ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2023м. ХарківСправа № 922/2259/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Трейд ТП", м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м`ясокомбінат", м.Харків про стягнення коштів 299 808,15 грн. за участю представників:
позивача: Бур`янський А.В., адвокат;
відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд-Трейд ТП", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м`ясокомбінат", в якому просить суд стягнути на свою користь по Договору купівлі-продажу №10819 від 01.08.2019 року заборгованість у розмірі 299 808,15 грн., яка складається з: суми основного боргу 197 065,20 грн., штрафу 5911,96 грн., пені 52 759,79 грн., інфляційних втрат 39 801,20 грн. та три вісотки річних 4 270,00 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору 4497,12 грн та витрати на оплату професійної правової (правничої) допомоги 15 000,00 грн.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору в частині здійснення повного та своєчасного розрахунку за отримання поставленого товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2022 відкрито провадження по справі; визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.01.2023 о 10:30.
15.02.2023 відповідач до суду надав відзив на позов (вх.№3732), в якому просить відмовити у задоволенні частині позовних вимог щодо стягнення боргу, штрафу, пені, 3% річних, інфляційних витрат у зв`язку із частковою оплатою боргу ТОВ "ВП Роганський м`ясокомбінат" у розмірі 115500,00 грн. В обґрунтування зазначеного посилається на те, що товар за накладною №РН-0000149 від 01.11.2021 на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури №СФ-0000150 від 29.10.2021 у розмірі 115500,00 грн. був оплачений відповідачем, проте фактично поставку товару за цією накладною позивачем здійснено не було, про що також свідчить відсутність на ній підпису та печатки повноважного представника відповідача. Також просить поновити йому строк на подання відзиву до суду.
Протокольною ухвалою від 15.02.2023 на підставі ч.119 ГПК України поновлено відповідачу строк для подання відзиву до суду, відзив на позов прийнятий судом до розгляду.
З огляду на поданий відповідачем відзив на позов, позивачем 16.03.2023 були надані з цього приводу письмові пояснення (вх.№6483), в яких заперечує проти доводів відповідача та вважає їх безпідставними.
Розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи в умовах дії в Україні воєнного стану.
Протокольною ухвалою від 12.04.2023 на підставі п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.05.23 о 10:30.
При цьому, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
При цьому суд зазначає, що, указом Президента УкраїниПро введення воєнного стану в Українівід 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону УкраїниПро правовий режим воєнного станув Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому неодноразово строк дії воєнного стану в Україні було продовжено.
Відповідно до статті 26 Закону УкраїниПро правовий режим воєнного стану, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється. Відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленогост. 177, 195 Господарського процесуального кодексу України, і який не є розумним. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.
У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II).
Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні 05.05.2023 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 05.05.2023 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала суду від 12.04.2023 була отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 008568.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
01.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУД-ТРЕЙД ТП» (надалі Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП РОГАНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (надалі Відповідач, Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №10819 , у відповідності до умов якого Продавець продає, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість сухого знежиреного молока, сухого незбираного молока, сироватка суха молочна в подальшому Товару. Ціна, асортимент, кількість товару визначається в накладній, що виписується на кожну партію Товару, та завіряється підписами представників Сторін. (п.1.1 Договору)
Згідно п.2.4 Договору, оплата Товару здійснюється протягом 14-ти календарних днів з дати відвантаження Товару на склад Покупця.
Продавець здійснює поставку Товару на умовах доставки транспортом Продавця або самовивозом транспортом Продавця (п.3.1 Договору).
Відповідно до п.3.2 Договору, датою поставки Товару вважається дата фактичної передачі Товару уповноваженому представнику Покупця та підписанні ним видаткових накладних або товарно-транспортних накладних.
Позивач вказує, що на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар згідно наступних видаткових накладних:
-№РН-0000035 від 02.08.2019р. на суму 7299,60 грн;
-№РН-0000038 від 29.08.2019р. на суму 142992,00 грн;
-№РН-0000050 від 21.10.2019р. на суму 142992,00 грн;
-№РН-0000073 від 20.12.2019р. на суму 163003,00 грн;
-№РН-0000004 від 14.01.2020р. на суму 84996,00 грн;
-№РН-0000031 від 20.03.2020р. на суму 254988,00 грн;
-№РН-0000061 від 21.08.2020р. на суму 202809,60 грн;
-№РН-0000064 від 27.08.2020р. на суму 135192,00 грн;
-№РН-0000077 від 29.09.2020р. на суму 202788,00 грн;
-№РН-0000092 від 30.10.2020р. на суму 154002,00 грн;
-№РН-0000104 від 23.11.2020р. на суму 157992,00 грн;
-№РН-0000002 від 18.01.2021р. на суму 156 000,00 грн;
-№РН-0000068 від 27.05.2021р. на суму 174 000,00 грн;
-№РН-0000102 від 05.08.2021р. на суму 178 008,00 грн;
-№РН-0000139 від 21.10.2021р. на суму 1800,00 грн;
-№РН-0000149 від 08.12.2021р. на суму 115500,00 грн;
-№РН-0000184 від 08.12.2021р. на суму 115500,00 грн;
-№РН-0000215 від 25.01.2022р. на суму 192 495,60 грн;
-№РН-0000233 від 11.02.2022р. на суму 4569,60 грн.
Загальна вартість поставленого позивачем товару становить 2586927,60 грн.
Також позивачем було оформлено товарно-транспортні накладні та виставлені відповідачу відповідні рахунки-фактури.
В той час, як відповідачем було оплачено поставлений позивачем товар лише частково в сумі 2389862,40 грн., на підтвердження чого позивачем було надано платіжні доручення про сплату.
Враховуючи те, що відповідачем заборгованість на цей час не погашена, позивач звернувся до суду з цим позовом, наголошуючи на тому, що заборгованість відповідача є неоплаченою за останніми двома накладними - №РН-0000215 від 25.01.2022р. на суму 192 495,60 грн та №РН-0000233 від 11.02.2022р. на суму 4569,60 грн.
З урахуванням здійснених оплат, у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у сумі 197065,20 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує частково, посилаючись на відсутність на видатковій накладній №РН-0000149 від 08.12.2021р. підпису та печатки з боку представника відповідача, вважає, що у зв`язку із цим у задоволенні вимог в частині стягнення 115500,00 грн. оплаченої та непоставленої суми товару має бути відмовлено позивачу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було зазначено вище, на підтвердження доказів поставки товару відповідачу на суму 197065,20 грн., позивачем було надано до суду видаткові накладні №РН-0000215 від 25.01.2022р., №РН-0000233 від 11.02.2022р., які містять підписи сторін та печатки, а також товарно-транспортні накладні на перевезення товару.
З огляду на встановлені п.2.4 Договору строки оплати товару, відповідач за видатковою накладною №РН-0000215 від 25.01.2022р. мав провести оплату в строк до 09.02.2022,а за видатковою накладною №РН-0000233 від 11.02.2022р. до 26.02.2022.
Доказів оплати поставленого товару за накладними №РН-0000215 від 25.01.2022р., №РН-0000233 від 11.02.2022р на загальну суму 197065,20 грн. відповідач не надав.
Хоч відповідач і посилається у своїх запереченнях на недоведеність з боку позивача факту поставки оплаченого відповідачем товару за видатковою накладною №РН-0000149 від 08.12.2021р на суму 115500,00 грн. з цього приводу суд зазначає, що вказані обставини не є предметом розгляду у цій справі, оскільки спір у справі, що розглядається виник між сторонами з приводу поставленого та неоплаченого відповідачем товару за видатковими накладними - №РН-0000215 від 25.01.2022р.,№РН-0000233 від 11.02.2022р.
З огляну на те, що поставка товару на загальну суму 197065,20 грн. за видатковими накладними №РН-0000215 від 25.01.2022р. та №РН-0000233 від 11.02.2022р. відповідачем не спростовується, враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі197065,20 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 39801,20 грн. інфляційних втрат та 4270,00 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 39801,20 інфляційних втрат та 4270,00 3% річних, нарахованих згідно ч.2 ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд визнає, як правомірні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 52759,79грн. та 5911,96 грн. штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 7.3 Договору, за порушення термінів проведення розрахунків, передбачених п.2.4 Договору Покупець сплачує Продавцеві штраф у розмірі 3% (трьох відсотків) від суми заборгованості та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що діє на момент виникнення заборгованості.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафнихсанкційзапростроченнявиконання зобов`язання,якщоіншеневстановленозаконом або договором, припиняється через шість місяців від дня,коли зобов`язаннямало бути виконано.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що його здійснено за кожною видатковою накладною з перевищенням шести місяців, як то визначено ч. 6 ст. 232 ГК України.
З урахуванням вищевказаного, здійснивши власний перерахунок пені за період, зазначений позивачем, суд встановив, що до стягнення підлягає задоволенню пеня у розмірі 30730,33 грн.
Розрахунок штрафу здійснений позивачем вірно, а тому підлягає стягненню з відповідача штраф у розмірі 5911,96 грн.
Відповідно дост. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати з оплати судового збору у розмірі 4166,69 грн. у цій справі покладаються на відповідача.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 15 000,00 грн. витрат на оплату професійної правової допомоги.
Відповідно дост. 123 ГПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 8ст. 129 ГПК Українирозмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннямист.126ГПК Українивстановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги №11/10-22 від 11.10.2022 за яким Адвокатське Бюро прийняло на себе зобов`язання в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором перед ТОВ «ФУД-ТРЕЙД ТП» про надання професійної правової (правничої) допомоги у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`сокомбінат» на користь ТОВ «ФУД-ТРЕЙД ТП» заборгованості, штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за Договором купівлі-продажу №10819 від 01.08.2019.
В пункті 4.2 Договору сторони визначили, що Гонорар по вказаному Договору визначається в фіксованому розмірі та складає 15000,00 грн.
За платіжним дорученням №424 від 12.10.2022 здійснено оплату гонорару по Договору на суму 12000,00 грн. За платіжним дорученням №430 від 01.11.2022 оплата гонорару здійснено на суму 3000,00 грн.
Також матеріали справи містять копію свідоцтва№1520 про право на заняття адвокатською діяльністю та копію Ордеру від 31.10.2022р. що підтверджує повноваження адвоката Бур`янського А.В.
За приписами ч. 4ст. 126 ГПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійнуправничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 6ст. 126 ГПК Україниобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду не було надано, тому суд приймає докази позивача та покладає на відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат суд дійшов висновку про те, що вимоги простягнення з відповідача 15 000,00 грн. витрат на оплату професійної правової допомоги є доведеними та обґрунтованими. З урахуванням вимогст. 129 ГПК України(часткове задоволення позову), з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 13897,83 грн. витрат на оплату професійної правової допомоги.
Керуючись ст. ст.4,12,1373-92,129,207,236,238 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП Роганський м`ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 34389679; місцезнаходження: 61172, Харківська обл., м.Харків, вул. Роганська, будинок 151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Трейд ТП" (код ЄДРПОУ 41132931; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Калинова, будинок 12, офіс 7) суму основного боргу 197065 грн. 20 коп., штраф 5911 грн. 96 коп., пеню 30730 грн. 33 коп., інфляційні втрати 39801 грн. 20 коп., три відсотки річних 4270 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору 4166 грн. 69 коп. та витрат на оплату професійної правової допомоги 13897 грн. 83 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "12" травня 2023 р.
СуддяС.Ч. Жельне
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2023 |
Оприлюднено | 15.05.2023 |
Номер документу | 110813677 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жельне С.Ч.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні