Постанова

від 09.05.2023 по справі 917/1969/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року м. Харків Справа № 917/1969/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Яковенко В.С.

за участю представників сторін:

від позивача Пасюк В.В. (Ордер серії ВІ № 1071727 від 20.12.2021) поза межами приміщення суду;

від відповідача Дятлова М.В. (довіреність № 10-74/127 від 03.01.2023) поза межами приміщення суду;

від третьої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> про ухвалення додаткової постанови

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> (вх. № 1018 П/1)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2022 (повний текст підписано 15.06.2022), ухвалене у складі судді Ціленко В.А.

у справі № 917/1969/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a>;

до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго»;

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно будівельне управління «Кременчукліфт»;

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання недійсним рішення комісії Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», яке оформлене Протоколом № 00002985 від 06.05.2021.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.06.2022 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> (вх. № 1018 П/1) задоволено. Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2022 у справі № 917/1969/21 скасовано. Прийняти нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», яке оформлене Протоколом від 06.05.2021 № 00002985. Стягнуто з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270, 00 грн та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3405, 00 грн.

11.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> надійшла заява, в якій останній просить ухвалити у справі додаткове рішення, у якому вирішити питання щодо стягнення з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 14000, 00 грн (у суді першої інстанції 9000, 00 грн; у апеляційному суді 5000, 00 грн).

До заяви додано:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1420 від 25.06.2014;

- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1071727 від 20.12.2021;

- копію акту приймання передачі послуг від 31.03.2022 до договору про надання правничої допомоги по договору № 12/30 від 16.12.2021;

- копію акту приймання передачі послуг від 30.09.2022 до договору про надання правничої допомоги по договору № 12/30 від 16.12.2021;

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 12/30 від 16.12.2021;

- копію платіжного доручення № 3995 від 29.09.2022 на суму 5000, 00 грн;

- копію платіжного доручення № 2686 від 21.02.2022 на суму 9000, 00 грн;

- копію рахунку фактури № 1 від 21.02.2022;

- копію рахунку фактури № 17 від 26.09.2022.

В обґрунтування вказує, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції було заявлено витрати на правничу правову допомогу у розмірі 14000, 00 грн (у суді першої інстанції 9000, 00 грн; у апеляційному суді 5000, 00 грн), які у відповідності до статті 126, 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача, однак у постанові суду від 04.04.2023 дане питання не відображено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2023 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> про ухвалення додаткової постанови. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> про ухвалення додаткової постанови призначено на09.05.2023 о 13:00 год., у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

27.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування зазначено, що представником позивача не було надано детального опису робіт, доказів щодо обсягу наданих послуг (виконання робіт), розрахунку часу, витраченого на надання послуг (виконання робіт) адвокатом. У ході розгляду даної справи як у суді першої інстанції, так і апеляційної, інтереси позивача представляв один адвокат Пасюк В.В., при цьому правова позиція обох сторін була сформована, коло нормативних актів, якими регулюються спірні правовідносини було визначено в ході розгляду справи у суді першої інстанції, у апеляційній скарзі викладено ті ж аргументи. А отже, заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу (14000, 00 грн) не узгоджується з принципами розумності, співмірності та необхідності відповідних витрат та є підставою для їх зменшення.

27.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 917/1969/21 призначене на 09.05.2023 о 13:00 год., ухвалено провести за участю представника Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» адвоката Дятлової Марини, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

05.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 917/1969/21 призначене на 09.05.2023 о 13:00 год., ухвалкено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> адвоката Пасюк Василя Володимировича, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.

Присутній у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник позивача подану заяву підтримав та просив стягнути з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 14000, 00 грн (у суді першої інстанції 9000, 00 грн; у апеляційному суді 5000, 00 грн).

На запитання суду: «Чому акт приймання передачі послуг від 31.03.2022 за договором про надання правничої допомоги не був долучений до суду першої інстанції, адже, станом на час винесення рішення (09.06.2022) він був підписаний між сторонами?», відповів, що розгляд справи був швидкий (справа розглянута за одне засідання), тому не встиг долучити.

Присутня у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник відповідача просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з підстав викладених у клопотанні про зменшення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 25.04.2023.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> про ухвалення додаткової постанови, судова колегія зазначає таке.

Згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 1-2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3-5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до ч. 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи № 917/1969/21 у суді першої інстанції позивачем надано:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1420 від 25.06.2014;

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 12/30 від 16.12.2021;

- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1071727 від 20.12.2021;

- копію платіжного доручення № 2686 від 21.02.2022 на суму 9000, 00 грн.

Так, відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги № 12/30 від 16.12.2021 вбачається, що адвокат зобов`язується надати клієнтові правову допомогу при підготовці матеріалів та оскарження клієнтом до Господарського суду Полтавської області (суду апеляційної інстанції) рішення комісії АТ «Полтаваобленерго» про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості в сумі 79609, 32 грн, оформленого протоколом № 00002985 від 06.05.2021 з розгляду акта про порушення № 0002985 від 29.04.2021 (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 5.1. договору встановлено, що за правову допомогу, передбачену в п.1.1. даного договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар): за правову допомогу у суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі 9000, 00 грн. За правову допомогу у суді апеляційної інстанції (за необхідності) клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 5000, 00 грн. Вказана суму гонорару є остаточною і не може бути збільшена при зміні обсягу наданих послуг по договору.

На виконання вимог договору, 21.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» сплачено на рахунок адвоката Пасюк В.В. гонорар у розмірі 9000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2686.

У відповідності до п. 3.1. договору, про виконання цього договору адвокат надає клієнту акт приймання передачі наданих послуг.

Колегія суддів звертає увагу на те, що копію акту приймання передачі послуг від 31.03.2022 до договору про надання правничої допомоги, копію рахунку фактури № 1 від 21.02.2022 до суду першої інстанції надано не було. Тільки після винесення постанови у даній справі позивачем вказані документи додано до заяви про ухвалення додаткового рішення.

Однак, у відповідності до ч. 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

09.06.2022 Господарським судом Полтавської області прийнято рішення.

Таким чином, п`ятиденний строк, встановлений ч. 8 статті 129 ГПК України на подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 14.06.2022.

У відповідності до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція, наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Судом першої інстанції були створені всі належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, однак позивач під час розгляду справи не надав копію акту приймання передачі послуг від 31.03.2022 до договору про надання правничої допомоги, хоча вказаний акт був складений та підписаний ще більше ніж за 2 місяця до винесення рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що надані апелянтом до заяви: копія акту приймання передачі послуг від 31.03.2022 до договору про надання правничої допомоги та копія рахунку фактури № 1 від 21.02.2022 не можуть бути прийняті судом до уваги та залишаються без розгляду.

Відповідно до ч. 3 статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійнуправничу допомогуз метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегія суддів зауважує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійнуправничу допомогуз метою розподілу судових витрат.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги те, що позивачем не надано до суду першої інстанції акту приймання передачі послуг від 31.03.2022 до договору про надання правничої допомоги, судова колегія дійшла висновку про те, що витрати на правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції у розмірі 9000, 00 грн задоволенню не підлягають, оскільки є непідтвердженими.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи № 917/1969/21 у апеляційному суді позивачем надано:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1420 від 25.06.2014;

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 12/30 від 16.12.2021;

- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1071727 від 20.12.2021;

- копію акту приймання передачі послуг від 30.09.2022 до договору про надання правничої допомоги по договору № 12/30 від 16.12.2021;

- копію платіжного доручення № 3995 від 29.09.2022 на суму 5000, 00 грн;

- копію рахунку фактури № 17 від 26.09.2022.

Згідно з п. 5.1. договору встановлено, що за правову допомогу, передбачену в п.1.1. даного договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар): за правову допомогу у суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі 9000, 00 грн. За правову допомогу у суді апеляційної інстанції (за необхідності) клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 5000, 00 грн. Вказана суму гонорару є остаточною і не може бути збільшена при зміні обсягу наданих послуг по договору.

На виконання вимог договору, 29.09.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» сплачено на рахунок адвоката Пасюк В.В. гонорар у розмірі 5000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3995.

У відповідності до п. 3.1. договору, про виконання цього договору адвокат надає клієнту акт приймання передачі наданих послуг.

30.09.2022 між адвокатом Пасюк В.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» складено та підписано Акт приймання передачі послуг від 30.09.2022 до договору про надання правничої допомоги по договору № 12/30 від 16.12.2021, відповідно до якого, адвокат надав, а клієнт отримав та прийняв послуги в рамках виконання умов договору про надання правничої допомоги по договору № 12/30 від 16.12.2021.

У відповідності до умов п. 5.1. договору № 12/30 від 16.12.2021 адвокат надав, а клієнт отримав правову допомогу за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2022 у справі № 917/1969/21 (п. 2 акту).

Згідно з п. 3 акту, вартість наданих послуг із апеляційного оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 09.06.2022 у справі № 917/1969/21 становить 5000, 00 грн, які сплачені повністю платіжним дорученням № 3995 від 29.08.2022.

За змістомстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного суду викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Матеріали справи свідчать про надання адвокатом Пасюк В.В. послуг з правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> у Східному апеляційному господарському суді на суму 5000, 00 грн.

Разом з тим, відповідач просить зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги. В обґрунтування зазначає, що представником позивача не було надано детального опису робіт, доказів щодо обсягу наданих послуг (виконання робіт), розрахунку часу, витраченого на надання послуг (виконання робіт) адвокатом. У ході розгляду даної справи як у суді першої інстанції, так і апеляційної, інтереси позивача представляв один адвокат Пасюк В.В., при цьому правова позиція обох сторін була сформована, коло нормативних актів, якими регулюються спірні правовідносини було визначено в ході розгляду справи у суді першої інстанції, у апеляційній скарзі викладено ті ж аргументи. А отже, заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу не узгоджується з принципами розумності, співмірності та необхідності відповідних витрат та є підставою для їх зменшення.

За змістом положень ч. 5статті 126 ГПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказана правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо відсутності опису робіт, їх обсягів та витраченого часу, оскільки ця норма запроваджена ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат, якщо гонорар адвоката не встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що у п. 5.1. договору сторони погодили вартість послуг адвоката у фіксованому розмірі, а саме: гонорар у фіксованому розмірі 5000, 00 грн, суд вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність розрахунків витрат із зазначенням конкретної кількості часу, який було потрачено на ту, чи іншу роботу, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, колегія судді не приймає доводи відповідача про сформовану позицію адвоката позивача, як підставу для зменшення адвокатських послуг, адже позовна заява та апеляційна скарга не є тотожними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що Акціонерним товариством «Полтаваобленерго», яке заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не наведено аргументів на доведення їх неспівмірності.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів, детально проаналізувши всі докази, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> в цій частині та стягнення на користь останнього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн, які понесені у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у справі № 917/1969/21.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом ч. 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався, за останніми змінами відповідно доУказу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 № 254/2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.

Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної заяви здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд , -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс»</a> (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 1905 року, 32, код ЄДРПОУ 35868968) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн, які понесені у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у справі № 917/1969/21.

В іншій частині відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 09.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст додаткової постанови складено та підписано 11.05.2023.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін