Рішення

від 09.05.2023 по справі 910/8064/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2023м. ДніпроСправа № 910/8064/16 (904/543/23)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Марком (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, 152, код ЄДРПОУ 14364757) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича (18030, м. Черкаси, а/с 2992)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Грушевського, 3, кв. 31, код ЄДРПОУ 35231874)

про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у загальному розмірі 1 301 123,71 грн.

Представники:

від позивача ліквідатор Голінний А.М. посв. № 1407 від 16.07.13р.

від відповідача представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Марком в особі ліквідатора арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" в якому просило суду стягнути з відповідача кошти в загальній сумі 1 301 123,71 грн., з яких: інфляційних втрати 1 094 903,66 грн. та 3 % річних 206 220,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході виконання повноважень ліквідатора банкрута було встановлено, що в провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1905/15 за позовом СУНП Марком до ТОВ Край-2 про стягнення коштів в сумі 931 436 грн. 55 коп. Рішенням господарського суду Київської області від 23.06.2015 року у справі № 911/1905/15 було задоволено повністю та стягнуто з ТОВ Край-2 заборгованість в розмірі 931 436 грн. 55 коп. та судовий збір в розмірі 18 628 грн. 73 коп. Рішення набрало законної сили - 07.07.2015 року. Разом з цим, станом на сьогоднішній день у ліквідатора банкрута відсутні відомості про повне або часткове виконання ТОВ Край-2 вказаного рішення суду. Таким чином, позивач вважає, що в період з 08.07.2015 по 26.01.2023 року відбулось прострочення виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні втрати та 3% річних за весь період прострочення боргу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: - надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі 15 613,48 грн.; - визначити склад учасників розгляду спору відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України; - зазначити вірне найменування відповідача, у відповідності з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Роз`яснено, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

07.02.2023 ліквідатор Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Марком подав до суду заяву про усунення недоліків, якою усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 06.02.2023р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2023, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 07.03.2023 о 11:00год. Викликано у підготовче засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. В разі неможливості забезпечити участь в судовому засіданні повноважних представників сторін повідомити господарський суд Дніпропетровської області відповідним зверненням. До засідання подати: позивачу - протягом 10 календарних днів з дня отримання відзиву, надати відповідь на відзив; документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; оригінали документів, доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні); повідомити відповідача про час і місце судового засідання, докази повідомлення надати суду. У випадку подання відповіді на відзив, направити її копію на адресу відповідача, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). Відповідачу протягом 15 календарних днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення на відповідь на відзив (протягом 10 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу. У випадку подання заперечень на відповідь на відзив, направити їх копію на адресу позивача, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). сторонам: - належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 виправлено описку в третьому абзаці резолютивної частини ухвали господарського суду від 13.02.2023 року по справі №910/8064/16(904/543/23), виклавши абзац третій резолютивної частини ухвали в наступній редакції: "Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 14.03.2023 о 10:00год.". Заяву ліквідатора СУНП у формі ТОВ Марком арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої останній просить доручити Соснівському районному суду м. Черкаси (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, електронна адреса: inbox@sn.ck.court.gov.ua) - задоволено. Доручено Соснівському районному суду м. Черкаси (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, електронна адреса: inbox@sn.ck.court.gov.ua) забезпечити проведення відеокоференції. Визначено, що у судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь ліквідатор СУНП у формі ТОВ Марком арбітражний керуючий Голінний Андрій Михайлович. Дата і час проведення судового засідання 14.03.2023 о 10:00год. за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. В.Винниченка, 1, зал судових засідань № 1-107.

15.02.2023 ліквідатор СУНП у формі ТОВ Марком арбітражний керуючий Голінний Андрій Михайлович подав до суду заяву про виконання ухвали, в якій просив суд долучити до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про дату та час судового засідання. Судом долучено до матеріалів справи подані ліквідатором докази.

В підготовче засідання 14.03.2023 з`явився ліквідатор СУНП у формі ТОВ Марком арбітражний керуючий Голінний А.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2023 відкладено підготовче засідання суду на 12.04.2023р. о 10:00год. Явку в судове засідання представників сторін визнано обов`язковою. В разі неможливості забезпечити участь в судовому засіданні повноважних представників сторін повідомити господарський суд Дніпропетровської області відповідним зверненням. До засідання подати: позивачу - протягом 10 календарних днів з дня отримання відзиву, надати відповідь на відзив; документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; оригінали документів, доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні); повідомити відповідача про час і місце судового засідання, докази повідомлення надати суду. У випадку подання відповіді на відзив, направити її копію на адресу відповідача, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). Відповідачу протягом 15 календарних днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення на відповідь на відзив (протягом 10 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив), складене відповідно до вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу. У випадку подання заперечень на відповідь на відзив, направити їх копію на адресу позивача, докази чого надати суду (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). сторонам: - належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.05.2023 о 10:40год. Явку в судове засідання представників сторін визнано обов`язковою. В разі неможливості забезпечити участь в судовому засіданні повноважних представників сторін повідомити господарський суд Дніпропетровської області відповідним зверненням. До засідання подати: позивачу, відповідачу - до 09.05.2023 (до початку розгляду справи по суті) виконати вимоги попередніх ухвал суду у даній справі. Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку до початку розгляду справи по суті.

12.04.2023 до суду від представника позивача надійшла заява № 910/8064/16/282 від 12.04.23р. про надання представнику позивача - арбітражному керуючому Голінному А.М. можливості приймати участь у розгляді справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2023 заяву представника позивача № 910/8064/16/282 від 12.04.23р. про надання представнику позивача - арбітражному керуючому Голінному А.М. можливості приймати участь у розгляді справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon - задоволено. Судове засідання призначене на 09.05.2023р. о 10:40год., відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 1-104 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1 в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua).

В судове засідання 09.05.2023 з`явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (у цьому випадку поза межами контролю суду).

Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи процесуального законодавства та висновки викладені у постановах Верховного Суду, оскільки ухвали суду були надіслані на належну адресу відповідача, а її не отримання за вказаною адресою з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а тому господарський суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.05.2023 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/1905/15 за позовом Спільного українсько-німецького підприємства МАРКОМ у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» про стягнення коштів в сумі 931 436 грн. 55 коп. за Договором поставки №4668 від 09.08.2010р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2015 року у справі №911/1905/15 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» на користь Спільного українсько-німецького підприємства МАРКОМ у формі товариства з обмеженою відповідальністю 931 436 грн. 55 коп. та 18 628 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду Київської області від 23.06.2015 року у справі №911/1905/15 набрало законної сили - 07.07.2015 року.

На звернення ліквідатора СУНП у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Марком №910/8064/16/859 від 24.09.2021 та №910/8064/16/1036 від 16.11.2021, Господарський суд Київської області листом від 13.10.2021 року № 01-22/397/2021 повідомив про те, що дані про повернення наказу з органів примусового виконання, та відомості або документи, підтверджуючі виконання повністю або частково зазначеного вище рішення, в матеріалах справи та даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» - відсутні.

Листом від 12.10.2021 року №42332/2-21 Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області повідомило про те, що згідно інформації наданої Вишгородським відділом ДВС у Вишгородському районі Київської області та відомостей спецрозділу АСВП встановлено, що у відділі на виконані перебувало зведене ВП, до складу якого входило ВП № 50179277 з примусового виконання наказу № 911/1905/15, виданого 13.07.2015 року господарським судом Київської області про стягнення із ТОВ «Край 2» на користь СУНП «Марком» коштів в сумі 950 065,28 грн. (постанова від 16.02.2016 року про відкриття ВП), однак 30.09.2016 року керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа, в зв`язку з відсутністю майна у боржника.

Листом від 30.11.2021 №50316 Вишгородський відділ ДВС повідомив про те, що згідно АСВП станом на 30.11.2021 року на виконанні у відділі відсутні будь-які відкриті та завершені виконавчі провадження про стягнення заборгованості на користь СУНП «Марком».

Разом з цим, у ліквідатора банкрута відсутні відомості про повне або часткове виконання ТОВ «Край-2» вказаного рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2015 року у справі №911/1905/15.

28.01.2022 ліквідатор СУНП у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Марком направив на адресу відповідача вимогу №904/8064/16/91 про виконання рішення суду, в якій ліквідатор просив невідкладно та в повному обсязі виконати рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2015 року у справі №911/1905/15 шляхом перерахування стягнутих коштів в сумі 950065,28 грн. на користь СУНП у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Марком за вказаними у вимозі реквізитами.

Направлена вимога від 28.01.2022 року № 910/8064/16/91 про виконання рішення суду, відповідачем була проігнорована, відповіді не надійшло, рішення суду не було виконане.

11 липня 2022 року на адресу відповідача була направлена вимога від 11.07.2022 року № 910/8064/16/343 про сплату інфляційних втрат та 3 % річних.

Водночас, вимога була проігнорована, відповіді не надійшло, інфляційні та 3 % річних не були відшкодовані.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач зазначає, що оскільки в період з 08.07.2015 по 26.01.2023 року відбулось прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 931 436 грн. 55 коп., внаслідок чого боржник зобов`язаний відшкодувати інфляційні втрати та 3% річних за весь період прострочення боргу.

На підставі викладеного позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з липня 2015 по грудень 2022 у розмірі 1 094 903,66грн. та 3 % річних за період з 08.07.2015 по 26.01.2023 у розмірі 206 220,05 грн.

Таким чином, СУНП у формі ТОВ Марком звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» інфляційних втрат за період з липня 2015 по грудень 2022 у розмірі 1 094 903,66грн. та 3 % річних за період з 08.07.2015 по 26.01.2023 у розмірі 206 220,05 грн., нарахованих в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України на суму заборгованості відповідача, стягнутої рішенням господарського суду Київської області від 23.06.2015 року у справі №911/1905/15.

Рішення господарського суду Київської області від 23.06.2015 року у справі №911/1905/15 набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством, і встановлені в них обставини не підлягають доведенню згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, якою визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з викладеними обставинами, позивачем на суму заборгованості стягнутої рішенням господарського суду Київської області від 23.06.2015 року у справі №911/1905/15 нараховано 3 % річних та інфляційні втрати за період з 08.07.2015 по 26.01.2023, стягнення яких є предметом спору в даній справі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, або з відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення. Оскільки стягнення боргу за рішенням суду не є належним виконанням грошового зобов`язання, то до фактичного перерахування грошових коштів позивачу або зміни способу виконання рішення грошове зобов`язання не втрачає свого правового статусу, не змінює походження та підстав виникнення і не припиняється.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, стягувач (кредитор) вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №905/1758/18, від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за період з липня 2015 по грудень 2022 (включно) у розмірі 1 094 903,66 грн. та 3 % річних за період з 08.07.2015 по 26.01.2023 у розмірі 206 220,05 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з липня 2015 по грудень 2022 складають 1 092 542,38грн.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат на суму 2 361,28 грн. господарський суд відмовляє, оскільки позивачем було невірно визначено сукупний індекс інфляції за 2019 рік -104,1, тоді як необхідно 104,05, за 2020 рік 105, тоді як необхідно 104,99, за 2021 рік 110,0, тоді як необхідно 110,02.

Перевіривши за розрахунок 3% річних, нарахованих на суму основного боргу у розмірі 931 436,55 грн. за період з 08.07.2015 по 26.01.2023 судом встановлено, що розмір 3% річних становить 206 220,05 грн.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

З огляду на викладене, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги позивача шляхом стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 1 092 542,38 грн. та 3 % річних у розмірі 206 220,05грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233,237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Грушевського, 3, кв. 31, код ЄДРПОУ 35231874) на користь Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Марком (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, 152, код ЄДРПОУ 14364757) суму інфляційних втрат у розмірі 1 092 542,38 грн. (один мільйон дев`яносто дві тисячі п`ятсот сорок дві грн. 38 коп.), 3 % річних у розмірі 206 220,05грн. (двісті шість тисяч двісті двадцять грн. 05 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 585,14 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять грн. 14 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.05.2023р.

Суддя І.В. Владимиренко