Рішення
від 03.05.2023 по справі 924/1351/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2023 р. Справа № 924/1351/20 (924/607/22)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Мироненко Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління Державного земельного кадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Агрофірми „Проскурів", м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „ПАТ-Проскурів", м. Хмельницький

про визнання права комунальної власності Хмельницької міської ради на земельні ділянки загальною площею 14,3035 га з наступними кадастровими номерами: 6810100000:29:003:0287 (площа 2,8707 га); 6810100000:28:002:0974 (площа 2,281 га); 6810100000:36:001:0555 (площа 1,4809 га); 6810100000:36:001:0556 (площа 2 га); 6810100000:36:001:0544 (площа 1,4873 га); 6810100000:28:002:0976 (площа 0,7 га); 6810100000:28:002:0977 (площа 1 га); 6810100000:28:003:0159 (площа 1,3735 га); 6810100000:28:002:0932 (площа 1,1101 га), що розташовані на території Хмельницької міської ради Хмельницького району, Хмельницької області

в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів"

Представники сторін:

Позивач: не з`явився

Відповідач - Агрофірма "Проскурів": Венгер Д.О. - згідно ордера; Рудий А.М. - арбітражний керуючий, керуючий санацією КП „Агрофірма „Проскурів"

Треті особі: не з`явилися

Від прокуратури: Веселовська О.П. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2022 відкрито провадження у справі №924/1351/20 (924/607/22) у межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів", постановлено дану справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10:00 год. 26.09.2022.

Ухвалою суду від 26.09.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „ПАТ-Проскурів", м. Хмельницький.

03.11.2022 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14:30 год. 22.11.2022, яка занесена до протоколу судового засідання.

В підготовчому засіданні 22.11.2022 судом постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання:

- залишено без задоволення клопотання розпорядника майна, в.о. керівника КП „Агрофірма „Проскурів" Рудого А.М. від 18.10.2022 вих. №924/1351/20-231 про зупинення провадження у справі №924/1351/20 (924/607/22) до вирішення питання у справі №924/1351/20 (924/749/22), оскільки в даному клопотанні не обґрунтовано в чому полягає об`єктивна неможливість розгляду справи №924/1351/20 (924/607/22) до набрання законної сили рішенням у справі №924/1351/20 (924/749/22);

- залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 від 19.10.2022 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, оскільки заявником не необґрунтовано яким чином рішення у справі №924/1351/20 (924/607/22) може вплинути на її права та обов`язки щодо відповідача;

- залишено без задоволення клопотання в.о. керівника КП „Агрофірма „Проскурів" Рудого А.М. від 02.11.2022 вих. №924/1351/20-238 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - 1414 членів КП „Агрофірма „Проскурів", оскільки у поданому клопотанні не обґрунтовано яким чином рішення у справі №924/1351/20 (924/607/22) може вплинути на їх права та обов`язки щодо відповідача.

За результатами підготовчого засідання 22.11.2022 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12:00 год. 28.11.2022, яка занесена до протоколу судового засідання.

28.11.2022 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 05.12.2022, яка занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 02.12.2022 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 , с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький у справі №924/1351/20 (924/607/22) в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів", вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №924/1351/20 (924/607/22) в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів".

05.12.2022 судом постановлено ухвалу про розгляд справи №924/1351/20 (924/607/22) спочатку. Дана ухвала занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 30.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/1351/20 (924/607/22) на 30 днів.

Ухвалою суду від 21.02.2023 прийнято відмову від позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 , викладену у заяві від 16.02.2023 (вх. №05-22/1107/23) у справі №924/1351/20 (924/607/22) та закрито провадження у справі №924/1351/20 (924/607/22) за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 , с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області.

21.02.2023 ухвалою суду від залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Головне управління Державного земельного кадастру у Хмельницькій області, підготовче засідання відкладено на 10:00 год. 06.03.2023.

Ухвалою суду від 27.02.2023 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 , с. Н. Вовківці, Хмельницький район, Хмельницька область прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький у справі №924/1351/20 (924/607/22) в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів", вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №924/1351/20 (924/607/22) в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів".

06.03.2023 до суду надійшло клопотання прокурора (від 06.03.2023 за №15/1-1082-22) про залишення позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 без розгляду та щодо встановлення факту порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.

Ухвалою суду 06.03.2023 позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_2 , с. Н. Вовківці, Хмельницький район, Хмельницька область до Колективного підприємства „Агрофірми „Проскурів", м. Хмельницький, Хмельницької міської ради, м. Хмельницький про заборону приймати у комунальну власність землі площею 14,3035 га та зобов`язання організувати розподіл земель залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалою суду від 06.03.2023 закрито підготовче провадження у справі №924/1351/20 (924/607/22), дану справу призначено до судового розгляду по суті на 10:00 год. 03.04.2023р.

08.03.2023 судом постановлено окрему ухвалу в межах справи № 924/1351/20 (924/607/22), яку направлено до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області. Зазначено про необхідність повідомити Господарський суд Хмельницької області до 03.04.2023 року про вжиті заходи.

03.04.2023 судом поставлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 15:00 год. 24.04.2023.

24.03.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Танасюк О.Є. на навчанні.

Ухвалою суду від 25.04.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання по суті у справі №924/1351/20 (924/607/22), яке відбудеться о 15:00 год. 03.05.2023.

Позиція прокурора.

Прокурор у позові зазначає, що спірні земельні ділянки загальною площею 14,3035 га (ставки, сіножаті, чагарники, природні водостоки (річки, струмки), болота, штучні водостоки (канали, колектори, канави), землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями та дворами) зареєстровані на праві колективної власності за Агрофірмою „Проскурів". Однак на сьогодні наявні правові підстави для визнання права комунальної власності на вказані земельні ділянки за Хмельницькою міською радою, враховуючи рішення загальних зборів власників земельних часток (паїв) агрофірми „Проскурів" від 04.06.2010, яким вирішено передати до державної власності на території Розсошанської сільської ради сільськогосподарські землі, що не увійшли до поділу на земельні частки (паї) та положення ч. 4 ст. 7, ч. 7 ст. 14-1 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в редакції чинній з 01.01.2019 року.

Також вказує, що Законом України від 28.04.2021 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності 27.05.2021 доповнено п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад, крім випадків, передбачених даним пунктом. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки переходять у комунальну власність в силу закону.

Таким чином, стверджує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6810100000:29:003:0287, 6810100000:28:002:0974, 6810100000:36:001:0555, 6810100000:36:001:0556, 6810100000:28:003:0159, 6810100000:36:001:0544, 6810100000:28:002:0976, 6810100000:28:002:0977, 6810100000:28:002:0932 підлягають передачі у комунальну власність Хмельницької міської ради в силу дії Закону, оскільки перебувають в межах Хмельницької територіальної громади, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна по даним земельним ділянкам.

Повідомляє, що Хмельницька міська рада зверталась до Агрофірми „Проскурів" (лист від 07.07.2021 № 17/01-16,) щодо передачі до комунальної власності земель бувшої колективної власності. Однак, вказаний лист відповідачем проігноровано, що свідчить про невизнання права територіальної громади на спірні земельні ділянки.

Прокурор вважає, що перебування вказаних земель в колективній власності Агрофірми „Проскурів" грубо порушує майнові права територіальної громади Хмельницької міської ради, яка є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах на даний час є Хмельницька міська рада, що уповноважена державою здійснювати повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками на території Хмельницької міської ОТГ, Хмельницького району Хмельницької області.

Вказує, що в даному випадку має місце пасивна поведінку суб`єкта владних повноважень Хмельницької міської ради у вигляді нездійснення захисту інтересів держави протягом тривалого часу, а саме з 2019 року по даний час, тому позов заявляється прокурором.

У письмовому поясненні від 22.11.2022 прокурор зазначає, що обраний спосіб захисту не суперечить вимогам ЦК України та нормам чинного законодавства є найбільш ефективним для відновлення порушеного права територіальної громади та досягнення мети заявленого позову, у разі задоволення позову підлягає реальному виконанню шляхом державної реєстрації права комунальної власності на землю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виключає необхідність повторного звернення до суду та відповідає принципу процесуальної економії.

У письмовому поясненні від 21.04.2023 прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки в силу дії Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" не підлягають паюванню між власниками земельних часток (паїв) та належать до комунальної власності Хмельницької міської ради, оскільки є землями водного фонду, землями під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна, іншими землями несільськогосподарського призначення, при цьому згоди власників (пайовиків) законом не вимагається.

Крім того, вказує, що таке волевиявлення виявили 852 учасники загальних зборів (85% від загальної кількості власників (пайовиків)) про що було прийнято рішення про передачу до державної власності земельних ділянок, які не увійшли до поділу на земельні частки (паї), що було оформлено відповідним рішенням загальних зборів від 04.06.2010. Таким чином, вважає хибним твердження відповідача про відсутність такого рішення.

Також, на думку прокурора, не заслуговує на увагу твердження представника відповідача щодо можливого розподілу між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності до 01.01.2025, оскільки в силу дії Закону земельні ділянки, які є предметом спору, не підлягають паюванню між власниками земельних часток (паїв) та належать до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони знаходяться.

Позиція відповідача.

Агрофірма "Проскурів" у письмовому поясненні (від 03.04.2023) заперечує щодо наявності підстав для безоплатної передачі спірних земельних ділянок до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані відповідно до ч. 4 ст. 7, ч. 7 ст. 14-1 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Наголошує, що зазначена підстава, яка виникла з 01.01.2019 до спірних конкретно визначених земельних ділянок не може бути застосована, а сама безоплатна передача, якщо такі земельні ділянки будуть існувати, не може відбуватися раніше проведення відповідних зборів на підставі ст. 14-1 вказаного Закону.

Зазначає, що підставою набуття відповідною територіальною громадою земель, що не підлягають паюванню є рішення відповідної ради, яким затверджується протокол розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель.

Посилаючись на те, що позивачем не надано доказів наявності рішення ради, яким затверджується протокол розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель, у територіальної громади не може виникнути право власності на підставі ст. 14-1 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". При цьому, спірні земельні ділянки, які сформовані поза порядком, визначеним ст. 14-1 Закону, а тим більше до набрання ним чинності, не можуть вважатися такими, право власності на які виникли у ради на підставі вказаної ст. 14-1 Закону.

Враховуючи зазначене, просить в позові відмовити.

Позиція третьої особи.

Третя особа - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у письмових поясненнях від 17.04.2023 зазначає, що спірні земельні ділянки входять до переліку земельних ділянок, передбачених ч. 4 ст. 7 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (лист Відділу у Хмельницькому районі Головного управління від 16.08.2019 №10-22-0.33-1818/116-19). Вказує, що спірні земельні ділянки, право колективної власності на які зареєстровано за Агрофірмою „Проскурів", і які не підлягали розподілу між власниками земельних часток (паїв) відповідно до ч. 4 ст. 7 вказаного вище Закону, підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ000002, виданого Розсошанською сільською радою 20.02.1996р., на підставі рішення ради від 29.05.1995р., Акціонерному товариству „Агрофірма „Проскурів" надано у колективну власність 3411,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В Акті зазначено, що додатком №1 є Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 19.09.2007 №1039/07-р надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) із земель колективної власності Агрофірми „Проскурів" на території Розсошанської сільської ради власникам земельних часток (паїв).

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 27.04.2010 №595/10-р погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) Агрофірми „Проскурів" на території Розсошанської сільської ради та передано на затвердження загальним зборам власників земельних часток (паїв).

04.06.2010 загальними зборами власників земельних часток (паїв) із колективної власності Агрофірми „Проскурів" (852 учасників або 85%) прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) із земель колективної власності агрофірми „Проскурів" на території Розсошанської сільської ради. Вирішено передати у приватну власність 2833,26 га земель, в тому числі 2002,86 га орних земель, 147,39 га багаторічних насаджень, 554,04 га сіножатей, 128,97 га пасовища. Також загальні збори прийняли рішення про передачу до державної власності на території Розсошанської сільської ради сільськогосподарські землі, що не ввійшли до поділу на земельні частки (паї), для користування громадою.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 15.08.2022 Агрофірмі „Проскурів" на праві колективної власності належать земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 6810100000:29:003:0287 (площа 2,8707 га); 6810100000:28:002:0974 (площа 2,281 га); 6810100000:36:001:0555 (площа 1,4809 га); 6810100000:36:001:0556 (площа 2 га); 6810100000:36:001:0544 (площа 1,4873 га); 6810100000:28:002:0976 (площа 0,7 га); 6810100000:28:002:0977 (площа 1 га); 6810100000:28:003:0159 (площа 1,3735 га); 6810100000:28:002:0932 (площа 1,1101 га), що розташовані на території м. Хмельницького, Хмельницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (інформаційна довідка №307369424 від 15.08.2022).

Листом від 25.03.2019 за №05/2-61вих-19 заступник прокурора Хмельницької області повідомив Хмельницького міського голову про наявні факти використання земель з порушенням вимог законодавства, що впливають на повноту надходжень коштів до місцевого бюджету. Зокрема, зазначає, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Агрофірмі „Проскурів" на праві колективної власності належить 9-ть земельних ділянок загальною площею 14,3035 га, на яких знаходяться водні об`єкти та інші землі, які не підлягають паюванню та відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади міста Хмельницького. У листі прокурор просив Хмельницьку міську раду вжити заходи до державної реєстрації права комунальної власності на вказані земельні ділянки, що розташовані на території територіальної громади, у строк до 24.04.2019 повідомити про результати розгляду даного листа та з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради.

Листом від 19.04.2019 за №12-1372-0210 Хмельницька міська рада повідомила прокуратуру, що дане питання вивчається управлінням земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів спільно з юридичним відділом Хмельницької міської ради та відділом з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань Хмельницької міської ради.

В листі від 07.08.2019 за №05/2-249вих-19 заступник прокурора області просив голову Хмельницької міської ради у строк до 21.08.2019 надати до прокуратури області інформацію щодо вжитих міською радою заходів з метою поновлення інтересів територіальної громади, у тому числі судового захисту, з метою вирішення питання наявності підстав для прокурорського реагування.

Хмельницька міська рада листом від 19.08.2019 №12-3351-02-14 повідомила прокуратуру, що питання про надання згоди на прийняття в комунальну власність майна (земельних ділянок) потребує розгляду на сесії Хмельницької міської ради. Враховуючи зазначене, міська рада для розгляду даного питання та підготовки відповідного рішення просила надати для ознайомлення та вивчення документи, наявні у прокуратурі Хмельницької області, які підтверджують викладені в листі факти.

У листі від 28.08.2019 за №05/2-272вих-19 заступник прокурора області повідомив заступника Хмельницького міського голови, що факт використання Агрофірмою „Проскурів" спірних земельних ділянок (на підставі державного акту на право колективної власності) виявлено шляхом використання можливості доступу до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім цього, згідно з даними Публічної кадастрової карти України на цих земельних ділянках знаходяться водні об`єкти (ставки), їх прибережні захисні смуги, господарські двори та лісові насадження, землі під якими згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" з 01.01.2019 підлягають передачі у власність територіальної громади міста Хмельницького.

24.02.2020 Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулося з листом до відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просило привести у відповідність відомості з Державного земельного кадастру. А саме змінити категорію земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:002:0933 з „землі сільськогосподарського призначення" на „землі водного фонду" та визначити код КВЦПЗ земельної ділянки 10.1 - для експлуатації та догляду за водними об`єктами.

Листом від 13.03.2020 за №97-22-0.33-4617116-20 відділ у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомив Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування та за проектами землеустрою щодо їх відведення та рекомендовано надати відповідні документи.

У листі від 16.06.2021 за №15/1-392вих-21 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просив Хмельницького міського голову спрямувати до Агрофірми „Проскурів" лист щодо передачі 9-ти спірних земельних ділянок до комунальної власності, а також вирішити питання щодо приведення міською радою у відповідність до вимог законодавства коду цільового призначення двох земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:29:003:0287 та 6810100000:28:002:0933, що перебувають у комунальній власності.

Управлінням земельних ресурсів Хмельницької міської ради на адресу Агрофірми „Проскурів" направлений лист від 07.07.2021 №17/01-16 щодо необхідності передачі спірних земельних ділянок до комунальної власності Хмельницької міської територіальної громади за актом приймання-передачі, посилаючись на ч. 4 ст. 7, ч. 7 ст. 14-1 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Розпорядник майна, в. о. керівника Агрофірми „Проскурів" арбітражний керуючий Рудий А.М. листом від 26.07.2021 за №924/1351/20-72 повідомив Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради, що на даний час проводиться робота та ведуться перемовини між власниками земельних ділянок (паїв) про організацію проведення зборів пайовиків (співвласників) з метою прийняття рішення про розподіл земель, що залишилися не розпайованими і перебувають у колективній власності Агрофірми. В Листі наголошено, до 01.01.2025 у агрофірми відсутні правові підстави для передачі спірних земельних ділянок до комунальної власності.

Листом від 06.08.2021 за №3984-02-20-21 міська рада повідомила прокуратуру, що Управлінням земельних ресурсів на адресу Агрофірми „Проскурів" направлений лист від 07.07.2021 №17/01-16 щодо необхідності передачі земельних ділянок до комунальної власності Хмельницької міської територіальної громади за актом приймання-передачі. На вказаний лист надана відповідь від арбітражного керуючого Рудого А.М. про відсутність правових підстав для передачі земельних ділянок до комунальної власності. Щодо зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6810100000:29:003:0287 та 6810100000:28:002:0933 повідомлено, що Управлінням неодноразово направлялися листи до Агрофірми „Проскурів" та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо зміни категорії земель з „землі сільськогосподарського призначення" на „землі водного фонду", проте отримано лист про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру.

У листі від 17.06.2022 за №15/1-214вих-22 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просив міського голову у строк до 01.07.2022 повідомити щодо вжитих міською радою заходів з метою поновлення інтересів територіальної громади заходів, у тому числі судового захисту щодо передачі у комунальну власність спірних земельних ділянок.

Хмельницька міська рада листом від 01.07.2022 за №2265-02-20-22 повідомила прокуратуру, що 07.07.2021 №17/01-16 на адресу Агрофірми „Проскурів" був направлений лист щодо необхідності передачі земельних ділянок до комунальної власності Хмельницької міської територіальної громади, однак жодних дій щодо передачі земельних ділянок з боку Агрофірми „Проскурів" у комунальну власність вжито не було. Також у листі повідомлено, що у зв`язку з неможливістю проведення перевірки інформації щодо спірних земельних ділянок через проведення технічних робіт на інформаційному ресурсі „Публічна кадастрова картка України", у Хмельницької міської ради відсутні належні докази для звернення до суду з підстав, зазначених прокурором.

В матеріалах справи наявні витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.07.2022 (6810100000:28:003:0159 - 46289 грн.; 6810100000:36:001:0555 - 28380 грн.; 6810100000:36:001:0544 - 28502 грн.; 6810100000:28:002:0932 - 37412 грн.; 6810100000:28:002:0976 - 14340 грн.; 6810100000:28:002:0974 - 10551 грн.; 6810100000:28:002:0977 - 20485 грн.; 6810100000:36:001:0556 - 31946 грн.; 6810100000:29:003:0287 - 13279 грн.).

У листі від 20.06.2022 за №15/1-217вих-22 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просив Голову Розсошанської сільської ради просив у строк до 01.07.2022 надати завірену копію державного акту на право колективної власності на землю Агрофірмі „Проскурів" та інших документів з даного приводу, які наявні у сільській раді.

Листом від 30.06.2022 за №783/1 Розсошанська сільська рада повідомила прокуратуру, що у сільській раді відсутні будь-які документи з приводу права власності Агрофірми „Проскурів".

17.06.2022 Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з листом за №15/1-213вих-22 до відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просив надати інформацію про те, чи перебувають спірні земельні ділянки в межах земель колективної власності, посвідчених державних актом на право колективної власності на землю від 20.02.1996 серія ХМ №000002 та до яких сільськогосподарських угідь вони відносяться згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та даних Державного земельного кадастру.

Листом від 30.06.2022 за №1373/281-22 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило прокуратуру Хмельницької області про відсутність відомостей щодо приналежності спірних земельних ділянок. Разом з тим, надано відомості про угіддя на земельних ділянках згідно даних Державного земельного кадастру та нормативну грошову оцінку. Зазначено, що надати нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159 не має можливості.

Так, згідно із інформацією Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області спірні земельні ділянки мають у своєму складі наступні угіддя:

- 6810100000:29:003:0287 (площа 2,8707 га) - 1,9999 га ставки; 0,8708 га сіножаті;

- 6810100000:28:002:0974 (площа 2,281 га) - 1,8162 га ставки; 0,2271 га сіножаті; 0,2377 га чагарникова рослинність природного походження;

- 6810100000:36:001:0555 (площа 1,4809 га) - 0,2042 га природні водотоки (річки, струмки); 0,7256 га болота; 0,5511 га чагарникова рослинність природного походження;

- 6810100000:36:001:0556 (площа 2 га) - 0,0256 га природні водотоки (річки, ставки); 0,8855 га ставки; 0,7612 га болота; 0,3277 га чагарники;

- 6810100000:36:001:0544 (площа 1,4873 га) - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами;

- 6810100000:28:002:0976 (площа 0,7 га) - чагарникова рослинність природного походження;

- 6810100000:28:002:0977 (площа 1 га) - чагарникова рослинність природного походження;

- 6810100000:28:003:0159 (площа 1,3735 га) - 1,0971 га сіножаті; 0,2622 га ставки; 1,0141 га штучні водотоки (канали, колектори, канави);

- 6810100000:28:002:0932 (площа 1,1101 га) - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами.

11.08.2022 заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з листом до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просив надати копії документів з технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі на місцевості та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадян на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Листом від 12.08.2022 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надано прокуратурі завірені копії документів із технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі на місцевості та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадян на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Повідомлено, що проект роздержавлення земель акціонерного товариства Агрофірми „Проскурів" Хмельницького район Хмельницької області з виготовленням державних актів на право колективної власності на землю і право постійного користування землею у відділі №1 відсутній.

Листом від 18.08.2022 за №15/1-131вих-22 заступник прокурора області повідомив голову Хмельницької міської ради про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Хмельницької міської ради шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання права комунальної власності на 9-ть земельних ділянок загальною площею 14,3035 га, що розташовані на території Хмельницької міської ради.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 року у справі №488/2807/17 вкотре зазначила, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21.

Згідно зі ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається зі змісту позову, реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земель бувшої колективної власності.

Прокурор зазначає, що перебування спірних земельних ділянок у колективній власності Агрофірми „Проскурів" порушує майнові права територіальної громади Хмельницької міської ради.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод, а також інтересів місцевого самоврядування, що не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Як слідує з матеріалів справи, Хмельницькою обласною прокуратурою листами від 25.03.2019 №05/2-61вих-19, від 07.08.2019 №05/2-249вих-19, від 16.06.2021 №15/1-392вих-21 та від 17.06.2022 №15/1-214вих-22 проінформовано Хмельницьку міську раду про факти використання земель з порушенням вимог законодавства, що впливають на повноту надходжень коштів до місцевого бюджету та наявність підстав для вжиття сільською радою заходів до поновлення інтересів територіальної громади.

Таким чином, факт повідомлення прокурором Хмельницької міської ради про стверджувані порушення відповідача знайшов своє відображення в матеріалах справи.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №903/129/18 від 15.10.2019 сам факт не звернення сільської ради до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади міста, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження.

Листом від 18.08.2022 за №15/1-313вих-22 заступник керівника обласної прокурори повідомив голову Хмельницької міської ради про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Хмельницької міської ради шляхом пред`явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання права комунальної власності на 9-ть земельних ділянок загальною площею 14,3035 га, що розташовані на території Хмельницької міської ради.

При цьому, міська рада наявність підстав для такого представництва не оскаржила, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави не висловила, а отже, вважала позовні вимоги обґрунтованими.

Враховуючи, що Хмельницької міської рада з часу надіслання відповідної інформації (з 2019 року) обласною прокуратурою про виявлене та стверджуване порушення, в судовому порядку не вжила заходів до захисту своїх інтересів, прокурором обґрунтовані підстави, визначені ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру", для пред`явлення ним відповідного позову до суду в інтересах позивача.

Щодо суті позову.

Щодо визнання права комунальної власті на спірні земельні ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до приписів ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, що повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого речового права на майно. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 925/461/21.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права комунальної власності на спірні земельні ділянки.

Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов`язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов`язки; набуття земельних прав та обов`язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов`язує виникнення, зміну і припинення земельних відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 ЦК України.

Підставою виникнення у відповідача права власності на спірні земельні ділянки є державний акт на право колективної власності на землю від 20.02.1996 серія ХМ №000002, виданий Розсошанською сільською радою народних депутатів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (Buchbesitz (нім.) - книжкове володіння). Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц.

Аналіз законодавства чинного на час видачі Агрофірмі „Проскурів" державного акта на право колективної власності на землю свідчить про таке.

Статтею 20 Закону України "Про власність" визначено, що суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Статтею 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Таким чином, Агрофірма „Проскурів" є суб`єктом права колективної власності на спірні земельні ділянки.

Редакція ЗК України, яка набула чинності 01.01.2002, передбачила, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 140 ЗК України передбачено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Прокурор обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що спірні земельні ділянки не підлягають паюванню між власниками земельних часток (паїв) та належать до комунальної власності Хмельницької міської ради в силу дії Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а також враховуючи рішення загальних зборів власників земельних часток (паїв) агрофірми „Проскурів" від 04.06.2010, яким вирішено передати у користування громади сільськогосподарські землі, що не увійшли до поділу на земельні частки (паї).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2010 загальними зборами власників земельних часток (паїв) із колективної власності Агрофірми „Проскурів" (852 учасники або 85%) прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) із земель колективної власності Агрофірми „Проскурів" на території Розсошанської сільської ради. Вирішено передати у приватну власність 2833,26 га земель, в тому числі 2002,86 га орних земель, 147,39 га багаторічних насаджень, 554,04 га сіножатей, 128,97 га пасовища. Також загальні збори прийняли рішення про передачу до державної власності на території Розсошанської сільської ради сільськогосподарські землі, що не ввійшли до поділу на земельні частки (паї), для користування громадою.

Однак, у протоколі Загальних зборів від 04.06.2010, яким оформлено вище вказане рішення, не конкретизовано, які саме земельні ділянки (їх цільове призначення, площа) підлягають передачі до державної власності.

В матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо земельних ділянок, які підлягали передачі до державної власності.

При цьому, як вбачається з протоколу від 04.06.2010 загальними зборами власників земельних часток (паїв) приймалося рішення з приводу земельних ділянок на території Розсошанської сільської ради, а не на території Хмельницької міської ради.

Статтею 7 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (станом на момент прийняття рішення Загальних зборів від 04.06.2010) передбачалося, що із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються:

- деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації;

- заболочені землі;

- землі, на яких розміщені розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, запаси яких затверджені у встановленому законодавством порядку;

- інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

Тобто, на момент прийняття загальними зборами власників земельних часток (паїв) рішення від 04.06.2010 про передачу земель до державної власності, із площі земельних ділянок, що підлягали розподілу, виключалися землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб. Разом з тим, як слідує із протоколу від 04.06.2010 загальними зборами прийнято рішення про передачу до державної власності для користування громадою саме сільськогосподарських земель, що не ввійшли до поділу на земельні частки (паї).

В судовому засіданні прокурор зазначив, що на момент прийняття рішення загальних зборів власників земельних часток (паїв) від 04.06.2010 спірні земельні ділянки перебували у державній власності, а зі зміною законодавства всі земельні ділянки, які знаходяться на території відповідної ради є землями комунальної власності. Тому на даний час спірні земельні ділянки, які знаходяться на території Хмельницької міської ради, підлягають передачі до комунальної власності зазначеної міської ради.

Відповідно до ч 1 ст. 84 ЗК України (в редакції, яка діяла станом на момент прийняття рішення від 04.06.2010) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09.2012 частину 2 ст. 83 ЗК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування".

Законом України від 28.04.2021 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено п. 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад, крім випадків, передбачених даним пунктом. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Судом враховується, що загальними зборами прийнято рішення про передачу сільськогосподарських земель до державної власності на території Розсошанської сільської ради для користування громадою. При цьому, докази передачі спірних земельних ділянок до державної власності в матеріалах справи відсутні. Рішення щодо передачі спірних земельних ділянок до комунальної власності Хмельницької міської ради загальними зборами власників земельних часток (паїв) не приймалося.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", внесено зміни до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", які набули чинності з 01.01.2019, на яку посилається прокурор, передбачено, що із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані:

- деградовані, малопродуктивні, техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації;

- заболочені землі;

- землі, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, запаси яких затверджені в установленому законодавством порядку;

- землі під полезахисними лісовими смугами;

- землі під водними об`єктами;

- землі під господарськими шляхами, прогонами, польовими дорогами, у тому числі запроектованими у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

- землі, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності;

- землі під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна;

- землі, які передаються до запасу та резервного фонду;

інші землі несільськогосподарського призначення.

При цьому, у позові зазначено, що спірні земельні ділянки загальною площею 14,3035 га містять у своєму складі: ставки, сіножаті, чагарники, природні водотоки (річки, струмки), болота, штучні водотоки (канали, колектори, канави), землі під сільськогосподарськими та іншими будівлями та дворами. Тому такі земельні ділянки не підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) та підлягають передачі у комунальну власність.

Суд погоджується з твердженням прокурора, що земельні ділянки (враховуючи їх цільове призначення) відповідно до положень ч. 4 ст. 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, яка є чинною з 01.01.2019) не підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) Агрофірми „Проскурів" та підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади Розсошанської сільської ради. Однак, Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в редакції, яка діє з 01.01.2019, не передбачає автоматичне набуття права комунальної власності відповідною радою в силу дії Закону з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, передача спірних земель з колективної власності Агрофірми „Проскурів", яка не припинила свою діяльність, до комунальної власності можлива лише у порядку визначеному законом.

На момент звернення з позовом до суду та на момент розгляду спору залишаються чинними положення статті 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", якими передбачено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Проте як свідчать матеріали справи, прокурор, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки зареєстровані за відповідачем на підставі державного акта про право колективної власності на землю, виданого Агрофірмі "Проскурів", не підтвердив дотримання порядку, передбаченого статтею 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", а саме прийняття загальними зборами членів підприємства, зборами уповноважених або створеним ними органом управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном, рішення про передання у комунальну власність спірних земельних ділянок, що залишились у колективній власності Агрофірми „Проскурів".

Автоматичного переходу права колективної власності у інші форми власності у зв`язку зі змінами законодавства не передбачено. Зокрема, відсутній автоматичний перехід права колективної власності колективного підприємства, яке не припинило свою діяльність, у державну, комунальну чи приватну власність.

При цьому, здійснення права колективної власності у спосіб, відмінний від передбаченого статтею 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", законодавство не містить. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 925/461/21, від 20.12.2022 у справі №924/250/19.

У наведеній вище постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №925/461/21 зазначено про те, що необхідність дотримання передбачених статтею 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" умов слідує також і з положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", які набрали чинності згодом 01.01.2019.

Так, ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" врегульовано вирішення питань про використання та розпорядження нерозподіленими землями, що після 01.01.2019 залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства (що не припинені).

Зазначеною нормою передбачено, що у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертими частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

З метою інформування осіб, зазначених у частині першій цієї статті, про проведення розподілу земель, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях відповідних населених пунктів, публікує у друкованих засобах масової інформації районної державної адміністрації або районної ради та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті (за наявності) оголошення про проведення зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

В оголошенні повідомляються:

- мета, дата, місце і час проведення зборів;

- прізвище, номер службового телефону особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення зборів.

Розподіл земельних ділянок проводиться за умови реєстрації більшості осіб, визначених в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Збори веде сільський, селищний, міський голова або уповноважена відповідною радою особа.

Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.

За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів.

Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року.

У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.

Тобто законодавцем допускається можливість передання у власність землі, що перебувала у колективній власності неприпиненого сільськогосподарського підприємства, лише у порядку, визначеному законом.

Таким чином, право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виникає лише за наявності рішення компетентних органів і тільки в межах вказаних в цих рішеннях, і такі повноваження є виключною компетенцією позивача. Тобто підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності вказаної адміністративної одиниці для громадян та юридичних осіб, як і визначення умов такого користування, є відповідне рішення відповідної ради. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.12.2022 у справі №924/250/19.

Враховуючи відсутність станом на 01.01.2019 рішення власників земельних часток (паїв) про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності Агрофірми „Проскурів" після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню (зокрема, спірних земельних ділянок), ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" позивачу надана можливість організувати розподіл земель, що залишилися у колективній власності (за наявності згоди більшості осіб, визначених абз. 2 - 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону).

В матеріалах справи відсутні докази дотримання порядку передачі спірних земельних ділянок з колективної власності Агрофірми „Проскурів" до комунальної власності, відсутні докази припинення права колективної власності Агрофірми „Проскурів" на спірні земельні ділянки та передачі спірних земельних ділянок до комунальної власності.

Суд звертає увагу, що безоплатна передача земельних ділянок, які не підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) не може відбуватися раніше проведення відповідних зборів на підставі ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Законодавцем саме на орган місцевого самоврядування покладено обов`язок організації та започаткування розподілу земель, що залишилися у колективній власності громадян, будь-які права територіальної громади на ці землі не можуть виникнути раніше початку відповідних процедур по такому розподілу та їх наслідків, що цілком і повністю залежать від дій органу місцевого самоврядування. Без виконання радою передбачених ст. 14-1 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" покладених на орган місцевого самоврядування повноважень, жодних речових прав останнього на відповідні земельні ділянки не виникає.

Державний акт на право колективної власності на землю від 20.02.1996 серія ХМ №000002, виданий Розсошанською сільською радою народних депутатів Агрофірмі „Проскурів" є чинним (дійсним) на даний час.

Тобто, власником спірних земельних ділянок, які були передані відповідачу згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ 000002 від 20.02.1996 на даний час залишається Агрофірма „Проскурів".

Таким чином, на момент звернення з позовом, жодних прав та інтересів Хмельницької міської ради не порушено, оскільки такі права не виникли, з огляду на не вчинення радою відповідних дій на виконання передбачених ст. 14-1 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Вказана стаття знаходиться в розділі 29 ЦК України "Захист права власності", тобто, стосується випадків, коли існуюче, належно набуте від попереднього власника та належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в особи документів, що засвідчують належність їй такого права, у зв`язку з їх втратою.

Таким чином, відповідний позов пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами. З цим кореспондується стаття 11 ЦК України, яка визначає підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Захист права власності шляхом його визнання в судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по-перше, це підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Отже, у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Тобто підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

У постанові від 31.08.2018 року по справі №924/1020/17 Верховний Суд зазначив, що умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Приписами статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, з огляду на те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором та позивачем не доведено наявність (набуття, перехід) у Хмельницької міської ради права комунальної власності на 9-ть земельних ділянок загальною площею 14,3035 га з наступними кадастровими номерами: 6810100000:29:003:0287 (площа 2,8707 га); 6810100000:28:002:0974 (площа 2,281 га); 6810100000:36:001:0555 (площа 1,4809 га); 6810100000:36:001:0556 (площа 2 га); 6810100000:36:001:0544 (площа 1,4873 га); 6810100000:28:002:0976 (площа 0,7 га); 6810100000:28:002:0977 (площа 1 га); 6810100000:28:003:0159 (площа 1,3735 га); 6810100000:28:002:0932 (площа 1,1101 га), що розташовані на території Хмельницької міської ради Хмельницького району, Хмельницької області.

Зі змісту ст. 4 ГПК України слідує, що особа має право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частковою (Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.02.2020 у справі №910/16236/18).

Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

Виходячи із змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.06.2019 у справі №904/3169/18, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №917/377/17, від 02.05.2018 у справі №914/904/17 від 22.05.2018 у справі №923/1283/16.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. (Правова позиція з Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, від 05.03.2019 у справі №917/377/17).

З огляду на вище викладене, враховуючи, що прокурором не доведено наявності у Хмельницької міської ради права комунальної власності на спірні земельні ділянки (набуття такого права у порядку визначеному законом) та не доведено порушення будь-яких прав позивача відповідачем, у позові Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах Хмельницької міської ради про визнання права комунальної власності на спірні земельні ділянки необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати зі сплати судового збору та витрати понесені позивачем під час розгляду справи у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на Хмельницьку обласну прокуратуру згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 12.05.2023р.

Суддя О.Є. Танасюк

Примірник ухвали направити:

1 - до справи;

2- Хмельницька обласна прокуратура - sekretariat@khmel.gp.gov.ua ; sekretariat.khmel.gp@gmail.com

3 - Хмельницька міська рада (29013, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3); rada@khmelnytsky.com

4 - Агрофірма „Проскурів" - proskuriv.office@gmail.com

5 - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1

6 - арбітражному керуючому Рудому А.М- ІНФОРМАЦІЯ_2

7 - Хмельницький обласний центр зайнятості - khm-ocz@kmocz.gov.ua

8 - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - post@km.pfu.gov.ua

9 - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області - km.official@tax.gov.ua

10 - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа - office@sfii.gov.ua

11 - ПАТ „Проскурів" proskuriv.pat@gmail.com

12 - ТОВ „ПАТ-Проскурів" - konfident@ukr.net

13 - ГУ Державного земельного кадастру у Хмельницькій області - ел. адреса: khmelnytskyi@land.gov.ua


Суд	Господарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення	03.05.2023
Оприлюднено	16.05.2023
Номер документу	110813790
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання права власності на земельну ділянку

Крейбух О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.05.2023 по справі 924/1351/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —924/1351/20

Рішення
від 03.05.2023 по справі 924/1351/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ