Рішення

від 11.05.2023 по справі 910/13094/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2023Справа № 910/13094/22

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джампс Студіо"

про стягнення 38 054,93 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Виробничо-комерційне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (далі - ВКП "Торгсервіс", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джампс Студіо" (далі - ТОВ "Джампс Студіо", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 38 054,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 199 від 29.01.2021 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ВКП "Торгсервіс" просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 10 076,17 грн., штраф в сумі 2 519,04 грн., пеню в сумі 3 495,95 грн., інфляційні втрати в сумі 2 659,68 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 19 304,09 грн., що разом становить 38 054,93 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.12.2022 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 29.01.2021 між ВКП "Торгсервіс" (постачальник) та ТОВ "Нью Сізонс Маркет" (що змінило своє найменування на ТОВ "Джампс Студіо") (покупець) був укладений договір поставки № 199 від 29.01.2021 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар згідно умов, що передбачені у цьому договорі та додатках до нього, а покупець зобов`язується у термін та на умовах, передбачених даним договором приймати такий товар, оплачувати його вартість, повертати тару (п. 1, 2.1).

Відповідно до п. 1.1 договору найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість зазначається у товарно-транспортних накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару і є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.3 договору право власності на товар, інші види відповідальності за нього переходять до покупця з моменту передачі постачальником товару покупцеві, що засвідчується підписанням відповідних товарно-супровідних документів.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість та асортимент кожної партії товару визначається згідно заявки покупця та зазначається в товаросупровідних документах на таку партію товару. За відсутності документально оформленого замовлення підтвердженням факту узгодження умов доставки, кількості та асортименту партії товару є підписана сторонами видаткова накладна.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування 100 % її вартості на розрахунковий рахунок постачальника або шляхом внесення готівки в касу постачальника, за винятком взяття товару на реалізацію.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року з подальшою його пролонгацією (п. 9.3).

У додатковій угоді від 29.01.2021 сторони дійшли згоди про відстрочення оплати за кожну партію товару на 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов`язання за вказаним договором з 02.09.2021 по 07.10.2021 поставив відповідачу обумовлений сторонами товар на загальну суму 10 172,29 грн., що підтверджується видатковими накладними № SU-0022677 від 02.09.2021, № SU-0023311 від 09.09.2021, № SU-0023975 від 16.09.2021, № SU-0023983 від 16.09.2021, № SU-0024089 від 16.09.2021, № SU-0024758 від 23.09.2021, № SU-0026146 від 07.10.2021.

Відповідач частину товару (на суму 96,12 грн.) повернув позивачу, що вбачається з накладної про повернення товару № SU-0001160 від 30.09.2021.

Однак, зобов`язання з оплати іншої частини поставленого товару у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість поставленого товару на суму 10 076,17 грн. (10 172,29 грн. - 96,12 грн.) не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 076,17 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Також за порушення зобов`язання позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 2 519,04 грн. та пеню в сумі 3 495,95 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, за змістом п. 6.1 договору за кожен день прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також відповідно до п. 6.4 договору за порушення терміну розрахунків за отриману продукцію покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 25 % від перерахованої суми.

Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача штраф в сумі 2 519,04 грн. та пеню в сумі 3 495,95 грн., як просив позивач.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 2 659,68 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши власний перерахунок суми заявлених матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 2 659,68 грн., як просив позивач.

Щодо частини позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на підставі ст. 536, 692 ЦК України на суму 19 304,09 грн., суд зазначає, що такі вимоги також є правомірними.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГК України відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У пункті 6.5 договору сторони погодили, що у випадку порушення п. 4.2 договору покупець сплачує постачальнику за кожний день користування чужими коштами 0,5 % від суми несвоєчасно оплаченого товару (п. 2 ст. 536, п. 3 ст. 692 ЦК України).

За таких обставин, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми за користування чужими грошовими коштами, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 19 304,09 грн., як просив позивач.

Отже, позов ВКП "Торгсервіс" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джампс Студіо" про стягнення заборгованості в сумі 38 054,93 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джампс Студіо" (01011, місто Київ, вулиця Мирного Панаса, будинок 11, ідентифікаційний код 44011561) на користь Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс" (41300, Сумська обл., Конотопський р-н, місто Кролевець, вулиця Кооперативна, будинок 4, ідентифікаційний код 30033501) основний борг у сумі 10 076 (десять тисяч сімдесят шість) грн. 17 коп., штраф в сумі 2 519 (дві тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 04 коп., пеню в сумі 3 495 (три тисячі чотириста дев`яносто п`ять) грн. 95 грн., інфляційні втрати в сумі 2 659 (дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 68 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 19 304 (дев`ятнадцять тисяч триста чотири) грн. 09 коп. та судовий збір у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складене 11 травня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.