Рішення

від 02.02.2023 по справі 911/1455/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/1455/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ»

до Ірпінського ліцею № 3 Ірпінської міської ради Київської області

прo стягнення 2 066 198,90 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ» (надалі позивач) до Ірпінського ліцею № 3 Ірпінської міської ради Київської області (надалі відповідач) прo стягнення 2 066 198,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2022 року відкрито провадження у справі № 911/1455/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2022 року підготовче засідання відкладено на 29.09.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 28.09.2022 року від позивача надійшла заява б/н від 28.09.2022 року про проведення підготовчого засідання без участі позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2022 року підготовче засідання відкладено на 27.10.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2022 року продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 17.11.2022 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 16.11.2022 року від позивача надійшла заява б/н від 16.11.2022 року про проведення підготовчого засідання без участі позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2022 року призначено підготовче засідання на 08.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 911/1455/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 10.01.2023 року від позивача надійшла заява б/н від 09.01.2023 року про розгляд справи без участі позивача.

Позивач та відповідач у судове засідання 12.01.2023 року не з`явилися. Розгляд справи відкладався на 02.02.2023 року.

Позивач та відповідач у судове засідання 02.02.2023 року не з`явилися, відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 02.02.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 04.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ» (позивач) та Ірпінським ліцеєм № 3 Ірпінської міської ради Київської області (відповідач) було укладено Договір № 04/01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи по об`єкту: «Будівництво системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей у приміщеннях Ірпінського ліцею № 3 за адресою: вул. Северинівська, 129- А, м. Ірпінь, Київська обл.» та здати Замовнику в установлений договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов`язується прийняти від виконавця закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1 Договору дані роботи класифікуються згідно ДК 021:2015:45310000-3 -Електромонтажні роботи та ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека» та ДБН В.2.5-56:2010 Системи протипожежного захисту.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна договору становить 1 773 529,27 грн. без ПДВ; ПДВ 354 705,85 грн.

Розділом 4 Договору Сторони врегулювали порядок здійснення оплати. Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються за фактично виконаний обсяг робіт, на підставі актів приймання виконаних робіт та витрат (форма № КБ-2в, форма КБ-3), підписаних Виконавцем, Замовником та службою технічного нагляду, протягом 90 календарних днів з дати підписання форм КБ-2в, форми КБ-3.

Пункт 4.3 Договору визначає, що вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, з урахуванням виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 Договору: Строки виконання робіт - до 30.05.2022 року після підписання договору, відповідно до графіку виконання робіт. Місце виконання робіт: м. Ірпінь, вул. Северинівська, 129а (п. 5.2 Договору).

Пунктом 7.7 Договору передбачена відповідальність Замовника за порушення строків проведення розрахунків - сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення платежів.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 30.05.2022 року, але за будь-якої умови, в тому числі в частині проведення розрахунків - до моменту повного виконання Сторонами зобов`язань що виникли протягом його дії.

Як зазначає позивач, він, як Підрядник, умови Договору виконав у повному обсязі, про що свідчать підписані Замовником: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, форма КБ-3 за січень 2022 року на суму 1 762 574,83 грн., в тому числі ПДВ 293 757,97 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року, форма КБ-2в; Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт; Підсумкова відомість ресурсів.

Однак, Замовником, всупереч вимогам п. 4.1 Договору оплату в розмірі 1 762 574,83 грн. протягом 90 календарних днів (до 02.05.2022 року включно) не здійснено.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача вартість виконаних робіт в сумі 1 762 574,83 грн. Також, за фактичний період прострочення позивачем нараховано на заборгованість в сумі 1 762 574,83 грн. - 103 704,62 грн. інфляційних та 199 919,45 грн. штрафних санкцій.

Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Статтею 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами п. 4.1 Договору Замовник зобов`язаний провести оплату протягом 90 календарних днів. Акти виконаних робіт за формами КБ-2в, КБ-3 підписані сторонами в січні, отже, Замовник був зобов`язаний провести розрахунок в строк до 02.05.2022 року включно на суму 1 762 574,83 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з відкритою військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На дату постановлення рішення в даній справі, Указом Президента України від 06.02.2023 року № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Також, суд враховує, що 90-денний строк оплати робіт припадав на 02.05.2022 року, тобто після запровадження воєнного стану, крім того, на території проведення робіт та місцезнаходження відповідача м. Ірпінь в період з 24.02.2022 року по квітень 2022 року велися активні бойові дії, внаслідок яких відповідна територія зазнала значних руйнувань та дестабілізації.

Як визначено ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

При цьому, з огляду на зміст відповідних норм законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, визначено, що якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність. При цьому, з врахуванням загального змісту відповідної норми законодавства, наявність обставин непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, є підставою звільнення від відповідальності у зв`язку з відсутністю вини боржника, якщо законом або договором чітко не визначено безумовну відповідальність. Відповідні норми законодавства не вимагають дублювання в договорі переліку визначених законодавчо форс-мажорних обставин.

Частиною 4 ст. 14 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

В той же час, з огляду на норму ст.617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, оскільки порушення грошового зобов`язання з оплати відповідачем на користь позивача виконаних робіт сталось внаслідок обставин непереборної сили, які не закінчились, відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання.

В той же час, обставини непереборної сили не звільняють від виконання самого зобов`язання, тому виконані позивачем на користь відповідача роботи мають бути оплачені в установленому Договором розмірі.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 762 574,83 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 103 704,62 грн. інфляційних та 199 919,45 грн. штрафних санкцій не підлягають задоволенню, оскільки порушення грошового зобов`язання з оплати відповідачем на користь позивача виконаних робіт сталось внаслідок обставин непереборної сили, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст.16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ» до Ірпінського ліцею № 3 Ірпінської міської ради Київської області прo стягнення 2 066 198,90 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Ірпінського ліцею № 3 Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Северинівська, 129а, код ЄДРПОУ 25667797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ» (04215, м. Київ, п-т Георгія Гонгадзе, 26, код ЄДРПОУ 43193268) 1 762 574,83 грн. основного боргу та 26 438,62 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ» до Ірпінського ліцею № 3 Ірпінської міської ради Київської області прo стягнення 103 704,62 грн. інфляційних та 199 919,45 грн. штрафних санкцій відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 12.05.2023 року