран-балки №90/95 14344, кран-балка на ділянці для обробки п/муфт №7167, кран-балка на центральному проході №7975, кран-балка на центральному проході №8561, електрична таль ТЕ-320-511 №1471, електрична таль ТЕ-320-511200-01 №14760, стелажі для інструментальної кладової в кількості 7 штук №9644, площадка для складання і перевезення заготовок, щити силові в кількості 25 штук, кладова з сіткою для деталей пальників, кладова для дрібно сортового металу, витяжна вентиляція для зборки пальників з електродвигунів, решітки віконні в кількості 83 штуки, сітка на дахових вікнах цеху, витяжна вентиляція для зварювання з електродвигуном, конденсатор КМ-1-0.38 №6757, конденсатор КМ-1-0.38 №6759, конденсатор КМ-1-0.38 №6760, конденсатор КМ-1-0.38 №6751, конденсатор КМ-1-0.38 №6752, конденсатор КМ-1-0.38 №6758, витяжна вентиляція наждачного відділення, верстат токерно-карусельний 151 Ф1, як президент Акціонерного товариства спрощеної форми «БРУАРД КОНСТРЮКСЙОН БУА», тобто здійснила легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом на суму 239 387,00 грн.

14 березня 2023 року прокурор Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на майно підозрюваної ОСОБА_9 , а саме, корпоративні права ТОВ ХАУЗ-ІФ» 100 % частки статутного капіталу якого становить 5 295 095,00 грн. та ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ» 100 % частки статутного капіталу якого становить 1 800 000,00 грн., що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувають у власності підозрюваної, шляхом заборони права на відчуження і розпорядження частками, вчиняти будь-які цивільно-правові дії, правочини, укладати договори щодо відчуження частки на корпоративні права, а також заборони державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії щодо змін у статутних документах товариства, а також вчинення будь-яких інших реєстраційних дій щодо цих суб`єктів господарювання, в тому числі вносити будь-які зміни щодо вказаних товариств в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на корпоративні права ТОВ ХАУЗ-ІФ» та ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ», що перебувають у власності підозрюваної ОСОБА_9 , шляхом заборони права на відчуження часток, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, із матеріалів провадження вбачається, що 08 березня 2023 року ОСОБА_9 , засновнику та директору ТОВ «Трейд Хауз», президенту Акціонерного товариства спрощеної форми «БРУАРД КОНСТРЮКСЙОН БУА» що володіє 100 % Статутного капіталу ТОВ «Хауз ІФ», повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 209 КК України.

Санкцією ч. 1 ст. 209 КК України, у вчиненні якої обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

При цьому додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України, є обов`язковим, а не факультативним, тобто підлягає обов`язковому застосуванню у випадку визнання ОСОБА_9 винуватою та призначення їй покарання за вказаною статтею.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на корпоративні права підозрюваної ОСОБА_9 , остання вже була повідомлена про підозру у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 209 КК України та мала можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обґрунтованість підозри підтверджується сукупністю доказів, які долучені до клопотання слідчого та які дозволяють прийти до висновку про можливу причетність ОСОБА_9 до вчинення вищевказаних правопорушень, а саме, відомостями, які містяться в копіях рапорту прокурора спеціалізованої прокуратури, Акту обстеження земельної ділянки від 01.02.2022р., протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , документів виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області, протоколу огляду місця події від 31.08.2022 року, висновку експерта щодо порушення меж земельної ділянки від 27.10.2022 року, протоколу обшуку від 29.09.2022 року.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, які викликають підозру, не повинні бути такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування (справа Мюррей проти Сполученого Королівства).

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 заперечує обґрунтованість підозри ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 209 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна. Зокрема, адвокат вважає, що сукупність наявних доказів в кримінальному провадженні свідчить про відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_9 .

Однак, вищевказані доводи не можуть бути перевірені слідчим суддею, але можуть і повинні бути перевірені органом досудового слідства під час проведення досудового розслідування. Колегія суддів звертає увагу на те, що на даній стадії розслідування слідчий суддя зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно, та не має права вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду по суті, а саме питання, пов`язані з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя застосував найменш обтяжливий спосіб арешту корпоративних прав юридичних осіб, заборонивши їх відчуження. Будь-яких доказів щодо можливого настання наслідків, передбачених ч. 4 ст. 173 КПК України, апелянтом не надано, а апеляційним судом не встановлено.

Отже, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, врахувавши положення КПК України, які регулюють питання арешту майна, прийшов до вірного висновку про накладення арешту на корпоративні права юридичних осіб, власником яких є ОСОБА_9 , шляхом заборони їх відчуження, з метою можливої подальшої конфіскації майна як виду покарання. При цьому висновки слідчого судді достатньо мотивовані, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обґрунтовуючи свої доводи щодо незаконності судового рішення про накладення арешту на майно ОСОБА_9 , а саме корпоративні права ТОВ «ХАУЗ-ІФ» та ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ», захисник адвокат ОСОБА_8 посилається на порушення права уповноважених представників юридичних осіб захистити свої права та законні інтереси.

Разом з тим, захисник адвокат ОСОБА_8 є представником інтересів підозрюваної ОСОБА_9 , у зв`язку чим посилання на порушення прав інших заінтересованих осіб у даному кримінальному провадженні є безпідставними.

Зокрема, сам факт звернення захисника адвоката ОСОБА_8 з відповідною апеляційною скаргою свідчить про те, що вона діє саме в інтересах підозрюваної, що додатково підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про необхідність накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_9 у вигляді корпоративних прав на ТОВ «ХАУЗ-ІФ» та ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ» з метою забезпечення можливої конфіскації її майна як виду покарання.

Колегія суддів погоджується з доводами захисника адвоката ОСОБА_8 та приймає до уваги долучену до її апеляційної скарги копію Акту прийому-передачі та грошової оцінки майна, про те, що майно підозрюваної у виді корпоративних прав ТОВ «ХАУЗ-ІФ» та ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ» не є речовим доказом правопорушення.

Однак, зі змісту мотивувальної частини судового рішення вбачається, що арешт на майно підозрюваної ОСОБА_9 у вигляді корпоративних прав на ТОВ «ХАУЗ-ІФ» та ТОВ «ТРЕЙД ХАУЗ» було накладено саме з метою забезпечення можливої конфіскації її майна як виду покарання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання адвоката ОСОБА_8 на те, що слідчий суддя безпідставно розглянув клопотання слідчого про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_9 без участі в судовому засіданні останньої, як власника, та представників юридичних осіб, на корпоративні права яких накладено арешт.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення слідчого судді з врахуванням даних, які були відомі суду на час розгляду клопотання про накладення арешту. Зокрема, з часу ухвалення судового рішення пройшов доволі тривалий час, протягом якого відбувалось досудове розслідування та безумовно були встановлені додаткові дані, які можуть бути розцінені, як наявність певних правових підстав для перегляду ухваленого судом рішення та звернутися до суду в порядку ст.174 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що накладення арешту на корпоративні права з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання відповідає вимогам процесуального закону, є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження, а тому слідчий суддя обґрунтовано наклав на нього арешт.

Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2023 року про арешт майна залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5