Рішення

від 25.04.2023 по справі 907/527/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/527/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, м. Бердичів Житомирської області в інтересах держави

в особі Бердичівської міської ради, м. Бердичів Житомирської області (позивач-1)

в особі комунальної установи Міський плавальний басейн, м. Бердичів Житомирської області (позивач-2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРТРАССЕРВІС-ГРУП, м. Ужгород

про стягнення заборгованості на суму 90516,88 грн.

За участю представників:

прокурор - Романюк Діана Володимирівна, службове посвідчення № 069365 від 01 березня 2023 року

від позивача 1 - не з`явився

від позивача 2 - не з`явився

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в особі Бердичівської міської ради, м. Бердичів Житомирської області (позивач-1) в особі комунальної установи Міський плавальний басейн, м. Бердичів Житомирської області (позивач-2) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРТРАССЕРВІС-ГРУП, м. Ужгород про стягнення заборгованості на суму 90516,88 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи № 907/527/22 визначено суддю Ушак І.Г.

Ухвалою суду від 10.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 17 жовтня 2022 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 17.10.2022 р. відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 22 листопада 2022 р.

Судове засідання 22.11.2022 р не відбулося через перебування головуючої судді Ушак І.Г. на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.01.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 06.04.2023 року.

У зв`язку припиненням повноважень головуючої судді Ушак І.Г., розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2023 р. № 02-02/73/23призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №907/527/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023 р. справу № 907/527/22 передано на розгляд головуючому судді Ремецькі О.Ф.

Ухвалою суду від 23.03.2023 року прийнято справу № 907/527/22 до провадження на стадії розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті призначено на 25 квітня 2023 р.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Позивач Бердичівська міська рада позовні вимоги підтримує в повному обсязі, разом з тим подано суду клопотання про розгляд справи без участі представника

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25.04.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Замовником - комунальною установою Міський плавальний басейн за допомогою системи електронних закупівель оприлюднено оголошення з ідентифікатором закупівлі UА-2018-11-26-003252-с про проведення відкритих торгів, предметом закупівлі яких визначено Газове паливо (Природний газ) ДК 021:2015: 09120000-6, кількістю 80000 м3, з очікуваною вартістю 1 470 000,00 грн..

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» (далі Відповідач) з ціновою пропозицією 757 680,00 гривень, тобто з ціною за природний газ по 9471грн. з ПДВ за 1000 куб.м..

За результатами проведених торгів між комунальною установою Міський плавальний басейн (Споживачем) та ТОВ «УКРТРАНССЕРВІСГРУП» (Постачальником) 04.01.2019 укладено договір №19-068 про постачання природного газу.

Відповідно до п.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2019 році природний газ ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник 091200000-6», «Газове паливо», а Споживач зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити вартість газу відповідно до умов цього договору.

Річний плановий обсяг постачання газу становить 80 000 тис. м. куб. (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору ціна газу становить ціна газу на момент укладення договору становить 9471 грн з ПДВ за 1000 м3, у тому числі: ціна природного газу -7892,50 грн, податок на додану вартість у розмір 20% до ціни газу 1578,50 грн загальна вартість всього обсягу поставки складає 757 680,00 грн. з урахуванням ПДВ 126280,00 грн.

За умовами п. 3.4 Договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість поставленого (спожитого) газу. Загальна сума вартості Договору складається із місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання і діє у частині постачання газу до 31 грудня 2019 року включно, а у частині розрахунків- до їх повного здійснення.

Пунктом 11.5 Договору передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами, у повному обсязі крім випадків: зменшення обсягу закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п.3.1. Договору; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в п.3.1 Договору; продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі: узгодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких ставок;

У подальшому, між замовником та постачальником, а саме 22.01.2019 укладено додаткову угоду №1, згідно якої Сторони домовились змінити ціну природного газу не більше ніж на 10%, та встановити її у розмірі 10415,0д грн за 1 тис. куб.м. з ПДВ. Додаткова угода вступила у силу з моменту її підписання, тобто з 22.01.2019 року.

Таким чином, внаслідок укладення додаткової угоди вартість природного газу зросла на 6 082 тис.куб.м., натомість ціна за 1000 куб.м. збільшилась на 958 грн. у порівнянні з договором від 11.01.2019.

Підставою для збільшення ціни на газ став експертний висновок Черкаської торгово промислової палати № 0-10 від 04.01.2019, відповідно до якого з 01.01.2019 вартість 1000 куб.м. газу з ПДВ за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу становить 10822 грн.

Між споживачем та постачальником 24.01.2019 підписано додаткову угоду №2, відповідно до якої відповідно до умов якої, змінено ціну природного газу не більше ніж на 10%, та встановлено її у розмірі 11455,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. інші умови Договору залишаються чинними. Вартість природного газу знову зросла на 9,99% від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання додаткової угоди №2.

Таким чином, внаслідок укладення додаткової угоди №2 вартість природного газу станом на 04.01.2019 р. зросла на 19,96%.

Підставою для збільшення ціни на газ став експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-21 від 10.01.2019, відповідно до якого середня ринкова вартість на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на січень 2019 становить - 11900 грн.

Вищевказаний експертний висновок не підтверджує коливання ціни товару, що є предметом закупівель на ринку в сторону їх збільшення у період між укладанням додаткової угоди №1 та укладанням додаткової угоди № 2 (з 22.01.2019 по 24.01.2019), позаяк несе лише інформацію про вартісні межі природного газу у січні 2019. У вказаному висновку не вказана вартість природного газу на певну дату, зокрема на дату укладення додаткової угоди №2, тому він не може підтверджувати коливання ціни на ринку природного газу станом на 24.01.2019. Також слід зазначити, що експертний висновок складений 10.01.2019, тобто до дати укладання додаткової угоди №2 від 24.01.2019, а тому не може бути використаний під час укладання даної додаткової угоди "

Так, Додатковою угодою № 3 від 09.08.2019 внесено зміни у Договір на підставі п.2 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідно до Кодексу газотранспортної системи дані зміни не стосувалися ціни природного газу.

У подальшому, 02.12.2019 між Замовником та Постачальником укладено додаткову угоду №4, відповідно до умов якої пункт 1.2 Договору викладено у такій редакції: «Поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2019 році у обсязі 66,144 тис. куб.м. Цією ж додатковою угодою п.3.1 Договору викладено у новій редакції «Ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення даного Договору без урахування тарифів на його транспортування по території України, становить 10 350,00 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ПДВ 20% - 1 725,00 грн.

Загальна вартість обсягу поставки зменшена на 32499,36 грн та складає 725180,23 грн з урахуванням ПДВ 120180,37 грн.

Додатковою угодою №5 від 06.12.2019 до Договору виправлено арифметичну помилку, а додатковою угодою № 6 від 20.12.2019 зменшено суму Договору на 124830,05 грн та встановлено загальну вартість всього обсягу поставки 600350,18 грн з ПДВ. Дана додаткова угода набула чинності з 01.12.2019 року.

Згодом, Додатковими угодами № 7 від 26.12.2019 та № 8 від 15.01.2020 збільшено суму Договору на 120070,04 грн та продовжено термін дії Договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року.

Таким чином, внаслідок укладання додаткових угод ціну за 1000 кубічних метрів газу збільшено з 9471 грн до 11455 грн., тобто на 1984 грн. (на 19,96% від первинної ціни), натомість обсяг постачання газу зменшено з 80000 куб.м до 57470,42 куб.м., що на тобто на 22529,58 куб.м. (39,2 %).

На виконання Договору та додаткових угод до нього ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» поставлено, а КУ «Міський плавальний басейн» отримано обумовлений договором товар, а саме - природний газ у кількості 57470,42 куб.м. на суму 634819,23 грн. згідно актів прийому-передачі природного газу

За доводами прокурора укладення додаткових угод №1 та №2 до договору відбулося за відсутності належного обґрунтування та з порушенням приписів ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», що унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створює загрозу інтересам держави. Таким чином, на підставі незаконних додаткових угод надміру безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 90 516,88 грн.

Прокурор стверджує, що вказані обставини свідчать про нікчемність укладених додаткових угод та надають підстави для стягнення надміру сплачених коштів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів держави, у тому випадку, коли інтереси держави збігаються з інтересами комунальної установи, на яку орган місцевого самоврядування поклав виконання певних функцій, прокурор не може бути позбавлений права звернення до суду в інтересах такої установи.

Бердичівською міською радою та КУ «Міський плавальний басейн» не забезпечено належного виконання функцій щодо ефективного використання коштів місцевого бюджету та допущено пасивність у захисті порушених інтересів територіальної громади.

За таких обставин, метою забезпечення захисту порушених інтересів держави, неухильно дотримуючись вимог статті 23 Закону України прокуратуру», Бердичівською окружною прокуратурою на адресу Бердичівської міської ради та КУ «Міський плавальний басейн» надіслано повідомлення про намір звернення до суду в інтересах держави № 50-90-985вих.22 від 04.05.2022 та №50-90-986 вих. 22 від 04.05.2022 відповідно, у яких викладено обставини укладення додаткових угод до Договору, та запропоновано звернутися до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади.

У відповідь виконавчим комітетом Бердичівської міської ради на адресу прокуратури надіслано лист №02.2-05 від 20.05.2022, яким повідомлено, що міська рада не заперечує проти подання позову органами прокуратури на захист інтересів даного органу місцевого самоврядування. Подання відповідного позову міською радою на даний час ускладнено недостатністю доказів обґрунтування позовних вимог. 3 мстою з`ясування всіх обставин та підстав укладення додаткових угод розпочато службове розслідування.

Що стосується КУ «Міський плавальний басейн», то дана установа листом від 18.05.2022 № 34 повідомила про відсутність можливості звернення до суду про стягнення з ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» коштів за непоставлений товар, оскільки у штаті установи відсутня посада юриста, який може представляти інтереси у суді, а також, відсутні видатки за кодом KEКB 2008 (судовий збір).

Окрім того, вільною та загальнодоступною є інформація Державної служби статистики України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про середні споживчі ціни на товари (послуги) у 2019 році, за допомогою якої можливо прослідкувати динаміку цін на закуплений КУ «Міський плавальний басейн» природний газ.

Відтак, Бердичівська міська рада та КУ «Міський плавальний басейн», будучи поінформованим про наявність порушення законодавства та інтересів територіальної громади, та, маючи достатній обсяг повноважень для звернення до суду за їх захистом, відповідних заходів не вжили, внаслідок чого останні до цього часу продовжують бути незахищеними.

Так, зазначено в правову позицію Великої Палати Верховного суду щодо вирішення цього питання, викладену у постановах від 15.10.2019 по справі №903/129/18 та від 26.05.2020 по справі №912/2385/18. а

Так, за змістом пункту 6.43. постанови від 15.10.2019, Велика Палата Верховного Суду встановила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси, незалежно від причин, свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.

Відповідно до пунктів 37-40 постанови Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі в особі Бердичівської міської ради, м. Бердичів Житомирської області (позивач-1) в особі комунальної установи Міський плавальний басейн, м. Бердичів Житомирської області (позивач-2).

Відповідно до ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

В ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом другим частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно вимог ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами (частина 1).

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 2).

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина 3).

Частина 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачає, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, за таким договором продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662); покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692).

За частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Вказаний Закон (в редакції, яка діяла на момент укладення Договору і додаткових угоди до нього) передбачав, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

За приписами ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у наведеній вище редакції умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Як встановлено матеріалами справи, Договір №19-068 на постачання природного газу від 04.01.2019 укладено за результатами публічних закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором.

До вказаного Договору укладено додаткові угоди, за якими зменшено загальну кількість одиниць товару (обсягу постачання природного газу), що збільшило ціну за одиницю товару.

Вище зазначено, що Закон України "Про публічні закупівлі", який діяв в редакції на момент укладення Договору і додаткових угод, встановлював імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.

Згідно наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що підставами для підвищення ціни природного газу стала подана Відповідачем до Споживача експертний висновок Черкаської торгово промислової палати.

Суд зауважує, що метою регулювання, передбаченої ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Отже, для внесення змін до вже укладеного договору постачальник повинен обґрунтувати, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендерній ціні та довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Разом з тим, суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У вказаних документах лише визначено вартість природного газу на конкретну дату та не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення; у них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.

В ст. 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13).

Відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Поміж тим, укладення додаткових угод №1, №2, за якими підвищено ціну, призвело до нівелювання результатів відкритих торгів. Таким чином, замовник втратив можливість скористатися пропозиціями іншого учасника відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити не зміг.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі".

Наведене надає підстави для висновку, що додаткові угоди №1, №2 укладені з порушенням вимог, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, яка діяла на момент укладення додаткових угод.

В ст. 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Оскільки зменшення об`єму постачання природного газу згідно додаткових угод пов`язано зі збільшенням ціни на газ, суд дійшов висновку, що нікчемність вказаних додаткових угод в частині збільшення ціни має наслідком нікчемність всіх додаткових угод.

Таким чином, з укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС ГРУП» та КУ «Міський плавальний басейн» додаткових угод до Договору від 04.01.2019 р. №19-068 про постачання природного газу вбачається, що вказаними додатковими угодами перевищено загальну ціну за одиницю товару по Договору, тобто збільшено кінцеву вартість газу за 1000 кубічних метрів газу з 9471 грн до 11455 грн., тобто на 1 984 грн. за 1000 кубічних метрів газу від первинної ціни, а з грудyя 2019 по лютий 2020 року за ціною 10350,00 грн з ПДВ, що на 879,00 грн. більше від первинної ціни.

Оскільки додаткові угоди №1 та №2 є нікчемними, то ціна за 57470,42 куб. м. природного газу має визначатись за умовами основного договору та становити 544302,35 грн. (9471 грн./тис. м. куб * 57,4 042 тис. куб. м.), тобто отримана ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» оплата у сумі 90516,88 грн. (634819,23 грн. - 559819,36 грн.) за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 ЦК.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Окрім того, як повідомляє Прокурор, згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", ціни на природний газ для бюджетних організацій протягом 2019 року демонстрували тенденцію до зниження.

Аналогічні відомості щодо ціни газу наведені на загальнодоступному ресурсі ТБ "Українська енергетична біржа".

На сайті НКРЕКП розміщені результати моніторингу функціонування ринку природного газу за І квартал 2019 року, де зокрема вказано, що: "протягом І кварталу 2019 року (січень-березень) ціни на природний газ на нерегульованому сегменті роздрібного ринку для всіх категорій споживачів показали тенденцію до зниження.

Як зазначено, в ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на дату укладення додаткових угод) передбачалось, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 вказано, що договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

Враховуючи наведене та за встановлених судом обставин укладення додаткових угод до Договору, за якими збільшено ціну на природний газ, з порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку, що такі угоди є нікчемними (недійсними) в силу приписів ст. 37 зазначеного Закону.

За частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст. 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою нікчемність всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди буде ціна по послідуючій угоді фактично перевищувати підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених в ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент вчинення правочину) у порівнянні із основним договором.

Оскільки, в силу вищенаведеного додаткові угоди, якими зменшено ціну предмета закупівлі є нікчемними то, правовідносини з постачання газу між Комунальною установою «Міський плавальний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» регулюються Договором у його первинній редакції.

З актів прийому-передачі природного газу до договору №19-068 від 04.01.2019 вбачається, що Комунальній установі «Міський плавальний завод» було поставлено фактичний обсяг природного газу 57 470,42 тис. м. куб.

Згідно платіжних доручень за вказаний обсяг газу споживачем сплачено 634819,23 грн.

Враховуючи, що поставка 57 470,42 тис. м. куб. газу здійснювалась за ціною 11 455,00 грн., тобто згідно укладеної додаткової угоди №2 від 24.01.2019 р. безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 90 516,88 грн.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За вказаних обставин та у зв`язку з тим, що відповідачем передано споживачу меншу кількість товару, ніж це встановлено Договором, отримана відповідачем оплата у сумі 44 789.26 грн за товар, який був поставлений за цінами, які визначені у нікчемних угодах, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

З огляду на наведене, суд констатує, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливлюють раціональне та ефективне використання державних коштів і створюють загрозу інтересам держави у подальшому. Відтак, суд доходить до висновку, що із відповідача слід стягнути надмірно сплачені кошти за постачання природного газу в сумі 90 516,88 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області, м. Бердичів Житомирської області в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради, м. Бердичів Житомирської області в особі комунальної установи Міський плавальний басейн, м. Бердичів Житомирської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссервіс-груп», м. Ужгород про стягнення 90 516,88 грн. безпідставно отриманих коштів підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 53, код ЄДРПОУ 39869593) на користь комунальної установи «Міський плавальний басейн» (13306, Житомирська обл., м. Бердичів, провул. Ветеринарний, 9, р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 22052196) грошові кошти у розмірі 90 516,88 грн. (дев`яносто тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 88 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 53, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, на розрахунковий рахунок UA598201720343110001000011049 Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 02909950) суму 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 12.05.2022.

Суддя О.Ф. Ремецькі