Рішення

від 03.05.2023 по справі 902/369/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2023 р. Cправа № 902/369/23

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

Представники сторін не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробнича комерційна фірма "Селекта" (вул. Богдана Хмельницького, буд.4, м.Дніпро, 49051)

до: Приватного підприємства "Агроцентр"Поділля" (вул. Транспортна, 18, м. Бершадь, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24400)

про стягнення 1067148,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича комерційна фірма "Селекта" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Агроцентр"Поділля" про стягнення 1067148,61 грн заборгованості, з яких: 765 900,04 грн - основний борг, 191 179,63 грн - пеня, 92 379,79 - інфляційні витрати та 17 689,15 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору купівлі - продажу №СФ-0000033 від 01.04.2022, в частині повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 14.03.2023 відкрито провадження у справі № 902/369/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.04.2023.

10.04.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника. Крім того зазначено що на момент подачі даного клопотання відзив на позов від відповідача не надходив, а заявлені позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі.

На визначену судом дату в судове засідання 10.04.2023 представники сторін не з`явились.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача отримана останнім 17.03.2023, однак на день розгляду справи від відповідача відзиву на позовну заяву, пояснень чи будь яких заперечень до суду не надходило.

Ухвалою від 10.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/369/23 для судового розгляду по суті на 03 травня 2023 р.

24.04.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення засідання з розгляду справи по суті за відсутності представника. Крім того зазначено що на момент подачі даного клопотання відзив на позов від відповідача не надходив, а заявлені позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі.

На визначену судом дату в судове засідання представники сторін не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробнича комерційна фірма "Селекта" (позивач, в договорі Продавець) та Приватним підприємством "Агроцентр "Поділля" (відповідач, в договорі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №СФ-0000033 (далі Договір), відповідно до п 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - сплатити й прийняти товар у відповідності зі специфікацією, що є невід`ємною частиною цього договору.

Сума договору: 671 842,14 грн, ПДВ: 94 057,90 грн, загалом по договору 765 900,04 грн (п. 1.2. Договору).

Поставка товару здійснюється на умовах EXW м. Синельникове /франко-склад Продавця/ протягом 10 днів з моменту надходження 100% передплати на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.3. Договору).

Покупець здійснює оплату по цьому договору 100% суми (765 900,04 грн) до 31.05.2022 (п. 3.1 Договору).

За поставку неякісного товару Продавець зобов`язується за свій рахунок заміниш неякісний товар на товар належної якості (п. 4.1 Договору).

За прострочення виконання зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної кредитної ставки Нацбанку України за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє сторони від виконання зобов`язань по договору (п. 4.2 та п. 4.3 Договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 5.1 Договору).

В Додатку №1 до Договору сторонами визначено найменування товару, одиницю виміру, кількість та вартість товару.

На виконання умов договору позивач 01.04.2022 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 765 900,04 грн, що підтверджується обопільно підписаною та скріпленою печаткою сторін видатковою накладною №РН-0000019 від 01.04.2022.

Відповідач у визначені в договорі строки за отриманий товар не розрахувався, разом з тим 07.10.2022 надіслав позивачу гарантійний лист за № 170, яким гарантував оплату заборгованості до 23.12.2022 р., але своїх гарантійних зобов`язань у визначений строк не виконав.

23.11.2022 позивач направив відповідачу претензію за № 88, у відповідь на яку відповідач 27.12.2022 р. надіслав повторно гарантійний лист за № 174, в якому визнавав заборгованість та просив відтермінувати її погашення до червня 2023 р. в зв`язку з важким фінансовим станом.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, згоди на відтермінування погашення заборгованості позивач відповідачу не надав, оскільки позивач є науково-виробничим сільськогосподарським підприємством, яке майже 30 років займається власною селекцією насіння батьківських форм гібридів кукурудзи, його вирощуванням та постачанням сільськогосподарським виробникам. Другими видами діяльності (в т.ч. вирощування товарної продукції) товариство не займається. Через військову агресію Російської Федерації проти України значно погіршився фінансовий стан Позивача. Крім того, відповідачу було відвантажено ще таке ж насіння кукурудзи для проведення посівних робіт за трьома аналогічними договорами на загальну суму за всіма чотирма договорами в розмірі 1 809 000.00 грн., насінням відповідач скористався за призначенням, отримав та реалізував урожай і, при цьому, своєчасно не розрахувався з Позивачем в повному обсязі, а використав отримані кошти для власних потреб.

Виходячи з викладеного, на переконання позивача, відповідач свідомо за власною ініціативою займається діяльністю з метою отримання прибутку, а одним із можливих факторів такої діяльності являється ризик її неуспішності. Відтак, саме до сфери відповідальності та зобов`язань відповідача законодавець відніс саме такий рівень прибутковості, який забезпечить йому можливість належним чином виконувати власні зобов`язання, в т. ч. й перед позивачем.

Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача 1067148,61 грн заборгованості, з яких: 765 900,04 грн - основний борг, 191 179,63 грн - пеня, 92 379,79 - інфляційні витрати та 17 689,15 грн - 3% річних.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті товару.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем не виконані.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 765 900,04 грн. правомірною та обґрунтованою. Дана заборгованість визнана відповідачем, що стверджується обопільно підписаним між сторонами Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2022 по 03.02.2023 (а.с. 21).

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 191 179,63 грн - пені, 92 379,79 - інфляційних витрат та 17 689,15 грн - 3% річних.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору за прострочення виконання зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної кредитної ставки Нацбанку України за кожний день прострочки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір пені , 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом в межах вказаних позивачем періодів (які відповідають нормам закону), є арифметично вірними, вимоги позивача про стягнення з відповідача 191 179,63 грн - пені, 92 379,79 - інфляційних витрат та 17 689,15 грн - 3% річних підлягають задоволенню, як визначені договором та законом.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240- 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агроцентр "Поділля" (вул. Транспортна, 18, м. Бершадь, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24400, код ЄДРПОУ 38507551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробнича комерційна фірма "Селекта" (вул. Богдана Хмельницького, буд.4, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 23945022) 765 900,04 грн - основного боргу, 191 179,63 грн - пені, 92 379,79 - інфляційних витрат, 17689,15 грн - 3% річних та 16 007,23 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - npkfselekta1@gmail.com відповідача - agrocentr_podillya@ukr.net .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 12 травня 2023 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Транспортна, 18, м. Бершадь, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24400)