Ухвала

від 08.05.2023 по справі 922/262/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"08" травня 2023 р. м. ХарківСправа № 922/262/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Жигалкін І.П.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХНОРОСТ", м. Харків про розірвання договору та стягнення

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" (Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про розірвання договору поставки №20 від 12.06.2021 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХНОРОСТ" (Відповідач) з підстав його не виконання та стягнення з Відповідача суму попередньої оплати за цим договором з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 145 421,24 грн, а також судовий збір.

Суд своєю ухвалою від 26.01.2023 року залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" (вх. № 262) без руху. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог із зазначенням: - яка саме сума повертається, як попередня оплата за договором поставки №20 від 12.06.2021;

- які штрафні санкції, за який період, у я кому розмірі нараховуються, що підлягають до стягненню зазначеному у прохальній частині позову.

Позивач надав до суду заяву (вх. № 2341/23) про усунення недоліків, де зазначено, що сума позовних вимог становить 145 421,24 грн (сто сорок п`ять тисяч чотириста двадцять одну гривню 24 копійки), яка складається з:

- 84098,40 грн (вісімдесят чотири тисячі дев`яносто вісім гривень 40 копійок) основного боргу - попередньої оплати за непоставлений товар,

- 31 916,02 грн (тридцять одна тисяча дев`ятсот шістнадцять гривень 02 копійки) пені відповідно до п.6.2. Договору,

- 8 409,84 грн (вісім тисяч чотириста дев`ять гривень 84 копійки) штрафу за п.6.3. Договору,

- 20 996,98 грн (двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість гривень 98 копійок) відсотків за п.6.4. Договору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №922/262/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд звертає увагу, що ним неодноразово зазначалось - через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку учасників судових проваджень, апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Радою суддів України (РСУ) 24 лютого 2022 року прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку рф», 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, 04 березня 2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, а також з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи та рекомендовано в усіх судових справах, у яких на дату початку збройної агресії були відкладені судові засідання, відкладати до часу нормалізації ситуації.

Цими рішеннями було звернути увагу усіх судів України, виходячи з поточної ситуації, у воєнний час, судам необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалися в регіоні, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, у випадку загрози здоров`ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку.

У разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом.

Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.

Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення «Вергельський проти України» ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомленими судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення всіх учасників процесу стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин викладених у вимогах сторони процесу.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, господарський суд зазначає, що учасники процесу не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" про розірвання договору поставки №20 від 12.06.2021 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХНОРОСТ" з підстав його не виконання та стягнення з останнього суми попередньої оплати за цим договором з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 145 421,24 грн, а також судового збору, яку було підписано ОСОБА_1 та подано до суду з використанням відбитку штампу Позивача.

На підтвердження своїх повноважень до позову було надано копію довіреності від 16.12.2022 року зареєстрованого в реєстрі за №80, що посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Марченко М.І., що вчинена від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" директором Лавренчуком Ярославом Володимировичем, де цією довіреністю уповноважено громадянина України ОСОБА_1 , де крім того надано право вести справи в усіх без винятку адміністративних та інших установах, правоохоронних та судових органах, у тому числі у апеляційних та касаційних інстанціях, користуючись усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві, третій особі, потерпілому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи будь-якому іншому учаснику судового процесу будь-якого виду, у тому числі з правами: закінчувати справи миром, ви знавати або відмовлятися частково або повністю від позовних вимог, подавати скарги до вищих інстанцій, зокрема оскаржувати рішення та ухвали судів, одержувати оригінали або копії рішень, ухвал, виконавчих документів, бути представником у відповідному відділі державної виконавчої служби або перед приватними виконавцями з питань, пов`язаних з виконанням судових та інших рішень, пред`являти виконавчі документи до виконання, ко ристуватися правами сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права та права на судовий захист, уникаючи принципу надмірного формалізму, та усуваючи підстави для використання правового пуризму, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії»).

Суд зауважує, що за змістом п. п. 4, 4.4, 5.22 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 144 від 01.07.2020 до складу реквізитів документів входить підпис (22).

Документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).

Підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій - на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім`я і прізвище.

У наданій позивачем позовній заяві такий реквізит документу як підпис містить у вигляді найменування посади особи зокрема зазначено "Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" уповноважений за довіреністю від 16.12.2022", підпис особи, яка підписує документ, прізвища та ініціали.

Крім того, судом також встановлено, що було долучено копію довіреності № 80 від 16.12.2022 на ім`я Сердюка О.О., що може свідчити про те, що саме вказана особа здійснювала звернення до суду.

Водночас, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

При цьому, у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Суд звертає увагу на те, що з урахуванням положень ст. 56 ГПК України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Аналогічні правові висновки, викладені в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.07.2020 (пункт 28) у справі № 9901/39/20.

Особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Додана до позову довіреність № 80 від 16.12.2022 на ім`я Сердюка Олександра Олександровича не є підтвердженням про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України. А бути представником позивача в порядку представництва в даному випадку може бути лише адвокат (з відповідною видачею довіреності, ордера, договору).

Дослідивши вищевказану довіреність, суд зазначає про відсутність в останній відомостей щодо правового статусу представника позивача, як адвоката. Відповідних доказів наявності у представника позивача Сердюка Олександра Олександровича статусу адвоката, зокрема свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, до заяви також не надано.

Відсутні в матеріалах справи також і докази наявності у Сердюка Олександра Олександровича права представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" в порядку самопредставництва.

Відповідно до ч.2 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. При цьому, підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльністьадвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 26 зазначеного Закону).

Частиною 4 статті 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала позовну заяву, є лише довіреність або ордер.

Подібні правові висновки викладені, зокрема, в ухвалі КГС ВС від 31.05.2018 у справі №922/699/17, від 18.06.2018 у справі №910/15163/17, від 25.06.2018 у справі №924/326/17, від 13.08.2018 у справі №910/2152/18, від 28.09.2018 у справі №910/2396/18, від 13.04.2018 у справі №927/675/17, постанові КГС ВС від 21.04.2020 у справі №910/10156/17.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

У постановах від 27.09.2018 у справі №910/6241/18, від 21.11.2018 у справі №910/9048/18 Верховний Суд дійшов висновку, що в разі коли представнику на підставі довіреності чи ордера були надані повноваження на представництво інтересів особи, у тому числі в судових установах у господарських справах/провадженнях, з усіма правами, які надані законом, без застереження щодо обмеження повноважень такого представника на вчинення певної процесуальної дії, зокрема щодо підписання позовної заяви, такий представник має повноваження на підписання та подання позовної заяви і, отже, відсутні підстави для її повернення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположний свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.08.2019 по справі №910/3699/18 було зазначено, що перевірка повноважень представника сторони та подання суду документів, що їх підтверджують, переслідує очевидну законну мету - забезпечити належне відправлення правосуддя.

Отже, у даній справі, за результатами дослідження її матеріалів, судом встановлено, що позовна заява підписана та оформлена особою, яка не має права підписувати її.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин приписи п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України та залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХНОРОСТ" про розірвання договору поставки №20 від 12.06.2021 з підстав його не виконання та стягнення з останнього суми попередньої оплати за цим договором з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 145 421,24 грн у справі № 922/262/23 без розгляду.

Разом із тим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст.ст. 129-130 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Так, за змістом п. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З урахуванням наведеного, суд роз`яснює позивачу його право щодо повернення сплаченої суми судового збору, у разі звернення до суду з відповідним клопотанням.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 233 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 162, 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХНОРОСТ" про розірвання договору поставки №20 від 12.06.2021 з підстав його не виконання та стягнення з останнього суми попередньої оплати за цим договором з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 145 421,24 грн у справі № 922/262/23 залишити без розгляду

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 11.05.2023.

СуддяІ.П. Жигалкін